ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Шляхи надходження нематеріальних активів та структура їх первісної вартості

1) придбані – ціна (вартість) придбання (крім отриманих торговельних знижок); мито; непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, інші витрати безпосередньо пов’язані з придбання нематеріального активу та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Витрати за сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку;

2) безоплатно отримані – первісною вартістю є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додатково понесених витрат, передбачених п.11 П(С)БО 8;

3) внесені до статутного капіталу – первісною вартістю визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням додатково-понесених витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8.

4) самостійно створені підприємством – включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо);

5) отримані в обмін на подібний об’єкт -


ТЕМА 6 ОБЛІК ВИРОБНИЧІХ ЗАПАСІВ

Лекція 1. Облік надходження запасів.

Мета: вивчити порядок обліку надходження запасів, його документальне оформлення.

План.

1. Облік надходження сировини і матеріалів на склад від постачальників.

2. Облік запасів, які надійшли на склад з інших джерел.

3. Методи оцінки запасів при їх вибутті.

Література:

[8, с. 608-626],

[15, с. 383-398]

Питання 1

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси – це активи, які:

1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління.

Критерії визнання запасів:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від використання запасів;

2) вартість запасів може бути достовірно визначена.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій обробці на підприємстві.

На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують в процесі виробництва.

Групи виробничих запасів:

1) повністю споживається в технологічному процесі, створюючи матеріальну основу готової продукції (сировина і матеріали);

2) змінюють свою форму і розмір, надаючи виробам необхідний вид (фарби, лаки);

3) входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини);

4) тільки сприяють виготовленню виробів, проте не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

Виробничі запаси: сировина і матеріали, зворотні відходи виробництва, МШП, напівфабрикати, незавершене виробництво, брак, тара, паливо, допоміжні матеріали, запасні частини.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Оцінка запасів в обліку та звітності:

1) первісна вартість (справедлива) – вартість, за якою зараховуються на баланс підприємства придбані (отримані) або вироблені запаси;

2) чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації.

Шляхи надходження та склад первісної вартості запасів:

1) за плату: первісна вартість визначається фактичними витратами (сума згідно договору, транспортно-заготівельні витрати та ін.. витрати, пов’язані з придбанням);

2) виготовлення власними силами – виробнича собівартість згідно з П(С)БО 16 «Витрати»;

3) внесення до статутного капіталу – погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

4) безоплатне отримання – справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

5) обмін на подібні запаси – балансова вартість переданих запасів (якщо вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість);

6) обмін на неподібні запаси – справедлива вартість отриманих запасів.

Справедлива вартість – це сума, за якої може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (П(С)СБО 19 «Об’єднання підприємств»).

Подібні активи – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Якщо на дату оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх справедливу вартість, такі запаси можуть бути оцінені й відображені за справедливою вартістю з наступним корегуванням до первісної вартості.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) при формуванні первісної вартості:

1) включаються до собівартості придбаних запасів прямим методом;

2) відображаються загальною сумою на окремому субрахунку класу 2.

При прямому методі обліку ТЗВ здійснюють розподіл ТЗВ між окремими одиницями придбаних запасів для формування їх первісної вартості пропорційно вартісному, кількісному або ваговому критерію:

Дт 201 Кт 631, 685.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів щомісячно розподіляється між сумою запасів залишків на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безкоштовно передані) за звітній місяць на основі розрахунку середнього відсотка ТЗВ.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображається вибуття цих запасів.

Нормативно-правові акти:

1) Наказ Міністерства статистики №193 від 21.06.96 «Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів»;

2) Наказ Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 «Про затвердження інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей».

 

Надходження запасів на підприємство може знаходити своє відображення як на балансових, так і на позабалансових рахунках одночасно.

Позабалансові рахунки:

022 «Матеріали, прийняті для переробки»;

023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»»

024 «Товари, прийняті на комісію»

Балансові рахунки:

20 «Виробничі запаси»:

201 «Сировина й матеріали»;

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «Тара й тарні матеріали»;

205 «Будівельні матеріали»;

206 «Матеріали, передані в переробку»;

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «Інші матеріали».

Рахунок 20 призначено для узагальнення інформації про наявність і рух запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запчастин.

Дт 20 – надходження; дооцінка;

Кт 20 – витрачання на виробництво, переробку; відпуск на сторону; уцінка.

Одночасно відображуючи надходження запасів на рах. 20, в обліку застосовують наступні субрахунки:

631 – для обліку заборгованості (зобов’язань) перед постачальниками за отримані від них запаси, надані послуги з транспортування вантажів;

685 – для обліку заборгованості (зобов’язань) перед іншими організаціями за надані послуги (транспортно-експедиторські, страхові);

641 – для обліку ПДВ, що включений в ціну придбання запасів (при наявності податкової накладної);

644 – для обліку ПДВ визначеного із суми перерахованої попередньої оплати за матеріальні цінності, що підлягають доставці.

Приклад 1:

Надійшла сировина від постачальника на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ, оплата не здійснена. Витрати з доставки – 60 грн., в т.ч. ПДВ (прямий метод обліку ТЗВ)

Дт 201 Кт 631 – 1000 грн. – оприбуткована сировина;

Дт 641 Кт 631 – 200 грн. – ПДВ;

Дт 201 Кт 685 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 685 – 10 грн. – ПДВ.

Приклад 2 (на умовах передоплати):

Дт 371 Кт 311 – 1200 грн.

Дт 201 Кт 631 – 1000 грн.;

Дт 644 Кт 631 – 200 грн.;

Дт 201 Кт 631 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 10 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 200 грн.;

Дт 631 Кт 371 – 1200 грн.

Оприбуткування матеріалів при наявності розбіжностей, що встановлені під час приймання відображуються наступним чином:

1) у разі розбіжностей, що виникли в межах норм природного убутку під час транспортування:

вартість матеріалів за документами – 12000 грн., в т.ч. ПДВ,витрати з транспортування – 180 грн., в т.ч. ПДВ; сума втрат – 60 грн. в т.ч. ПДВ, витрати з транспортування 180 грн., в т.ч. ПДВ:

Дт 201 Кт 631 – 9950 грн. (10000-50) – оприбутковано вартість матеріалів, які надійшли фактично;

І Дт 201 Кт 631 – 50 грн. – відображено вартість втрати матеріалів в межах природного убутку під час транспортування;

ІІ Дт 209, 201/ТЗВ Кт 631 – 50 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 2000 грн.;

І Дт 201 Кт 631 – 150 грн.;

ІІ Дт 201/ТЗВ, 209 Кт 631 – 150 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 30 грн.;

2) у разі розбіжностей, що виникли з вини постачальника:

сума нестачі 500 грн., крім того ПДВ:

Дт 201 Кт 631 – 9500 грн. (10000-500);

Дт 374 Кт 631 – 500 грн. – відображена сума претензійної заборгованості на суму нестачі;

Дт 641 Кт 631 – 1900 грн.;

Дт 644 Кт 631 – 100 грн.;

Дт 374 Кт 644 – 100 грн. – корегування кількісних показників до податкової накладної після отримання від постачальника розрахунку;

Дт 201/ТЗВ,209 Кт 631 – 150 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 30 грн.;

Дт 201 Кт 374 – 500 грн. – поставка сировини постачальником на суму претензійної заборгованості;

Дт 641 Кт 374 – 100 грн.

3) у разі розбіжностей, що виникли з вини постачальника за умов поставки після передоплати:

Дт 371 Кт 311 – 12000 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 2000 грн. – податковий кредит;

Дт 201 Кт 631 – 9500 грн. – оприбутковано вартість матеріалів, що фактично надійшли;

Дт 641 Кт 644 – 100 грн.;

Дт 374 Кт 631 – 600 грн. – відображена сума претензійної заборгованості;

Дт 631 Кт 371 – 12000 грн.;

4) у разі розбіжностей, які виникли з вини особи, що супроводжує вантаж, або коли винна особа не встановлена (поставка до оплати):

1080 грн., в т.ч. ПДВ, нестача – 180 грн.;

Дт 201 Кт 631 – 9100 грн. – оприбутковано вартість матеріалів, які фактично надійшли;

Дт 947 Кт 631 – 900 грн. – відображена сума нестачі матеріалів, встановленої при прийманні;

Дт 641 Кт 631 – 1820 грн. – відображено ПДВ, що відноситься до вартості матеріалів, які фактично надійшли;

Дт 949 Кт 631 – 180 грн. – ПДВ, що відноситься до вартості нестачі матеріалів;

5) у разі розбіжностей, які виникли з вини особи, що супроводжує вантаж, або коли винна особа не встановлена (поставка після передоплати):

Дт 371 Кт 311 – 12000 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 2000 грн. – відображено право на податковий кредит з ПДВ;

Дт 201 Кт 631 – 9100 грн.;

Дт 947 Кт 631 – 900 грн.;

Дт 641 Кт 631 – 1820 грн.;

Дт 949 Кт 631 – 180 грн.;

Дт 641 Кт 644 – 180 грн. – уточнюється запис по сумі податкового кредиту, що відноситься до нестачі матеріалів.

 

Питання 2

При оприбуткуванні запасів, що надійшли з ін.. джерел, в обліку будуть застосовані наступні кореспондуючі з рах.20 рахунки:

23 «Виробництво» – у разі повернення невикористаних на виробництві запасів;

372 «Розрахунки з підзвітними особами» – у разі закупівлі запасів з підзвітною особою;

46 «Неоплачений капітал» – для відображення розрахунків з акціонерами по погашенню їх частки у статутному капіталі;

718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» – при надходженні запасів без вимоги компенсувати їх вартість;

719 «Інші доходи від операційної діяльності» – при оприбуткуванні лишків запасів, виявлених під час інвентаризації.

Відображення в обліку надходження запасів з інших джерел:

1) оприбутковано на склад повернуті з виробництва невикористані запаси на суму 300 грн.:

Дт 20 Кт 23 – 300 грн.;

2) оприбутковані запаси, які придбані підзвітною особою на суму 120 грн., в т.ч. ПДВ:

Дт 20 Кт 372 – 100 грн.;

Дт 641ПДВ Кт 372 – 20 грн.;

3) надійшли запаси як внесок до статутного капіталу, справедлива вартість – 28200 грн., в т.ч. ПДВ – 4700 грн., доставка за рахунок емітента – 100 грн.:

Дт 20 Кт 46 – 23500 грн.;

Дт 641ПДВ Кт 46 – 4700 грн.;

Дт 20 Кт 631 – 100 грн.;

4) надійшли на склад безоплатно отримані виробничі запаси, справедлива вартість – 1500 грн., витрати з їх доставки – 90 грн., в т.ч. ПДВ – 15 грн.:

Дт 20 Кт 718 – 1500 грн.;

Дт 20 Кт 631, 685 – 75 грн.;

Дт 641 Кт 631, 685 – 15 грн.

 

Питання 3

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання застосовують тільки один із методів, передбачених П(С)БО 9 «Запаси».

Методи оцінки вибуття запасів:

1) метод ідентифікованої собівартості – передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, встановити дату витрачання кожної одиниці запасу, її собівартість і вартість запасів, які залишились, має вузьке застосування – для запасів, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють один одного. Однакові запаси обліковуються за різною вартістю, бо мають різні споживчі якості, властиві тільки кожній одиниці специфічні характеристики. Доцільно застосовувати до запасів, які мають високу вартість.

2) метод середньозваженої собівартості – запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній обліковій картці незалежно від ціни придбання. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку запасів), так і після кінця наступного надходження (при безперервному (постійному) ведені обліку списання запасів). Застосовується для списання взаємозаміни.

Дає більщ ефективну оцінку наявності та руху запасів, але не забезпечує достатній контроль за правильністю їх списання на затрати виробництва.

Постійний облік – приймаються до уваги дані за період, що передував даті останнього вибуття. Вартість запасів, що знову надійшли усереднюється з тією,що вже існує. Списання вартості витраченого запасу, якщо це витрачання відбудеться після чергового надходження проводиться за новою обліковою ціною.

Перевага – оцінку вартості відпущеного запасу та запасів в залишках можна знайти в момент здійснення операції.

Недоліки – великий обсяг робіт, оцінка залишків та собівартість готової продукції не є повністю об’єктивними.

Періодичний облік – робиться припущення, що запаси надійшли і відпущені в один і той же час – в кінці звітного періоду.

Перевага – проста і менша трудомісткість.

Недолік – загроза легко маніпулювати цифрами показників витрачених запасів.

ФІФО (перший прийшов, перший пішов)

Метод ФІФО полягає в хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які придбані першими, продаються чи використовуються першими, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною. Залишки на кінець періоду оцінюються за цінами останніх надходжень запасів.

Переваги – простий, систематичний і об’єктивний, запобігає можливості маніпулювання прибутком, відображена в балансі сума запасів майже збігається з поточною ринковою вартістю.

Недоліки – в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості залишків і зниження собівартості продукції.

Приклад:

На підприємство за звітній період надійшов запас А за наступними цінами:

Дата Кількість одиниць Ціна, грн. Сума, грн.
01.09 10,00
03.09 10,50
06.09 10,80
09.09 11,00
Усього -

Протягом періоду було реалізовано 350 од. продукції за ціною 14 грн. за одиницю.

Визначити:

1) собівартість вибуття запасу за методом ФІФО та середньозваженої собівартості;

2) фінансовий результат від реалізації за названими методами.

Метод середньозваженої собівартості:

1) 4805/450=10,68 (грн.) – собівартість одиниці;

2) 350*10,68=3738 (грн.) – собівартість вибувших запасів;

3) 450-350=100

4) 100*10,68=1068 (грн.) – собівартість залишків запасів;

5) (350*14)-(350*10,68)=1162 (грн.) – прибуток.

Метод ФІФО:

1) (100*10+50*10,50+100*10,80+100*11)/350=10,59 (грн.) – собівартість одиниці вибувшого запасу;

2) 100*11=1100 (грн.) – собівартість залишку запасів;

3) (350*14)-(350*10,59)=1193,5 (грн.) – прибуток.

Метод нормативних затрат – полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Таким чином на підприємстві встановлені нормативні облікові ціни, якими протягом місяця користуються для оцінки списання запасів. Наприкінці місяця обчислюють ціну, виходячи з фактичних витрат, встановлюють розріз відхилень і проводять корегуючі записи.

Метод оцінки за цінами продажу – оцінка вибуття запасів ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгівельної націнки товарів.

 

Напрямки вибуття запасів з підприємства:

1) передача для потреб основного чи допоміжного виробництва;

2) передача для виправлення браку у виробництві;

3) використання у невиробничій сфері;

4) безоплатна передача юридичним або фізичним особам;

5) продаж надлишкових запасів;

6) внесення до статутного капіталу ін. підприємств;

7) вибуття в результаті стихійного лиха;

8) вибуття в результаті нестачі, псування чи крадіжки запасів.

Облік списання запасів, що вибули зі складу залежить від того, як був організований облік ТЗВ. Якщо ТЗВ враховувались на окремому рахунку, то протягом місяця списання вартості запасів здійснюється за прийнятим методом їх оцінки, а в кінці місяця списанню підлягає і сума ТЗВ, яка відноситься згідно розрахунку до таких запасів.

В обліку вибуття запасів відображують наступним чином:

1) Дт 15 Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, що були використані на капітальне будівництво власними силами;

2) Дт 23 Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, відпущені на виробництво;

3) Дт 24 Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, які відпущені для виправлення браку продукції;

4) списано виробничі запаси на витрати:

4.1) Дт 91 Кт 20, 20 тзв – пов’язані з організацією виробництва й управління цехами;

4.2) Дт 92 Кт 20, 20 тзв – пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства;

4.3) Дт 93 Кт 20, 20 тзв – пов’язані зі збутом продукції, товарів, послуг;

5) Дт 943 Кт 20, 20 тзв – списано собівартість реалізованих виробничих запасів;

6) Дт 947 Кт 20, 20 тзв – списано виявлену нестачу виробничих запасів;

7) Дт 072 – відображено суму нестачі понад норму убутку;

8) Дт 949 Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, що відпущені на утримання соц.. об’єктів, які знаходяться на балансі підприємства;

9) Дт 977 (949) Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, що безкоштовно передані іншим підприємствам;

Дт 977 (949) Кт 641пдв – нараховане податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи із звичайних цін;

10) Дт 99 Кт 20, 20 тзв – списано виробничі запаси, втрачені в результаті надзвичайних подій.

Облік бартерних операцій

Товарообмінна операція (бартер) – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за продукцію (роботи, послуги) в будь-якій формі, яка відрізняється від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення заборгованості, в результаті яких кошти, як компенсація вартості такої продукції (робіт, послуг), на рахунки продавця не зараховуються.

Первісною вартістю запасів, отриманих в результаті обміну на подібні виступає:

- балансова вартість переданих запасів, якщо вона менша або дорівнює справедливій вартості;

- справедливій вартості, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість.

В результаті подібного обміну у підприємства не визнається дохід, тому не визначається і фінансовий результат від такої операції.

Приклад:

Здійснений обмін подібними запасами. Облікова вартість запасів у підприємства А – 2000 грн., у підприємства Б – 1400 грн. Справедлива вартість запасів (договірна) – 1500 грн., крім того ПДВ 300 грн.

Відображення в обліку підприємства А:

1) відвантажені матеріальні цінності за договором подібного бартеру:

1.1) Дт 361 Кт 20 – 1500 грн. – списана облікова вартість запасів, що передані за бартерною угодою;

1.2) Дт 949 Кт 20 – 500 грн. – списана різниця між балансовою (обліковою) і справедливою вартістю запасів;

2) Дт 361 Кт 641пдв – 300 грн. – нарахована сума зобов’язання з ПДВ виходячи зі справедливої вартості запасів, що обмінюються (1500*20%);

3) Дт 20 Кт 631 – 1500 грн. – оприбутковані запаси, що надійшли за бартерною угодою від підприємства Б.

4) Дт 641пдв Кт 631 – 300 грн. – відображена сума податкового кредиту з ПДВ;

5) Дт 631 Кт 361 – 1800 грн. – проведено взаємозалік заборгованостей.

Відображення в обліку підприємства Б:

1) Дт 20 Кт 631 – 1400 грн. – отримані подібні запаси за бартерною угодою;

2) Дт 641пдв Кт 631 – 300 грн. – відображена сума податкового кредиту виходячи зі справедливої вартості;

3) Дт 361 Кт 20 – 1400 грн. – відвантажені запаси підприємству А;

4) Дт 361 Кт 641пдв – 300 грн. – нарахована сума зобов’язання з ПДВ;

5) Дт 631 Кт 361 – 1700 грн. – проведений взаємозалік заборгованостей.

Первісною вартістю запасів, отриманих в облік на неподібні запаси є справедлива вартість отриманих запасів.

Згідно п. 23 П(С)БО 15 «Дохід» сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані, або підлягають одержанню підприємством зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Приклад:

Здійснюється обмін палива на будівельні матеріали . Первісна вартість палива, що підлягає передачі фірмою А – 4800 грн. Первісна вартість будівельних матеріалів, що надходять від фірми Б – 5500 грн. Договірна вартість (на рівні справедливої) – 6000 грн., в т.ч. ПДВ – 1000 грн.

Відображення в обліку підприємства А:

1) Дт 361 Кт 712 – 6000 грн. – відвантажено паливо;

2) Дт 712 Кт 641 – 1000 грн. – нарахована сума податкового зобов’язання з ПДВ виходячи зі справедливої вартості;

3) Дт 943 Кт 203 – 4800 грн. – списана балансова вартість переданого палива;

4) ДТ 205 Кт 631 – 5000 грн. – оприбутковані на склад будівельні матеріали, які надійшли по бартеру (за справедливою вартістю без ПДВ);

5) Дт 641пдв Кт 631 – 1000 грн. – відображено податковий кредит з ПДВ;

6) Дт 631 Кт 361 – 6000 грн. – відображено взаємозалік заборгованостей.

Відображення в обліку підприємства В:

1) Дт 203 Кт 631 – 5000 грн. – оприбутковане паливо;

2) Дт 641пдв Кт 631 – 1000 грн. – відображено податковий кредит з ПДВ;

3) Дт 361 Кт 712 – 6000 грн. – відвантажено буд. матеріали фірмі А;

4) Дт 712 Кт 641пдв – 1000 грн. – нарахована сума податкового зобов’язання виходячи зі справедливої вартості;

5) Дт 943 КТ 205 – 5500 грн. – списана балансова вартість переданих буд. матеріалів;

6) Дт 631 Кт 361 – 6000 грн. – взаємозалік заборгованостей.

Питання для самоконтролю:

1. Відмінності відображення в обліку оприбуткування запасів на умовах попередньої оплати.

2. Документальне оформлення надходження запасів.

3. Особливості обліку надходження запасів з інших джерел.

4. Характеристика методів оцінки запасів при їх вибутті.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти