ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Міністерство транспорту та зв’язку України

Міністерство транспорту та зв’язку України

Державна адміністрація зв’язку

Міністерство освіти і науки України

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З дисципліни

„Основи підприємництва”

для студентів ІІІ курсу

спеціальності „Менеджмент організацій”

Київ 2009


Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни „Основи підприємництва” для студентів ІІІ курсу спеціальності „Менеджмент організацій” / Уклад. Г.С Іванова. — К.: ДУІКТ, 2009. — ......... с.

 

Укладач ст.викл. Іванова Г.С.

 

Рецензент доц. ктн Єщенко П.С.

 

Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З дисципліни

„Основи підприємництва ”

для студентів ІІІ курсу

спеціальності «Менеджмент організацій»

Укладач Іванова Галина Сергіївна

 

 

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Навчально-науковий інститут гуманітарних технологій

03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 7


ЗМІСТ

1. Мета і завдання курсової роботи........................................4

2. Порядок виконання курсової роботи...................................5

3. Зміст, структура та обсяги курсової роботи.......................8

4. Рекомендації щодо оформлення курсової

роботи.................................................................................

5.Підготовка до захисту та захист курсової роботи...............................................................................

6.Рекомендована література..................................................

Додаток А.Орієнтовна тематика курсових робіт......................................................................................

Додаток Б.Приклад структуризації

курсової роботи..................................................................

Додаток В.Зразок оформлення титульного аркуша...........

Додаток Г. Зразки оформлення бібліографічних описів

у списку джерел...............................................................


Мета і завдання курсової роботи

 

В умовах становлення та розвитку ринкової економіки провідною формою господарювання має бути підприємництво – особливий вид виробничо-торгівельної діяльності, надання послуг чи посередництва, який характеризується свободою вибору та інноваційним характером здійснення, значною ймовірністю економічного ризику та чіткою орієнтацією на досягнення певного прибутку.

Як свідчить світовий досвід, саме підприємництво спроможне істотно прискорити реформування вітчизняної економіки на ринкових засадах і на основі його забезпечити зростання виробництва й добробуту населення.

Зростання ефективності підприємництва як сучасної форми господарювання потребує підготовки висококваліфікованих підприємців (спеціалістів, менеджерів) здатних реалізувати у своїй діяльності вимоги ринкових відносин, менеджменту і бізнесу.

Відповідно до робочого плану курсової роботи виконується у 5 семестрі навчального процесу підготовки бакалаврів.

Метою виконання курсової роботи є:

· закріпити і поглибити теоретичні знання щодо сфери підприємницької діяльності;

· розвинути навики роботи зі спеціальною літературою та джерелами первинної інформації;

· проведення всебічного аналізу тої чи іншої ситуації як з економічної, так і організаційних точок зору.

Написання курсової роботи допомагає студентам поглиблено засвоїти програмні питання через опрацювання відповідної навчальної і спеціальної літератури, статей, тощо. А також вимагає від студентів проведення збору та аналізу даних з різних інформаційних джерел: наукової літератури, статистичних довідників, інструктивних та нормативних звітних матеріалів підприємств або організацій.

 

Мета й завдання дослідження в межах конкретної курсової роботи визначаються її темою, структурою, специфікою об’єкта, предмета та інформаційною базою дослідження.

 

Рекомендації щодо оформлення курсової роботи

Текст курсової роботи має бути належним чином оформлено — як стилістично, так і граматично й технічно. Рукопис комплектується в такій послідовності:

1) титульний аркуш;

2) зміст;

3) вступ;

4) основна частина;

5) висновки;

6) список літератури;

7) додатки (у разі необхідності).

На титульному аркуші зазначаються: назва вищого навчального закладу, тема курсової роботи, прізвище студента та інші ідентифікаційні відомості (зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку Г). Після титульного аркуша вміщується сторінка змісту, в якому наводяться найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини, а також вступу, висновків, додатків, списку використаної літератури.

 

Мова й стиль

Мова й стиль курсової роботи не мають містити емоційно-експресивних елементів. Для наукового тексту характерними є змістова завершеність, цілісність і зв’язність. Бажано використання конструкції з невизначено-особовими реченнями, наприклад: «Вважається за доцільне запропонувати…», а не «Я пропоную…». Викладаючи матеріал, слід користуватися загально­прийнятою термінологією, приділяючи увагу точності її застосування та чіткості формулювань. Скорочення слів у тексті та ілюстраціях, крім використання загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал має бути викладений у логічній послідовності. Неприпустимим є перехід до розгляду іншого питання, допоки не завершено висвітлення попереднього. Кілька речень, що передають окрему думку, повинні бути чіткими і мати стислу форму.

 

Подання таблиць

Цифровий матеріал, вміщений у текст, як правило, оформляється у вигляді таблиць. У таблицях цифровий або текстовий матеріал групується в рядки та стовпчики, відокремлені горизонтальними (рядки) та вертикальними (стовпчики) лініями.

Звичайно таблиця складається з таких елементів: порядкового номера й тематичного заголовка, боковика та заголовків стовпчиків (головки), рядків і граф (основної частини, тобто прографки).

Назву таблиці розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву та слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Загальну форму таблиці наведено на рис. 1.

Таблиця (номер)

ТЕМАТИЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦІ (НАЗВА ТАБЛИЦІ)

Головка     Заголовки стовпчиків
              Підзаголовки стовпчиків
            Нумерація стовпчиків
Боковик (заголовки рядків)                
            Рядки
             
  Стовпчики  

Рис. 1. Загальна форма таблиці

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому кутку над заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в тексті роботи є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

У разі перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” та її номер вказують лише один раз — праворуч над першою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть „Продовження табл.” із зазначенням номера таблиці, на­приклад: „Продовження табл. 1.2”.

Заголовки стовпчиків пишуть з великої літери, підзаголовки — з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх починають з великої літери.

Таблиці вміщуються в текст роботи одразу після посилання на них. Розміщувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати, не повертаючи рукопису; якщо це неможливо — так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника. На всі таблиці роботи в тексті мають бути посилання, при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено (наприклад, „... у табл. 1.2”), у повторних посиланнях вживають скорочено слово „дивись” (наприклад: „див. табл. 1.3”). Кожна таблиця супроводжується стислим аналізом і висновками. Повторювати кількісні відношення, наведені в таблиці, у тексті не треба.

Колонку „№ з/п” у таблицю не включають. У разі необхідності нумерації рядків їхні порядкові номери ставлять перед назвою заголовків рядків.

Під час побудові таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може бути більше третини її формату, а висота заголовочної частини — понад третину висоти таблиці.

Стовпчики таблиці нумерують лише тоді, коли на них є посилання в тексті роботи або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

Якщо всі дані, наведені в таблиці, мають однакову одиницю виміру, її вказують у тематичному заголовку, якщо різні — у заголовках стовпчиків або рядків через кому. Позначення одиниць виміру при цьому має відповідати загальноприйнятим стандартам.

Числа в таблиці, як правило, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дробові числа наводяться у вигляді десяткового дробу. Нульові ознаки заведено позначати знаком тире „-„ відсутність даних — трьома крапками „...” або літерами „н. в.” (немає відомостей). Якщо наведені в таблиці дані мають які-небудь особливості (є попередніми, стосуються частини явища, що вивчається, тощо), то на це необхідно вказати в примітках, які розміщують під таблицею.

В таблиці не слід наводити зайві подробиці, які ускладнюють аналіз інформації. Необхідно також уникати утворення клітинок таблиці, що не мають змісту. Якщо це неможливо, то в них треба проставляти знак „´”, який означає, що вони не заповнюються.

 

Подання ілюстрацій

У процесі оформлення роботи часто використовують наочні ілюстративні матеріали у вигляді схем, діаграм, графіків, фотографій, креслень, технічних рисунків, карт тощо. Ілюстрації в роботі слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Розміщувати рисунки слід так, аби їх можна було читати без повороту рукопису, а якщо це неможливо, то так, щоб рукопис треба було повернути за стрілкою годинника.

Кожна ілюстрація в роботі повинна мати порядковий номер, який складається з двох цифр, розділених крапкою (номер розділу та номер рисунка всередині розділу), тематичну назву, а в разі необхідності — ще й пояснення (підрисунковий текст). Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення „Рис.” (рисунок). Номер рисунка та його назва розміщуються під рисунком. При посиланні на рисунок в тексті роботи зазначають його вид (діаграма, графік, схема) і номер. У разі повторного посилання використовують скорочене слово „дивись” (наприклад, „див. рис. 2.1”). На всі ілюстрації в тексті мають бути посилання.

Найчастіше в наукових дослідженнях економічного та управлінського спрямування застосовуються ілюстрації у вигляді схем, діаграм і графіків.

Схема — це зображення, котре передає, зазвичай за допомогою умовних позначень, основну ідею якогось пристрою, споруди або процесу та показує взаємозв’язок їхніх головних елементів.

Діаграма — один зі способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні та об’ємні. Найчастіше використовують лінійні діаграми, а з площинних діаграм — стовпчикові (стрічкові) та секторні.

Для побудови лінійних діаграм звичайно застосовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі відкладаються час або факторіальні ознаки (незалежні), на осі ординат — показники на певний момент чи період часу або розміри результативної незалежної ознаки. Вершини ординат з’єднуються відрізками, у результаті чого отримують ламану лінію. На лінійні діаграми можна одночасно наносити кілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників (стовпців) однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина (висота) прямокутників пропорційна зображуваним величинам. У разі вертикального положення прямокутників діаграма називається стовпчиковою, горизонтального — стрічковою.

Секторна діаграма є колом, поділеним на сектори, розміри яких пропорційні величинам частин зображуваного об’єкта чи явища. Секторна діаграма — поширена форма порівнювання різних частин одного цілого. Площі секторів і є основою для порівняння.

Результати оброблення числових даних можна подати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їхніх співвідношень через геометричні фігури, точки та лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Осі координат графіка креслять суцільними лініями. Стрілок на кінцях координатних осей не ставлять; умовні позначення та розміри відкладених величин вказують у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише умовні літерні позначення, прийняті в тексті. Написи, що стосуються кривих і точок, залишають тільки в тому разі, коли їх небагато і вони є короткими. Багатослівні написи замінюють цифрами, розшифровування яких наводять під рисунком.

 

Загальні правила цитування

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу певного друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворювання цитованого тексту, оскільки найменше ско­рочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, у середині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

У разі непрямого цитування (переказ, викладення думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути дуже точним у передаванні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати посилання на відповідне джерело.

 

Додаток Б

 

Список використаних джерел

Додатки


Додаток В

 

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Навчально-науковий інститут гуманітарних технологій

Кафедра управління підприємствами зв’язку

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „_________________________________„

 

на тему „___________________________________________”

студента ___ курсу ______ групи факультету менеджменту

спеціальності “Менеджмент організацій”

 

СИДОРЕНКА ПЕТРА ВАСИЛЬОВИЧА ______________

(підпис)

 

 

Науковий керівник:

доцент ________________ ___________

(П І Б) (підпис)

 

Курсова робота
захищена з оцінкою „_____________________”

 

 

 
 


Київ 200__


Додаток Г

ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ОПИСІВ
У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ

Характеристика джерела Приклад оформлення
Монографії (один, два або три автори) Бланк И.А. Управление прибылью. – СПб.: Ника-Центр Эльга, 1998. – 543 с.
Чотири автори Финансовое управление компаний /Дж.В. Смит, Е.В. Кузнецова, С.К. Курочкин, К.Дж. Уолперс / Под ред. Е.В. Кузнецовой. – М.: Фонд “Правовая культура”., 1995. – 383 с.
Колективний автор Діяльність підприємств, які змінили форму власності у 1998 році: Стат. Зб. – К.: Держкомстат України, 1999. – 100 с.
Багатотомні видання Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т.Т.2. – К.: Ника-Центр Эльга, 1999.
Перекладені видання Блех Ю., Гетце У. Инвестиционные расчеты: Пер. с нем. – Калиниград: Янтар. Сказ, 1997. – 438 с.
Збірники наукових праць Маркетинг: теорія та практика: Зб. наук. пр. – К.: КДТЕУ, 1996. – 244 с.
Тези доповіді Барабась Д. О. Конкурентні переваги та ключові фактори успіху: спільне та відмінне // Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність: Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. від 23—25 листоп. 2000 р. — К.; Дніпропетровськ, 2000. — С. 10—11.
Тези доповіді Барабась Д. О. Конкурентні переваги та ключові фактори успіху: спільне та відмінне // Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність: Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. від 23—25 листоп. 2000 р. — К.; Дніпропетровськ, 2000. — С. 10—11.
Навчальний посібник Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навчальний посібник. – К.: “КМ Academia”, 1998. – 192 с.
Закони Закон України “Про Державний бюджет України на 2002 р.” // “Урядовий кур’єр” - №243.
Складові частини журналу Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України. – 1996. - №5. – С. 7-17.
Директивні матеріали Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №165 з врахуванням змін від 08.10.98 р. №469. // Бухгалтер, 2000. - №4. – С.3.
Стандарт ДТСУ 3278—95. Система розроблення та поставлення продукції на виробництво: Основні терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1996. — 62 с.
Словник Большой экономический словарь: 19 000 терминов / Под ред. А. Н. Азриэляна. — М.: Ин-т новой экономики, 1997. — 859 с.
Іншомовні джерела Perez K. Radiation therapy for cancer of cervix // Oncolgy. - 1993. – Vol.7. - №2. – P.89-96.
Web-сайт http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/Documentukr
Складова частина Web-сторінки, сайту Афанасьев А. Методы управления документооборотом в организации. – 2000 // web: http://www.citforum.ru/ofis/104.shtml

Міністерство транспорту та зв’язку України

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти