ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ступені якості (форми суб’єктивної оцінки) прикметників

У складі прикметників із такою ознакою автор розділу «Прикметник» в академічній граматиці української мови Д.Х.Баранник розрізняє прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета і прикметники із значеннямсуб’єктивної оцінки предмета [54].

1. Прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета.

Безвідносна міра якості предмета властива якісним прикметникам. Суть її полягає в тому, що виділяється ознака за мірою (ступенем) інтенсивності її, але без елементів порівняння (як у ступенів порівняння). В українській мові виділяються три ступені інтенсивності ознаки – недостатній, помірний і надмірний.

Прикметники недостатнього ступеня передають міру неповну, незначну, часткову, тобто кількісно меншу, порівняно з тим, що передається звичайним прикметником. Проста (синтетична) форма прикметників недостатнього ступеня утворюється від основи звичайного прикметника за допомогою суфіксів -уват- (-юват-). Наприклад: великий – великуватий, синій – синюватий, солодкий – солодкуватий.

Ознаки недостатнього ступеня спостерігаються і в прикметниках із суфіксами -ав- (-яв-), -аст- (-яст-). Наприклад: зеленавий, жовтавий, довгастий, круглястий. Але прикметники типу кістлявий, сухощавий, русявий, дугастий, голенастий, вихрастий, зозулястий, приземкуватий, недоумкуватий, мішкуватий, задерикуватий, злодійкуватий не передають значення недостатнього ступеня, оскільки вони лексично самостійні. Більшість їх утворилася не від прикметників.

Складна (аналітична) форма прикметників недостатнього ступеня інтенсивності ознаки утворюється поєднанням звичайного ступеня прикметника і кількісно-означального прислівника типу трохи, дещо, не дуже, злегка. Наприклад: трохи смішний, злегка червоний, не дуже чемний, трохи злий.

Прикметники помірного ступеня передають нормальну міру ознаки, не велику і не малу: холодний, смачний, прозорий, темний.

Прикметники надмірного ступеня передають міру якості предмета, значно вищу від норми, що її передає прикметник нульової форми. Проста (синтетична) форма прикметників надмірного ступеня утворюється від основи звичайного прикметника та суфіксів -ущ- (-ющ-), -уч- (-юч-), -енн-, -езн-, -елезн-: злий – злющий, багатий – багатющий, високий – височенний, важкий – важенний, великий – величезний, довгий – довжелезний, товстий – товстелезний. Синтетична форма ступеня надмірності утворюється також за допомогою префіксів пре- (вказує на значно більшу проти звичайної міру якості), все-, над- (вказують на дуже велику міру якості), за- (вказує на якість, що перевищила потрібну міру), пра- (вказує на велику міру ознаки за віддаленістю в минуле), архі-, ультра-, супер-, екстра- та ін. Наприклад: предавній, прегарний, всемогутній, всесильний, надпотужний, надскладний, заважкий, задовгий, прастарий, прадавній, ультралівий, супермодний, екстраординарний, архінеобхідний. Аналітична форма ступеня надмірної інтенсивності ознаки утворюється додаванням до звичайної прикметникової форми кількісно-означального прислівника дуже, досить, надто, занадто, надзвичайно, особливо, винятково, вкрай, зовсім, не в міру або займенників такий, який з підсилювальним значенням: дуже блідий, зовсім новий, не в міру допитливий, винятково уважний.

2. Прикметники із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета.

Суть прикметників із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета, на думку М.І.Фурдуй, полягає в тому, що ними передається не тільки ознака предмета за мірою чи ступенем інтенсивності її, а й виразне емоційне нашарування, суб’єктивне ставлення до предмета розмови, суб’єктивна оцінка його[55]. Ця категорія властива не лише прикметникам, а й іменникам, прислівникам та інфінітивним формам деяких дієслів української мови. Найвиразнішою категорія суб’єктивної оцінки, як вважає Д.Х.Баранник, є в іменниках, де представлена у формах пестливості і згрубілості. У прикметниках і прислівниках вона властива лише групі якісних, у дієсловах, займенниках і числівниках – лише кільком словам: отакесенький, отакісінький, самісінький, однісінький, спатусеньки, їстоньки, питоньки тощо[56]. Не всі мовознавці вважають утворення з суфіксами суб’єктивної оцінки морфологічними формами одного й того ж слова. Багато хто з дослідників (Ф.Ф.Фортунатов, О.І.Соболевський, Д.Н.Ушаков, М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик та ін.) розглядає їх як окремі слова.

Форми суб’єктивної оцінки якості в українській мові творяться за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- (виражають значення пестливості, емоціональності). Наприклад: босенький, голенький, чемненький, чистенький, чистісінький, любесенький, малюсінький та ін. Не утворюються форми суб’єктивної оцінки від прикметників, що мають книжний характер: автобіографічний, рентабельний, винятковий, непохитний, основний, зразковий, пізнавальний тощо.

Прикметники у формах суб’єктивної оцінки нерідко вживаються в ролі постійних епітетів у різних жанрах народної поетичної творчості (коник вороненький, козак молоденький, голуб сивенький, вітер буйнесенький) та входять до складу сталих словосполучень (цілісінький день, чистісінька правда, звичайнісінька брехня).

Відмінювання прикметників

За характером кінцевих приголосних основи прикметники розподіляються між твердою і м’якою групами. Окремо виділяють прикметники, що закінчуються на -лиций (дехто відносить їх до мішаної групи). Прикметники м’якої групи об’єднують незначну кількість одиниць з м’яким кінцевим приголосним основи, прикметники з основою на (-шн)ій, (-жн)ій, які в основному виражають ознаки з загальним значенням місця і часу: задній, передній, давній, осінній, колишній, обідній, новітній, літній та ін. Крім того, сюди належать прикметники типу матірній, дочірній, синовній, мужній (від муж), подружній, що утворені від назв істот, а також такі прикметники: художній, освітній, могутній, присутній, достатній, порожній, справжній, самотній, довгошиїй, довговіїй[57]. Прикметники твердої групи мають основу на твердий приголосний: легкий, німий, веселий, круглий. Прикметники на -лиций при відмінюванні приймають закінчення і твердої, і м’якої груп (круглолиций, блідолиций).

У суфіксі присвійного прикметника -ів (-їв) при словозміні відбувається чергування. Якщо прикметник утворений від іменника твердої групи, суфіксальний звук [і] (закритого складу) чергується з [о] (у відкритому складі): батько – батьків – батькового; якщо ж прикметник утворений від іменника м’якої чи мішаної групи, [і] чергується з [е] (графічної з є): Пономарів – Пономарева, Василів – Василева. Хоча допускаються і форми Пономаріва і Василіва.

У мові існує ряд прізвищ і географічних назв, що звучать і пишуться однаково: місто Мічурін – прізвище Мічурін. У них різні закінчення в орудному відмінку: -ом у географічних назвах, -им – у прізвищах. Наприклад: був знайомий з Мічуріним, але містом Мічуріном. Закінчення -ом зберігається у прізвищах неслов’янського походження: Чапліном, Дарвіном.

Наголошення прикметників

Щодо наголошення прикметників, то тут якихось особливих труднощів не виникає. Проте деякі з них часто наголошуються неправильно під впливом російських та регіональних відповідників: треба новúй (а не нóвий), старúй, валовúй, оптовúй, черговúй, урочúстий, громáдський, зустрíчнuй, сільськогосподáрський, легкúй, вогкúй, терпкúй, водозливнúй, водонепроникнúй, водоспускнúй, корúсний, вірнопіддáний, в’язкúй, гóрдіїв вузол, грéйпфрутовий, ґрунтовúй, ґнотовúй, жерстянúй, житловúй, зрýчнuй, цеглянúй, чаднúй, шерстянúй, шкірянúй, щавлéвий, щíльний, юродúвий. Багато прикметників мають подвійне наголошення: веснянúй і весняний, вітчúзняний і вітчизняний, пéрвісний і первíсний, вóвняний і вовняний, вoгнянúй і вогняний, водонапíрний і водонапірнúй, водовідлúвний і водовідливнúй, вощáний і вощанúй, врáзливий і вразлúвий, висковúй і вискóвий, відробíтковий і відробіткóвий, газопровíдний і газопровіднúй, досяжний і досяжнúй, дошкýльний і дошкульнúй, дýшний і душнúй, жáдібний і жадíбний, жáлібний і жалібнúй, зáгнутий і загнýтий, залишкóвий і зáлишковий, заплíснявiлий і запліснявілий, капýстяний і капустяний, картóпляний і картопляний, кéдровий і кедрóвий, конóпляний і конопляний, корáлевий і коралéвий (намисто), мандрівнúй і мандрíвний, медянúй і мéдяний, хмáристий і хмарúстий, цемéнтовий і цементóвий, чимáлий і чималúй. Крім того, є прикметники, наголошення яких пов’язане з їхньою семантикою: харáктерний і характéрний, лíкарський і лікáрський, вóдяний і водянúй, вúгідний (корисний) і вигíдний (зручний), відповíдний (підхожий, придатний), відповіднúй (даний у відповідь), вíтряний (про погоду, день, шум; про легковажну людину) і вітрянúй (продвигун, віспу), гáванський (від гавань), гавáнський (від Гавана), глáдкий (рівний), гладкúй (вгодований), завíзний (дуже завантажений, до якого велика черга), завізнúй (привізний), кýбовий (яскраво-синій), кубовúй (від куб), мáрний (даремний), марнúй (худий, змарнілий). Чимала група похідних прикметників, у яких наголошення відрізняється від вихідних слів: абеткóвий (абéтка), залікóвий (зáлік), щогловúй (щóгла), докорíнний (коріннúй), замóрський, примóрський (морськúй), навкíсний, навскíсний (скіснúй), пристíнний, настíнний (стіннúй), виразкóвий (вúразка), вказівнúй (вказíвка), гaмірнúй (гáмір), голковúй (гóлка), голосовúй (гóлос), зірковúй (зірка), зустрíчний (зýстріч), католúцький (катóлик), кишковúй (кúшка), кісточкóвий (кíсточка), клітковúй (клíтка), книжкóвий (кнúжка), конопéльний (конóпля), коріннúй (кóрінь), кульковúй (кулька), листянúй (лúстя) та ін[58].

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти