ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


І група – методи формування свідомості особистості

1. Переконання (вплив на свідомість, почуття й волю особистості). Основні методи: бесіда, лекція, диспут, зустрічі, конференції тощо.

2. Метод позитивного прикладу.

ІІ група – методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки

1. Педагогічна вимога – пряма (характеризується такими ознаками, як позитивність, інструктивність, рішучість і проявляється у вигляді наказу, вказівки) та опосередкована (спирається на сформованість у вихованців мети, цілей, переконань і проявляється у вигляді прохання, поради, натяку та ін.).

2. Суспільна думка колективу.

3. Привчання (вправи) - організація планомірного та регулярного виконання дітьми певних дій з метою перетворення їх на звичні форми громадської поведінки. Основні форми: режим, самовиховання, доручення.

4. Створення виховних ситуацій (спеціально створені педагогічні умови). Це можуть бути подорож, екскурсія, вечір, дискотека і т.п.

ІІІ група – методи стимулювання діяльності та поведінки

1. Методи заохочення (спосіб вираження оцінки поведінки або рис учня з боку педагога або колективу товаришів – публічно або в особистій формі). Проявляється як особиста похвала вчителя, гарний відзив про поведінку учня у присутності товаришів, подяка вчителя, нагородження похвальними грамотами, медалями та ін.

2. Методи засудження (виражаються у несхваленні та негативній оцінці дій і вчинків особистості, які суперечать нормам і правилам поведінки). До них відносять: зауваження вчителя, усна догана, догана у наказі по школі, виклик на педраду, виключення зі школи, направлення у спеціальний навчальний заклад та ін.

IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки

1. Вимога (спосіб безпосереднього пробудження учнів до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на поліпшення поведінки: прохання, тактовні вказівки і розпорядження вчителів).

2. Контроль (спосіб спостереження за діяльністю й поведінкою учнів з метою спонукання їх до дотримання встановлених правил, виконання запропонованих вимог або завдань засобами контролю й спостереження за поведінкою і роботою учнів: індивідуальні бесіди, психолого-педагогічні тести, анкетування тощо).

Певна річ, що тільки високий рівень застосування всієї сукупності методів виховання забезпечує успіх. При аналізі прийомів педагогічного впливу пропонуємо визначення Ю.К.Бабанського: “Прийом – це частковий прояв методів виховання або окремі дії всередині даного методу”.

У повсякденній практиці вихователю доводиться постійно коригувати поведінку вихованців, розвивати потрібні риси особистості й характеру, переборювати недоліки. У цих випадках вихователь використовує різні прийоми педагогічного впливу, які є його педагогічним інструментом.

Застосування прийомів педагогічного впливу ґрунтується на певних принципах: педагогічного оптимізму, поваги до вихованця, розуміння його душевного стану, розкритті мотивів і зовнішніх обставин, вчинків вихованця, зацікавленості в його долі.

Кожний прийом педагогічного впливу характеризується створенням певної педагогічної ситуації.

Прийоми, що допомагають поліпшити поведінку переважно на основі розвитку позитивних почуттів (радість, повага до вчителя, віра у свої сили і т.і.), називаються творчими. Прийоми, які допомагають виправити поведінку, викликаючи переважно негативні почуття (сором, розчарування), називаються гальмуючими.

У практиці виховної роботи застосовується також метод “вибуху”, тобто пробудження у вихованців сильних почуттів, які ведуть до швидких і докорінних змін у свідомості та поведінці.

У виховній діяльності зустрічаються і такі прийоми, які застосовуються майже непомітно для вихованців і не викликають ані позитивних, ані негативних почуттів. Вони називаються допоміжними.

Оптимальний вибір методів характеризується такими умовами:

а) органічний зв‘язок з навчально-виховною метою;

б) необхідність застосування цілої системи методів (без універсалізації будь-якого з них);

в) залежність при виборі методу від конкретних обставин, в яких здійснюється виховний процес;

г) підпорядкованість конкретним завданням і змісту виховного заходу;

д) врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;

е) відповідність методу виховання особистості вихователя.

Методи виховання у народній педагогіці: “Добрий приклад краще за сто слів”, “Приклад кращій за правило”, “Бурчання наскучить, приклад научить” (приклад), “Стид хоч і не дим, а очі виїсть”, “Раз на віку спіткнешся та й то люди бачать” (громадська думка), “Поважай старших”, “Шануй батька і матір” (вимога), “Перед тим як карати полічи до ста”, “Злість – погана порадниця” (покарання), “Не вчи дитину штурханами, а добрими словами”, “Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться” (переконання), “Перехвалення – як пересолення” (заохочення).

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Проблемні питання з теми заняття

1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу.

2. Охарактеризуйте засоби виховання для кожного з методів.

3. Поясніть сутність кожної групи методів виховання.

4. Розкрийте взаємозв’язок між методами формування свідомості особистості.

5. Виділіть специфіку прийомів педагогічного впливу.

6. Порівняйте гальмуючі та творчі прийоми педагогічного впливу.

7. Поясніть на прикладі педагогічної діяльності А.С. Макаренка (праця “Педагогічна поема”) застосування методу “вибуху”.

8. Продемонструйте приклади застосування вчителем допоміжних прийомів.

9. Зробіть повідомлення про застосування В.О. Сухомлинським методів формування свідомості особистості (праця В.О.Сухомлинського “Як виховати справжню людину”).

10. Розробіть план одного з варіантів розкриття основних понять теми.

Для зразка. Один із творчих прийомів – прохання. Воно викликає готовність учня, мобілізує сили на переборювання труднощів, викликає гордість, радість. Прохання скеровує учня на виконання тієї чи іншої корисної дії, слугує моральною вправою, допомагає зблизитись з учнями, створює доброзичливі взаємовідносини.

Прохання передається певними словами. Вагоме значення має інтонація слів, за допомогою яких вона виражена (може бутиу формі наказу, доручення, прохання, благання тощо). Такий прийом передбачає добровільну допомогу і виключає тиск, насильництво. Але, звертаючись за допомогою до вихованця, слід переконати його у необхідності такої участі.

Прийом “прохання” допомагає знайти індивідуальний підхід до некомунікабельних і недисциплінованих учнів, може стати початком, підготовкою до запровадження інших прийомів, які у подальшому сприятимуть суттєвим змінам у свідомості й поведінці школяра. Наприклад, після прохання можна звернутися до прийомів організації успіху у навчанні, довіри, заохочення до різних видів діяльності. Велика перевага даного прийому – непомітність втілення педагогічного задуму. Тому його реалізація досягається без внутрішньої протидії школяра.

Гальмуючий прийом – покарання. Реалізується у накладанні певного стягнення і повинно викликати у вихованця почуття сорому за свій вчинок, намір не повторювати подібного. Застосовується при здійсненні аморальних вчинків, різних порушень дисципліни, невиконання учнями своїх навчальних і громадських обов’язків. Розрізняють кілька видів покарань:

1/ покарання-вправи: сприяє організації правильної поведінки;

2/ покарання-обмеження: учня позбавляють будь-якого задоволення – можливості брати участь у цікавому для нього заході, тимчасово виключають з гуртка та ін.;

3/ умовне покарання: викликає у винуватця неприємні переживання лише тому, що він покараний і це принижує його авторитет у колективі. У А.С. Макаренка це – “арешт” у кабінеті в завідуючого;

4/ покарання зміною відношення: взаємовідносини з учителем викликають в учнів різні почуття. Для багатьох дітей особливо строгий тон вчителя при оцінці вчинку, суворий погляд уже є покаранням, подібно тому, як підбадьорлива посмішка, веселий жарт можуть бути заохоченням.

Покарання має бути своєчасним, застосовуватись тільки як допоміжний прийом впливу. Потік покарань, суворість вчителя – часто ознака його безпорадності.

Покарання, як правило, служить уроком не тільки для винного, а й для всього колективу. Тому важливо, щоб колектив вважав покарання справедливим і був на боці вихователя. Необхідно підкреслити, що покарання ні в якій мірі не повинно бути карою за причинені вихователю неприємності.

Як найбільш гостре знаряддя педагогічного впливу, покарання має бути всебічно, глибоко продумане вихователем. Вихователь певною мірою може судити про дієвість обраного впливу, спостерігаючи за переживаннями вихованця при накладенні покарання і за дальшими змінами в його поведінці.

 

11. Висловити практичні зауваження щодо застосування методу контролю, самоконтролю та самооцінки діяльності.

12. Зробити висновок щодо важливості вмілого використання методів виховання у педагогічній діяльності вчителя.

ОПОРНА СХЕМА ЗАНЯТТЯ

 
 

Практичні завдання

Педагогічні задачі

Задача №1

Четвертокласник, якого вже двічі виключали зі школи за різні провини, прийшов у клас до нової вчительки. Володя свідомо запізнився на перший урок, зайшов у клас, не спитавши дозволу, тримаючи руки в кишенях. Він чекав звичних докорів, а може, й критику, приготувався до самозахисту. І як розгубився хлопчик, коли звичний арсенал засобів, який використовувався раніше з “виховною” метою, не був застосований.

– До нас прийшов новий учень, – сказала Тетяна Трохимівна. – Ми раді йому і намагатимемось не осоромитися. Декому в класі доведеться підтягнутися і не давати привід для жодних зауважень на свою адресу. ­– Потім учителька з привітною посмішкою звернулася до хлопчика:

– Сідай, Володю, ми звільнимо тобі, як гостю, місце за першою партою.

Хлопець, приголомшений несподівано доброзичливим ставленням до нього, без заперечень сів за першу парту, чого він, звичайно, не зробив би в інших умовах.

Чим можна пояснити результативність застосованих засобів педагогічного впливу на учня і колектив класу? Від чого залежить вибір методів виховання?

Задача №2

Наталку К. ровесники вважали “невмійкою”. “Їй нічого не можна доручити, у неї все валиться з рук”, – казали третьокласники Вірі Андріївні, коли та, організувавши у групі подовженого дня театр казок, вирішила запропонувати дівчинці роль.

– Такого не може бути, – відповіла Віра Андріївна. – А якщо вона буде феєю?

Треба було бачити, як зраділа Наталка, як старалася на репетиціях. Це змінило ставлення однокласників до неї, сприяло її самоутвердженню.

– Я ще раніше помітила, що дівчинка дуже пластична, граціозна, – розповідала Віра Андріївна. – Необхідно було тільки вселити у неї впевненість, примусити однокласників повірити в її здібності.

Дайте оцінку діям учителя. Яка роль ігрових ситуацій у вихованні дітей? Які якості особистості формуються з допомогою методу створення виховуючих ситуацій?

Задача №3

...Музика була неголосна, але чітка. Студентка, що вела урок, розгубилася. Діти пожвавішали – дивувалися, хитро посміхались...

Лідія Іванівна мовчки встала і підійшла до парти Руслана. Вона тихенько щось сказала тільки йому. Хлопець вийняв з кишені маленький радіоприймач. Він був чудовий. Звук йшов чистий, голосний. Діти із заздрістю дивилися на річ, з неприхованою повагою – на Руслана. Потім, схаменувшись, поглянули на вчительку. Що ж вона зробить?

– Сам зробив? – спокійно спитала Лідія Іванівна. Хлопець мовчки кивнув головою.

– Молодець. Але зараз будь уважним.

З чого виходила практикантка, вибираючи засіб педагогічного впливу на учня? Яку роль він відіграв у вихованні всіх дітей класу? Чи існує взаємозв’язок між методами виховання і навчання?

Перший рівень складності

Проаналізувати дану ситуацію, рівень взаємодії вчителя і учнів у даній ситуації. Дати оцінку діям вчителя. Перерахувати методи педагогічного впливу, застосовані вчителем.

Другий рівень складності

Проаналізувати ситуацію, спланувати виховну та навчальну дію у даній ситуації. Чим можна пояснити результативність застосованих заходів педагогічного впливу на учня і колектив класу? Яка роль ігрових ситуацій у вихованні дітей? Розробити свою програму розв’язків даної ситуації, змоделювати план взаємодії вчителя і учнів у конкретній ситуації.

Третій рівень складності /творчий/

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти