ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особливості української виховної традиції

Виховні ідеали — найважливіші компоненти духовності кожної особистості й усього народу. Наш народ має особливий ідеал Людини. Для української молоді такими ідеалами стали І. Гонга, М.Залізняк, С.Наливайко, Т.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, І.Виговський, Б.Хмельницький, І.Мазепа та інші народні герої. Українська система виховання має стійкі традиції формування у дітей та молоді ідеалів. У сучасних умовах багато підлітків вибирають ідеал лицаря — високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки, держави були Я. Мудрий, В. Мономах, Т. Шевченко, М. Драгоманов, Б. Грінченко, С. Русова, В. Вернадський, М. Грушевський. Г. Ващенко писав, що "...про славу лицарську українець мріє ще з дитинства". Ідеал сучасної людини поєднує в собі високі патріотичні і громадянські риси, вірність демократичним законам, синівське відчуття обов'язків перед народом, Українською державою.

Щоб бути вірним сучасним українським ідеалам, потрібно словом і ділом реалізувати такі основні національні обов'язки:

о плекати рідну мову, досконало володіти нею, захищати її від засмічення і передавати дітям і внукам як найдорожчий скарб;

о зберігати, практично застосовувати, поглиблювати національні традиції та звичаї;

о постійно розвивати свій інтелект, почуття, волю, формувати силу волі і силу духу, активність, ініціативу з метою підвищення добробуту народу;

о систематично удосконалювати свій характер, світогляд, національну свідомість і самосвідомість ;

о захищати рідну культуру, особисто брати участь у розвитку однієї чи кількох її галузей;

о плекати в собі й інших національно-творчу і державотворчу енергію, готовність захищати Українську державу;

о активно брати участь у громадському й політичному житті України, поглибленні згуртованості та єдності народу, зміцненні традицій взаємодопомоги між українцями та представниками інших народів, що проживають в Україні.

Поняття національне виховання і українське виховання

Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.

Актуальність створення системи національного виховання в умовах творення Української державності визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами входження особистості в соціальне життя, необхідності забезпечення єдності, наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, постійного коректування виховного процесу.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

Найважливішою громадською рисою є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Виховання національної самосвідомості передбачає усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, суто духовним феноменом, а поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.

Національне виховання найбільш відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українця, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян.

 

Громадське виховання

СУТНІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Громадянське виховання - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне, юридичне дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними. Громадянське виховання об’єднує в собі суспільну й приватну сфери.

Звідси громадянськість - багатоаспектне поняття. Це фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядно-пси-хологічна характеристика особистості, що має культурологічні засади. Громадянськість - це також реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і громадянських прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.

В педагогічному плані громадянськість містить в собі знання, переживання й вчинки. Ці складові знаходяться в певних зв’язках й взаємодії при переважанні на певних ета-пах розвитку індивіда емоційного компоненту, формування почуттєвої сфери.

Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта – навчання спрямоване на формування знань про права і обов’язки людини. Громадянська освіта тісно пов’язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості у суспільній сфері.

У процесі громадянського виховання освітня складова доповнюється вихованням в дусі громадянськості. Це поняття об’єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності.

На відміну від інших розвинутих країн, де громадянське виховання майже повністю базується на політичній та правовій сфері діяльності громадянського суспільства, в Україні на сучасному етапі її розвитку громадянське виховання, через відсутність відповідної правової та юридичної бази або її недієспроможності, майже повністю базується на морально-етичних засадах, тобто морально-етичні імперативи й цінності виступають головним критерієм ефективності громадянського виховання.

Роль молодіжних політичних обєднань ….

На виховання в української молоді активної громадянської позиції, формування та реалізацію державної молодіжної політики, розроблення цільових молодіжних програм спрямована діяльність громадсько-політичних молодіжних організацій.

Громадсько-політична молодіжна організація - об'єднання, що зберігає свою незалежність від політичних партій, залишаючись самостійним ідейно-політичним утворенням, діяльність якого спрямована на залучення молоді до участі в громадсько-політичному житті країни.

Класифікують такі організації за їх ставленням (за ступенем прийняття або неприйняття) до домінуючого типу приватновласницьких, суспільно-економічних відносин на ультраліві, ліві, лівоцентристські, центристські, правоцентристські, ультраправі.

Громадсько-політичний напрям переважає в діяльності молодіжних організацій цієї групи. Він передбачає проведення навчальних семінарів, тренінгів, круглих столів для ознайомлення молодих людей із діяльністю громадських організацій, лобіювання інтересів молоді в органах державної влади, залучення її до участі у виборчих процесах, інформування громадськості щодо актуальних проблем суспільства. Важливу роль серед сучасних громадсько-політичних організацій молоді відіграють такі: ВМГО "Спілка молодих державних службовців України", "Спілка Української Молоді в Україні", "Українська спілка молодих депутатів", "Національний альянс", "Демократичний альянс" та ін.

ВМГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Організація створена в 1995 р. як структурна частина міжнародного об'єднання "Спілка Української Молоді" (СУМ), що діє з 1925 р. в багатьох країнах світу. СУМ має свої осередки в більшості областей України, які об'єднують українську молодь на добровільних засадах для виховання відданих українців-державників, які будують світогляд на національно-християнських традиціях та ідеалах.

 

Метою діяльності спілки є сприяння розв'язанню молодіжних проблем, вихованню в української молоді національної свідомості, допомога в її самореалізації та суспільному становленні, створенні умов для організованого дозвілля, відпочинку та спілкування членів СУМ.

Завдання діяльності полягають у сприянні організуванню молоді для побудови Української Самостійної Соборної Держави; поширенню серед молоді української національної ідеї; формуванню та реалізації державної молодіжної політики, розробленню цільових молодіжних програм; вихованню в української молоді активної громадянської позиції; захисті законних інтересів членів СУМ.

ВМГО "Національний альянс"

Створена у 2005 р. Об'єднує навколо себе активістів "помаранчевої революції". Метою її діяльності є сприяння становленню міцної України, відродження традиційних моральних та світоглядних цінностей українського народу шляхом залучення молоді до активної громадсько-політичної діяльності та збільшення ролі третього сектору (громадських організацій) у суспільному житті.

Завдання організації полягають у створенні потужного прошарку національно орієнтованих лідерів з-поміж молоді у всіх сферах життя; відродженні духу національної солідарності, духовності і моралі; сприянні відкритості інститутів громадянського суспільства, зокрема інституту виборів у контексті розбудови національної держави; протидії спробам використати ідею демократії задля знищення національних, культурних та етнічних відмінностей народів з метою демонтажу націй; вихованні в молоді національної свідомості, політичної та правової культури; сприянні інтеграції України в європейське та світове співтовариства при збереженні і розвитку національної ідентичності; об'єднанні українців світу навколо духовного стрижня Батьківщини.

 

 

Сімейне виховання

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти