|
Відображення в бухгалтерському обліку придбання палива і паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком
Бухгалтерський облік придбання паливно-мастильних матеріалів підзвітною особою
Для здійснення контролю за витратами палива і паливно-мастильних матеріалів необхідно керуватися наказом Мінтрансу України «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.98 р. № 43 (зі змінами та доповненнями, за текстом – наказ № 43), яким затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені щодо моделей (модифікацій) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дають змогу враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації. Тобто списання паливно-мастильних матеріалів у бухгалтерському обліку здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених паливно-мастильних матеріалів автомобіля з урахуванням норм витрат. Підприємства, які використовують у господарській діяльності як вантажні, так і легкові автомобілі, мають вести окремий облік паливно-мастильних матеріалів. Основним документом, на підставі якого списують паливо і паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист – документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (зі змінами та доповненнями)). При цьому для обліку роботи службового легкового автомобіля затверджено типову форму № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» (наказ Держкомстату України «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 17.02.98 р. № 74 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.03.98 р. за № 149/2589)). Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджено наказом № 488/346, а саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», Типова форма № 2-ТН; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», Типова форма № 1 (міжнародна); «Талон замовника», Типова форма № 1-ТЗ. У бухгалтерському обліку списання палива і паливно-мастильних матеріалів відображається за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94 у кореспонденції з кредитом рахунку 203. Питання 4. Що стосується документального оформлення наявності і руху готової продукції і товарів, то треба зазначити, що він є аналогічним обліку наявності і руху виробничих запасів. При надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництв на склад підприємства оформляється «Прибутковий ордер» (типова форма № М-4). Цей документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишається у комірника, а другий із підписом комірника – у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу. Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів «Товарно-транспортна накладна» (типова форма № М-6), або «Прибутковий ордер» (типова форма № М-4). Для оплати реалізованих підприємством готової продукції на адресу покупця виставляється «Рахунок-фактура» (форма № 868). Відвантаження зі складу підприємства продавця реалізованої продукції здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна накладна», передачу продукції із складу до торгівельного приміщення здійснюється шляхом використання документа «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів». При оформленні видаткових документів на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції самовивозом треба обов'язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства – покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначення у ній: строку її дії, адреси підприємства – покупця, кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані, а також ідентичність підпису особи, завіреного підписами керівником, головного бухгалтера і печаткою підприємства – покупця. Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у «Картках складського обліку матеріалів». За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається «Звіт про рух матеріальних цінностей», за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до «Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках». Готовою продукцією, призначеною для продажу, вважають закінчені обробкою вироби, які пройшли випробування, приймання і відповідають технічним вимогам і стандартам. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються П(С)БО 9 “Запаси” та 16 “Витрати”. При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Готова продукція за характером класифікується наступним чином Рис. 1. Класифікація готової продукції за її характером Підприємства виробляють продукцію у відповідності із заключними договорами, розробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості. Керівник підприємства, в першу чергу, повинен приділяти увагу питанням збільшення обсягу виготовленої продукції, розширення її асортименту і покращення якості, вивчаючи потреби ринку. Основними завдяннями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є: систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт та послуг; вчасному і правильному документуванні оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг); контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями; вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) та їх облік. Виконання цих задач задежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій. В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється у відповідності до П(С)БО 9 “Запаси” за первісною вартістю, яка визначається згідно з П(С)БО 16 “Витрати”. П(С)БО 16 “Витрати” визначає два поняття собівартості готової продукції: 1) собівартість реалізованої продукції; 2) виробнича собівартість продукції. До виробничої собівартості продукції входять наступні витрати Рис. 2. Склад витрат виробничої собівартості готової продукції Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватися методи, передбачені П(С)БО 9 “Запаси”. При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, – первісна вартісна (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначаютья за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”). Собівартість реалізованої продукції складається з наступних витрат.
Рис. 3. Склад собівартості реалізованої готової продукції Оскільки готова продукція в бухгалтерському обліку відображається за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, то виникає необхідність в уцінці готової продукції, порядок проведення якої аналогічний уцінці виробничих запасів. Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. В бухгалтерії на підставі приймально-здавальних документів складається накопичувальна відомість випуску готової продукції, дані якої використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку. Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні. Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами: 1) в сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання; 2) безкартковим способом, при якому за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються. У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки. У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції. Питання 5. Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два рахунки – 26 та 27 . Таблиця 1 Характеристика рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”
Побудова обліку ГП можлива за різними варіантами 1) виробництво (цех) – склад – відвантаження (реалізація); 2) цех – відвантаження. Облік ГП ведуть на рахунку 26 «Готова продукція» Дт 26 Кт 23 здана на склад ГП з виробництва; Дт 901 Кт 26 списана реалізована продукція за фактичною собівартістю. Коли продукція відвантажується безпосередньо з цеху, списують6 Дт 901 Кт 23. Якщо облік ГП ведеться за обліковими цінами, то по закінченню звітного періоду після визначення фактичної с/в ГП записи по випуску ГП корегують на суму відхилень (факт-план). Від’ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно: Дт 26 Кт 23 – сторно (коли план більше факту). Позитивна сума (факт більше плану) записується звичайним записом: Дт 26 Кт 23. Питання для самоконтролю:
1. Який порядок організації обліку паливно- мастильних матеріалів на підприємстві? 2. Документальне оформлення руху паливо-мастильних матеріалів. 3. Що розуміють під поняттям «Готова продукція»? 4. Особливості оцінки готової продукції на складі та в бухгалтеріїї. 5. Документальне оформлення руху готової продукції.
Інвентаризація основних засобів в підприємствах проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69. Інвентаризацію основних засобів проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни. первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник. Якщо на час виявлення недостачі основних засобів винні особи не були встановлені, то вартість таких засобів відображається на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винуватців недостачі (псування) основних РЗ = [(БВ – А)· Іінф + ПДВ +Аз]· 2 де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф - загальний індекс інфляції (визначений Держкомстатом України); ПДВ – податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; 2 – коефіцієнт, який застосовується до визначеної суми <по недостачі основних засобів). Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається по дебету рахунків ЗО «Каса», ЗІ «Розрахунки в банках» або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» (якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винної особи) і кредиту рахунка 375.
Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.) До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання ; для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо. Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду. Відображення в обліку доходів майбутніх періодів наведено в табл. 5.1. Табл. 5.1.
Рис. 4. Схема типових операцій по рахунку 26 “Готова продукція” |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|