ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Амплітудно-частотна характеристика. Коефіцієнти частотних спотворень

Загрузка...

 

Сигнал, проходячи крізь пристрій аналогової обробки, перетво­рюється. Форма складного сигналу на виході лінійного перетворювача може відрізнятися від форми, сигналу на його вході у двох випадках: по-перше, якщо гармонічні складові вхідного сигналу підсилюються з різними коефіцієнтами, та, по-друге, якщо часові зсуви окремих гармо­нічних складових при цьому змінюються непропорційно їх частоті неза­лежно один від другого. Такі спотворення звуться лінійними.

Більш чітке уявлення про характер та значення лінійних спотво­рень дає роздільний аналіз амплітудно-частотної та фазочастотної характеристик (відповідно АЧХ та ФЧХ).

Амплітудно-частотна характеристика – це залежність модуля ко­ефіцієнта підсилення від частоти (рис. 4.1).

Граничними частотами та звуться такі, на яких підсилен­ня зменшується до допустимого (чи заданого) значення величини (на­приклад, у рази). Область частот від до є смугою пропускання. Звичайно, , тому практично смуга пропускан­ня визначається граничною частотою , у межах смуги пропускан­ня підсилення відхиляється від на значення, що не перевищує допуск (наприклад, 3 дБ). Значення у смузі середніх частот визначає номінальний коефіцієнт підсилення.

 

Рисунок 4.1 – Амплітудно-частотна характеристика підсилювача

 

Зміна коефіцієнта підсилення в смузі верхніх та нижніх частот спричиняє частотні спотворення сигналу, які визначаються коефіцієн­том частотних спотворень

 

; (4.13)
, (4.14)

 

або в логарифмічних одиницях

 

. (4.15)

 

Для випадку багатокаскадного пристрою

 

, (4.16)
, (4.17)

 

де – добуток;

– спотворення в окремому каскаді пристрою.

Смуга пропускання для одного підсилювача буде різною залежно від того, який рівень відліку, тобто частотних спотворень, передба­чається забезпечити в межах цієї смуги. Досить поширений метод визна­чення смуги є вибір однакових спотворень: 3 дБ (або ) на нижній та верхній межах смуги.

Фазочастотна характеристика

 

Фазочастотна характеристика підсилювача показує залеж­ність від частоти фазового зсуву вихідного гармонічного коливання від­повідно до вхідного. Ця залежність визначається аргументом комплексного коефіцієнта підсилення . Типова фазочастотна характеристика підсилювача зображена на рис. 4.2.

 

Рисунок 4.2 – Фазочастотна характеристика підсилювача

 

Фазові спотворення, що вносяться підсилювачем, оцінюються не абсолютним значенням кута зсуву фаз коливань, а різницею ординат фазочастотної характеристики та дотичної до неї.

Якщо вхідний сигнал має вигляд

 

,

 

(тут – номер гармоніки), то вихідний сигнал після його проходження через коло з фіксованим та постійним часом затримки для всіх гармонік появ бути подано як

 

.

 

У такому разі вихідний сигнал повторює форму вхідного і від­різняється від нього амплітудою та запізнюванням у часі на інтервал .

Форма сигналу зміниться, якщо час запізнювання його окре­мих компонентів буде різним. Їх сума на виході підсилювача дає сигнал , який відрізняється за формою від сигналу , тобто з’являються фазові спотворення, які за своєю природою є лі­нійними.

Мірою фазових спотворень може бути як значення , так і відхилення від постійного значення . Для відліку та використовується ідеальна фазочастотна характеристика, що буду­ється від початку координат як дотична до реальної характеристики. На практиці використанням часу запізнювання звичайно зручніше оці­нювати миттєві запізнення кожної компоненти спектра

 

. (4.18)

 

Фазовий зсув, який здобував сигнал, проходячи крізь кілька каскадів підсилювача, визначається сумою фазових зсувів, спричине­них кожним каскадом

, (4.19)

 

де – фазовий зсув у одному каскаді.

У широкому діапазоні інтенсивності звуків вухо людини не реагує на зміну фазових співвідношень між окремими компонентами. Через це у підсилювачах звукових сигналів фазові спотворення не нормуються і вигляд їх фазочастотної характеристики не становить інтересу.

 

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти