![]() |
Співвіднесеність слова та поняття
Поняття – результат узагальнення та відокремлення предметів, явищ певного класу за певними загальними та у сукупності специфічними для них ознаками. Такі узагальнення реалізовуються за рахунок абстрагування від усіх предметів та груп предметів в межах цього класу. Поняття, що виражаються словом співвідносяться не з окремим денотатом, а з цілим класом денотатів. Вигук ”Stop!” виражає поняття зупинити щось, рух, інакше кажучи можливість системних зв’язків між значеннями слів. Будь-яке концептуальне не є ізольованим, а певним чином співвідноситься з кончептуальним значенням слів того ж самого концептуального семантичного поля. Слова, значення яких входять до спільного семантичного поля утворюють в лексиці тематичні групи. Тематичні групи у своїх межах можуть мати зв’язки різного рівня. Найоб’ємнішою є група ієрархічних зв’язків.
Системні зв’язки між значеннями слів. У лексичному значенні виокремлюють три грані лексичного значення: 1) Відношення до денотату (предметна віднесеність слова); 2) Відношення до категорії логіки і передусім до поняття (понятійна віднесеність); 3) Відношення до концептуальних та конотативних значень інших слів. 1) Предметна віднесеність слова. Денотатом слова може виступати предмет, поділ, явище, дія, яке ми бачимо в оточуючому світі, які здатні відчувати чи сприймати (це слова, які мають реальний фактичний денотат). Але виокремлюють і фіктивні денотати. Слова з фіктивними денотатами є в усіх мовах, деякі стають архаїзмами і поступово зникають, деякі залишаються. Слова з фіктивними денотатами виникають на тому рівні, коли людина починала усвідомлювати оточуючий світ. Незалежно від реальності/фіктивності денотату виокремлюють реальну та частотну предметну віднесеність. Загальна віднесеність слова – це віднесеність його концептуального значення до цілого класу денотатів, що характеризують наявність загальних ознак. Часткова віднесеність слова – це віднесеність його концептуального значення, тобто конкретного предмету, дії ознаки, тощо. За здатністю вступати у загальну чи часткову предметну віднесеність слова поділяються на такі групи: 1) власні назви; 2) загальні назви; 3) займенникові слова. Власні назви можуть бути загальними та частковими. Загальні назви – і загальне, і часткове значення.
Полісемія В англ.. мові більшість слів є полісемічними, багатозначними. Полісемія – мовне явище, при якому слово може мати 2 або більше лекс. значень. Розрізняють головне та другорядне значення слова. Основним вважають те, від якого пішли або були розвинені інші значення. У тлумачних словниках основне значення дається першим у мові слово може бути полісемічним, а в мовленні зазвичай – однозначне, але є виключення, коли це є навмисний каламбур. З’ясувавши яке значення є головним, а яке другорядним можливо лише спираючись на історичний розвиток, а саме на походження (етимологію) слова та його значення. Не плутати полісемію з омонімією. Хоча провести межу не завжди можливо. Основні критерії для встановлення полісемії: - Близькість за семантикою - Можливість встановити\простежити зв’язок у лекс. значенні Проте полісемію розглядають не на історичному розвитку, а на сучасному етапі. Слово pupil – 1) учень 2) зіниця. А це не багатозначні слова, а омоніми. Є випадки, коли не можна дати однозначної відповіді. Багатозначність службових слівхарактерна англ. мові і становить одну з основних проблем при перекладі і розумінні тексту. Службові слова, що є багатозначними вступають у зв’язок з іншими словами у межах чітких словосполучень, які доволі часто перекладаються не спираючись на основне значення багатозначного службового слова (as well as, as soon as, as far as,as good as, but a boy – лише хлопчик).
Омонімія. Класифікація омонімів. Омонімія – однакове звучання, але різне лекс. значення, і не пов’язані семантично. Виокремлюють: омофони – слова, що мають схоже звукове оформлення, але можуть різнитися за написанням (sun, son | ear – колосок\вухо). Повні омоніми – це ті в яких співпадають всі форми (ball – мяч\бал; tale – розповідь\хвіст)
Синонімія. Синонімічні ряди. Класифікація синонімів. Синоніми – мовне явище, що характеризується наявністю спільного близького значення у двох або більше словах. Синоніми зазвичай об ’єднанні у синонімічні групи або ряди. Кількість слів у синонімічному ряді залежить від джерела, що зазвичай, зумовлено принципами, за якими об ’єднували слова. Зазвичай синонімічний ряд становить від 1 до 10 слів. Трапляється, що 2 або більше слова є синонімами виключно у мовленні, тобто, за умов контексту. Ідентичних за своїм значенням синонімів дуже мало. Абсолютні синоніми трапляються серед термінів (термін – штучно створені назви явищ). Таких синонімів дуже мало і вони зовсім не відрізняються за своїм значенням, проте, набагато більше таких синонімів, які різняться між собою своїм емоційним та стилістичним забарвленням, мають розбіжності у відтінках значення та мають різну валентність (можливість приєднувати інші слова: to begin, to commence). Види синонімів: Слід розрізняти, що не всі слова синонімічного ряду можуть бути взаємозамінні у мовленні, адже можливість вживання одного чи іншого залежить від жанру, стилю, валентності цілей автора. При порівнянні явища синонімії в англ. та укр. мовах яскраво визначається їх різна кількісна наповненість. В англійській мові синонімів більше.
Антонімія. Принципи класифікації Антоніми – слова з протилежним лексичним значенням. Найбільше в англ. мові антоніми зустрічаються у якісних прикметниках. Безумовно, антоніми зустрічаються серед інших частин мов (як службових так і не службових). Антоніми відрізняються своєю валентністю (Law building, але не можна law man) Класифікація антонімів:
Таким чином, відповідно до цього, виділяються шість основних типів слів із протилежним значенням. Перший тип антонімів - найхарактерніший і представницікий. Якісні слова - антоніми відповідні і симетричні відносно норми, де вони семантично нейтралізуються, врівноважуються. Другий тип антонімів представлений однокореними пропорційно-якісними словами. Симетричність виявляється тут як своєрідна “відмінююча” певну властивість протилежність: можливе - неможливо, possible - impossible. Третій тип антонімів охоплює різнокорінні слова з відповідним зіставленням протилежно направлених дій (ознак, властивостей і т.д.): підійматися - опускатися. Відповідні відносини протилежно направлених дій, виражених однокорінними словами з невідповідною односторонньогю спрямованістю: запалювати - гасити. Таким чином, зовнішньо схожі на антоніми слова не утворюють дійсної протилежності. Не виражають протилежності, а значить, не мають антонімів, слова конкретно не оціненої семантики: книга, телефон, годинник, велосипед і т.д.
Слово та морфема Будь-яке слово в будь-якій мові поділяється на морфеми. Не дивлячись на те, що морфема є доволі сталою структурою, якій притаманна як зовнішня сторона (звукова, графічна), так і внутрішня (змістовна). Морфема може змінюватись не стаючи при цьому іншою морфемою. Кожен раз, коли морфема зустрічається у мовленні, вона виступає як ціла одиниця, що є неподільною. Розбіжності між варіантами морфем можуть використовувати для граматичних значень слова (write, wrote, written). |
|
|