ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Експлуатація освітлювальних і опромінювальних установок

Недотримання правил технічної експлуатації освітлювальних і опромінювальних установок знижує ефективність їх роботи, створює небезпеку враження електричним струмом людей і тварин. Теплові явища, що виникають при аварійних режимах роботи установок, можуть визвати небезпечний перегрів окремих їх частин і призвести до пожежі або вибуху.

При прийманні освітлювальної чи опромінювальної установки в експлуатацію перевіряють:

фактичну освітленість чи опроміненість, що забезпечується установкою;

відповідність проекту марок проводів, площі їх поперечного перерізу і способів прокладання;

схеми з'єднання проводів і розподіл навантажень за фазами;

відповідність проекту захисних елементів;

надійність закріплення ізолюючих опор, апаратури, деталей, конструкцій;

відповідність нормам опору ізоляції проводки.

Основне завдання експлуатації освітлювальних і опромінювальних установок - забезпечити ефективність їх роботи, підтримувати справними всі елементи установки.

Для забезпечення заданих рівнів освітленості, створюваних установкою, необхідно слідкувати за значенням величини напруги в мережі, станом світильників і опромінювачів. При дуже великих відхиленнях або коливаннях напруги необхідно вияснити причину і усунути її. Важливе значення має своєчасне чищення світильників і опромінювачів, оскільки через пил їх освітленість може знижуватись в 1,5...2 рази і більше. Частота чищень світильників і опромінювачів залежить від умов навколишнього середовища: у приміщеннях з великим виділенням пилу, кіптяви - чотири рази в місяць; у приміщеннях з малою запиленістю - два рази в місяць; в установках зовнішнього освітлення - три рази на рік.

Стан ізоляції слід перевіряти не рідше одного разу в два роки для приміщень з нормальним середовищем і не рідше одного разу в рік у приміщеннях з тяжкими умовами середовища. Опір ізоляції проводів вимірюють на ділянці між двома суміжними запобіжниками або за останнім запобіжником при ввімкнених вимикачах, витягнутих плавких вставках і викручених лампах. Значення опору ізоляції повинно бути не меншим ніж 0,5 МОм.

Для роботи опромінювальних установок складають графік-розклад режиму опромінення. При відхиленні напруги мережі більше ніж на п'ять відсотків у режим опромінення повинні вноситись відповідні поправки для забезпечення заданої дози опромінення. По мірі старіння ламп потрібно відповідно збільшувати тривалість опромінення. Опроміненість, створювану джерелами УФ випромінювання, необхідно періодично перевіряти уфіметром. По мірі старіння ламп необхідно відповідно збільшувати тривалість опромінення. При зниженні опроміненості в результаті старіння ламп більш ніж на ЗО відсотків їх необхідно замінити новими.

Зворотно-поступальний рух опромінювачів в установках для УФ опромінювання повинен здійснюватись автоматично. При зупинці опромінювачів напруга повинна автоматично вимикатись.

При роботі з ввімкненими джерелами УФ випромінювання персоналу необхідно одягати окуляри з димчастого або товстого безколірного скла і запобігати опроміненню незахищених частин тіла. Приміщення, у яких працюють джерела УФ випромінювання, необхідно вентилювати для видалення озону і окислів азоту.

Заходи із захисту від ураження електричним струмом

Заходи із захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних мережах та опромінювальних установках визначаються "Правилами з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання споживачем".

Споживання електроенергії освітлювальним та опромінювальним обладнанням повинно здійснюватись від окремого розподільного освітлювального щитка шафового типу з дверцятами, які закриваються.

Щиток повинен мати вхідний рубильник або автоматичний вимикач для вимикання всієї мережі, а також автоматичні вимикачі або запобіжники, які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань окремих груп.

У щитках потрібно вказувати номер освітлювальної (опромінювальної) групи чи установки та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5...З м, а світильника з люмінесцентними лампами 2,5 м за умови, що контактні частини захищені від випадкового доторкування.

При підключенні патронів світильників та опромінювачів до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового проводу.

До апаратів управління та арматури світильника проводи або кабелі дозволяється приєднувати за допомогою наконечників або спеціальних затискачів.

Приєднання проводів або кабелю з алюмінієвими жилами дозволяється за наявності у світильників контактної арматури, спеціально призначеної для алюмінієвих проводів. Одножильні проводи перерізом до 10 мм2 та багатожильні з перерізом 2,5 мм дозволяється приєднувати без наконечників, однак кінці багатожильних проводів необхідно обпаювати.

З'єднання та відгалуження проводів, прокладених у трубах, виконується в з'єднувальних коробках.

Основним заходом захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних і опромінювальних установках служить занулення. До частин, що підлягають зануленню, відносяться: корпуси світильників, понижувальних трансформаторів, каркаси освітлювальних щитків, металеві оболонки і броня кабелів, металеві рукави і труби електропроводки, лотки, короби, троси.

 

Питання для самоперевірки

 

1. Яка система напруг використовується для живлення освітлювальних і опромінювальних установок?

2. Як класифікуються електричні освітлювальні мережі?

3. Які допустимі відхилення напруги в сільських електричних мережах?

4. Як впливає відхилення напруги на роботу ламп розжарювання?

5. Як впливає відхилення напруги на роботу газорозрядних ламп?

6. Які пристрої використовуються для підтримання напруги в освітлювальних мережах?

7. Яка напруга використовується для живлення світильників при висоті їх підвісу меншій ніж 2,5 м ?

8. Яка напруга використовується для живлення ручних світильників?

9. Що необхідно враховувати при розміщенні освітлювальних Щитків?

10. Які вимоги враховуються при прокладанні трас освітлювальних проводок?

11. Що необхідно враховувати при розподілі світильників на групи?

12. Скільки світильників виділяється на чергове освітлення?

13. До чого може призвести протікання по проводах освітлювальної проводки струмів, що перевищують допустиме значення?

14. Які вимоги ставляться до захисту освітлювальних проводок?

15. Які апарати застосовуються для захисту освітлювальних проводок?

16. Як визначаються розрахункові струми для трифазних і однофазних груп з лампами розжарювання?

17. Як визначаються розрахункові струми для трифазних і однофазних груп з газорозрядними лампами?

18. Як визначається розрахунковий струм для магістралі освітлювальної проводки, що живить групи ламп розжарювання і газорозрядних ламп?

19. Які ви знаєте типи освітлювальних щитків?

20. Назвіть типи автоматичних вимикачів, що застосовуються в освітлювальних щитках.

21. Які марки проводів і кабелів використовують для освітлювальних проводок?

22. Від яких умов залежить вид проводки і спосіб прокладання проводів і кабелів?

23. Як вибрати площу поперечного перерізу проводу або кабелю?

 

Тести

 

1. Системи напруг, які використовуються для живлення освітлювальних і опромінювальних установок:

• 660/380 В;

• 1000/660 В;

• 380/220 В.

 

2. У сільських мережах допускається відхилення напруги в межах:

• 7,5 ...+ 7,5 %;

• 10 ...+ 10 %;

• 12,5 ...+ 12,5 %.

3. Залежність строку служби ламп розжарювання від підвищення напруги на десять відсотків:

• зменшується майже в чотири рази;

• збільшується майже в чотири рази;

• не змінюється.

 

4. Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою використовується напруга не більша ніж:

• 42 В;

• 127 В;

• 220 В.

 

5. Висота встановлення освітлювальних щитків повинна бути не більша ніж:

• 3 м (до верху щитка);

• 2,5 м (до верху щитка);

• 2 м (до верху щитка);

 

6. Допустима кількість світильників у двопровідній мережі складає:

• 20 ламп розжарювання і 50 люмінесцентних ламп;

• 60 ламп розжарювання і 150 люмінесцентних ламп;

• 40 ламп розжарювання і 100 люмінесцентних ламп.

 

7. Кожна групова лінія освітлювальної мережі повинна бути захищена автоматичним вимикачем з номінальним струмом розчіплювача не більшим ніж:

• 6 А;

• 16 А;

• 25 А.

 

8. Типи освітлювальних щитків вибираються залежно від:

• кількості груп, розрахункових струмів груп, впливу навколишнього середовища;

• типу ламп і світильників та їх кількості;

• марки проводів і кабелів та їх перерізу.

 

9. Умови вибору проводів за нагрівом тривалим допустимим струмом:

Ідоп < Ірозр

Ідоп Ірозр

1,4Ідоп Ірозр

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти