ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сутність, предмет та метод управлінського обліку

       
 
 
   

 


Мета – оптимізація витрат з метою отримання максимально можливого рівня рентабельності при ефективному і результативному господарюванні .

 

 
 

 

 


Структурний аспект в організації управлінського обліку передбачає з’ясування організаційної структури самого підприємства та структури його бухгалтерії. Перша з них необхідна для організації обліку за центрами відповідальності, друга – для розмежування обов’язків працівників бухгалтерії. В штаті бухгалтерії може бути передбачена особа, яка відповідно до посадових обов’язків могла б реалізувати функції бухгалтера-аналітика. Зауважимо, що це має бути найдосвідченіший професіонал, наділений якостями людини з активною життєвою позицією, глибокими різнобічними знаннями. Нині в Україні на більшості підприємств ці обов’язки виконує сам головний бухгалтер або його заступник, інколи – працівники планово-аналітичних служб. Із зарубіжного досвіду відомо, що управлінська бухгалтерія є окремим структурним підрозділом фірми, яка підпорядковується або фінансовому директору, або безпосередньо раді директорів (президенту фірми).

Організація управлінського обліку включає систему рахунків, можливі підходи до групування витрат на конкретному підприємстві. У країнах з розвинутою ринковою економікою, де управлінська бухгалтерія існує поруч з фінансовою понад 50-и років, у планах рахунків передбачено спеціальний 9 клас – рахунки управлінської (маржинальної або аналітичної) бухгалтерії, що використовуються для прийняття тактичних і стратегічних рішень, аналізу собівартості, діяльності центрів відповідальності.

Залежно від ступеня централізації можливі чотири способи організації управлінського обліку, які безпосередньо відповідають французькій , англосаксонській, східноєвропейській та вітчизняним системам рахівництва.

Згідно з французькою системою, управлінський і фінансовий облік є відокремленими.

Взаємозв’язок фінансової та управлінської бухгалтерії в межах такої двоколової системи здійснюється з допомогою рахунків-екранів.

За англосаксонською системою організації управлінського обліку рахунки фінансової й управлінської бухгалтерії також ведуть паралельно, але взаємозв’язок між ними здійснюється з допомогою системи розподільчих рахунків.

Організація управлінського обліку передбачає розробку макетів регістрів для накопичення витрат.

Для проведення аналізу витрат за напрямами різнопланової діяльності підприємства (торгівля, виробництво, надання послуг – одночасно), для визначення прибуткових та збиткових кожного з них, а також для правильного розподілу непрямих витрат між об’єктами витрат у зарубіжних фірмах з 1946 р. застосовують відомість виробничого обліку, в якій узагальнюють витрати за місцями виникнення. Такий регістр зведеного обліку дозволяє здійснювати розрахунки норм накладних витрат та виробничо-економічних показників для контролю окремих місць виникнення витрат.

У відомості витрати мають бути згрупованими за видами витрат і місцями їх виникнення (основними, допоміжними, характерними для конкретного підприємства). Розробляючи макет такої відомості необхідно пам’ятати, що нею користуватимуться не лише професіонали-бухгалтери, саме тому вона має бути наочною, доступною для сприйняття менеджерами та переконливою.

Спеціалісту, який буде готувати макет відомості, необхідно бути обізнаним з організаційною структурою підприємства та сферами його діяльності, щоб чітко визначити місця виникнення витрат. Джерелами інформації для заповнення такого виду внутрішньої звітності є дані фінансового обліку прямих витрат та розрахунки розподілу непрямих витрат з допомогою відповідних коефіцієнтів, які здійснює бухгалтер управлінської бухгалтерії чи економіст. Розрахунки, узагальнені у відомості, дозволяють розрахувати всі прамі та непрямі витрати, а отже визначити виробничу собівартість.

При організації управлінського обліку необхідно передбачити заходи, яки б забезпечували конфіденційність управлінської інформації. Ними можуть бути:

· виділення персоналу, бажано окремих приміщень,

· вмонтування програмно-техничних засобів захисту від несанкціонованого доступу до інформації,

· обмеження кола осіб, які мають доступ до комп’ютерної мережі,

· застосування спеціальних програм захисту інформації, паролей входу в комп’ютер (кожна сітьова операційна система потребує ідентифікації користувача за ім’ям та паролем, які повинні систематично змінюватися з фіксацією у спеціальному журналі).

 

 

3.1.2. Управлінський облік як база розрахунку основних показників ефективності діяльності підприємства

 

Для оцінки ефективності діяльності підприємства важливим є розуміння сутності таких основних понять:

 

базисні стандарти   визначаються на початку року і не змінюються
бюджет   кількісний вираз плану, засіб контролю за його виконанням, метод регулювання
директ-кост   система управлінського обліку, яка узагальнює прямі витрати, непрямі витрати відносяться на зменшення фінансового результату
витратна ціна   ціна, яка базується на витратах; використовується для визначення межі рентабельності
витрати – ефективності   критерій оптимальності рішень, який застосовують в економічних розрахунках та при оцінці альтернативних способів використання ресурсів для досягнення визначення цілей
ідеальні норми витрат   мінімальні витрати для діяльності в ідеальних умовах
ідеальні стандарти   передбачають сприятливі ціни на матеріали, послуги, ставки на оплату праці і кошторисні ставки накладних витрат
індекс прибутковості   відносний показник, який характеризує привабливість інвестиційного проекту
контрольовані витрати   ті, на які має вплив керівник центру відповідальності
контрольний рахунок   форма внутрішньої звітності, деколи називається звітом про виконання бюджету (кошторису)
коефіцієнт маржиналь-ного доходу   відношення суми маржинального доходу до виручки від реалізації
критична (“мертва”) точка   обсяг діяльності, при якому доходи покривають витрати, а прибуток дорівнює нулю
неефективні витрати   витрати невиробничого характеру, в результаті яких не буде виготовлено продукту
оцінка діяльності   формальна процедура оцінки роботи підрозділу (працівника) шляхом накопичення інформації про виконання ним визначених завдань
практична стандарти   стандарти, які можуть бути досягненими підприємством при реальному рівні обсягів діяльності
стандарт – кост   система управлінського обліку, спрямована на регулювання прямих витрат виробництва шляхом розробки до початку виробництва стандартних калькуляцій і обліку фактичних витрат з виділення відхилень від стандартів
ефективна діяльність   виробництво заданого обсягу продукції при мінімальному використанні виробничих ресурсів або максимальне виробництво
Ефективні витрати   В результаті яких одержують доходи від реалізації тих видів продукції, на випуск яких вони були понесені

 

Основою розрахунку різноманітних показників, за якими оцінюється, аналізується і контролюється діяльність є специфіка системи управлінського обліку та її елементів.

           
 
 
 
 
 
 
 
 
   
Рис. 21. Класифікація систем управлінського обліку

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти