Розгляд цього питання потрібно почати з вивчення ст. 64 БК України, яка визначає склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та зараховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів. Місцевий бюджет відповідно до Бюджетного кодексу містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. Місцеві бюджети – є головним джерелом фінансування регіональних потреб. Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 БК України. .

Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають: 1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення; 2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; 3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними; 4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради; 5) запозичення, здійснені у порядку, визначеному БК України та іншими законами України (крім випадку, передбаченого статтею 73 БК України; 6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать: 1) погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу, що утворюється за умовами, визначеними статтею 73 БК; 2) капітальні вкладення; 3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети: складання розгляд, затвердження, виконання та звітність

Розгляд цього питання доцільно почати з вивчення Бюджетного кодексу, а саме ст. 75, яка визначає порядок складання проектів місцевих бюджетів.

Після того, як Міністерство фінансів доведе до відома Раду міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період, вони зобов'язані надати необхідну інформацію у Міністерство фінансів (для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників) та Верховну Раду України (для перевірки достовірності цих розрахунків). Необхідно розкрити зміст бюджетних запитів.

Необхідно пам'ятати, що після схвалення КМУ проекту закону про Державний бюджет Міністерство фінансів доводить Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад: розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів; методику їх визначення; інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів; пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типова форма рішення).

При розгляді наступних питань необхідно вивчити положення Бюджетного кодексу України, щодо прийняття, затвердження, виконання місцевих бюджетів та звітності про їх виконання (ст.ст. 76-80).

Розмежування доходів і видатків між бюджетами

Відповідь на це питання міститься в ст. 85, 86, 87-93 БК України. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські, селищні, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 статті 82 БК України, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 88-91 БК України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3 статті 82 БК України, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: 1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; 2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-дитячі садки); 3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти); 4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

Додаткові питання.

1. В чому полягає перша стадія бюджетного процесу на місцевому рівні?

2. Хто приймає бюджет міста, області, району?

3. Хто відповідає за виконання місцевих бюджетів?

4. Хто контролює виконання місцевих бюджетів?

5. Визначить види доходів, що складають кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування.

6. Визначить види видатків, які враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів.

7. .Вкажіть критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

8. Яким чином відбувається передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих державою повноважень до місцевих бюджетів?

9. Які трансферти надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам?

10. На які цілі і на який строк можуть отримувати позички місцеві бюджети?

11. Дозволяється лі отримувати позички на покриття дефіциту місцевого бюджету з коштів іншого місцевого бюджету?

Практичні завдання рекомендовані до вирішення при підготовці:

Завдання 1

За підсумками виконання Державного бюджету України за результатами трьох кварталів фактичне перевищення показників доходів, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, склало більш ніж 15 відсотків.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету подав відповідний проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Оцініть правомірність ситуації. Вкажіть, які дії повинен здійснити комітет Верховної Ради України з питань бюджету в ситуації, що склалася.

Завдання 2

За результатами місячного звіту про виконання загального фонду Державного бюджету України виявилося, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту, затвердженого законом про Державний бюджет України. У зв'язку з цим Уряд України вжив таких заходів:

- випустив короткострокову позику у вигляді цінних паперів;

- тимчасово обмежив асигнування загального фонду Державного бюджету України;

- використав кошти резервного фонду для фінансування пріоритетних напрямків. Оцініть правомірність ситуації.

Завдання 3

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визначено, що доходами загального фонду Державного бюджету України в 2008 р. є:

а) доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок бюджету;

б) 100 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб;

в) гранти і дарунки у вартісному обрахунку.

Дайте правову оцінку цій ситуації.

Завдання 4

Ініціативною групою депутатів Верховної Ради України було підготовлено законопроект про внесення змін та доповнень до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Законопроект передбачав зміни, пов’язані зі збільшенням доходів бюджету завдяки введенню нового загальнодержавного податку до кінця фінансового року.

Оцініть правомірність ситуації. Вкажіть, за яких умов можуть бути внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та зміни до законів про податки та збори.

Завдання 5.

На підставі чинного Закону України «Про Державний бюджет» визначить субвенції, дотації вирівнювання та кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Семінарське заняття № 5

На семінарі розглядаються питання, викладені на лекціях за темою

Тема 3. Бюджетний процес

Т6ма 6. Бюджетний контроль.

Перелік питань, що підлягають обов’язковому розгляду на семінарському занятті визначений згідно з тематичним планом.

1. Визначення та види бюджетного контролю.

2. Суб’єкти бюджетного контролю.

3. Види бюджетних правопорушень.

Норми БК України вимагають наполегливої роботи держави в особі органів законодавчої влади, органів виконавчої влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування та органів фінансового контролю щодо здійснення державного контролю за дотриманням бюджетного законодавства, тобто бюджетного контролю.

Бюджетний контроль – це самостійний різновид фінансового контролю, який здійснюється у регламентованій нормами права бюджетній сфері і спрямований на забезпечення достовірності, раціональності та законності діяльності учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Головне завдання бюджетного контролю – це забезпечення виконання бюджетного закону, рішень про місцеві бюджети шляхом встановлених заходів, тобто ревізій, перевірок, оцінки, аналізу, звітності.

Предметом бюджетного контролю є бюджетні кошти, які визначені бюджетним законодавством, тобто законом «Про Державний бюджет України», рішенням про місцеві бюджети та іншими нормативно - правовими актами.

Суб’єктами бюджетного контролю є учасники бюджетного процесу, які уповноважені на здійснення бюджетного контролю, тобто контролюючі суб’єкти та підконтрольні суб’єкти, тобто учасники бюджетного процесу, за діями яких здійснюється контроль. Залежно від повноважень у суспільстві та бюджетної діяльності контролюючі суб’єкти поділяються на :

1) контролюючих суб’єктів загальної компетенції, до яких належать – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи місцевого самоврядування, Міністерство фінансів України, місцеві ради, місцеві державні адміністрації та інші органи законодавчої та виконавчої влади.

2) контролюючих суб’єктів спеціальної компетенції, до яких належать – Рахункова палата України, Державна контрольно - ревізійна служба України, Державне казначейство України, контрольно-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розпорядники бюджетних коштів. Повноваження контролюючих суб’єктів спеціальної компетенції за дотриманням бюджетного законодавства - це права та обов’язки уповноважених державних органів щодо підтримання стабільності, погодженості бюджетної системи, яка забезпечує життєздатність країни.

У разі порушення суб'єктами бюджетного процесу своїх обов'язків, недотримання бюджетного законодавства органи бюджетного контролю застосовують засоби примусу. Примус в бюджетному процесі - це система заходів, які використовуються уповноваженими органами відносно учасників бюджетної діяльності, що порушили свої обов'язки у бюджетному процесі і притягаються до відповідальності.

Засоби примусу у бюджетній діяльності характеризуються такими ознаками:

- регулюються нормами фінансового, бюджетного, адміністративно-процесуального, цивільного та кримінального права;

- застосовуються до юридичних та посадових осіб, керівників державних органів;

- використовуються для забезпечення працездатності та утримання кожної державної організаційної структури, бюджетних споживачів: юридичних та фізичних осіб;

- передбачають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного, кримінального покарання;

- передбачають досудове застосування заходів примусу у бюджетному процесі;

- це комплексні заходи щодо законності реалізації стадій бюджетного процесу та недопущення порушень. Сполучення фінансових санкцій та адміністративних заходів (наприклад, призупинення бюджетних асигнувань та дії рішення про бюджет);

- спрощений процесуальний характер застосування.

Застосування засобів примусу в бюджетній сфері та їх характеристика дозволяє віднести їх до засобів фінансово-правової відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Бюджетне правопорушення, як і інші порушення законодавства, мають такі ознаки:

- наявність діяння (дії або бездіяльності);

- негативна соціальна значущість діяння. Для бюджетних порушень це може бути шкода державним органам, наслідком якої будуть грошові збитки державі, соціальним групам, конкретним фізичним особам;

- протиправність, що виражається в порушенні норм бюджетного права;

- винність діяння;

- юридична відповідальність як наслідок діяння, що застосовується до порушника.

Поняття бюджетного правопорушення встановлено ст. БК України

2.Наведіть приклади бюджетного правопорушення.

3.Хто має право притягати до відповідальності за бюджетні правопорушення?

4.Назвіть засоби покарання за порушення бюджетного законодавства.

5.Назвіть контролюючих суб’єктів у бюджетному процесі.

МОДУЛЬ 4

Загрузка...

Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 11 Следующая