ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Каскади з динамічним навантаженням

Загрузка...

 

За побудови каскадів попереднього підсилення знаходить засто­сування принцип динамічного навантаження, який дозволяє дістати ве­ликий коефіцієнт підсилення. Очевидно, що підвищення коефіцієнта підсилення може бути здобуто зростанням навантаження , але це зумовлює зміну режиму підсилювального елемента за постійний струмом. Принцип динамічного навантаження полягає в забезпеченні великого опору навантаження змінному струму і оптимального — постійному струму.

Схема підсилювача з динамічним навантаженням зображена на рис. 7.19, а. Навантаженням транзистора — це вхідний опір витокового повторювача , тобто ця схема є каскадом спільний витік – спільний стік (рис. 7.19, б).

 

Рисунок 7.19 – Електрична (а) і еквівалетна (б) схеми підсилювального каскаду

з динамічним навантаженням

 

Еквівалентне навантаження змінному струму становить

 

, (7.38)

 

а коефіцієнт підсилення

 

. (7.39)
   

Аналіз виразів (7.38) та (7.39) показує, що при опір виявляється значно більшим, ніж , на підставі чого також зростає . За цієї умови забезпечується достатньо широка смуга пропускання

  ,

 

де .

Диференціальні каскади

 

Ефективним засобом зменшення впливу зовнішніх факторів (зміни температури, напруги живлення, розкиду параметрів на роботу підсилю­вача) є використання диференціальних каскадів (ДК), в яких застосову­ється принцип балансу електричного мосту (рис. 7.20, а, б).

Рисунок 7.20 – Електричні схеми диференціальних каскадів на БТ (а) і ПТ (б)

 

У такій схемі два однакових підсилювальних елементи та утворюють два плеча мосту, іншими плечами якого є два однакових ре­зистори навантаження та . Напруга живлення, яка прикладається до вертикальної діагоналі мосту, збалансована на горизонтальній діагоналі, що є виходом. Тому зміна напруги живлення та однакові зміни параметрів елементів схеми від коливань температури чи старіння елементів теоретично не спричиняють зміни напруги у вихідному колі такого каскаду, що в свою чергу дозволяє підсилювати сигнали малого рівня, згідно з чим ця схема нечутлива і до синфазних вхідних сигналів (рис. 7.21). Для утворення корисної вихідної напруги потрібно прикласти до його входів сигнали з протилежними фа­зами, тобто парафазний чи диференціальний сигнал.

 

Рисунок 7.21 – Схема подання синфазних вхідних сигналів

 

У цьому разі визначиться тільки диференціальним вхідним сигналом і не буде залежати від синфазного сигналу. Але в реаль­них умовах повної ідентичності плеч досягти неможливо і тому синфазний сигнал буде спричиняти деяку зміну вихідної напруги.

Розрізняють кілька типів схем ДК: несиметричний вхід – симет­ричний вихід; симетричний вхід – несиметричний вихід; симетричний вхід – симетричний вихід.

Оцінки властивостей ДК здійснюються такими параметрами:

- плечовий коефіцієнт підсилення

 

, (7.40)

 

характеризує схему виду симетричний вхід – несиметричний вихід, тоб­то, коли сигнал знімається з одного плеча;

- диференціальний коефіцієнт підсилення

 

. (7.41)

 

 

З виразу (7.41) видно, що диференціальний коефіцієнт підсилен­ня дорівнює сумі плечових.

Як вже зазначалося, теоретично ДК не підсилює загальну синфазну складову вхідного сигналу, але внаслідок асиметрії реальної схеми ДК вихідна напруга

 

,  

де — напруги між кожним із входів ДК та загальним виводом схеми, амплітуди та фази яких збігаються; — коефіцієнт підсилен­ня синфазного вхідного сигналу.

Одним з показників якості є коефіцієнт послаблення синфазного сигналу

 

, (7.42)

 

Як відомо, поліпшити показники підсилювального каскаду можливо тільки охопленням його ВЗЗ. У ДК ці функції виконує резистор , який служить для симетрування схеми. Ефективність дії ВЗЗ зростає із зростанням , але спад напруги постійного струму на цьому рези­сторі не дозволяє використовувати значні опори. Виходом з цього протиріччя є використання ДК з генератором стабільного струму ГСС, який має великий опір змінному струму і малий – сталому (диференціальний та статичний опір транзистора).

Зразком ДК з ГСС, виконаного за інтегральною технологією, є ІМС К118УД1 (рис. 7.22). Він складається з диференціальної пари , з навантаженням , та ГСС з колом зміщення , , , .

Коефіцієнт підсилення ДК прямо пропорційний струму ГСС, який у свою чергу залежить від струму кола зміщення (способу вмикання виводів 8 та 11). Максимальний коефіцієнт підсилення досягається, коли ввімкнуті виводи 8 до джерела . Характеристики та зображені на рис. 7.23 та 7.24.

Рисунок 7.22 – Електрична схема ІМС К118УД1

 

 

Рисунок 7.23 – Наватажуваьна характеристика підсилювача К118УД1

 

 

Рисунок 7.24 – АЧХ підсилювача К118УД1

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти