ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Шляхи вдосконалення законодавства України з метою забезпечення використання акціонерних угод.

Підсумовуючи висловлені тут міркування щодо угод акціонерів, слід зазначити, що правове регулювання пов’язаних з ними відносин здійснюється на кількох рівнях: законодавчому (із закріпленням державою у відповідних нормативно-правових актах вищої юридичної сили — законі та/або кодексі — основних вимог до таких угод та можливості їх моделювання учасниками корпоративних відносин), локальному (з фіксацією положень про застосування таких угод в статуті товариства), договірному (обрання учасниками корпоративних відносин певної моделі угоди щодо її змісту, суб’єктного складу тощо).

У зв’язку з цим слід принагідно згадати висловлену В. В. Задихайлом думку про принципові положення Конституції України, котрі мають бути покладені в основу функціонування і розвитку суспільства, в т. ч. норму ст. 13 щодо власності, яка зобов’язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, а також щодо забезпечення державою соціальної спрямованості економіки України [26]. В корпоративному праві ці конституційні положення означають закріплення державою на рівні закону найбільш оптимальних та типових вимог щодо створення, функціонування та припинення акціонерного товариства, надання можливості учасникам акціонерних відносин визначати особливості реалізації їх корпоративних прав у певних межах (встановлених законом, прийнятим відповідно до нього статутом товариства, згідно з цивілізованими принципами підприємництва, в т. ч. добросовісної реалізації зазначених прав акціонерами — з недопущенням зловживань цими правами).

Лаконізм положень Закону України «Про акціонерні товариства» щодо угод акціонерів та відсутність в Україні усталених цивілізованих традицій підприємництва, які в країнах розвинених ринкових відносин дозволяють керуватися загальними засадами договірного права при укладенні та виконанні таких угод, зумовлюють необхідність вдосконалення вітчизняного корпоративного законодавства з урахуванням зарубіжного досвіду (і негативного — зокрема, щодо критичного ставлення до угод акціонерів судів за відсутності відповідного нормативно-правового регулювання, яке ще нещодавно мало місце в РФ [20]. Позиція Вищого господарського суду України і Верховного Суду України також досить критична (про що вже згадувалося). Крім того, слід врахувати і здобутки вітчизняної юриспруденції, в т. ч. використання поняття корпоративних прав у Господарському кодексі [27, гл.18] як таких, що виникають в результаті участі особи (зазвичай майнової – шляхом сплати частки у статутному/складеному капіталі чи акцій) в господарській організації (зазвичай господарського товариства), що включають низку правомочностей майнового та немайнового характеру (саме щодо особливостей реалізації таких прав укладається акціонерна угода). З огляду на зазначені обставини більш-менш ґрунтовні положення щодо таких угод мають бути закріплені у відповідних актах законодавства, насамперед, Законі «Про акціонерні товариства», оскільки саме в таких товариствах (як найбільш складних і нерідко – численних – серед господарських товариств) виникає потреба в згаданих угодах. Зокрема пропонується:

— закріпити в Законі України «Про акціонерні товариства» (ст. 2) поняття акціонерної угоди як договору між засновниками, акціонерами та/або ймовірними акціонерами (особами, які підписалися на акції додаткового випуску (додаткові акції), виявили бажання придбати у товариства викуплені ним акції власних емісій), спрямовану на визначення особливостей реалізації сторонами договору корпоративних прав;

— визначити: (1) відкрите коло відносин, що можуть регулюватися такою угодою; (2) форму угоди — повна письмова; (3) умови її дійсності (відсутність суперечностей із законодавством, статутом товариства, а також дотримання добросовісності при укладенні такої угоди, тобто уникнення зловживання сторонами угоди своїми правами, наприклад, на шкоду міноритарним акціонерам); (4) форми відповідальності, що можуть застосовуватися до порушників умов акціонерної угоди, і можливість судового захисту інтересів сторін договору у разі невиконання учасником/учасниками договірних відносин своїх зобов’язань за такою угодою; (5) наслідки для товариства у разі укладення, невиконання чи припинення/розірвання акціонерної угоди; (6) підстави припинення акціонерної угоди; (7) наслідки відчуження стороною угоди своїх акцій і відповідно — перехід до набувача акцій прав та обов’язків за такою угодою; (8) види акціонерних угод за суб’єктним складом: акціонерні угоди засновників (без згаданих обмежень щодо строку дії засновницького договору (ч. 3 ст. 9 Закону «Про акціонерні товариства»), акціонерні угоди власників акцій, акціонерні угоди за участю потенційних акціонерів (осіб, які підписалися на акції, або які їх набувають у акціонерного товариства, що продає раніше викуплені у акціонерів акції).

Відповідні зміни та доповнення слід внести до Закону «Про акціонерні товариства» до завершення перехідного періоду, протягом якого акціонерні товариства мають привести у відповідність з ним свої статути, внутрішні документи та діяльність (п. 5 розділу XVII зазначеного Закону; роз’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. № 8 [28]), оскільки прогалини в цьому Законі (попри цілком правомірні заклики його виконувати) [29] можуть призвести до негативних наслідків для самих товариств та акціонерів, які насміляться реалізувати закріплену в ст.. 29 можливість укладати угоди про взяття на себе додаткових обов’язків (у тому числі обов'язок участі у загальних зборах), за досить критичного ставлення до таких угод вищих судових інстанцій (п. 6.4 рекомендацій ВГСУ № 04-5/14 [9]; п. 9 постанови ВСУ № 13 [10]).

Вирішення проблеми якнайшвидшого ґрунтовного врегулювання відносин щодо акціонерних угод посилились з прийняттям Закону «Про державно-приватне партнерство» [30] та ймовірним використанням в Україні корпоративної форми такого партнерства [31], яка передбачена, зокрема, відповідними законами Словенії [33] та Хорватії [33] .

 

Висновки.

Акціонерна угода – це угода акціонерів (потенційних акціонерів) про особливості реалізації їх корпоративних прав щодо певного акціонерного товариства, у зв’язку з участю в якому виникають такі права. Подібні угоди широко використовуються в зарубіжних країнах (насамперед тих, які належать до країн розвинених ринкових відносин) і дозволяють вирішувати складні питання, які законодавець не врахував через їх нетиповість.

Українським законодавством лише окреслена можливість укладення таких угод (ст.. 29 Закону «Про акціонерні товариства»), проте без визначення їх основних параметрів (поняття, видів, порядку укладення, змісту, форми, наслідків наявності такої угоди для АТ, підстав припинення такої угоди, наслідків невиконання сторонами акціонерної угоди закріплених в ній зобов’язань тощо). Це створює невизначеність долі подібної угоди у разі її укладення, оскільки позиція вищих судових інстанцій в Україні (ВСУ, ВГСУ) досить категорична щодо подібних угод (стосовно необхідності дотримання в них вимог законодавства та положень статуту АТ).

Зарубіжна практика свідчить про різне ставлення іноземних законодавців до подібних угод (обов’язковість їх відповідності положенням закону та статуту – РФ, можливість відступлення щодо низки питань від закріплених законом та статутом положень із одночасним забезпеченням публічності інформації про наявність в товаристві угоди акціонерів певного змісту – США).

Вітчизняний законодавець має врегулювати відносини, пов’язані з акціонерними угодами, встановивши загальні правила для них (в т.ч. подібні до передбачених російським законодавцем) та спеціальні (у разі використання акціонерних угод у відносинах, що зазнають спеціального регулювання, - наприклад, щодо угод партнерів-акціонерів за корпоративної форми державно-приватного партнерства; або у разі виникнення чи для попередження в АТ патових ситуацій, за яких прийняття рішення на підставі вимог закону та статуту товариства є неможливим, тощо).

 

Список використаних джерел:

 

1. Показники Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 1 липня 2009 р. : стат. бюлетень // Держкомстат . — К., 2009. — 37 с.

2. Задніпровський О. Публічні акціонерні товариства: імунітет проти рейдерства [Електронний ресурс] / О. Задніпровський // Економічна правда. — 2009. — 23.09. — Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/48d89a596c91e/

3. Ласка І.Застосування угод акціонерів (shareholders’ agreements) в Україні [Електронний ресурс] / І. Ласка. — Режим доступу : http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=904.

4. Луць В.В., Луць А.В. Договори в регулюванні корпоративних відносин // Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в сучасних умовах. Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару 25-26 вересня 2009 р. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 8-16.

5. Андрущенко О. Корпоративные соглашения теперь имеют юридическую силу [Електронний ресурс] / О. Андрущенко. — Режим доступу : http://www.prostobiz.ua/biznes/razvitie_biznesa/stati/korporativnye_soglasheniya_teper_imeyut_yuridicheskuyu_silu

6. Вінник О.М. Корпоративно-управлінські технології, що грунтуються на акціонерних угодах: постановка питання та визначення кола проблем // Економічна теорія і право. – 2010. - № 1. – С. 132-148.

7. Вінник О. М. Науково-практичний коментар Закону України «Про акціонерні товариства» / О. М. Вінник. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 312 с.

8. Закон України від 19.09.1991 р.«Про господарські товариства» // ВВР України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

9. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» // Вісник господарського судочинства, 2008 р., № 1, стор. 22; http://zakon1.rada.gov.ua.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 // Вісник господарського судочинства, 2009 р., № 2, стор. 7; http://zakon1.rada.gov.ua.

11. Корпоративное право: Актуальные проблемы теории и практики / под общ. ред. В. А. Белова. — М. : ЮРАЙТ, 2009. — 678 с. (С. 152—156).

12. Федеральний закон "Об акционерных обществах" від 26.12.1995 р. № 208-ФЗ [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/stockcomp/29_3.html#p646. — Ст. 32-1.

13. Переглянутого (в ред. 2005 р.) Модельного Закону США «Про підприємницьку корпорацію» [Електронний ресурс] / Model business corporation act annotated : official text with official comments and statutory cross-references, revised through 2005 / adopted by the Committee on Corporate Laws of the Section of Business Law, with the support of the American Bar Association, Section of Business Law. — Режим доступу : http:// www.abanet.org/buslaw/committees/CL270000pub/nosearch/mbca/home.shtml. — Ст. 7.32, 1-14.

14. Концепция развития гражданского законодательства Российской Федерации / вступ. ст. А. М. Маковского. — М. : Статут, 2009. — 160 с. (С. 60—61).

15. Unanimous Shareholder Agreement (“USA”) Summary of Common Provisions [Електронний ресурс]. — Режим доступу :www.firstangelnetwork.ca/getpdf.php?i=3&t=sponsor_releases

16. Д. Пенцов, Ж де Монмолин, Н. Инеджан (Лозанна, Швейцария). Договоры акционеров по швейцарскому праву [Електронний ресурс] /— Режим доступу :http://www.clj.ru/discussion/management/100704

17. Агеев А. Б. Акционерное законодательство Швейцарии: Постатейный комментарий / А. Б. Агеев. — М. : Статут, 2005. — 237 с.

18. Никифоров И. Соглашение между акционерами в российском праве: есть ли альтернатива? / Никифоров И., Булгаков И., Нохрина М. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :// http://www.epam.ru/index.php?id=22&id2=511&l=rus.

19. Мельникова И.Акционерные соглашения: проблемы применения в России [Електронний ресурс] / И. Мельникова // Корпоративные споры. — 2008. — 4. — Режим доступу : http://www.audit-it.ru/articles/finance/a106/161379.html

20. Рублев В. Право акционера на управление: вопросы договорного регулирования [Електронний ресурс] / В. Рублев // Слияния и Поглощения. — 2008. — № 1—2 (59—60). — Режим доступу : http://www.ma-journal.ru/artcles/1031/

21. Закон від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії в Україні» // ВВР України. – 2006. – № 34. – Ст.291.

22. Shareholders agreement: new company; working directors plus big lender [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.netlawman.co.uk/bizdoc/shareholders-agreement.php?docid=CP103&categoryID=20104

23. Shareholders Agreement [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rpemery.com/online/shareholders-agreement.htm

24/30. Вінник О. М. Договірні відносини акціонерних товариств як суб’єктів підприємницької діяльності / О. М. Вінник // Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності / за ред. В. В. Луця. — К. : НДІ ППП АПрН України, 2009. — С. 164-179.С. 168.

25. Вінник О. М. Договори акціонерного товариства / О. М. Вінник // Юридична Україна. — 2009. — № 11—12. — С. 216-227. 164-179.С. 218—219.

26. Задихайло Д. В. Мобілізаційна стратегія економічного розвитку в контексті правового господарського порядку: постановка питання / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 1 (48). — С. 166—167.

27. Господарський кодекс України // ВВР України – 2003. – № 18. – № 19-20, № 21-22. – Ст. 144. 28. Роз’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства” у зв’язку з набранням ним чинності» від 14.07.2009 р. № 8, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 14.07.2009 р. № 797 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : // http://www.ssmsc.gov.ua/ShowArticle.aspx?Id=993.

29. Настав час припинити критикувати ЗУ «Про акціонерні товариства» і почати його виконувати (інтерв’ю з О. В. Щербиною, проведене С. Савченком) // Юридична газета. — 2009. — № 35 (1 вересня). — С. 8.

30. Закон України від 01.07.2010 р. «Про державно-приватне партнерство» // Голос України вiд 30.07.2010 - № 140.

31. Вінник О.М. Акціонерна форма державно-приватного партнерства: проблеми правового регулювання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2010. - № 83. – С. 7-9.

32. 3акон Республіки Словенія «Про публічно-приватне партнерство» від 23.11.2006 р. (PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP ACT (ZJZP) // www.mf.gov.si/slov/javnar/53646- ZJZP_EN.pdf.

33. Закон Хорватії від 24 жовтня 2008 р. «Про публічно-приватне партнерство": Act on Public Private Partnerships adopted by the Croatian Parliament at its session of 24 October 2008 // http://www.antikorupcija.hr/Default.aspx?sec=161.

 

 

Питання на залік

1. Становлення господарського права як галузі права.

2. Господарські відносини: поняття, види, відмежування від суміжних види.

3. Організаційно-господарські відносини.

4. Роль держави у сфері економіки: форми, методи, засоби державного регулювання господарських відносин.

5. Державно-приватне партнерство як особлива форма співпраці держави/територіальної громади з приватним бізнесом.

6. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права.

7. Джерела господарського права. Роль судової практики та звичаїв в системі господарського права.

8. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.

9. Суб’єкти господарювання та суб’єкти організаційно-господарських повноважень: спільні та відмінні риси, їх відображення в господарському законодавстві.

10. Правове становище суб’єктів внутрішньогосподарських відносин: поняття, ознаки, види, рівні правового регулювання.

11. Поняття та обсяг правосуб’єктності суб’єктів господарювання.

12. Особливості правового становища підприємства за Господарським та Цивільним кодексами України.

13. Проблеми ліквідації підприємств.

14. Корпоративні відносини в господарських товариствах: поняття, суб’єктний склад, зміст, проблеми вдосконалення.

15. Особливості правового регулювання створення, функціонування та припинення акціонерних товариств у зв’язку з набуттям чинності Законом України «Про акціонерні товариства».

16. Угоди/правочини акціонерного товариства. Угоди акціонерів: проблеми правового регулювання.

17. Специфіка правового статусу холдингових компаній та їх різновиду – державних холдингових компаній.

18. Поняття, ознаки та види суб’єктів організаційно-господарських повноважень. Проблеми визначення їх правового статусу.

19. Поняття та види майна у сфері господарювання, порядок його використання.

20. Поняття правового режиму майна суб’єктів господарських відносин:аналіз спірних точокзору.

21. Правові титули майна суб’єктів господарських відносин: основні та додаткові правові титули, основні засади їх використання.

22. Особливості правового режиму (в т.ч. засобів захисту) державної власності.

23. Комунальна власність: спільні та відмінні риси з державною власністю.

24. Основні проблеми приватизації державного та комунального майна.

25. Розмежування понять «цивільне зобов’язання» та «господарське зобов’язання».

26. Особливості організаційно-господарських зобов’язань, їх відмінність від майново-господарських зобов’язань.

27. Особливості зобов’язань, що виникають при встановленні відносин державно-приватного партнерства.

28. Поняття, ознаки, види господарських договорів та форми/шляхи регулювання договірних відносин.

29. Господарський, цивільний і адміністративний договори: проблеми розмежування.

30. Особливості господарсько-правової відповідальності як виду юридичної відповідальності.

31. Господарське правопорушення як підстава для застосування господарсько-правової відповідальності.

32. Співвідношення понять «господарське правопорушення» та «конфлікт інтересів».

33. Класифікація господарсько-правових санкцій на теоретичному та законодавчому (ГК України) рівнях.

34. Проблеми застосування господарсько-правової відповідальності.

35. Інститут банкрутства в ринковій системі господарювання: поняття, призначення, становлення в Україні.

36. Правові механізми запобігання банкрутству (вітчизняний та світовий досвід).

37. Судові процедури, що застосовуються у справі про банкрутство: види, призначення, підстави та порядок застосування, зміст.

38. Мораторій на задоволення вимог кредиторів: проблеми застосування.

39. Проблеми забезпечення балансу інтересів боржника і його кредиторів у справі про банкрутство.

40. Інститут антимопольно-конкурентного регулювання як складова законодавства, що регулює ринкові відносини.

41. Державне регулювання відносин у сфері економічної конкуренції: причини, мета, принципи, форми та органи.

42. Проблема визначення та класифікації порушень у сфері економічної конкуренції.

43. Економічна концентрація: поняття, види, випадки обов’язкового отримання попереднього дозволу.

44. Недобросовісна конкуренція та монополістичні зловживання: спільні та відмінні риси.

45. Особливості застосування відповідальності за порушення вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

5. Література:

5.1. Основні джерела (підручники/навчальні посібники; коментарі; довідники):

1. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник / Вінник О. М. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009. – 766 с.

2. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України [заг. ред. Знаменського Г. Л., Щербини В. С.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України [ред. О. В. Дзери, Н. С.Кузнєцової, В. В. Луця]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1920 с.

4. Правовое регулирование хозяйственных отношений: Библиографический справочник (начало 70-х годов – конец 2008 г.) [составитель Бобкова А. Г.]. – Харков: Изд-ль ФЛ П Вапнярчук Н.Н., 2009. – 656 с. 5. Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический комментарий [общ. ред. Бобковой А.Г.]. – Х. : Издатель ФЛ-П Вапнярчук, 2008. – 1296 с.

6. Щербина В. С. Господарське право: Підручник / Щербина В. С. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 656 с.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96–ВР // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII // ВВР УРСР. – 1971. – 17 грудня.

3. Закон України від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» // ВВР УРСР. – 1990. – № 52. – стор. 650.

4. Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» // ВВР УРСР. – 1991. – № 6. – ст. 37.

5. Закон України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР УРСР. – 1991. – № 29. – стор. 377.

6. Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону від 01.12.2005 р. ) // ВВР України. – 2006. – № 7. – Ст.84.

7. Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» // ВВР України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

8. Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» // ВВР України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

9. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ // ВВР України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

10. Закон України від 10.12.1991 р. № 1956-ХІІ «Про товарну біржу» // ВВР України. – 1992.– № 10.– Ст. 139.

11. Закон України від 04.03.1992 р. № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону від 19.02.1997 р.) // ВВР України. – 1992. – № 24. – Ст. 348.

12. Закон України від 06.03.1992 р. № 2171-ХІІ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції Закону від 15.05.1996 р.) // ВВР України. – 1992.– № 24. – Ст. 350.

13. Закон України від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону від 14.03.1995 р.) // ВВР України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.

14. Закон України від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // ВВР України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.

15. Закон України від 13.10.1992 р. № 2673-ХІІ «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» // ВВР України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.

16. Закон України від 16.11.1992 р. № 2780-ХІІ «Про основи містобудування» // ГУ. – 1992. – 9 грудня.

17. Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» // ГУ. – 1993.– № 39.

18. Закон України від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ «Про аудиторську діяльність» // ВВР України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.

19. Повітряний кодекс від 04.05.1993 р. № 3167-ХІІ // ВВР України. – № 25. – Ст. 274.

20. Закон України від 26.11.1993 р. № 3659-ХІІ «Про Антимонопольний комітет України» // ВВР України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.

21. Закон України від 17.12.1993 р. № 3745-ХІІ «Про пожежну безпеку» // ВВР України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.

22. Закон України від 24.02.1994 р. № 4002–ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж» // ВВР України. – 1994. – № 25. – Ст.198.

23. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004–ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» // ВВР України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

24. Закон України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» // ВВР України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.

25. Закон України від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» // ВВР України. – 1994. – № 46. – Ст. 411.

26. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176/95-ВР // ВВР України. – 1995. – № 47. – Ст. 349.

27. Закон України від 15.09.1995 р. 327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» (в редакції Закону від 04.10.2001 р.) // ВВР України. – 2002.– № 6.– Ст. 40.

28. Закон України від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» (в редакції Закону від 15.12.2005 р.) // ВВР України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.

29. Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» // ВВР України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.

30. Закон України від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» // ВВР України. – 1996. – № 19.– Ст. 80.

31. Закон України від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт» // ВВР України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.

32. Закон України від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» // ВВР України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

33. Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт» // ВВР України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.

34. Закон України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів» // ВВР України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

35. Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» // ВВР України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.

36. Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» // ВВР України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

37. Закон України від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику» // ВВР України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.

38. Закон України від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» // ВВР України. – 1998. – № 34. – Ст. 228.

39. Закон України від 22.12.1998 р. № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» // ВВР України. – 1999. – № 9-10. – Ст.65.

40. Закон України від 22.12.1998 р. № 331-XIV «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» // ВВР України. – 1999. – № 12-13. – Ст. 80.

41. Закон України від 22.12.1998 р. № 332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» // ВВР України. – 1999. – № 11. – Ст. 78.

42. Закон України від 15.01.1999 р. № 401-XIV «Про столицю України – місто-герой Київ» // ОВУ. – 1999. – 12 лютого. – Ст. 125.

43. Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.

44. Закон України від 20.05.1999 р. № 679-ХІV «Про Національний банк України» // ГУ. – 1999. – 22 червня.

45. Закон України від 20.05.1999 р. № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» // ГУ. – 1999.– 23 червня.

46. Закон України від 07.07.1999 р. № 847-ХІV «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» // ВВР України. – 1999. – № 37. – Ст. 332.

47. Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // ВВР України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.

48. Закон України від 16.07.1999 р. № 997-ХІV «Про концесії» // ГУ. –1999. – 7 вересня.

49. Закон України від 14.09.1999 р. № 1039-ХІV «Про угоди про розподіл продукції» // ГУ. – 1999. – 12 жовтня.

50. Закон України від 20.10.1999 р. № 1172-ХІV «Про транзит вантажів» // УК. – 1999. – 13 листопада.

51. Закон України від 16.03.2000 р. № 1547-ІІІ «Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» // УК. – 2000.– 12 квітня.

52. Закон України від 23.03.2000 р. № 1602-ІІІ «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // ВВР України. – 2000. – № 16. – стор. 21. – Ст. 657.

53. Закон України від 20.04.2000 р. № 1682-ІІІ «Про природні монополії» // УК. – 2000. – 24 червня.

54. Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // ВВР України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

55. Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» // ОВУ. – № 1–2. – ст. 1.

56. Закон України від 11.01.2001 р. № 2210–ІІІ «Про захист економічної конкуренції» // ОВУ. – 2001. – № 7. – ст. 260.

57. Закон України від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» // ГУ. – 2001. – 24 квітня.

58. Закон України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» // ОВУ. – 2001. – № 17. – Ст. 719.

59. Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» // УК. – 2001. – 4 травня.

60. Закон України від 17.05.2001 р. № 2408-ІІІ «Про стандартизацію» // ОВУ. – 2001. – № 24. – стор. 15. – Ст. 1057.

61. Закон України від 12.07.2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльності в Україні» // ОВУ. – 2001. - № 34. – стор. 1. – Ст. 1577.

62. Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» // ОВУ. – 2001. – № 32. – стор. 82. – Ст. 1457.

63. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

64. Закон України від 17.01.2002 р. № 2953-ІІІ «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» // УК.– 20 лютого 2002. – Орієнтир. – С. 7–8.

65. Закон України від 07.02.2002 р. № 3273-VІ «Про іпотечні облігації» // ОВУ. – 2002. – № 10. – стор. 116. – Ст. 453.

66. Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV «Про інноваційну діяльність» // ВВР України. – 2002. – № 36. – Ст. 266.

67. Закон України вiд 28.11.2002 р. № 249-ІV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» // ВВР України. – 2003. – № 1. – Ст. 2.

68. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // ВВР України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.

69. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // ВВР України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

70. Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» // ВВР України. – 2003. – № 31–32. – Ст. 263.

71. Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 276.

72. Закон України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 276.

73. Закон України від 19.06.2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.

74. Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» // ОВУ. – 2003. – № 33 (16-22 серпня).

75. Закон України від 19.06.2003 р. № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості» // ВВР України. – 2003. – № 52. – Ст. 377.

76. Закон України від 09.07.2003 р. № 1057- IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» // ОВУ. – 2003. – № 33. – стор. 70. – Ст. 1769.

77. Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // ВВР України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.

78. Закон України від 29.06.2004 р. № 1906-IV «Про міжнародні договори України» // ВВР України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

79. Закон України від 02.06.2005 р. № 2630-IV «Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей» // ВВР України. – 2005. – № 26. – Ст. 367.

80. Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» // УК. – 2005. – № 163 (31 серпня).

81. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // ВВР України. – 2005. - № 35-36, N 37. – Ст.446.

82. Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» // ОВУ. – 2006. – № 13. – Ст. 857.

83. Закон України від 15.03.2006 р. № 3528-IV «Про холдингові компанії в Україні» // ОВУ. – 2006. – № 15. – стор. 32. – Ст. 1065.

84. Закон України вiд 14.09.2006 р. № 143-V «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» // ВВР України. – 2006. – № 45. – Ст. 434.

85. Закон України від 21.09.2006 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» // ВВР України. – 2006. – № 46. – Ст. 456.

86. Закон України від 22.12.2006 р. № 523-V «Про науковий парк «Київська політехніка» // ВВР України. – 2007. – № 10. – Ст.86.

87. Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» // ОВУ. – 2007. – № 44. – Ст. 1771.

88. Закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» // ОВУ. – 2008. – № 81. – Ст. 2727.

89. Закон України від 25.12.2008 р. № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» // ОВУ. – 2009. – № 1. – Ст. 10.

90. Закон України від 16.04.2009 р. № 1275-VI р. «Про асоціації органів місцевого самоврядування» // ОВУ. – 2009. – № 40. – стор. 7. – Ст. 1345.

91. Закон України вiд 15.05.2009 р. № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» // ОВУ. – 2009. – № 48. – стор. 9. – Ст. 1609.

92. Закон України вiд 21.05.2009 № 1391-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» // ВВР України. – 2009. – № 40. – стор. 1509. – Ст. 577.

93. Закон України вiд 21.05.2009 р. № 1392-VI «Про газ (метан) вугільних родовищ» // ОВУ. – 2009. – № 46. – стор. 17. – Ст. 1544.

94. Закон України вiд 25.06.2009 № 1563-VI «Про наукові парки» // ВВР України. – 2009. – № 51. – стор. 1859. – Ст. 757.

95. Закон України вiд 05.11.2009 р. № 1704-VI «Про будівельні норми» // ВВР України. – 2010. – № 5. – стор. 125. – Ст. 41.

96. Закон України від 27.04.2010 р. № 2155-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування» // ВВР України. – 2010. – № 26. – стор. 907. – Ст. 270.

97. Закон України від 13.05.2010 р. № 2185-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування дозвільних процедур» // ВВР України. – 2010. – № 28. – стор. 970. – Ст. 353.

98. Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» // ВВР України. – 2010. – № 33. – стор. 1140. – Ст. 471.

99. Закон України від 29.06.2010 р. № 2367-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла» // ВВР України. – 2010. – № 34. – стор. 1207. – Ст. 486.

100. Закон України від 01.07.2010 р. № 2388-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // ВВР України. – 2010. – № 37. – стор. 1350. – Ст. 1350.

101. Закон України від 01.07.2010 р. № 2390-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання» // ВВР України. – 2010. – № 37. – стор. 1360. – Ст. 498.

102. Закон України від 01.07.2010 р. № 2401-VI «Про державно-приватне партнерство» // ВВР України. – 2010. – № 40. – стор. 1436. – Ст. 524.

103. Закон України від 01.07.2010 р. № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» // ВВР України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.

104. Закон України від 07.07.2010 р. № 2451–V «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації» // ВВР України. – 2010. – № 46. – Стор. 1643. – Ст. 547.

105. Закон України від 09.09.2010 р. № 2522-VI «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про промислово-фінансові групи в Україні» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» // ОВУ. – 2010. – № 76. – стор. 13. – Ст. 2689.

106. Закон України від 23.09.2010 р. № 2555-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення єдиної системи державної реєстрації юридичних осіб» // ОВУ. – 2010. – № 80. – стор. 40. – Ст. 2814.

107. Закон України від 23.09.2010 р. № 2562-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції» // ОВУ. – 2010. – № 82. – стор. 13. – Ст. 2864.

108. Закон України від 07.10.2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України» // ОВУ. – 2010. – № 79. – стор. 8. – Ст. 2792.

109. Закон України від 19.10.2010 р. № 2608-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» // ОВУ. – 2010. – № 88. – стор. 9. – Ст. 3092.

110. Закон України від 19.10.2010 р. № 2609-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо проведення електронної реєстрації» // ОВУ. – 2010. – № 87. – стор. 7. – Ст. 3070.

111. Закон України від 21.10.2010 р. № 2623-VI «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна» // ОВУ. – 2010. – № 87. – стор. 10. – Ст. 3071.

112. Закон України від 21.10.2010 р. № 2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» // ОВУ. – 2010. – № 89. – стор. 9. – Ст. 3153.

113. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // ОВУ. – 2010. – № 92.

114. Закон України від 02.12.2010 р. № 2756–VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» // ОВУ. – 2010. – № 92.

115. Постанова ВР України від 07.07.1992 р. № 2558-ХІІ «Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України» // ВВР України. – 1992. – № 39. – Ст. 581.

116. Постанова ВР України від 19.12.1992 р. № 2889-ХІІ «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» // ВВР України. – 1993. – № 9. – Ст. 66.

117. Указ Президента України від 04.10.1994 р. № 567/94 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС» // УК. – 1994. – № 154–155.

118. Положення про Державну податкову адміністрацію України: Затв. Указом Президента України від 13.07.2000 р. № 886/2000 //

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти