ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Національний університет кораблебудування

Загрузка...

імені адмірала Макарова

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання розрахунково–графічної роботи

з теми: “Моделювання небезпечних подій”

 

Рекомендовано методичною Радою НУК

 

м. Миколаїв

2006 р.


УДК 351. 86:614.8

 

Михайлюк В.О. Савіна О.Ю. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з теми: “Моделювання небезпечних подій”. – Миколаїв: НУК, 2006. - 50 с.

 

Кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту

Методичні вказівки є організаційно-методичним документом, що визначає порядок та методику виконання студентами розрахунково-графічної роботи з теми: “Моделювання небезпечних подій”.

Вони можуть бути корисні студентам при виконанні в дипломних роботах (проектах) розділу з безпеки життєдіяльності та цивільної оборони, а також керівному та командному складам аварійно-рятувальних служб об'єктів економіки при проведенні відповідних занять.

Методичні вказівки призначено для студентів ВНЗів, що вивчають дисципліни “Безпека життєдіяльності” та “Цивільна оборона”, а також для викладачів цих дисциплін.

 

 

Рецензент : канд. технічних наук, доцент Б.В.Бугаєнко

 

 

Видавництво НУК, 2006

ВСТУП

Одним з найголовніших завдань суспільства на сучасному етапі розвитку є забезпечення на підґрунті ризико-орієнтовного підходу прийнятого рівня безпеки надскладної системи “людина-техніка-середовище”. Відповідальність за це в Україні покладено на спеціально уповноважені підрозділи Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (ЄСЦЗ). Однак кількість надзвичайних ситуацій (НС) з часом не зменшується, і як показує досвід, моніторинг та прогнозування НС на об'єктах економіки (ОЕ) часто здійснюються не коректно та з запізненням. Зазвичай керівники і персонал ОЕ не підготовлені до оперативного вирішення питань стосовно забезпечення захисту працівників ОЕ та тих, хто мешкає поблизу від вражаючих факторів НС.

У даних методичних вказівках наведені основні методики для визначення характеристик вражаючих факторів техногенного і природного походження, розмірів зон НС, що можуть утворитися при цьому. Подано основні розрахункові залежності для встановлення необхідних вихідних даних щодо прогнозування відповідної НС, здійснення моделювання параметрів її вражаючих факторів та оцінки їх наслідків.

Опанування поданого матеріалу сприятиме набуттю студентами умінь для завчасного отримання кількісної та якісної інформації, яка необхідна для впровадження захисних превентивних заходів.

Дані рекомендації можуть бути корисними також і відповідним фахівцям при розв’язуванні специфічних питань стосовно моніторингу забезпечення (декларування) безпеки потенційно небезпечних ОЕ.

Перелік використаних скорочень

АРІНР –аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

АТО – адміністративна територіальна одиниця

ВВЕР- водо-водяний енергетичний реактор

ВКМ – верхня концентраційна межа

ГПС – газоповітряна суміш

ДОП – довгострокове (оперативне) прогнозування

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗМХЗ – зона можливого хімічного забруднення

ЄСКД – єдина система конструкторської документації

ЄСЦЗ – єдина державна система цивільного захисту

ЛЗР – легкозаймисті речовини

КТЕБ – комісія з техногенної екологічної безпеки

НКМ – нижня концентраційна межа

НС – надзвичайна ситуація

НХР – небезпечні хімічні речовини

ОЕ – об'єкт економіки

ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного забруднення

ПМР – паливо-мастильні речовини

РВР – ремонтні та будівельні роботи

РГР – розрахунково-графічна робота

РЗ – радіоактивне забруднення

РНО – радіаційно небезпечний об'єкт

СВСП – ступінь вертикальної стійкості повітря

ТВЕЛ – тепловидільний елемент

ТЕЦ – теплоелектроцентраль

УХ – ударна хвиля

ХНО – хімічно небезпечний об'єкт

ЦЗ – цивільний захист

ЦО – цивільна оборона


Завдання НА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНу роботУ

Тема: “Моделювання небезпечних подій ”

Навчальна мета: закріплення студентами теоретичних знань з дисципліни “Безпека життєдіяльності” і використання їх на практиці. Набуття практичних навичок щодо прогнозування обстановки, яка може складатися на ОЕ або адміністративно-територіальній одиниці (АТО) у НС, на основі методу моделювання відповідних небезпек та визначення необхідних заходів стосовно захисту робітників, службовців і населення, що мешкає на прилеглих до ОЕ територіях.

Виконання контрольної розрахунково-графічної роботи (РГР) передбачено навчальною програмою з дисципліни БЖД. Робота виконується після відпрацювання теоретичного матеріалу і є завершальним етапом вивчення даної дисципліни.

1.1 Навчальні питання

1. Визначення впливу вражаючих факторів можливих НС природного і техногенного походження та їх максимальних значень на території ОЕ та АТО;

2. Корегування “Плану попередження та ліквідації наслідків НС” ( стан повсякденної діяльності).

Під час розв’язання навчальних питань студентам необхідно спрогнозувати величини вражаючих факторів можливих НС природного та техногенного походження, визначити їх максимальні значення на території ОЕ та АТО:

- масштаби та ступінь можливих руйнувань, які відбудуться внаслідок землетрусу на ОЕ та у робочому селищі, що розташовано поблизу;

- масштаби та ступінь можливих руйнувань внаслідок вибуху газоповітряної або паливно повітряної суміші;

- параметри зон теплового впливу та задимлення, що утворюються внаслідок пожеж;

- масштаби та ступінь ураження ОЕ і прилеглої до нього території небезпечними хімічними речовинами (НХР);

- наслідки радіоактивного забруднення (РЗ) під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті ( РНО).

Провести аналіз та зробити висновки щодо дії негативних наслідків небезпек при аваріях під впливом ударної хвилі та теплового імпульсу на незахищених людей, будівлі, споруди, устаткування ОЕ; НХР та РЗ на виробничий персонал ОЕ та населення, що мешкає на відповідній АТО; оцінити шкоду, що завдається у разі небезпеки.

Відкорегувати “План попередження та ліквідації наслідків НС” (у стані повсякденної діяльності).

Організаційно-методичні вказівки

Кожний студент виконує контрольну розрахунково-графічну роботу за одним із варіантів вихідних даних. Робота складається із пояснювальної записки обсягом 10…15 сторінок рукописного тексту і графічного додатку. На титульному листі позначаються: найменування ВНЗу, кафедри, назва теми, номери варіантів роботи, навчальної групи, прізвища та ініціали студента і керівника.

Зміст пояснювальної записки включає в себе вступ, вихідні дані, моделювання обстановки (для кожної конкретної небезпечної події, запропонованої в даній роботі), що склалася на ОЕ у НС та визначення заходів щодо її усунення, графічний додаток, висновки стосовно захисту людей.

Текст пояснювальної записки має бути стислим і чітким. Слід обов’язково обґрунтовувати прийняті рішення з посиланням на літературу і довідкові матеріали, що є джерелами для прийняття рішень. Записка і графічний додаток оформлюються у відповідності з вимогами єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та діючих державних стандартів.

В кінці пояснювальної записки наводиться список використаної літератури. Графічні додатки (за необхідністю) виконуються у масштабі на міліметровому папері й повинні мати позначення напрямку “північ - південь” та графічне відображення характеристик обстановки, що склалася на ОЕ (АТО).

Порядок виконання роботи

1. Визначення вражаючих факторів НС, які можуть впливати на ОЕ та АТО від внутрішніх і зовнішніх джерел небезпеки.

2. Виконання схеми взаємного розташування ОЕ та АТО і джерел можливих НС.

3. Визначення впливу вражаючих факторів можливих НС техногенного і природного походження та їх максимальних значень на території ОЕ та АТО.

4. Визначення ступеня ураження людей та їх кількісних втрат.

5. Визначення необхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОЕ.

6. Корегування “Плану попередження та ліквідації наслідків НС” (стан повсякденної діяльності).

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти