ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОЮРОЛЮ

Тестові завдання

1. Вищим органом громадського самоврядування у школі є:

а) рада школи;

б) методична рада школи;

в) загальні збори (конференція) колективу;

г) педагогічна рада школи.

2. Педагогічна рада школи організовує…; затверджує…; визначає…; контролює…; підтримує…; спрямовує…:

а) режим роботи школи;

б) витрата державних асигнувань;

в) виконання рішень загальних зборів;

г) структуру системи громадського самоврядування школи;

д) ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання;

е) методичну роботу.

3. Методична робота у школі це -

а) збори учителів-предметників;

б) один із шляхів підвищення кваліфікації учителів;

в) складова частина самоосвіти учителів;

г) керування педагогічною роботою учителів

4. Методична робота в школі виконує такі функції:

а) виховну;

б) організаційну;

в) розвиваючу;

г) діагностичну;

д) стимулюючу;

е) прогностичну;

ж) моделюючу;

з) освітню;

і) відновлювальну;

к) корегуючу;

л) гностичну;

м) контрольно-інформаційну.

5. Методична рада школи створюється з:

а) учнів старших класів;

б) представників громадських організацій;

в) педагогічних працівників;

г) батьків учнів.

6. Методичне об’єднання це -

а) одна з організаційних форм колективної методичної роботи в системі підвищення кваліфікації вчителів;

б) об’єднання вчителів для розробки єдиних методичних рекомендацій здійснення навчально-виховного процесу;

в) форма роботи, під час якої вчителі обмінюється досвідом своєї роботи.

БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ

(Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29)

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ

1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань мето­дичної роботи в середніх навчальних закладах різного типу.

2. Вивчати психологічні, індивідуальні та вікові особливостіучнів з метою врахування їх в методичній роботі.

3. Аналізувати зміст навчальних програм, підручників відповідно до фаху.

4. Аналізувати навчальну успішність учнів.

5. Аналізувати продуктивність застосування на уроці форм іметодівнавчання

6. Аналізувати відвідані уроки кращих викладачів.

7. Аналізувати результативність власноїдіяльності.

8. Вивчати та аналізувати передовий педагогічний досвід навчальнихзакладіврізноготипу.

 

ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ

1. Проектувати календарний та тематичний плани з предмету за фахом.

2. Робити психолого-педагогічний і методичний аналізтем курсу.

3. Розглядати ключові поняття із спеціальності та способи їх виділення і закріплення у процесі навчання.

4. Планувати виховну роботу на тривалий період.

5. Передбачати засоби, щостимулюють пізнавальну активність учнів.

6. Проектувати засоби контролю, обліку й оцінки діяльності учнів.

7. Проектувати форми і методи самоорганізації педагогічної діяльності, підвищення методичної майстерності.

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ

1. Будувати найбільш раціональну структуру уроку, враховуючи загальнодидактичні вимоги.

2. Розробляти різні форми проведення виховної роботи.

3. Добирати форми, методи, прийоми навчальної діяльності, спрямовані на розвиток самостійності, активності учнів.

4. Складати поурочний, тематичний, календарний плани.

5. Складати план самоосвіти, самовиховання.

 

КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ

1. Стимулювати взаємодопомогу, взаємообмін досвідом у навчальному процесі.

1. Здійснювати взаємообмін методичною, психолого-педагогічної літературою.

2. Продумувати питання добору способів педагогічного впливу, що стимулюють доцільні, співтворчі стосунки між учителям та учнями.

3. Встановлювати доцільні взаємовідносини зі своїми колегами.

4. Налагоджувати доброзичливі відносини з батьками учнів.

 

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ

1. Брати участь у роботі методичних комісій як за фахом, так і за виховною роботою.

2. Організовувати роботу над певною методичною темою з метою підвищення свого фахового професійного рівня.

3. Впроваджувати у навчально-виховну роботу ефективні засоби підвищення якості знань учнів.

4. Удосконалювати методичні способи посилення ефективності виховної роботи з учнями.

5. Підвищувати свою професійну майстерність систематично відвідуючи уроки педагогів майстрів.

6. Удосконалювати форми та методи позакласної роботи з учнями.

БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ РИС


МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ

(УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ

ЗА А.В.ФУРМАНОМ)

Мета: розширити дидактичний інструментарій майбутнього педагога, керівника навчального закладу (загальноосвітня школа, ліцей, гімназія), допомогти у вироблені інноваційних підходів в організації навчальних занять, розширенні особистої можливості вийти за межі традиційного навчання.

Обладнання: схеми дидактичного, навчального модулів, зразок програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання, порівняльні таблиці, пам'ятка соціально-психологічної ролі учнів на модульних заняттях.

Ключові поняття: модульно-розвивальна система, психосоціальне зростання, розвивальна взаємодія, пошукова активність, фундаментальний експеримент, "модуль" і його різновиди (дидактичний, навчальний, освітній та ін.), програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання (граф-схеми навчальних курсів, науковий проект навчального модуля, розвивальний міні-підручник, сценарій модульного заняття, програма самореалізації особистості учня), психолого-педагогічний, навчально-предметний та методично-засобовий зміст освіти.

План заняття

І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних питань з теми:

1. Зарубіжні версії модульного навчання.

2. Суть модульно-розвивального навчання.

3. Поняттєво-термінологічне поле модульно-розвивального навчання.

4. Загальні принципи модульно-розвивального навчання.

5. Програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання.

6. Наукове проектування психолого-педагогічного змісту етапів навчального модуля.

7. Відмінність модульно-розвивального навчання від класно-урочного.

II. Виконання практичних завдань.

Запитання для самостійної роботи

1. Що означає поняття "модуль" у навчальному процесі?

2. Яка відмінність між модульним навчанням (зарубіжна версія) і модульно-розвивальним (українська версія)?

3. У чому відмінність фундаментального експерименту від локального?

4. Які складники концепції модульно-розвивального навчання?

5. Чому система називається модульно-розвивальною?

6. Дайте визначення дидактичного, навчального, змістового, технологічного та ін. модулів? У чому полягає їх відмінність?

7. Яку роль відіграють загальні принципи модульно-розвивального навчання?

8. У чому полягає відмінність класно-урочної системи від модульно-розвивальної?

9. Чим різняться програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання від класно-урочного?

10. Що означає "професійно" працювати з психолого-педагогічним змістом? Чому цей зміст є визначальним у розмежуванні уроку і міні-модуля?

Рекомендована література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: Модульне навчання. - К., 1993. - 220с.

2. Вазина Н.Я. Модульное обучение.- Горький, 1990. - 14 с.

2. Вазина Н.Я. Саморазвитие человека и модульное обучение. - Н.Новгород, 1991. - 122 с.

3. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991. - 480 с.

2. Дробязко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність: Навч. вид. - К.:Видавничий центр "Академія", 1997. - 184 с.

4. Дусавицький О.К. Система розвивального навчання: засади оновлення //Початкова школа. - 1996. - №11. - С. 4-6.

5. Занков Л.В. Беседы с учителями. (Вопросы обучения в нач. классах): изд. 2-е, перераб." - М.: Просвещение, 1975. - 191 с.

6. Кальф Т. Технологія створення сценарію навчального модуля //Рідна школа. - 1994. - №8. - С. 49-53.

7. Лапчинская В.П. Средняя общеобразовательная школа современной Англии. - М., 1978. - 216 с.

8. Мельник В.В. Дидактичні засади проектування модульно-розвивальних занять у загальноосвітній школі: Автореф. дис. ... канд.пед.наук, 13.00.01 /Івано-Франківськ: Держ. пед. ун-т, 1997. - 16 с.

9. Мельник В.В. Управлінська діяльність керівника школи: критеріальний аналіз підготовки вчителя до модульно-розвивальних занять /Освіта і управління. – 1997. - Т.1. - № 2. - С. 139-146.

10. Никандров Н.Д. Современная высшая школа капиталистических стран. - М.: Наука, 1978. - 279 с.

11. Огнев'юк В.О., Фурман А. В. Принцип модульності в історії освіти. - Ч.1. - К.: УІПК-ККО МО України, 1995. - 84 с.

12. Огнев'юк В.О. Середня освіта в Україні: проблеми, пошуки та перспективи розвитку /Освіта і управління. - 1998. - Т. 1. - №4. - С. 7-11.

13. Прокопенко Й. Модулна система за усьвьршенствуване на руководни кадри на низова и средни звена //Проблеми на труды. - 1985. - №2. - С. 11-21.

14. Семенюк Т.В. Творчий пошук педагога - дослідника //Рідна школа. - 1997. - №2. - С.14-18 (Спецвипуск).

15. Семенюк Т.В. Наукове проектування і використання граф-схем навчальних курсів у загальноосвітній школі //Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної наук. конф. - Київ, 1998. - Ч. II. - С. 188-191.

16. Семенюк Т.В. З досвіду реалізації наукової програми “Школа Розуміння /Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної наук. конф. – К., 1998.- С. 145-148.

17. Сенновскии И.Б. Модульная педагогическая технология в школе: анализ условий и результатов освоения. - М., 1995. - 206 с.

18. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система навчання в ліцеї /Педагогіка і психологія. 1997. - №1. - С.31-37.

19. Сковин Е.В. Обьединение школьных модулей. - М., 1992. - 86с.

20. Третьяков П.И., Сенновскии Й. Б. Технология модульного обучения в школе: Практико-ориентированная монография /Под ред П.И.Третьякова. - М.:Новая шк, 1997. - 352 с.

21. Фурман А. В., Гуменюк О.Є. Модульно-розвивальне навчання: передумови, новації, впровадження //Освіта і управління. - 1997. - Т.1. - №4. - С. 94-120.

22. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення: Монографія. - К.: Правда Ярославичів, 1997. - 340 с.

23. Фурман А.В. Модульно - розвивальна система навчання: два підходи до експериментування //Освіта і управління. - 1997. - №1. - С. 20-25.

24. Юцявичене П.Я. Принципы модульного обучения //Сов.педагогика. - 1990. - №1. -С. 56-60.

25. Юцявичене П.Я. Теория и практика модульного обучения. - Каунас: Швиеса, 1989. - 271 с.

26. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. - М., 1996. - 96 с.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Основні положення

Зарубіжні версії модульного навчання

Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістдесятих років і на засадах програмового підходу до освіти. Принцип модульності не тільки передбачав поділ навчального матеріалу на частини для певної вікової категорії учнів, а й, грунтуючись на автономних порціях дидактична адаптованого навчального змісту, давав змогу учням самостійно працювати за пропонованою індивідуальною освітньою програмою. Остання містила цільовий план дій, інформації і методичне керівництво щодо шляхів вирішення актуальних дидактичних завдань. Навчальний процес коригувався лише після з'ясування рівня засвоєння учнями вагомих, узагальнених фрагментів змісту. Завдяки цьому нова модель навчання відрізнялась ґрунтовністю академічних досягнень.

В американському досвіді модуль - завершене 15, 20-хвилинне навчальне заняття, яке наповнене довершеним дидактичним змістом і задіює протягом дня (приблизно 24 модулі) великі (понад 100 осіб), середні і невеликі (до 12 осіб) групи учнів, а також інколи реалізується за індивідуальною програмою. У німецькій освітній системі модуль - програмно-змістова одиниця порівняно завершеного циклу навчання, що характеризується дидактичною виваженістю цілей, форм, методів і засобів роботи вчителя з учнями. Дослідниця П.Я.Юцявічене висвітлює наукові засади створення модульних навчальних програм, основою конструювання яких є принципи, критерії і вимоги щодо структурування змістових модулів. Ці принципи грунтуються на загальних закономірностях дидактики та близьких до неї наук - психології, філософії, соціології та ін. За реалізації ідеї модульного навчання принцип системності (модульності) набув змістового наповнення.

П.Я.Юцявічене проаналізувала тлумачення зазначеного принципу у різних авторів. Так, на початковому етапі розвитку у США й Англії модульне навчання трактувалося як певний набір навчально-методичних матеріалів, що забезпечували індивідуальний підхід до кожного учня чи студента.

На думку А.А.Хучинського, принцип модульності вимагає від учнів самостійного кола ідей (наукових знань), що передаються відповідними дидактичними каналами, що відображають природу цих ідей (знань).

Б.Гольдшмідт та М.Гольдшмідт розглядають принцип модульності ширше, розуміючи його реалізацію як формування самостійної планової одиниці навчальної діяльності, яка допомагає досягти чітко визначеної мети.

Інші автори, передусім Дж.Рассел, В.М.Панченко, І.Прокопенко вважають, що реалізувати принцип модульності можна за допомогою автономних порцій (модулів) навчального матеріалу. Дж.Оуен стверджує, що модульність доцільно впро­ваджувати при підготовці вчителів, створюючи автономні групи студентів (60 - 70 осіб), у тому числі кілька (п'ять - шість) постійних викладачів чи т'юторів. Отож маємо організаційний модуль, який інтегрує групову діяльність і кілька (до п'яти -шести) початкових і середніх шкіл. Вони є базовими у підготовці майбутніх вчителів.

П.Я.Юцявічене робить висновок, що принцип модульності можна реалізувати тільки завдяки дотриманню таких педагогічних правил:

- навчальний матеріал необхідно підбирати так, аби він у вигляді модульної програми чи модуля мав забезпечити досягнення кожним учнем поставленої перед ним дидактичної мети;

- навчальний матеріал, охоплений модулем, повинен мати вигляд закінченого блоку, що дасть можливість будувати єдиний зміст навчання з огляду на комплексну дидактичну мету групи модулів;

- різні види і форми навчання слід інтегрувати відповідно до навчального матеріалу.

Тому модуль за П.Я.Юцявічене - основний засіб навчання, який є закінченим блоком інформації. Він також містить цільову програму дій і методичне керівництво, що сукупно гарантують досягнення поставлених дидактичних цілей. Основний засіб такого навчання - модульна програма, що складається з окремих змістових модулів. Саме цей досвід лежить в основі роботи російських шкіл, коледжів, які створюють розвивальні навчальні програми.

Згідно з принципом цільового призначення інформаційного матеріалу зміст банку інформації подається з урахуванням дидактичних цілей. Тому модульні програми можуть бути пізнавальними (гносеологічними) за Дж.Рассел та операційними (за І.Прокопенком). Перші рекомендувалися для фундаментальної, базової освіти, а другі для підвищення кваліфікації виробничих майстрів профтехосвіти. І.Прокопенко експертним шляхом виділив у виробничій діяльності майстра чотири функції, звідси структура пропонованої ним модульної програми має таку ж кількість модулів.

За П.Я.Юцявічене, принцип модульності передбачає цілісність та завершеність, повноту та логічність побудови одиниць навчального матеріалу у вигляді блоків-модулів, композиція яких утворюється із системи навчальних елементів. Так конструюється навчальний курс з окремого предмету. Причому елементи блоку-модуля взаємозамінні, що дає змогу засвоювати навчальний матеріал від сприйняття до смислового оперування змістом та уявлювання ситуацій його соціального використання.

Модульна система організації навчально-виховного процесу завдяки укрупненню блоків теоретичного матеріалу, його випереджувальному вивченню і значній економії часу зумовлює рух учня за схемою "всезагальне - загальне - одиничне.

Отже, модульне навчання забезпечується пакетом індивідуалізованих науково адаптованих освітніх програм, що допомагають оптимізувати на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем соціально-культурного досвіду.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти