ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Однотактні каскади кінцевого підсилення

Загрузка...

 

Розрізнюють два типи схем підсилювачів потужності: однотактні і та двотактні У свою чергу, ці схеми поділяються на схеми з безпосереднім увімкненням навантаження та з проміжними при­строями — трансформаторні. Електричнасхема однотактного ККП з безпосереднім увімкненням навантаження поадана на рис. 10.3.

 

Рисунок 10.3 – Схема однотактніого підсилювача потужності

 

Позитивними якостям однотактних схем з безпосереднім увімкнен­ням навантаження є їх простість, відсутність додаткових елементів, втрат потужності у вихідному пристрої додаткових нелінійних частотних та перехідних спотворень і можливість підсилення;сигналів у широкій смузі частот, а їх недоліками — протікання через навантаження постій­ної складової струму та наявність на навантаженні постійного потен­ціалу, невеликий ККД, зумовлений використанням режиму класу А .

За повного використання навантажувальної характеристики (рис. 10.4) вихідна потужність

 

, (10.6)

 

і відповідно ККД

 

, (10.7)

 

Напруга живлення у такій схемі має бути вибрана з умови , а струм спокою , що дорівнює сумі та відповідно

 

.

Рисунок 10.4 – Наскрізна характеристика однотактніого підсилювача потужності

 

Активний елемент такого каскаду має забезпечити струм , тобто

 

.

 

Кращі показники з ККД має трансформаторний каскад. Коли за­стосовується ідеальний трансформатор з опором втрат , напруга спокою між вихідними електродами активного елемента дорівнює Е. За синусоїдального вхідного сигналу та роботи каскаду в режимі кла­су А та повного використання навантажувальної характеристики ді­стаємо

 

; (10.8)

 

тобто за ККД в 2 рази вище, ніж у попередньому випадку. Але смуга частот у цьому разі менша, проте розміри, вага та вартість більші. Вибираючи відповідний коефіцієнт трансформації, забезпечують роботу каскаду практично на будь–яке навантаження.

Внаслідок дії електрорушійної сили самоіндукції напруга що може у 8–10 разів перевищувати , що може спричинити пробій тран­зистора, тому напруга спокою вибирається з умови . У трансформаторному каскаді опір навантаження змінному струму визначається через опір навантаження та коефіцієнт трансформації ; .

У такому каскаді потужність сигналу більше, ніж потужність сигналу на навантаженні , бо спостерігаються втрати енергії у трансформаторі

 

;

 

де — ККД трансформатора.

 

Двотактні каскади кінцевого підсилння

 

На рис. 10.5 а, б зображено трансформаторну та безтрансформаторну схеми двотактних підсилювачів.

Рисунок 10.5 – Електричні схеми трансформаторного (а) і безтрансформаторного (б) двотактних підсилювачів

 

Принцип роботи таких підсилювачів у режимі класу В пояснюється діаграмами (рис. 10.6, 10.7). Через спільне навантаження чи первинну обмотку струми колекторів та течуть назустріч один одному так, що напруга на наван­таженні визначається різницею струмів та.

Колекторний струм кожного плеча можна виразити поліномом

 

 

Рисунок 10.6 – Часові діаграми колекторних струмів кожного плеча двотактного підсилювача

 

Якщо напруга на базі верхнього плеча , то напруга для транзистора нижнього плеча . Струм плеча колектора відповідно становить

 

;

 

Отже, напруга на навантаженні

 

(10.9)

 

Аналіз виразу (10.9) показує, що вихідна напруга схеми не має постійної складової напруги та парних гармонік за довільного їх змісту у струмах кожного плеча.

Зміна напруги джерела живлення через дію перешкод (пульсації, фон тощо) призводить до одночасної зміни колекторних струмів транзис­тора, внаслідок чого зазначені завади не проходять на вихід підсилю­вача.

Рисунок 10.7 - Наскрізна характеристика двотактніого підсилювача потужності

 

Позитивні якості двотактної схеми:

- ­компенсація всіх парних гармонік, які утворюються у кожному плечі схеми, що дозволяє використовувати режим класу В з його висо­кими енергетичними показниками;

- відсутність спаду постійної напруги на опорі навантаження, внаслідок чого на колектори транзисторів передається вся напруга живлення за будь–яких ;

- компенсація завад і фону, що створюються джерелом живлення.

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти