ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Дослідження короткочасної пам’яті. Визначення об’єму безпосереднього запам’ятовування; визначення об’єму смислової пам’яті

Мета роботи: визначити обсяг безпосереднього та смислового запам’ятовування у людини.

Основні положення

Біологічна пам’ять – це фундаментальна властивість живої матерії набувати, зберігати і відтворювати інформацію.

І класифікація видів біологічної пам’яті: генетична, імунологічна, неврологічна.

Пам’ять про структурно-функціональну організацію живої системи як представника певного біологічного виду називається генетичною пам’яттю.

Імунологічна пам’ять проявляється в здатності імунної системи посилювати захисну реакцію організму на повторне проникнення в нього генетично чужорідних тіл.

Властивості нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка може бути виведена із цієї системи при певних умовах, без порушень властивостей і характеру запису називається неврологічною (нервовою) пам’яттю.

ІІ класифікація видів пам’яті.

Логічно-змістова – коли людина оперує поняттями, при домінуванні лівої півкулі.

Образно-чуттєва – коли людина оперує уявленнями, предметними образами, при домінуванні правої півкулі.

ІІІ класифікація базується на основі природи подразника та подразнюючих рецепторів: зорова, слухова, моторна, смакова, нюхова.

ІV класифікація – в її основі лежить процес запам’ятовування: 1) сенсорна; 2) короткочасна; 3) проміжна; 4) довготривала або 1) сенсорна; 2) первинна; 3) вторинна; 4) третинна.

V класифікація. Довготривала пам’ять представлена двома типами пам’яті: декларативною та процедурною.

Робоча (оперативна) пам’ять – це тимчасово актуалізована система слідів пам’яті, яка оперативно використовується під час виконання різних когнітивних дій (перцептивних, розумових та ін.) і реалізації цілеспрямованої поведінки.

Матеріали та обладнання: секундомір.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Дослідження короткочасної пам’яті.

Досліджуваному надається інструкція: „ Слухайте уважно. Вам буде названо декілька цифр, які Ви повинні запам’ятати та записати в протоколі в тій же послідовності, як вони були названі”. Експериментатор по одному разу голосно та виразно читає по черзі ряд цифр, починаючи з більш короткої. Після читання кожного ряду, через 1-2 с по команді „Пишіть” досліджуваний записує ті елементи ряду, які він запам’ятав, в тій же послідовності, як вони були прочитані експериментатором.

Дослід № 2. Дослідження довготривалої пам’яті.

Досліджуваному надається інструкція: „Вам буде названо ряд понять. Для того, щоб краще їх запам’ятати, робіть після вимови кожного поняття на папірці які-небудь замальовки або помітки, тільки не слова, фіксуючи таким чином асоціації, які вони у Вас викликають. При відтворенні понять Ви будете користуватись вашими помітками. Старайтесь точно відтворити поняття”.

Експериментатор голосно та виразно один раз зачитує 20 понять з інтервалом, достатнім для того, щоб досліджуваний зробив необхідні йому помітки. Через 30-60 хвилин досліджуваний під кожною із своїх поміток підписує всі двадцять понять.

В протоколі дослідження потрібно записати підрахований обсяг безпосереднього та смислового запам’ятовування по даній формулі:

, де

К – обсяг;

nправ. – кількість правильних відповідей;

nзаг. – кількість загальних відповідей.

Дослід № 3. Виявлення асоціативних зв’язків.

Експериментатор зачитує одне із слів таблиці і пропонує піддослідному швидко відповісти на нього першим словом, яке прийшло йому в голову.

Зарегеструйте латентні періоди відповіді і самі слова. Проаналізуйте характер відповіді. При аналізі зверніть увагу на наступне: чи містить відповідь елементи абстракції, узагальнення чи вона являється конкретно-образною, що може служити непрямим свідченням ступеня розвитку другої або першої сигнальної системи.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання

1. Дайте визначення пам’яті.

2. Назвіть види пам’яті

3. Назвіть типи довготривалої пам’яті.

4. Що таке короткочасна пам’ять? Який її механізм?

5. Що таке довготривала пам’ять? Який її механізм? Поясніть результати досліду, спираючись на фізіологічний механізм запам’ятовування?

6. Охарактеризуйте І сигнальну систему.

7. Дайте характеристику ІІ сигнальної системи.

8. Класифікація типів ВНД в залежності від переважаючої ролі І чи ІІ сигнальних систем.

Література

1. Яновський І.І, Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. – Київ: “Вища школа”, 1991. – с. 78-79.

2. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480с.

3. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002 – 958с.

4. Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с.


Лабораторне заняття № 10.

Дослідження різних видів пам’яті

Мета роботи: дослідити розвиток видів пам’яті у піддослідних; сформулювати правила запам’ятовування і тренування пам’яті.

Основні положення.

Робоча (оперативна) пам’ять – це тимчасово актуалізована система слідів пам’яті, яка оперативно використовується під час виконання різних когнітивних дій (перцептивних, розумових та ін.) і реалізації цілеспрямованої поведінки.

Матеріали та обладнання: секундомір, рисунки, фотокартки.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Дослідження довготривалої пам’яті (на виконання відводиться 16 хв).

Розгляньте на малюнку 10 геометричних фігур протягом 1хв. Через 15хв спробуйте відтворити знаки, які ви запам’ятали. Визначте показник довготривалої пам’яті.

ПДП=

Запишіть висновки.


Дослід № 2. Дослідження короткочасної пам’яті.

а) Для запам’ятовування 20 слів відводиться 60с. Після цього запишіть слова, які ви запам’ятали. Відповідь вважається правильною, якщо вказано порядковий номер слова. Визначте показник запам’ятовування.

 

, де

ПЗ – показник запам’ятовування;

nправ. – кількість правильних відповідей;

nзаг. – кількість загальних відповідей.

 

1. Українець. 11.Масло.

2. Економіка. 12.Папір.

3. Каша. 13.Солодощі.

4. Татуювання. 14.Сойка.

5. Нейрон. 15.Сузір’я.

6. Любов. 16.Дієслово.

7. Ножиці. 17.Прорив.

8. Совість. 18.Дезертир.

9. Глина. 19.Свічка.

10.Словник. 20.Вишня.

 

б) За 1хв треба запам’ятати 20 чисел з їх порядковими номерами.

, де

ПЗ – показник запам’ятовування;

nправ. – кількість правильних відповідей;

nзаг. – кількість загальних відповідей.

1 – 43 11 – 73

2 – 57 12 – 38

3 – 12 13 – 86

4 – 33 14 – 56

5 – 81 15 – 47

6 – 72 16 – 6

7 – 15 17 – 78

8 – 44 18 – 61

9 – 96 19 – 83

10 – 7 20 – 75

 

Запишіть висновки.


Дослід № 3 Дослідження механічної пам’яті.

Запам’ятайте і запишіть у наведеному порядку цифри та літери через 30с.

 

ПМП=

1 – Р 7 – А

3 – Г 8 – Я

6 – К 3 – М

5 – Ф 8 – Ж

1 – Ю 2 – П

 

Запишіть висновки.

 

Дослід № 4 Дослідження логіко-смислової пам’яті.

Прочитайте слова протягом 30с і напишіть їх потім по пам’яті.

 

ПЛП=

Пошта – лист Театр - вистава

Літера – слово Дощ - парасолька

Каса – гроші Око – вії

Склянка – кава Риба – вода

Небо – зірка Трактор – поле

 

Запишіть висновки.

 

Дослід № 5. Дослідження зорової пам’яті.

Візміть 5 незнайомих фотокарток з іменами та прізвищами (див. додаток стор. 53). На запам’ятовування відводиться 30с. Після цього ті самі фотокартки розгляньте в іншому порядку і без прізвищ, впізнайте людей і назвіть їхні прізвища.

, де

ПЗП – показник зорової пам’яті;

nправ. – кількість правильних відповідей;

nзаг. – кількість загальних відповідей.

Запишіть висновки.


Загальний висновок: Обчислюємо середню продуктивність запам’ятовування:

 

 

91-100% - чудова пам’ять.

71-90% - дуже добра пам’ять.

51-70% - добра пам’ять.

31-50% - задовільна пам’ять.

11-30% - погана пам’ять.

0-10% - дуже погана пам’ять.

 

Зміст звіту

3. Тема роботи.

4. Результати і висновки.

Контрольні питання

9. Дайте визначення пам’яті.

10. Назвіть види пам’яті

11. Назвіть типи довготривалої пам’яті.

12. Що таке короткочасна пам’ять? Який її механізм?

13. Що таке довготривала пам’ять? Який її механізм?

14. Поясніть результати досліду, спираючись на фізіологічний механізм запам’ятовування.

Література

5. Данилова Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных состояний. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 192 с.

6. Хэссет Дж. Введение в психофизиологию. М.: Мир, 1981. 248 с.

7. Хорн Г. Память, импритинг и мозг. М.: Мир, 1988. 343 с.

8. Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с.


ДОДАТОК


 

 

 


Лабораторне заняття № 11

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти