ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Текстовий режим роботи дисплея

 

Існує два види інформації, що з’являється на екрані дисплея: текстова, тобто така інформація, яка складається зі знаків алфавіту, цифр та спеціальних символів; і графічна – креслення, рисунки, графіки. Хоча описаний вище механізм формування зображень – загальний для обох ви­дів інформації, є суттєві відмінності у тому, яким чином використовується відеопам’ять. Ці відмінності настільки істотні, що говорять про два режими роботи дисплеїв – текстовий та графічний. Розглянемо спочатку текстовий режим при відтворенні чорно-білої інформації.

Для найбільш розповсюджених типів дисплеїв на екран може бути виведено 25 рядків по 80 символів в кожному, тобто всього 2000 символів. Кожний символ являє собою один з 256 заздалегідь обумовлених знаків. Для розміщення символу на екрані використовується прямокутна матриця розміром 8×8 = 64 пікселів, яка називається знакомісцем.

На рис.18 показано формат екрана 25×80, а на рис.19 – позиції символів на екрані, пронумеровані цілими числами

 

    Стовпчик       Стовпчик  
           
  . . .     . . .  
Рядок 0,0 0,1 . . . 0,79     Рядок . . .  
1,0 1,1 . . . 1,79   . . .  
. . .       .   . . .       .  
. . .       .   . . .       .  
. . .       .   . . .       .  
24,0 24,1 . . . 24,79   . . .  
  Рисунок 18 – Формат екрана 25×80     Рисунок 19 – Позиції символів на екрані

 

Оскільки вигляд будь-якого символу, що виводиться, заздалегідь ви­зна­чений, для зберігання інформації про нього немає необхідності вико­ристовувати матрицю 8×8, тобто 8 байтів відеопам’яті. Досить лише вка­за­ти номер символу, тобто помістити в пам’ять лише 1 байт. Вико­ристо­ву­ю­чи цей байт як ключ, електронні схеми розгортки відшукають в ПЗП од­ну з 256 матриць 8×8 розрядів і, відповідно до неї, викреслять символ на екрані.

Насправді ж у відеопам’яті приходиться зберігати не один, а два байти інформації про кожне знакомісце – додатковий байт використовується для зберігання атрибутів символу. Атрибути забезпечують індикацію світлого символу на темному фоні (нормальне зображення) або темного символу на світлому фоні (інверсне зображення), виведення символу з підвищеною яскравістю, виведення символу, що мерехтить, виведення підкресленого

символу. Формат байта атрибутів наведений на рис.20 і в табл.5. Таким чином, для зберігання однієї “карти” (тобто, однієї сторінки) екрана в текстовому режимі при використанні двох кольорів (чорного і білого) необхідно лише 80×25×2 = 4 Кб відеопам’яті. Таким є розмір відеопам’яті адаптера MDA.

Значно більший розмір відеопамяті для відеоадаптера CGA: 4 текстові сторінки в режимі 80×25 символів та 8 сторінок в режимі 40×25 символів, тобто 16 Кб.

 

 

   
  BL R G B I R G B  
      Фон     Символ  
  BL=0 – символ не мерехтить BL=1 – символ мерехтить I=0 – нормальна яскравість I=1 – збільшена яскравість  
  Рисунок 20 – Формат байта атрибутів для відеоадаптера MDA  
                   

Таблиця 5 – Атрибути символів для відеоадаптера MDA

Вміст поля RGB для фону Вміст поля RGB для символу Атрибут
0 0 0 0 0 0 Не відображається: чорний по чорному (можна використовувати для паролів)
1 1 1 1 1 1 Білий прямокутник (білий по білому)
0 0 0 1 1 1 Нормальне зображення (білий по чорному)
1 1 1 0 0 0 Інверсне зображення (чорний по білому)

 

Адаптер CGA дозволяє також відтворювати текстову інформацію в кольорі. Колір окремого символу задається за допомогою його атрибута, формат якого наведений на рис.9 та в табл.6.

 

   
  BL R G B I R G B  
      Колір фону     Колір символу  
  BL=0 – символ не мерехтить BL=1 – символ мерехтить I=0 – нормальна яскравість I=1 – збільшена яскравість  
  Рисунок 21 – Формат байта атрибутів для відеоадаптера CGA  
                   

У відеопам’яті код символу завжди міститься у байті з парною адре­сою, а його атрибут – у байті з більшою непарною адресою. Отже, слово з парною адресою дає всю інформацію для однієї символьної позиції.

Хоча відеопам’ять не схожа на основну оперативну пам’ять комп’ютера, до неї можна звертатись з програми за допомогою адрес. Для відеопам’яті в комп’ютері зарезервовані адреси з А000 по DFFF, тобто 256 Кб.

Таблиця 6 – Атрибути символів для відеоадаптера CGA

Фон Символ
RGB Колір IRGB Колір IRGB Колір
0 0 0 чорний 0 0 0 0 чорний 1 0 0 0 сірий
0 0 1 синій 0 0 0 1 cиній 1 0 0 1 яскраво-блакитний
0 1 0 зелений 0 0 1 0 зелений 1 0 1 0 яскраво-зелений
0 1 1 синьо-зелений 0 0 1 1 синьо-зелений 1 0 1 1 яскраво-синьо-зелений
1 0 0 червоний 0 1 0 0 червоний 1 1 0 0 яскраво-червоний
1 0 1 малиновий 0 1 0 1 малиновий 1 1 0 1 яскраво-малиновий
1 1 0 коричневий 0 1 1 0 коричневий 1 1 1 0 яскраво-жовтий
1 1 1 білий 0 1 1 1 білий 1 1 1 1 яскраво-білий

 

Відеопам’ять адаптера MDA починається з адреси В000 і займає 4 Кб, для адаптера CGA відеопам’ять починається з адреси В800 і займає 16 Кб. У табл.7 наведені адреси початку текстових сторінок для CGA-дисплеїв.

Таблиця 7 – Початкові адреси текстових сторінок

Номер сторінки
Режим роботи 80×25 В800 В900 ВA00 ВB00 - - - -
Режим роботи 40×25 В800 В880 В900 В980 ВA00 ВA80 ВB00 ВB80

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти