Зміст навчальної дисципліни за темами

ТЕМА 1. Вступ до соціології.

Загальне поняття соціології, її об’єкт, предмет. Структура соціологічної науки. Методологічні основи соціології, плюралізм позицій. Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук. Теоретична та прикладна соціологія. Функції соціології, її завдання у вирішенні проблем реформування суспільства. Спеціальні та галузеві соціології, предмет їх вивчення.

Категорії соціології. Співвідношення понять “соціальне” і “суспільне”. Поняття “соціальні зв’язки”, “соціальні спільності”, “соціальні явища”, “соціальні процеси”, “соціальні відносини”.

ТЕМА 2. Історія становлення і розвитку соціології.

Передісторія соціологічної науки. Погляди давніх філософів соціальні проблеми. Особливості розвитку суспільних наук у середньовіччі. Передумови та причини появи соціології як самостійної науки.

Особливості розвитку соціологічної науки у протосоціологічний період.

Позитивізм Конта, його соціологічна суть і спрямування. Ідеї соціальної фізики. Соціальна статика і соціальна динаміка. Основний метод соціологічного дослідження за О. Контом.

Соціологічна теорія Г. Спенсера: основні положення, методологія. Органічна, расово-антропологічна, географічна школа, теорія соціал-дарвінізму, їх основні положення, недоліки та надбання.

Наукові погляди К. Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки.

Сприяння Ф. Тьонніса, Г. Зіммеля самовизначенню та інституалізації соціології. Новий соціологічний підхід до розуміння суспільства Е.Дюркгейма, суть його “соціологізму” та запропонованого ним соціоло-гічного методу. Поняття анемії. Розуміюча соціологія М. Вебера. В.Паретто, Д.Мід, їх теорії соціальної взаємодії. Емпірична соціологія як основний напрямок сучасної соціології. Класичний твір У. Томаса і Ф. Знанецького “Польський селянин в Європі та Америці”. Зміст індустріальної соціології, її теоретико-методологічні основи.

Соціологічні теорії наукового менеджменту Ф.Тейлора, Г.Форда, Г.Емерсена. Авторські експерименти Е.Мейо. Наукові розробки Херцберга, Макгрегора, Д.Карнегі, А.Файоля, Ф.Джільберта та ін.

Структурний функціоналізм Т. Парсонса і Р. Мертона. “Теорія конфлікту”, її прихильники. Ідеї “критичної теорії” у формуванні соціології особистості й культури.

Витоки української протосоціології. Пам’ятки усної, писемної творчості й спроби пояснити суть соціального. Вплив українського козацтва як соціального феномена на розвиток протосоціології.

Місце творів І.Вишенського у розвитку протосоціології. Соціально-політичні концепції Києво-Могилянської академії. Вплив творчості Г. Сковороди на становлення української протосоціології.

Внесок у розвиток пізнання соціального представниками Кирило-Мефодіївського товариства.

Дослідження Женевського гуртка українських учених як початок самостійного соціологічного вчення науки. Вплив західних соціологів на його становлення. С. Подолинський, М. Драгоманов і Ф. Вовк, їх соціологічні погляди.

Неопозитивізм в українській соціології, вплив на його розвиток творчого доробку російсько-американського соціолога П. Сорокіна.

Погляди видатного українського соціолога І. Ковалевського, його соціологічна система.

І. Франко, роль його творчості у становленні національної свідомості українського народу.

Внесок М. Грушевського у подальший розвиток української соціології.

Методологічні розробки у соціології Б.Кістяківського. “Теорія зв’язків” С. Дністрянського.

М. Туган-Барановський про місце соціології в системі суспільних наук, значення господарської діяльності у суспільному житті, класову боротьбу.

Чинники, що стримували розвиток української соціології у після­революційний період.

Дослідження Всеукраїнського інституту праці, їх вплив на розвиток соціології. Концепція “трьох категорій властивостей функціонера” Ф. Дунаєвського.

Основні напрями та проблеми розвитку новітньої української соціології.

ТЕМА 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.

Соціологічні уявлення про суспільство. Закони розвитку суспільства. Суспільство як система. Структурні елементи суспільної системи. Соціальні підсистеми, їх елементи і взаємодія.

Соціальна структура як предмет вивчення соціологічної теорії. Типи соціальної структури.

Статусно-рольова структура суспільства і груп. Види приватних соціальних структур (етно-демографічна, соціально-територіальна, організаційно-управлінська, професійно-посадова, соціально-трудова, сімей-но-побутова, політична). Соціальна стратифікація, її типи (соціальна, полі-тична, економічна, професійна). Механізми стратифікації. Сучасні тенденції соціальної стратифікації та соціальної нерівності.

Поняття соціальної спільності, соціальної організації, соціального інституту, їх типи, функції.

Соціальні групи та їх типи. Етнічні спільності як найдавніші форми соціальних груп. Основні функції сучасної сім’ї. Типові норми традиційної і сучасної сім’ї.

Касти, класи, соціальні стани і верстви. Соціальна нерівність. Соціальні еліти. Натовпи, маси, публіка. Проблема соціального партнерства. Соціальні зв'язки, відносини, процеси. Класифікація соціальних процесів. Сучасні соціологічні концепції, теорія конфліктів, структурний функціоналізм.

ТЕМА 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

Людина і суспільство. Соціальна природа людини. Сутність поняття “особистість”. Структурні елементи особистості: фізіолого-біологічний, психологічний та соціологічний. Особистість, індивідуальність та індивід. Типи особистості. Соціальна складова особистості (цінності, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, норми поведінки та спілкування, установки, мотиви діяльності). Рівні інтеграції індивіда в суспільство: соціально-економічний, функціональний, нормативний і міжособовий.

Соціалізація: сутність поняття, механізми. Фази соціалізації: соціальна адаптація та інтериорізація. Первинна і вторинна соціалізація. Конкретно-історичний характер соціалізації. Агенти та інститути соціалізації. Фактори соціалізації. Виховання як складова соціалізації. Теорії соціалізації. Соціальна активність як особлива якісна характеристика особистості. Особа і група. Самосвідомість, соціальний статус, система соціальних ролей. Особистість в системі суспільних відносин і проблеми їх раціональної організації. Планування і підкорення, консенсус і конфлікт.

Типи поведінки. Трудова поведінка, чинники її визначення. Механізм соціальних та міжіндивідуальних взаємовідносин.

Потреби, їх роль у життєдіяльності людини. Види потреб. Інтереси, їх види. Цінності, ціннісна орієнтація, її роль у поведінці людини.

Соціальні норми як регулятори взаємостосунків людей. Трудові норми. Представлення трудових норм на формальному і неформальному рівні. Функції норм.

Мотивація як чинник саморегуляції трудової поведінки, Види мотивації. Функціональна спрямованість мотивів. Роль стимулів у формуванні мотивації.

Суть соціальних відхилень у поведінці, їх причини. Типологізація соціальних відхилень, соціальні відхилення як об’єкт міждисциплінарного вивчення.

Діагностика, шляхи й засоби ліквідації соціальних відхилень у сучасному суспільстві.

Соціальна природа конфлікту. Класифікація і структура конфлікту. Характер і причини виникнення конфліктів. Діагностика й попередження, шляхи і способи подолання конфліктів. Соціологічні методи вивчення конфліктів.

ТЕМА 5. Соціологія культури.

Культура: сутність поняття. Основні елементи культури (цінності, норми, санкції), їх різновиди, фактори формування, взаємозв’язок. Соціальний контроль. Культура як механізм регулювання поведінки. Особливості культури. Культурні універсали. Культура як образ життя. Субкультура.

Сутність і функції економічної культури, роль у формуванні соціально-економічних відносин, її особливості. Особистий та інституціональний аспекти економічної культури. Місце економічної культури у соціальному механізмі розвитку економіки. Інтегральні характеристики — показники якості економічної культури. Методи конкретного соціологічного вивчення економічної культури.

ТЕМА 6. Соціологія конфлікту.

Конфлікт як складний соціальний феномен. Зміст та структура конфліктів. Основні функції конфлікту. Історія розробки проблеми конфлікту. Розробка теорії конфлікту в XX столітті.

Динаміка соціальних конфліктів. Основні стадії конфлікту (стадія, що передує конфлікту, конфліктна стадія, стадія вирішення конфлікту, після конфліктна стадія).

Типи й види конфлікту. Природа соціальних конфліктів в сучасному українському суспільстві.

ТЕМА 7. Економічна соціологія.

Економічна і соціальна сфери суспільства. Розвиток економіки як самоорганізуючого й підлеглого управлінню процесу. Об’єкт і завдання, система категорій та методів економічної соціології. Соціальний механізм регулювання економіки, його соціологічна сутність. Функції соціального механізму регулювання економіки. Завдання соціології у регулюванні процесу розвитку економіки. Методи управління економікою та її суб’єктами. Розвиток уявлень про суб’єкти економічного життя. Ринок як регулятор економіки, його суспільна природа. Соціальні аспекти ринкового регулювання. Етапи розвитку ринкових відносин. Взаємовідношення державного й ринкового регулювання в економіці.

Людський чинник як суб’єкт економічного життя. Піднесення його ролі в ринкових умовах.

Особливості управління економічною поведінкою трудящих в умовах ринку. Зміна соціальних якостей населення та нові вимоги до управління економічною поведінкою. Способи управління.

ТЕМА 8. Соціологія праці та управління.

Соціальна сутність праці. Праця як базовий соціальний процес, її функції. Характер і зміст праці. Види праці. Ставлення до праці, чинники його формування і показники оцінки. Задоволеність працею. Відчуження праці, шляхи його подолання.

Соціальне управління в трудовій сфері, його функції. Складові системи соціального управління. Методи соціального управління. Самоуправління, його функції.

Соціальні технології в системі управління трудовими процесами, принципи їх застосування. Інструментальні поняття “процедура”, “операція”. Модель соціальної технології.

Керівництво як складова соціального управління. Соціологічна суть керівництва.

Прямі й зворотні зв’язки. Форми зворотних зв’язків. Методи і стиль керівництва. Бюрократія і демократія. Риси керівника-підприємця. Функції керівника в управлінні виконанням службових обов’язків. Роль керівника, його авторитет і лідерство в управлінні взаєминами.

ТЕМА 9. Соціологія політики.

Соціально-політична сфера суспільства, система політичних відносин. Предмет соціології політики. Політика. Політичні інститути. Політична культура. Мотиви соціально-політичної поведінки. Держава. Влада. Демократія, демократичні інститути. Соціальні конфлікти. Теорія соціальних катастроф. Соціально-політична криза. Політична структура суспільства. Феномен бюрократії.

Поняття громадської думки, її відмінність від оціночного судження, настрою. Об’єкт, суб’єкт, функції громадської думки. Громадська думка як фактор удосконалення керування суспільством.

Формування і функціонування громадської думки. Специфіка соціологічного аналізу громадської думки. Методи вивчення громадської думки.

Соціологічні дослідження громадської думки різних соціальних груп.

ТЕМА 10. Соціологія релігії.

Релігія як соціальне явище. Види релігій, їх еволюція. Особливості соціологічного вивчення релігії. Місце соціології в системі наук про релігію. Однобокість тлумачення релігій в радянські часи.

Релігія як соціальний інститут. Функції інституту релігії. Поняття “секуляризація”. Релігійна ситуація в Украйні. Політика в сфері релігії.

ТЕМА 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.

Соціологічні установи, їх призначення й завдання. Українська Соціологічна Асоціація (УСА), її склад і напрямки роботи. Український науково-дослідний Інститут соціології, його функції. Соціологічні часописи.

Служба соціального розвитку підприємства: установи, структура і функції. Проблеми в роботі служб соціального розвитку. Вимоги, яким має відповідати соціолог як фахівець. Напрямки взаємодії служби соціального розвитку з іншими структурними підрозділами.

Поняття про соціологічне дослідження, його різновиди. Основні етапи й процедура проведення соціологічного дослідження. Програма як виклад та обґрунтування методологічних, методичних і процедурних основ дослідження.

Методологічний розділ програми. Формування проблеми, визначення мети дослідження. Постановка завдань як процес розгортання й конкретизації мети дослідження. Визначення предмета й об'єкта дослідження. Логічний аналіз основних теоретичних понять. Інтерпретація та операціоналізація, їх призначення.

Формування гіпотез у соціологічному дослідженні. Види гіпотез, їх роль.

Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації. Аналіз документів як джерело інформації, його місце серед інших методів збору інформації. Поняття документів у соціології. Види документів, їх класифікація. Основні правила вибору документних джерел. Співвідношення якісного і кількісного аналізу документів.

Методи аналізу документів. Якісний аналіз: особливості й порядок проведення. Кількісний аналіз: одиниці аналізу й одиниці рахунку. Спостереження у соціології, його загальна характеристика і місце серед інших методів збору первинної соціологічної інформації. Види спостереження, їх переваги і недоліки. Особливості використання різних видів спостереження. Визначення предмета, об'єкта, ситуації, ознак та одиниць спостереження.

Соціальний експеримент, його призначення. Різновиди соціального експерименту. Соціологічний експеримент, його спрямування та етапи проведення. Місце дослідника в соціологічному експерименті.

Опитування як метод збору соціологічної інформації, його місце серед інших методів. Різновиди опитування, їх переваги, недоліки, цільове призначення. Основні правила побудови опитувальника. Види й функції питань.

Особливості анкетування. Анкета, її структура. Вимоги до анкети й анкетера.

Специфіка інтерв’ю, його організація. Вимоги до інтерв’ю. Реєстрація результатів інтерв’ю. Способи підвищення надійності опитувальних даних. Оцінка надійності результатів опитування.

Експертна оцінка як різновид опитування. Основні напрями використання експертної оцінки. Вимоги до експертів. Способи підбору експертів. Види експертних оцінок, етапи їх здійснення.

Професійна атестація як різновид соціальної експертизи. Функції професійної атестації. Засоби підвищення якості експертної оцінки. Використання в соціології психологічних методів. Суть і призначення тесту. Вимоги до тесту. Класифікація тестів.

Місце соціометрії в соціологічному дослідженні. Різновиди соціо-метричних критеріїв. Соціокарта, соціоматриця, соціограма, їх призначення. Кількісна інтерпретація соціометричних даних. Мета і методи обробки первинної соціологічної інформації. Необхідність кількісного виміру. Інструмент виміру. Шкали, їх види призначення. Індикатори, індекси, їх призначення. Способи соціологічного аналізу.

Плани лекцій