ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 2. Основні віхи історії зарубіжної політичної думки.

 

1. Політична думка Стародавнього Сходу, Античності й Середньовіччя.

Політична думка Стародавнього Сходу: вплив релігійно-міфологічних уявлень на світосприйняття. Політична думка Стародавнього Єгипту, Персії, Індії (брахманізм, буддизм), Китаю (конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм) Давньогрецькі та давньоримські політичні доктрини (Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон). Політична думка Середньовіччя (Августин Аврелій, Ф. Аквінський, М. Падуанський).

2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу.

Боротьба гуманізму, раціоналізму з середньовічною схоластикою. Загальна характеристика основних політичних доктрин епохи Відродження Н. Мак’явеллі про людську природу, політику як науку та мистецтво, про державу, владу та способи її реалізації. Політико-правові аспекти свободи і справедливості в політичних доктринах Т.Гоббса та Дж. Локка. Просвітництво: політико-правова доктрина Ш.Л. Монтеск’є, Ж.-Ж.. Руссо про соціальну нерівність, суспільний договір та народний суверенітет. Утопічно-комуністичні доктрини. Основні положення політичної думки представників німецької класичної філософії. Класова теорія політики К. Маркса та Ф. Енгельса.

3. Сучасна зарубіжна політична наука.

Основні напрями сучасної політичної науки. Соціологічний напрям від Маркса до М.Вебера. Конфліктологічний напрям (К.Шмідт, Р. Дарендорф, Л. Козер). Структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон, Д. Істон). Інституціоналізм (С. Ліпсет, Ч. Мілз). Біхевіоризм (Ч. Меріам, Г. Лассуел Дж. Кетлін). Порівняльна політологія (Г. Алмонд, Д.Пауелл, С. Верба). Основні напрямки розвитку політичної науки у США. Розвиток політичної науки в Великобританії (Р. Роуз, К. Поппер, Б. Крік, Д. Батлер). Основні проблеми французької політології (Р. Арон, М. Дюверже, Ж. Шарло). Основні напрямки німецької політичної науки.

Семінар 1. Основні віхи історії зарубіжної політичної думки

1.Політична думка в стародавньому Світі.

2.Політичні концепції епохи Середньовіччя, Відродження та Реформації.

3.Політичні вчення Нового часу.

4.Сучасна зарубіжна політика наука.

Контрольні запитання

1. Політична думка Стародавнього Сходу.

2. Сутність політичних вчень античної доби.

3. Особливості політичної думки в Середні віки.

4. Основні концепції політичної думки доби Відродження та Просвітництва.

5. Основні напрямки дослідження сучасної зарубіжної політичної науки.

 

Питання для обговорення

1. Чим відрізняються погляди Платона й Арістотеля на функції держави і що їх об’єднує?

2. Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу, Греції та Риму, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва та Нового часу на сучасний розвиток політичних теорій?

3. Що об’єднує і чим відрізняються чотири найбільш відомі суспільно-політичні течії, які домінували в політичній думці Стародавнього Китаю?

4. Що спільного і відмінного у поглядах Т. Гоббса і Дж. Локка на державу та владу?

 

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте розвиток боротьби гуманізму та раціоналізму із середньовічною схоластикою.

2. На основі ознайомлення з особливостями становлення світової політичної думки різних періодів, спробуйте проаналізувати загальні принципи її розвитку.

3. Чим відрізняються погляди Н. Мак’явеллі та Ш. Монтеск’є на політику, владу, державу?

4. Зробіть порівняльний аналіз підходів до конкретних політичних проблем у сучасній політичній науці США і Західної Європи.

 

Рекомендована література

Альтюссер Л. За Маркса.– М.: Праксис, Серия: Новая наука политики, 2006. – 392 с.

Антология мировой политической мысли: В 5 т. Учебное пособие. – М., Мысль, 1997.

Арістотель Політика. Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. – К.: Основи. 2003. – 239 с.

Вебер М. Покликання до політики // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Пер. з нім. О. Погорілий. – К.: Основи, 1998. – С. 173-191.

Галаганов С.Г., Фролова М.А. Современная западная политическая теория (на примере англо-американской и французской политических школ). – М., 1993.

Гегель Г.-Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство – Київ, 2000. – 336 с.

Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Т. Польська (наук.ред.), Р. Димирець (пер. з англ.). – К.: Дух і Літера, 2000. – 600 с.

Енциклопедія політичної думки / За ред. Д. Міллера, Д. Коулмена, В. Конналі, А. Райана. – К., 2000. – 472 с.

История политических и правовых учений: Учебник. / Под ред. Лейста. Учебник для вузов / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова / О.Э. Лейст (отв.ред.). – М.: Зерцало, 2006. – 556 с.

История политических и правовых учений: Учебник. / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М., 1996.

Кирилюк Ф.М., Батрименко О.В. Історія зарубіжних політичних вчень. Навч.-метод. посібник. – К.: ТОВ “ХХІ століття: Діалог культур”, 2005. – 256 с.

Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / Євгеній Причепій (ред.). – К.: ВК ТОВ “Тандем”, 2002. – 582 с.

Конфуций. Суждения и беседы. Санк-Петербург. Кристалл, 2001. – С. 191-192.

Мак'явеллі Н. Флорентійські записки. Державець. – К.: Основи, 1998. – 492 с.

Мир политической мысли: Хрестоматия в 2 т. – М., 1994.

Монтескье Ш. О духе законов. – М.: Мысль, 1999. – 672 с.

Платон. Держава. – К.: Основи, 2005. – 355 с.

Політологічний енциклопедичний словник / В.Б. Авер'янов, І.В. Алєксєєнко, С.С. Андрєєв та ін.; В.П. Горбатенко (упоряд.), Ю.С. Шемшученко та ін. – К., 2004. – 428 c.

Поппер К. Открытое общество и его враги. Пер. с англ. под ред. В.Н. Садовского. – М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992. – Т. 1.– 448 с., Т. 2– 528 с.

Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду або Принципи політичного права / Інститут філософії НАН України, Вінницький державний технічний університет / О. І. Хома. – К.: Port-Royal, 2001. - 348 с.

Себайн Дж.Г., Торсон Т.Л. Історія політичної думки: Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки / Міжнародний фонд "Відродження". – К.: Основи, 1996. – 717 с.

Сучасна західна політологія. Короткий нарис історії й теорії: Конспект лекції / Упорядн. А.В.Місуно, В.В. Братаніч. – К., 1991.

Токвіль А. Про демократію в Америці. – К., 1999.

Фавр П. Политическая наука во Франции // Полис. – 1996. – № 6. – С. 109-116.

Хто є хто в європейській та американській політичній науці. – Львів, 1997.

Цицерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К., 1998. – 536 с.

Чанышев А.А. История политических учений. Эл. учебный курс, 2009.

 

 

Тема 3. Політична думка в Україні.

1.Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до 18 ст.

Державно-політичні погляди мислителів княжої доби. Військова демократія та її роль у становленні державних структур. Князь, віче, особа у політичній думці. Прийняття християнства і формування державної ідеології. Сутність політичних доктрин у Галицько-Волинській державі та Литовсько-польському князівству.

2.Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва.

Формування політичних ідей в умовах українського національного Відродження. Роль братських шкіл, Острозької та Києво-Могилянської академій у суспільно-політичному житті.

3.Українська політична думка Нової доби.

Українська політична думка періоду козацько-гетьманської доби. Державотворча діяльність Б. Хмельницького. Обґрунтування І. Мазепою та П. Орликом концепції незалежної самостійної української держави. Політичні погляди засновників Кирило-Меефодіївського товариства: М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський, Т. Шевченко про шляхи відродження України. Концепції громадівського соціалізму: М. Драгоманов, С. Подолинський. Політичні погляди І. Франка, Л. Українки.

4.Політичні концепції українських мислителів 20 ст.

Роль М. Грушевського та В. Винниченка у формуванні національного державного будівництва. Націоналізм М. Міхновського. Консервативний напрям в українській політичній думці: В. Липинський, С. Томашівський, В. Кучабський. Концепція інтегрального націоналізму Д. Донцова.

Семінар 2. Політична думка в Україні.

1. Українська політична думка Нової доби.

2. Політичні концепції українських мислителів 20 ст.

 

Контрольні запитання

1. Розвиток політичних ідей мислителями Київської Русі.

2. Державотворчі процеси в житті запорізького козацтва.

3. Політична думка в Україні доби Відродження та Просвітництва.

4. Особливості політичної думки України в XIX та початку XX ст.

 

Питання для обговорення

1. Яку мету, на ваш погляд, переслідував Володимир Святославович хрещенням Київської Русі у 988 р. і чому він обрав православ’я?

2. Що спільне та відмінне в поглядах М. Костомарова і М. Драгоманова на державу, владу, політику?

3. Внесок М. Грушевського та В. Винниченка в розвиток української політичної думки.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Простежте роль демократичних принципів у житті українського козацтва.

2. Порівняйте шляхи розв’язання національної проблеми В. Липинським, І. Франком, Д. Донцовим.

3. З’ясуйте принципову відмінність у поглядах на майбутнє України М.Драгоманова та М. Міхновського.

 

Рекомендована література

Апанович О. Українсько-російський договір 1654. Міфи і реальність.– К.: Варта 1994. – 96 с.

Бачинський Ю.О. Україна irredenta: З додатком: Листування Ю.Бачинського з М.Драгомановим з приводу "України irredentu". – К.: Основні цінності, 2003. – 171с. – (Серія "Спадщина"; Кн.19).

Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.

Грушевський М.С. Твори: У 50 т. / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського / П.Сохань (голов.ред.), І.Гирич (упоряд.), С.Панькова (упоряд.) – Л.: Світ, 2002. Т. 2 : Серія Суспільно-політичні твори (1907-1914). – Л.: Світ, 2005. – 704с.

Гетьман Орлик Пилип «Вивід прав України» // Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993.

Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993. – 287 с.

Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1993.

Дорошенко Д. Нарис історії України.– К., 1991.– Т.1.Р.,3,4,6,14;Т.2.– Р.1-4,7.

Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. 2-е изд., перераб. и доп. – Киев, 1981.

Історія Русів. Пер І. Драча. – К.: Веселка 2003. – 366 с.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ – Філадельфія, 1995. – 470 с.

Міхновський М.І. Самостійна Україна. – Київ; Львів, 1991.

Охрімович Ю. Розвиток української національно-політичної думки (від початку XIX ст. до Михайла Драгоманова). – Вид.Чарторийських. – Нью-Йорк, 1985.

Сліпушко О. Софія київська. Українська література середньовіччя: доба київської русі (X-XIII ст.). – К.: Вид-во ”Аконіт”. – 2002. (Розділ III.Персоналії та пам’ятки. 1.Ярослав Мудрий і постання “Правди Руської”, 2.Іларіон Київський, 3.грогорій, 4.Лука Жидята, 5.Теодосій Печерський, 6.Нестор, 7.Традиція руського літописання і “Повість врем”яних літ”, 8.Яків Мних, 9.Данило Паломник, 10.Володимир Мономах, 11.Никифор, 12.Клим Смолятич, 13.”Слово про князів”, 14.Данило Заточник. 15.Кирило Турівський, 16.Мойсей і Київський літопис, 17.”Слово о полку Ігоревім”, 18.Галицько-Волинський літопис, 19.Києво-Печерський Патерик, 20.”Слово про погибель Руської землі”, 21.Серапіон). 389 c.

Смолій В. А., Гуржій О. І. Як і коли почала формуватися українська нація. – К., 1991.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти