ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поняття бюджетної класифікації.

Загрузка...

Готуючись та відповідаючи на це питання, необхідно дати визначення бю­джетної класифікації України як єдиного систематизованого згрупування до­ходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної дія­льності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних норм. Необхідно визначити в якому порядку та ким затверджується бюджетна класифікація.

У відповіді необхідно розкрити організаційне та правове значення бюджетної класифікації, оскільки: а) застосування бюджетної класифікації сприяє чіткішій організації роботи зі складання і виконання бюджету, здійснення контролю за виконанням дохідної частини бюджету за кожним джерелом і витрачанням державних коштів за призначенням; б) у межах бюджетної класифікації здійс­нюється компетенція законодавчих і виконавчих органів усіх рівнів у галузі бюджетного планування та виконання бюджету.

Підготовка передбачає вивчення структури бюджетної класифікації, яка складається з чотирьох розділів: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифі­кація видатків та кредитування бюд­жету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Розглядаючи питання про класифікацію доходів бюджету за бюджетною класифікацією, слід пам'ятати, що вони класифікуються за такими розділами: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капі­талом; трансферти.

Особливу увагу рекомендується звернути на зміст податкових і неподатко­вих надходжень. До податкових надходжень відносять передбачені податко­вими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, а до неподаткових - доходи від власності й підприємни­цької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій тощо. Крім того, слід з'ясувати, що трансферти - це кошти, одержані від Інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету (ст..10 БКУ) застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджет­них коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класифікуються за такими ознаками:

1. бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету) - за програмно-цільовим методом формування бюджету.

2. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

3. функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків ;

4. економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків.

Функціональна класифікація видатків має два рівні деталізації:

розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Економічна класифікація видатків забезпечує ведення аналітичний облік касових і фактичних видатків відповідно до бюджетних актів та кошторису установи.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками( профіциту бюджету).
Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань);

2) типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Питання

 

1. Розкрийте поняття бюджету, його соціально-економічне й політичне значення.

2. Які складові частини бюджету Ви можете назвати?

3. Охарактеризуйте принципи побудови бюджетної системи України

4. Визначить особливості закону про Державний бюджет України.

5. Якими нормативними актами приймаються місцеві бюджети?

6. Навіщо в державі розробляється зведений бюджет?

7. Для чого потрібна бюджетна класифікація?

 

 

Семінарське заняття № 2.

На семінарі розглядаються питання, викладені на лекціях за темою:

Тема 2. Бюджетне право та бюджетні правовідносини.

 

 

1. Предмет та метод бюджетного права.

2. Бюджетно-правові норми та бюджетні правовідносини.

3. Склад бюджетного законодавства.

4. Суб’єкти бюджетних правовідносин. Бюджетні повноваження.

 

 

1. Предмет та метод бюджетного права.

Готуючись до заняття необхідно розглянути поняття «Бюджетне право України», яке являє собою одну з головних підгалузей фінан­сового права і об'єднує сукупність фінансово-правових норм, що регулю­ють відносини в галузі бюджетної діяльності. Передусім слід роз­крити предмет бюджетного права як сукупність внутрішньодержавних відно­син, які виникають у зв'язку з утворенням, розподілом і використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Фінансово-правові відносини вміщують в себе бюджетні відносини, але крім них вони також складаються з відносин по формуванню державних доходів, державних видатків, кредитних, страхових, банківських та інших відносин необхідних для вирішення задач держави.

Здійснення бюджетної діяльності держави, її місцевих органів влади потребує правового забезпечення, визначення прав, обов’язків, відповідальності усіх зацікавлених суб’єктів. В цьому призначення бюджетного права, яке пов’язане з фінансовим правом тим, що природа цих відносин єдина. По-перше, тому що по своїй суті за змістом це матеріальні, грошові відносини. По-друге, тому що ці суспільні відносини реалізуються у правовій, встановленій законом формі і головний суб’ект цих відносин держава.

Бюджетне право як інститут фінансового права використовує притаманний цій галузі, поряд з іншими методами фінансово-правового регулювання – імперативний метод. Він передбачає владний вплив на учасників суспільних відносин без права вибору. На перший погляд, по методу правового регулювання немає різниці між бюджетним та фінансовим правом. Дійсно, діяльність більшості фінансово-кредитних установ держави націлена на здійснення бюджетних операцій. Фінансова діяльність притаманна також органам державної влади. Тобто, бюджетна діяльність обов’язкова для органів державної влади, фінансових органів, органів місцевого самоврядування і вона регулюється методом владних приписів. Адміністративне право теж використовує цей метод, але не тільки в сфері фінансової, або бюджетної діяльності. Специфіка методу владних приписів у бюджетному праві проявляється в самому змісті конкретних дій державних органів, але в державі не існує самих цих тільки бюджетних органів, або органів виключно для здійснення бюджетних операцій. Державні органи влади, місцеві державні адміністрації, або органи місцевого самоврядування, державні фінансові в обов’язковому порядку виконують свої бюджетні функції, вони не мають права вибору. Об’єктом їх діяльності є бюджетні кошти, їх формування, розподіл та використання. Бюджети встановлюють розмір державних коштів необхідних для утримання міністерств, відомств, установ, місцевих органів влади. В силу встановленої законом компетенції усі державні органи виконують свої функції у бюджетному процесі. Наприклад, місцева влада має можливість встановлювати джерела та обсяги доходів своїх бюджетів, вирішувати які виплати першочергові, але відповідно до закону.

2. Бюджетно-правові норми та бюджетні правовідносини.

Готуючись до заняття необхідно розглянути систему бюджетно-правових відносин, яку складають відносини, що виникають, змінюю­ться або припиняються при: а) встановлення бюджетної системи і бюджетного устрою України; б) розподілу фондів і видатків між окремими видами бю­джетів; в) складання, розгляду, затвердження виконання бюджетів та розгля­ду звітів про їх виконання, а також здійснення контролю за виконанням бю­джетів. Необхідно пам'ятати, що бюджетно-правові норми поділяються за таки­ми критеріями: 1) за дією в часі: а) постійно діючі, б) строкові (періодичні); 2) за функціональним призначенням: а) матеріальні, б) процесуальні.

Зміст бюджетного права складають бюджетно-правові норми, які по суті фінансові.

Норми бюджетного права – це встановлені та захищені державою правила, зразки поведінки, які визначають права та обов’язки суб’єктів в бюджетній діяльності. Існують окремі відзнаки бюджетно-правових норм і східні риси з нормами фінансового права по предмету та методу правового регулювання. Східні риси бюджетно-правових та фінансово-правових норм це риси, які притаманні правовим нормам взагалі: обов’язковість, формальна визначеність, установа та охорона компетентними органами держави.

Особливості бюджетно-правових норм визначаються :

а) в предметі регулювання; б) в характері встановлених в них розпоряджень; в) в відповідальності за порушення встановлених в них правил; г) в засобах захисту прав учасників бюджетних правовідносин.

Зміст бюджетно-правових норм обумовлює їх імперативний характер. Як і фінансові норми вони встановлюють вимоги до учасників бюджетних відносин, які точно визначають їх права та обов’язки. Імператив виступає в формі категоричного припису, що виключає зміну умов дії норми за волевиявленнями суб’єктів відносин. Імперативний характер бюджетної норми вміщує державне веління і це не потребує згоди інших суб’єктів, більш того ставить їх поведінку в залежність від інтересів головного суб’єкта. Таке положення суб’єктів необхідно для реалізації державних задач, але обов’язково вони повинні вирішувати проблеми громадян, підприємств, установ у цілому та і особисто.

Імперативність бюджетної норми приписує суб’єктам бюджетних відносин підкорятися велінням держави, і більш того, без права самостійності.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти