ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Глибокий ступінь розумової відсталості (ідіотія)

Це найважчий ступінь розумової відсталості, при якому ор­ганічно уражається не лише кора головного мозку, а й частко во підкірка, що призводить до грубого порушення фізичного та психічного розвитку.

Більшість з ідіотів є малорухомими або значно обмеженими в моторних можливостях, страждають на хронічні захворюван


розвитку та особливості роботи з ними в умовах корещаоюі та інклюзивної освіти

ня внутрішніх органів, енурез, енкопрез тощо. їхні потреби й дії мають примітивний характер, рухові реакції є хаотичними, нецілеспрямованими

При цьому ступені пізнавальна діяльність є повністю не-сформованою. Діти ніяк не реагують на оточуючих, навіть силь­ним звуком і яскравим світлом не можна привернути їхню ува­гу і утримувати її хоча б деякий час. Вони часто не впізнають рідних, близьких, реагують лише на тих людей, які постійно працюють з ними; здатні розуміти лише прості форми невер­бального спілкування, в основі яких лежать реакції отримання задоволення, не можуть оволодіти елементарними навичками са­мообслуговування, не вміють піклуватись про себе і потребують | постійної допомоги, опіки і контролю. Окремі з них можуть на­вчитись самостійно їсти.

У них порушені смакові і нюхові відчуття, в результаті чого вони можуть їсти неїстівні предмети і практично не реагувати на різкі запахи. Емоційні реакції у них практично відсутні. Емоції не є показником стану такої дитини. Про її стан не можна зро-• зуміти за виглядом її обличчя, позою, рухами. У них часто ви­никають афективні спалахи, під час яких вони можуть битися ї" головою об стіну, кусати собі руки, бити п'ятками об підлогу, |(1гакручувати пальці тощо. Через понижену больову чутливість акі рани не викликають у них дискомфорту. Одні з них є апа-шими, повільними, інші — навпаки, злобливими, агресивни-дратівливими.

Поведінка дітей-ідіотів повністю залежить від зовнішніх «мулів, є нецілесирямованою, неусвідомленою (польова по-їінка).

2. Навчання і виховання дітей з порушеннями інтелекту у спеціальних закладах

Організація корекційно-виховної роботи

у спеціальному дошкільному закладі

для дітей з вадами інтелекту

Ранній та дошкільний вік є дуже важливими для розвитку ь-якої дитини. Саме у цьому віці здійснюється інтенсивний виток дитини, формування її особистості. Створення у цей пе-[ спеціальних умов для корекційно-виховної роботи з розумово талою дитиною дозволяє попередити виникнення ускладнень

руктурі дефекту; урахувати сензитивні періоди становлення


Модуль И Лсшхмого-пеймазчна характеристика допей з порушеннями псююфізштого

психіки; сприяє гармонійному розвитку особистості дитини; надає можливість підготувати її до навчальної діяльності.

Основною метоюспеціального дошкільного виховання є за­безпечення кожній дитині максимально можливого рівня фізич­ного, розумового і морального розвитку.

Завданнямикорекційно-виховної роботи є:

1) подолання і попередження вад розвитку кожної дитини;

2) підготовка розумово відсталої дитини до навчання у спе­
ціальній школі з урахуванням її індивідуальних можливостей.

Спеціальні дитячі садки, дошкільні групи при допоміжних школах та дитячих будинках працюють за «Програмою вихо­вання та навчання розумово відсталих дітей дошкільного віку», (2000р.) рекомендованою МОНУкраїни.

Програма складається із восьми розділів, у яких визна­чається зміст корекційно-виховної роботи з провідних для до­шкільного віку видів діяльності. Це такі розділи:

■ формування елементарних математичних уявлень;

■ розвиток мовлення;

■ ігрова діяльність;

■ образотворче мистецтво;

■ конструювання;

■ трудове виховання;

■ музичне виховання та ритміка;

■ фізичне виховання.

У спеціальному ДНЗ працюють: завідувач закладу; вчителі-дефектологи; вихователі; музичний керівник; психолог; вчитель-логопед; медичний персонал (лікарі, медсестри); обслуговуючий персонал. Вони забезпечують виховну, навчальну і корекційну роботу з дітьми, що мають вади інтелекту; дотримання режиму дня; поглиблене вивчення дитини; лікування вихованців; органі­зовують роботу з батьками дітей.

Загальноосвітні спеціальні навчальні заклади

Згідно статистичних відомостей МОН України найбільша кількість дітей з легким ступенем розумової відсталості охоп лена навчанням у загальноосвітніх спеціальних (допоміжних) школах-штернатах (школах).

Діяльність допоміжної школи регулюється основними нор­мативними документами України про освіту, одним із яких t «Положення про спеціальну загальноосвітню школу інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або роз\ мового розвитку» (2008р.).


І та ахбливосгт -роботи з ними в умовах корекційної та інклюзивної освгти

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (школа) 1 -2-rv /пеня для дітей з вадами розумового розвитку (допоміжну эла) реалізує наступну мету— розвиток і формування осо \ ястості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації удової адаптації учня, виховання у нього загальнолюдським «гостей, громадянської позиції.

Завдання допоміжної школи

і. Створення спеціального режиму дня та системи навчаль-виховної і корекційної роботи.

2. Створення спеціальних умов для корекційної спрямова-§ццегінавчання, відновлення здоров'я, подолання порушень пси­хічного і фізичного розвитку.

, 3. Здійснення індивідуального та диференційованого підхо-.у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушень. 4. Забезпечення умов для розвитку нахилів і здібностей, буття учнем соціально необхідного мінімуму обов'язкових <ог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.

Окрім освіти допоміжна школа забезпечує дітей професією. .. Склад учнівдопоміжної школи визначається «Положенням спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для Іітей,які потребують корекції фізичного та (або) розумового звитку» (2008 р.). Згідно цього документу направленню до еціальної загальноосвітньої школи-інтернату (школи, класу) розумово відсталих дітей (допоміжна школа) підлягають ново відсталі діти, які навчались у 1-2-х класах загально-іьої школи, так і ті, які не навчались, з такими медичними аннями:

їігофренія в ступені дебільності різного походження, в тому ?лі дебільність при хворобі Дауна;

^ганічна деменція негрубого ступеня, що є наслідком інфек-іійних, інтоксикаційних, травматичних та інших постнаталь-уражень головного мозку;

чептична деменція (за відсутності денних або частих ніч-хх судомних нападів); йзофренічна деменція (за відсутності психотичних розла-

*);

*ірнарозумова відсталість (за умови створення для таких (окремого класу).

^Направленню до спеціальної загальноосвітньої ніколи-ату (школи, класу) для розумово відсталих дітей (допо-Школа) не підлягають діти'


Модуль Л. Иситтхо-педагогхчна характеристика дітей з порушеннями псшоофізичного

з важкою формою недоумства (олігофренія в ступені вираз
ної імбецильності та ідіотії, в тому числі й при хворобі Дауна;
органічна деменція важкого ступеня з виразною дезадаптаці­
єю, відсутністю навичок самообслуговування);

• з психічними захворюваннями, у яких крім недоумства спо­
стерігаються інші важкі нервово-психічні порушення;

• з олігофренією або органічною деменцією з виразними і стій­
кими психопатоподібними розладами;

• з органічним захворюванням головного мозку з денними або
частими нічними судомними нападами;

• з шизофренією із стійкими пснхотичними розладами;

• із різними відхиленнями у психічному розвитку, пов'язаними
з первинним порушенням функцій слуху, зору, моторики;

• із затримкою психічного розвитку, пов'язаною із залишкови­
ми явищами органічних уражень головного мозку або педаго­
гічною занедбаністю.

Програма допоміжної школи не розрахована на ці катего­рії учнів. Окрім цього вони потребують певних видів допомоги (лікувальної, психологічної, соціальної), не передбачених цкю школою. Названі категорії дітей є контингентом інших закла­дів: спеціальні школи інших типів, реабілітаційні центри, дитячі будинки-інтернати, лікарні.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти