ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Регулювання діяльності організму

Встановлено, що активна м'язова діяльність викликає посилення роботи серцево-судинної, дихальної та інших систем організму. Всі органи і системи діють водночас, у тісній єдності. Цей взаємозв'язок здійснюється гуморальною (рідинною) регуляцією і нервовою системою. Гуморальна регуляція здійснюється через кров завдяки особливим хімічним речовинам-гормонам, які виділяються залозами внутрішньої секреції, співвідношенням концентрації кисню і вуглекислого газу та інших механізмів.

Гуморальна і нервова регуляції здійснюються у тісній єдності. Найголовніша роль відводиться центральній нервовій системі (ЦНС), головному мозку, який є, так би мовити, центральним штабом управління життєдіяльністю організму. Нервова система виконує регулюючу роль в організмі, завдяки біохімічним імпульсам. Основними нервовими процесами є збудження, яке виникає в нервових клітинах.

Збудження діючий стан нервових клітин, коли вони передають чи самі спрямовують нервові імпульси іншим клітинам: нервовим, м’язовим, залозним.

Гальмування – стан нервових клітин, коли їх активність спрямована на оновлення. Наприклад, сон є станом нервової системи, коли більшість клітин ЦНС загальмовано.

Із внутрішнього середовища організму та зовнішнього сигнали до ЦНС проникають за допомогою аналізаторів-нервових структур, які забезпечують різнопланову чутливість організму до дії зовнішнього і внутрішнього середовища. Розрізняють: зоровий, слуховий, нюховий, смакові, тактильні, вестибулярні, пропріоцептивні аналізатори.

У процесі фізичного навантаження різноманітні органи й системи вдосконалюються, стабілізується їх взаємодія. Фізіологічні, біохімічні і морфологічні зрушення, які виникають під впливом багаторазової м’язової роботи, відображають єдність витрат і оновлення функціональних і структурних ресурсів в організмі людини. Ці зміни оцінюються як прогресивні, якщо вони забезпечують оздоровчий вплив і підвищують працездатність організму.

Фізичне тренування призводить до підвищення в органах відчуття здатності відрізняти деталі характеристики динаміки м’язевих скорочень (маси й розмірів предметів, амплітуди рухів, положення тіла в просторі). При цьому людина стає здатною краще засвоювати нові рухи. В процесі фізичного тренування вона набуває можливості глибше і ширше оцінювати виконані дії. Це свідчить про поліпшення взаємозв’язку свідомості і руху.

Одночасно у співвідношенні з формуванням рухових навичок із величиною фізичних навантажень змінюється функція внутрішніх органів і систем. Фізична підготовка позитивно впливає на вольові якості й розумову працездатність тих, хто тренується.

“Основа всього життя людини – режим, даний кожному його природою, диханням”

К.С.Станіславський

Всебічний та гармонійний розвиток кожного фахівця, а особливо вчителя, є не лише бажаним, а й життєво необхідним. У структурі всебічного розвитку особистості студента педагогічного вузу фізичне виховання має особливо важливе значення. Майбутній вчитель повинен бути різнобічно підготовлений до проведення виховної роботи із школярами засобами фізичної культури, але крім цього, у нього має бути сформоване дієве ставлення до здорового способу життя, здорової організації розумової праці, самовиховання і самовдосконалення свого психофізичного стану і т.д.

Вчитель лише тоді може вимагати від учнів активних занять фізичною культурою, коли він сам буде для них прикладом.

При тривалій і досить напруженій розумовій праці настає втома, при якій діяльність зовнішніх органів чуття або ненормально підвищується або до краю послаблюється, знижується сила пам'яті, наслідком чого може стати "втікання думок", швидке зникнення з пам'яті того, що незадовго було засвоєно.

Бувають стани втоми, при яких ще можна виконувати розумову роботу, але в ній вже не виявляється творчість, вона стає шаблонною. Потім настає другий період, який супроводжується почуттям напруженості, коли для виконання роботи необхідно вольове зусилля. Подальше продовження роботи призводить до появи почуття незадоволення, яке нерідко носить відтінок роздратовання.

Слід врахувати також, що розумова праця протікає в умовах малої рухової активності. Це сприяє розвитку процесів гальмування в корі великих півкуль, виникають умови для підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, погіршення загального самопочуття.

Одним з обов'язкових факторів здорового способу життя, боротьби з втомою є систематичне використання фізичних навантажень, яке відповідає статті, віку, стану здоров'я. Ці навантаження з поєднанням різноманітних рухових дій, які виконуються в повсякденному житті, пересуваннях, організованих і самостійних занять фізкультурою і об'єднаних терміном "рухова активність".

Для нормальної діяльності мозку необхідно, щоб до нього надходили імпульси від різних систем організму, масу якого майже наполовину складають м'язи. Рухи м'язів створюють надзвичайно велику кількість нервових імпульсів, які збагачують мозок потоком відчуттів, підтримують його у нормальному робочому стані. Тому зрозуміло, що розумова працездатність невід'ємна від загального стану здоров'я і велику роль в цьому відіграє фізична культура.

Роль фізичної культури безперервно зростає в зв’язку з високим розвитком науково-технічного прогресу, який здійснює вплив на зміст і характер вищої освіти. Зокрема інтенсифікація навчального процесу активізує пізнавальну діяльність студентів і школярів, яка відбувається при все зростаючих розумових і емоційних навантаженнях. А це потребує оздоровлення, умов навчання, побуту і відпочинку.

Наприклад, серед різноманітних форм фізичної активності студентів та школярів ранкова гімнастика найбільш складна, але досить ефективна для активного включення у навчально-трудовий день.

Визначаючи ефективний вплив виконання зарядки на характер навчальної діяльності студентів на початку трудового дня, слід відмітити, що студенти, які виконують ранкову гімнастику мають більш високу якісну готовність до активної навчальної праці. Період опрацьовування завершується у них на протязі 15 хвилин, у студентів, які починають трудовий день без зарядки, якісне включення у навчальний день затягується до 45 хвилин.

Дієвим і доступним видом виробничої гімнастики у вузі є фізкультурна пауза, яка спрямована на забезпечення активного відпочинку студентів і підвищення їх працездатності.

Встановлено, що однохвилинні динамічні вправи (біг на місці, в темпі 1 крок в сек.) за своїм ефектом еквівалентні виконанню позотонічних вправ на протязі 2 хвилин. Суть позо-тонічних вправ полягає у виконанні п'яти циклів енергійного скорочення і напруження почергово м'язів-розгинателів і згинателів кінцівок і тулуба (з одночасним сильним розтягуванням м'язів-антагоністів).

В силу того, що робоча поза у студентів і школярів відрізняється тривалим монотонним напруженням м'язів згинателів (сидять нахилившись вперед), починати і закінчувати цикл вправ доцільно енергійним потягуванням м’язів-розгинателів.

Крім того, використання фізкультури для підвищення розумової працездатності студентів і школярів треба розглядати як творчий процес у практичній педагогічній діяльності.

"Здоров'я коли не маєш - мудрість мовчить, мистецтво не народжується, сила спить, розум безсилий"

Сенека

За даними Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ), тривалість життя і стан здоров'я кожної людини багато в чому залежить від способу життя, основи якого формуються ще в дитинстві.

У генеральній програмі ВОЗ відзначено необхідність налагодження виховної і просвітницької роботи серед населення, спрямовану на пропаганду здорового способу життя, набуття знань щодо зміцнення здоров'я і профілактики хвороб. При цьому особливу увагу приділити формуванню навичок здорового способу життя у дітей та юнацтва, оскільки фундамент здоров'я закладається вже на ранніх етапах життя. За визначенням ВОЗ, поняття "здоров'я" означає - відсутність хвороб у поєднанні із станом повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя. Здоров’я людини – це процес збереження і розвитку її психічних і фізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості життя.

Фактори, які визначають здоровий спосіб життя:

1. Правильно обраний режим дня (добовий режим):

- прокидання в один і той же час;

- харчування в однаковий час;

- самостійні заняття з навчальних дисциплін в однаковий час;

- не менше 3 - 5р. на тиждень заняття фізичними вправами протягом 1 - 2 год.;

- виконання під час навчальної діяльності фізичних вправ (3-5 хв.);

- щоденне перебування на свіжому повітрі, з виконанням фізичних вправ (1,5-2год).

2. Раціональне харчування. Їжа потрібна людині для виконання роботи, підтримки тепла, відновлення життєдіяльності тканин і клітин. У стані спокою витрата енергії за 1 годину на 1 кг маси дорівнюється 1 ккал. Наприклад, людина вагою 65кг в 1 годину витрачає 65 ккал енергії, а на добу – 1560 ккал.

Крім енергетичної цінності їжі, має значення і її якісний склад, тобто кількість в ній білків, жирів, вуглеводів, солей, вітамінів. При виконанні інтенсивної м'язової роботи витрата енергії збільшується в 10-20 разів у порівнянні із станом спокою.

3. Відмова від шкідливих звичок: паління, вживання наркотиків і алкоголю. Лікарі гігієністи називають паління чумою XX століття. Занепокоєння викликає той факт, що зростання кількості курців відбувається за рахунок підлітків у віці від 12 до І8 років. У склад тютюнового диму входять речовини, які дуже шкідливі для здоров'я. Найшкідливіша речовина в тютюні-нікотин. Шкідливий вплив нікотину відбивається на ЦНС, на органи кровообігу, на дихальну систему, печінку та інші, важливі органи. Не менш небезпечно для організму людей перебування поряд з курцем, вдихання повітря забрудненого тютюновим димом.

Дуже поганий вплив на організм людини має алкоголь. Вживання його призводить до хвороб печінки, серця, нирок, паралізує мозкові центри. Зловживання алкоголем призводить до народження неповноцінних дітей.

Смертельно діють на організм і наркотики. Особливістю наркотиків є те, що їх згубна дія на організм проявляється не відразу, а поступово, через декілька місяців, а то й років. В Україні на обліку в наркодинспансерах знаходяться більше 45 тис. юнаків та дівчат

4. Загартування. Його потрібно починати з дитинства, систематично проводити кожного дня впродовж усього життя.

- Загартування сонячним випромінюванням. Під дією сонячних променів підвищується обмін речовин, знижується артеріальний тиск, поглиблюється дихання, укріплюється нервова система, підвищується працездатність. Сонячні ванни рекомендується приймати через 1,5-2 годин після їжі. У перший день прийняття сонячних ванн не повинно перевищувати 10-15 хв. Кожний день підвищувати перебування на сонці на 10-15 хв. (краще до 12 годин дня).

- Загартування повітрям – включає повітряні і світоповітряні ванни, довгі прогулянки, туристичні походи, сон при відчиненому вікні, зарядка на свіжому повітрі. Внаслідок прийому повітряних ванн покращується діяльність серця, нервової системи, посилюється обмін речовин.

- Загартування водою – є самим ефективним засобом загартування організму. Найбільш доступні і прості форми загартування-обтирання і обливання. Краще всього починати влітку. Продовження процедури-3-5хв. В залежності від температури відрізняють: холодні – до 20°C, прохолодні – 22-30°C, байдужі – 32-35°C, теплові – 35-40°C, гарячі – 40°C і більше.

Систему взаємопов'язаних форм організації фізичного виховання школярів складають:

- урок фізичної культури;

- фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилинки на уроках, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);

- позакласна спортивно-масова робота в школі (заняття у спортивних гуртках та секціях, спортивні змагання);

- позашкільна спортивно-масова робота (за місцем проживання учнів, заняття в ДЮСШ, дитячих туристичних станціях, спортивних товариствах), самостійні заняття школярів фізичними вправами в сім'ї, на шкільних майданчиках, стадіонах та інше.

Ці форми тісно переплітаються і становлять систему, яка забезпечує організовану роботу щодо фізичного удосконалення учнів. Кожна з форм має своє призначення і конкретні завдання стосовно виховання школярів фізично міцними, здоровими, загартованими, такими, що добре володіють всіма життєво необхідними руховими навичками і вміннями, характеризуються добре розвиненими фізичними якостями: швидкістю, спритністю, силою, гнучкістю і витривалістю.

Основною формою роботи з фізичного виховання є урок фізичної культури. Він є обов'язковою для всіх учнів формою занять, що забезпечує необхідний мінімум знань, умінь та навичок, передбачених навчальною програмою. Урок фізкультури впливає і на інші форми занять фізичними вправами.

Успішне розв'язання завдань фізичного виховання учнів залежить також і від правильного використання таких засобів, як фізичні вправи, що застосовуються у гімнастиці, спорті, іграх та туризмі; природні (повітря, сонце, вода), та гігієнічні фактори, організація режиму життя учнів, повноцінне харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог у школі та вдома. Важливим засобом фізичного виховання школярів є правильно організована фізична праця.

Гімнастика – один з основних засобів фізичного виховання. Специфічною особливістю гімнастики є можливість вибірково впливати на різні частини тіла, чітко дозувати навантаження, застосовувати вправи з використанням різноманітних пристосувань та гімнастичного інвентарю.

Широкі можливості застосування вправ та їх різноманітність призвели до створення самостійних видів гімнастики:

1) основна гімнастика та її різновиди – гігієнічна та атлетична;

2) гімнастика із спортивною спрямованістю (спортивна гімнастика, спортивна акробатика, художня гімнастика);

3) спеціальні (прикладні) види гімнастики.

Спорт це специфічна діяльність людини, спрямована на досягнення високих показників у певному виді фізичних вправ та спортивних змаганнях.

Туризм - це один із засобів організації вільного часу та суспільно-корисної діяльності школярів, що спрямована на активний відпочинок, загартування дітей.

Диференційоване застосування засобів фізичної культури на заняттях з учнями різного віку і статі з урахуванням стану їхнього здоров'я і рівня фізичної підготовленості є провідним організаційно-методичним принципом здійснення фізичного виховання школярів.

Ігри.

Протягом віків в Україні формувалися самобутні рухливі ігри, забави, естафети. В них відображалися звичаї нашого народу, його побут та уява про світ. Під час гри розвивається сила дитини, твердішою стає рука, гнучким тіло, розвивається винахідливість та ініціатива, формуються високі моральні якості: доброта, чуйність, уміння поступитися своїми інтересами в ім'я колективу, переборювати труднощі, долати перешкоди. Виховуються відчуття прекрасного, формуються високі естетичні смаки, вміння розуміти та цінити красу і багатство рідної природи, любов до своєї Батьківщини. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок та вмінь. Організовуючи для дітей здоровий відпочинок протягом навчального та в позанавчальний час, викладачу необхідно дотримуватись певних методичних вимог:

- гра повинна бути зрозумілою;

- правила гри мають чітко повідомлятися, мати невеликий обсяг;

- підбір матеріалу повинен відповідати програмі та віку дитини;

- ігри не повинні бути стомлюючими.

Відбираючи ігри для класної та позакласної роботи, вчитель піддає їх методичному аналізу. Можна виділити такі питання:

1. Мета гри.

2. Кількість учасників.

3. Визначити підготовчі вправи.

4. Правила ведення гри.

5. Можливі варіанти гри.

У підсумку гри, вчителю слід виділити найкращі моменти гри та її учасників, вказати, які були недоліки та як їх позбутися. Як приклад наведено, деякі рухливі ігри.

1. Голки

Значення гри: розвиває швидкість бігу, кмітливість.

Інтенсивність: середня.

 

Шикування Зміст Правила
У грі до 10 учасників. Перший ведучий – “власник голок”, а другий – “сусід”. “Сусід” приходить до “власника” позичити голку. Той пропонує залишитись в ряду. Почувши це, “голка” біжить, щоб сховатися за спиною свого “власника”, а “сусід” ловить її. Якщо “сусід” зловив “голку”, то він стає “власником”, а “голка” “сусідом”. Ведучий займає останнє місце в колоні. Переможцем вважається той, хто жодного разу не був “сусідом”. 1. “Голка” може бігти у будь-якому напрямку. 2. Якщо “голка” сховалась за спиною “власника”, то вона стає першою в колоні.

До своїх прапорців

Значення гри: вдосконалює навички бігу, орієнтування в просторі, швидкість.

Інтенсивність: середня.

 

Шикування Правила та зміст
У центрі кожного кола дитина з прапорцем іншого кольору. За сигналом гравці збігаються на майданчику і заплющують очі. На сигнал: ”До своїх прапорців”, біжать до свого прапорця, який може змінити місце. Перемагає команда, яка швидше вишикується біля свого прапорця.

Методи навчально-виховного процесу з фізичного виховання поділяються на дві основні групи: методи виховання фізичних якостей та методи організації учнів для занять на уроці. До останніх відносяться: фронтальний, потоковий, змінний, груповий, індивідуальний, колового тренування.

Фронтальний метод полягає в тому, що учні одночасно виконують вправи. Перевага цього методу в охопленні всіх учнів, у забезпеченні високої щільності уроку і оптимального навантаження учнів.

Потоковий метод - учні виконують вправу по черзі один за одним, тобто потоком. Залежно від конкретних умов, потоків може бути організовано два або три. Це сприяє щільності уроку.

Змінний метод полягає в тому, що всі учні поділяються на зміни, які по черзі виконують вправи. У кожній зміні стільки учнів, скільки можуть одночасно виконувати вправу.

Груповий метод передбачає розподіл учнів на групи. Кожна група займається окремою вправою, через певний проміжок часу групи міняються місцем з таким розрахунком, щоб кожна група виконала усі передбачені вправи. Груповий метод дає змогу ущільнити урок і забезпечити різнобічний вплив на учнів, збільшити кількість вправ.

При індивідуальному методі учні виконують вправу окремо. Він застосовується в основному на контрольних уроках, що дає змогу вчителеві проаналізувати виконану учнем вправу, виправити помилку і виставити оцінку.

Метод колового тренування характеризується тим, що учні, як правило, невеликими групами виконують певну кількість різних вправ, послідовно переходячи “по колу” від одного спеціально підготовленого місця до іншого. Використовується цей метод з метою розвитку фізичних якостей.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Завдання студентам для самостійної роботи

1. Простежте, який у вас буде настрій, самопочуття після виконання фізичних вправ.

2. Проаналізуйте, чи достатньо у вас знань з фізичного виховання школярів. Чи вважаєте ви фізичне виховання обов’язковою дисципліною у загальноосвітніх школах і вищих закладах освіти ?

3. Як класний керівник, що ви включите у план виховної роботи з фізичного виховання для посилення взаємодії із дисциплінами соціально – гуманітарного циклу ?

4. Складіть для себе режим дня, спробуйте його суворо дотримуватись на протязі тижня. Простежте який у вас буде настрій, чи будете ви встигати виконувати заплановане?

5. Складіть і запишіть режим рухової активності для вашої спеціальності (1 – 4; 5 – 8 кл.).

6. Розробіть комплекс фізичних вправ для ранкової гігієнічної гімнастики. Якими критеріями слід користуватися при розробці комплексу?

7. Розробіть план туристичного походу. Включіть у план бесіди з питань охорони природи, про лікарські рослини, конкурс на найкращий малюнок (фотокартку), вірші, спортивні ігри.

8. З’ясуйте для себе, яке місце у вашому житті відіграє фізична культура.

Проблемні питання

1. Чи впливає фізична культура на біологічний потенціал людини, необхідний для її гармонійного розвитку, соціальної активності, творчої праці?

2. Чи впливає сім‘я на фізичний розвиток підлітка? Як?

3. Як фізичне виховання пов’язане з інтересами суспільства і виробництва?

4. Як фізичне виховання взаємодіє із дисциплінами загальноосвітнього та соціально-гуманітарного циклу?

5. Які головні функції фізичної культури?

6. Що є природничо-науковою основою фізичного виховання?

7. Як ви розумієте такий вислів: “Людський організм – це система, яка у вищій мірі саморегулюється, сама себе спрямовує, підтримує, відновлюється і навіть удосконалюється?”.

8. Які види спорту забезпечують регуляцію діяльності всіх органів нашого організму і не потребують соціально-матеріальної бази?

9. Яка роль вчителя у виховній роботі із школярами засобами фізкультури?

10. Чи допомагає фізкультура і спорт в боротьбі з втомою при напруженій розумовій праці?

11. Назвіть фактори, які визначають здоровий спосіб життя?

12. Чи займаєтесь ви яким-небудь видом спорту? Яку позакласну роботу з фізичного виховання змогли б ви здійснювати зі своїми учнями?

13. Як ви розумієте такі прислів’я та приказки:

- Щоб працювати, треба силу мати.

- Сила без голови – маліє, розум без сили – мліє.

- Здоровому – все здорово!

А які ви знаєте прислів’я та приказки?

14. Чи можна важких підлітків, в тому числі наркоманів, тих хто палить і зловживає спиртним, виправити шляхом фізичного виховання?

Педагогічні задачі

Задача №1

У базовій навчальній програмі з фізичного виховання для вищих навчальних закладів України пропонується цілеспрямовано впливати на студентів фізичними вправами, силами природи та гігієнічними чинниками з метою зміцнення здоров‘я, розвитку рухових якостей, забезпечення готовності до активного життя і професійної діяльності.

Як це пов’язати з фізичним вихованням школярів? Що може зробити класний керівник у цьому напрямі?

Задача №2

Якщо Ви класний керівник і кажете учням: “Займайтеся фізичною культурою і спортом, робіть фіззарядку”, а самі маєте зайву вагу, важку ходу, незручність у рухах, то чи маєте Ви моральне право ставити вимоги до учнів?

Чи має особистий приклад вчителя значення у фізичному вихованні учнів?

Задача №3

Директор школи систематично замінює уроки фізкультури математикою, пояснюючи це виробничою необхідністю.

Як у даному випадку повинен діяти вчитель фізкультури? Яку позицію має зайняти класний керівник?

Задача №4

Сергій К., учень 7-го класу, відмінно навчається з усіх предметів, але після хвороби не може виконати програмні нормативи з фізкультури.

Як у цьому випадку повинен діяти вчитель фізкультури? Чи можуть втручатися в цю справу класний керівник, батьки учня?

Задача №5

Учень восьмого класу найменший зростом серед своїх товаришів. Крім того, він симпатизує дівчині, яка значно вища за нього. Цей факт його дуже засмучує.

Як спільними зусиллями школи та сім‘ї можна досягти позитивного результату? Чи знаєте Ви приклади, коли людина за допомогою фізичних вправ збільшила свій зріст? Чи вірите в те, що людина може сама себе вдосконалити?

Задача №6

Учень добре фізично розвинутий, кращий спортсмен у класі. Разом з тим, з інших навчальних дисциплін він значно відстає. На вимогу класного керівника покращити успішність з цих дисциплін відповідає: ”Сила є – розуму не треба”.

Як у цьому випадку повинен діяти класний керівник? Яку позицію має займати вчитель фізкультури? Як спільними зусиллями школи та сім‘ї можна перебороти негативне ставлення до навчання? Назвіть шляхи переконання учня в необхідності гармонійного розвитку кожної людини.

Задача №7

Учень сьомого класу з’явився на урок фізкультури без форми. Вчитель не допустив його до заняття і поставив двійку.

Чи вірно вчинив вчитель фізкультури? Що у цій ситуації повинен зробити класний керівник?

Задача №8

У сина синець під оком. Побився. Виявляється, два учні з сьомого класу вивертали кишені у другокласника – шукали гроші, тут він і заступився за молодшого. Ось і побили… Мати зітхала, а батько тисне синові руку: “Іншого я від тебе і не чекав. Але для того , щоб заступитися за слабких, захищати справедливість, треба мати силу не тільки в кулаках…”

Ви, певно, погоджуєтесь з думкою батька? Як Ви розумієте роль фізичного виховання у формуванні особистості за умови комплексного підходу до виховання?

Задача №9

Ну, а якщо ти чесний, сміливий, впертий? Добре молодчина! Але тут виникає таке запитання: чи є в цьому сенс, коли ти при цьому слабкий? Чи зможеш захистити від хуліганів дівчину, з якою товаришуєш? Чи зможеш вийти з палаючого лісу, якщо звик після кожного кілометру відпочивати, засунувши цукерку за щоку? А тут не те, щоб цукерку – води немає! Чи зможеш витягти з річки товариша, котрий тоне, коли плавати не вмієш? Про що ж йдеться? Про загартування, про силу, про спритність. Вони потрібні для того, щоб міцніше стояти на ногах.

Чи виявляєте Ви у своїй сім‘ї належну турботу про те, щоб виростити дітей фізично загартованими? Проаналізуйте відомі Вам факти, коли відсутність фізичної сили, спритності ускладнюють формування у дітей активної життєвої позиції, впевненості і готовності захищати свої погляди і переконання.

Задача №10

Ваша дитина! Будь ласка, не думайте, що підростаючи вона буде вас беззастережно слухатись і беззаперечно виконувати всі вказівки. Вона ще буде й уважно спостерігати за вами, зіставляти ваш наказ і ваші дії. Якщо батько скаже: “Роби зарядку”, а сам залишиться лежати в ліжку, найближчим часом син перестане робити зарядку. Тому, продовжуючи зберігати рухову активність, ви своїм прикладом привчите до цього і свою дитину.

Яке значення має особистий приклад батьків у справі фізичного виховання? Як спільними зусиллями школи та сім‘ї можна досягти дієвості самовиховання батьків щодо фізичного розвитку дітей?

Задача №11

Хто він – звичайний правопорушник? Це людина, яка, найчастіше, не може себе нічим зайняти, і вихід своєї енергії вона знаходить у хуліганстві. Як спільними зусиллями школи та сім‘ї можна досягти того, що вона почне нудитись від неробства, “затягти” її до спортивного залу, дати м’яча, навчити володіти ним, подарувати їй радість, якусправедливо називають “м’язовою”. І тоді ми вже впевнені, що полюбивши спорт, вона ніколи не замінить його на інші “радощі”.

Що, на Вашу думку, штовхає неповнолітніх на шлях правопорушень? Якою мірою спорт у підлітковому віці сприяє правильному вихованню? Поділіться досвідом залучення дітей до фізичної культури і спорту.

 

3.11.3. БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ

Дайте відповіді на тестові запитання

1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця?

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири;

д) свій варіант.

2. 30 однокласників пішли у похід і вирішили покупатись. Як краще організувати купання?

а) дозволити зайти в річку всім разом і купатися 15-20 хв.;

б) поділитись на дві групи і купать кожну 8-10 хв.;

в) поділитися на три групи і купать кожну 7 хв.;

г) свій варіант.

3. Ви з п‘ятим класом вирішили прийняти сонячні ванни (перший раз у цьому сезоні). Скільки хвилин ви дозволите загоряти?

а) одну;

б) три;

в) п‘ять;

г) скільки забажають;

д) свій варіант.

4. Учень на урок фізвиховання не приніс форму. Ваші дії:

а) зовсім не допустите до уроку та поставите двійку;

б) не допустите до виконання вправ, проте дозволите бути присутньому як глядачу;

в) відправите за батьками;

г) ваш варіант.

5. На уроці фізвиховання, виконуючи вправи на брусах, одна учениця зламала руку. Наступного разу всі учні відмовилися виконувати вправу на брусах. Як повинен діяти в цій ситуації вчитель фізкультури?

а) всім поставити двійки;

б) не допускати до занять, доки не здадуть нормативи

в) провести роз’яснювальну роботу;

г) свій варіант.

6. Яке з понять є ширшим за своїм значенням:

а) фізичне виховання;

б) фізична культура.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти