ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Текстове оформлення Word-документа.

Підготовка документа поєднує такі етапи: створення нового або відкриття вже створеного файла документа, запис файла та друк.

При створенні нового документа Word завжди спирається на шаблон. Якщо не вказати шаблон, то як основа використовується шаблон "Обычный", який зберігається в файлі NORMAL.DOT. Можна вибрати інший шаблон з наявного в складі Word або створити свій.

Для створення документів стандартної структури в складі Word є шаблони, які для зручності розділені на гру­пи: "Публикации", "Письма й Факси", "Отчеты", "Другие документи", "Записки", "Общие". Обов'язковими еле­ментами шаблонів є набір стилів, формат документа, а також стандартні для документів певного типу текст і гра­фіка. Крім того, шаблони можуть містити макроси, еле­менти автотексту й установки, зроблені при настроюванні команд, панелей інструментів і клавіатури. Будь-які еле­менти шаблону за потреби можуть бути змінені.

При відкритті вже наявного на певний момент файла документа його вміст завантажується в основну пам'ять і стає доступним для редагування. Якщо файл документа створений або відредагований в іншому текстовому проце­сорі, то при його відкритті виконується конвертування у формат, прийнятний для редагування у Word.

Робота з текстом документа передбачає:

· зміну зовнішнього вигляду тексту (форматування);

· копіювання, переміщення та видалення тексту (редагування);

· вставлення об'єктів у текст документа;

· створення нових документів;

· збереження тексту на диск/дискету;

· відкриття раніше створеного файла;

· друкування тексту документа на принтері;

· перевірку правопису тощо.

Редагування — це зміна вмісту документа шляхом пе­рестановки, заміни, вставки і знищення фрагментів доку­мента. Елемент документа, до якого застосовуються ці дії, попередньо має бути виділеним. Операції вирізання, ко­піювання і вставки тексту можуть бути виконані за допо­могою команд меню або за допомогою кнопок панелі інс­трументів " Стандартная". У Word є зручний спосыб переміщення фрагментів тексту за допомогою мишки (перемістити і покласти).

Фоматування документа — це зміна його зовнішнього вигляду. Параметри форматування можна встанов лювати до і після набору тексту. У Word розрізняють форматування символів і форматування абзаців. Поняття «символ» охоплює не тільки окремий символ, але і слово, фразу, а також фрагмент тексту, який не є абзацом. При форматуванні символів, як правило, задаються параметри шрифту: гарнітура і розмір, написання і тип підкреслен­ня, міжлітерна відстань, прихований текст та ін. При форматуванні абзаців, крім параметрів шрифту задаються параметри розміщення абзацу: вирівнювання і відступи
щодо полів сторінки, інтервали між абзацами і рядками в
середині абзацу, а також розміщення самого абзацу на сторінці.

Параметри форматування зберігаються в символі кінця абзацу. Якщо знищити символ кінця поточного абзацу, то абзац набуває параметри форматування абзацу, наступного за ним у документі. Новий абзац, який утворено, набуває параметрів форматування попереднього абзацу.

У Word реалізовано два принципово відмінних способи фмрмптуїтння тексту — пряме (або безпосереднє) форматування і форматування з використанням стилів (стильове).

Стилі, з якими працює активний документ, об'єднані в список стилів. При створенні нового документа список стилів містить набір стилів того шабло­ну, на основі якого створений цей документ. Користувач може модифікувати які-небудь стилі з цього списку, а та­кож додавати нові стилі шляхом копіювання з інших шаб­лонів і створення власних стилів.

Пряме форматування є найбільш зручним способом оформлення невеликих документів разового користуван­ня. При підготовці великих за обсягом документів доціль­но виконувати стильове форматування, що дає змогу авто­матизувати процес оформлення і забезпечує ідентичність форматування однотипних елементів документа (єдиний стиль всього документа). Обидва способи не виключають, а доповнюють один одного.

Автоматичне форматування документів у Word базу­ється на застосуванні набору стилів шаблону, приєднаного до документа. На відміну від стилів форматування абзаців документа, які визначають зовнішній вигляд окремих аб­заців, шаблони визначають вид документа в цілому. За­вдяки бібліотеці стилів можна скористуватися набором стилів будь-якого шаблону, який міститься у Word.

До поняття форматування можна віднести і формату­вання сторінок документа, яке полягає у встановленні формату, орієнтації та полів сторінки. Причому ці уста­новки можуть бути застосовані до всього документа, до його поточного розділу або частини, починаючи з поточної сторінки і до кінця документа.

Після набору і редагування тексту документа вико­нується орфографічний, граматичний і синтаксичний кон­троль правильності тексту. Якщо файл документа пла­нується використовувати в іншому текстовому процесорі, то при його збереженні на диску треба подумати про його конвертування у формат, який підходить для забезпечен­ня можливості подальшої обробки цього документа. Перед друкуванням документа може виконуватись налагоджу­вання пристроїв друку.

Створення форм та бланків.

Згідно з ДСТУ 2732—2004 «Діловодство і архівна справа» бланк службового документа - це уніфікована форма документа з надрукованою постійною інформацією реквізитів і наявним місцем для фіксування змінної інформації. Отже, це аркуш паперу, на якому різними способами (типографічним, ризографічним, за допомогою принтера) нанесені певні реквізити. Такі бланки використовують для службового листування, запрошень, подяк, ювілейних привітань тощо. Підготувати фірмовий бланк можна за допомогою текстового редактора і зберегти у вигладі зразка.

Перевірка правопису

Сучасна комп'ютерна лінгвістика активно провадить розробки у галузі т.зв. лінгвістичного забезпечення — створення автокоректорів та авто редакторів, комп’ютерних словників, автоматизованих правописних і стилістичних довідників, формалізованих граматик, що входять у підсистеми для машинного аналізу й синтезу текстів. Такі програмні засоби перевірки тексту постійно вдосконалюються і дають можливість усувати орфографічні та пунктуаційні помилки, огріхи складання, повтори слів, перевіряти уніфікованість написання певних імен, назв, чисел тощо.

Текстовий редактор Windows Word володіє потужними засобами контролю правопису, спрямованого на виявлення та виправлення огріхів у тексті.

Відомо, чим коротший документ, тим менше в ньому помилок. Але грамотно оформлений документ — показник професійного рівня спеціаліста. Не можна допускати ніяких помилок у текстах документів: ні граматичних, ні орфографічних, ні описок.

Важливою умовою контролю правопису є заданість мови для Word: вона має відповідати мові опрацьованого тексту. Перевірка здійснюється тільки в тому випадку, якщо мова внесена в операційну систему Windows.

У редакторі Word є декілька способів перевірки грамотності документа: автоматична перевірка правопису, автоматична перевірка правопису при введенні, одночасна пе­ревірка орфографії та граматики.

Для перевірки правопису потрібно вибрати мову пере­вірки: або всього тексту документа, або його фрагмента, для чого викликається пункт меню Сервис/Язык/Выбрать язык. Якщо документ містить текст, написаний різними мовами, виділяється кожний із фрагментів і для нього ви­бирається відповідна мова перевірки.

Для того, щоб включити автоматичну перевірку право­пису, потрібно викликати вікно настройки параметрів: Сервис/Параметры/Правописание і задати такі команди: Автоматически проверять орфографию і Автоматиче ки проверять грамматику. Це дозволить друкувати текст з помилками. Неправильно набрані слова будуть підкрес­лені червоною лінією, що при роздрукуванні не відтворю­ватиметься.

Система вбудованої перевірки орфографії дає змогу:

· знаходити непевно набрані слова (слова, у яких є не­правильні символи);

· знаходити орфографічні помилки (неправильно напи­сані слова);

· автоматично їх виправляти;

· знаходити словоформи або її залишок у списку морфем; вибирати потрібний елемент з кількох можливих; робити вибірку інформації за окремими морфемами та об'єднувати їх у загальну інформацію про словоформу; враховувати індивідуальні особливості морфем та їх вплив на загальну інформацію про словоформу.

Помилки в тексті можна виправити. Для цього потріб­но навести курсор на виділене слово і нажати праву кноп­ку миші. На екрані з'явиться контекстне меню, і з запро­понованих слів можна вибрати необхідне, правильне.

У тексті досить часто трапляються описки, тобто по­милки, які виникають внаслідок швидкого набору. Вони можуть виправлятися автоматично, за допомогою Автозаміни.

Питання для самоперевірки:

 

1. Як створити новий текстовий документ?

2. ІЦо таке форматування тексту?

3. Як зробити перевірку правопису в тексті українською мовою в текстовому процесорі?

4. Назвіть параметри сторінки, що зазвичай використовуються для текстів документів.

5. Як здійснити автоматичну перевірку правопису?

 

 

Лекція 13. Робота з таблицями у Word-документі.

13.1. Поняття «таблиця».

13.2. Структура таблиці.

13.1. Поняття «таблиця»

Таблиці - невід'ємний елементнауково-технічної, виробничо-масової, сільськогосподарської, управлінської та інших документацій. Табличний матеріал надзвичайно трудомісткий.

Таблиця — цифрові, текстові або мішані дані, зведені у колонки (графи), що розділяються лінійками. Таблиці у тексті розміщуються якнайближче до того місця, де про них ідеться в тексті. У зв'язку з цим на кожну таблицю має бути посилання в тексті. Наприклад: як випливає з Таблиці 5; у Таблиці 4 наведено... тощо.

Якщо у тексті більше ніж одна таблиця, усі таблиці мають бути пронумеровані наскрізною нумерацією в межах тексту (при великому обсязі тексту допускається нумерація за розділами).

У нумераційному заголовку пишемо слово Таблиця та її номер; при цьому знак № не ставимо, цифра лише арабська: Таблиця 7. Після цифри крапку не ставимо, слово Таблиця не скорочуємо і виділяємо у тексті курсивом (Таблиця 6). Якщо в тексті тільки одна таблиця, нумераційний заголо­вок до неї не ставиться.

 

Структура таблиці.

Бажано, щоб усі таблиці мали тематичний заголовок. У межах одного тексту не допускається наводити одні табли­ці із заголовком, а інші — без заголовків.

Текстові елементи таблиці пишуть з великої літери без крапки. Всередині складного текстового елемента ставимо ті розділові знаки, яких потребує структура речення (кома, тире, крапка), але в кінці всього текстового елемента крап­ки не ставляться.

У таблицях не допускаються незаповнені графи або гра­фи з даними, що повторюються.

Таблиця має так звану шапку, де вказуються заголовки до нижче розташованого по вертикалі тексту. Якщо ж таб­лиця розміщується на декількох сторінках, то на наступ­них шапка не повторюється, а вказуються відповідні но­мери заголовків. Наприклад:

 

№ з/п Властивості Ознаки Напрями розвитку Примітка
4
         
         

 

Таблиці в Microsoft Word бувають двох типів:

· прості, які складаються максимально з чотирьох ряд­ків і п'яти стовпчиків:

         
         
         
         

· складні, які можуть мати стільки стовпчиків та рядків, скільки потрібно користувачу:

             
             
             
             
             
             
             

 

Питання для самоперевірки:

1. Поняття «таблиця».

2. Яку структуру має таблиця?

3. Які основні складнощі у роботі з таблицями у Word?

4. Які види таблиць є у Microsoft Word?

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти