ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Екзаменаційні тестові завдання

Екзаменаційні тестові завдання

з «Археології» для студентів І курсу

історичного факультету денної форми навчання

(згідно вимог рейтиногово-модульної системи)

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

Рекомендовано до друку

Вченою радою історичного факультету

Протокол №......... від..........

 

 

Укладач: доц. Онищук Ярослав Іванович

 

Відповідальний за випуск: доц. Берест Роман Ярославович

 

Рецензент: проф. Ситник Олександр Степанович

 

Редактор ..................

 

 

Екзаменаційні тестові завдання з

«Археології» для студентів І курсу

історичного факультету денної форми навчання

 

 

Підписано до друку ................ Формат 60х84/16. Папір друк.

Друк на різогр. Умов. друк арк. ....... Тираж........... Зам. ...........

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Археологія” є нормативним курсом, який читається для студентів І курсу історичного факультету. Запропоновані екзаменаційні тестові завдання складені згідно вимог рейтингово-модульної системи. В її основі лежать різноманітні форми контролю знань студентів, оцінені відповідною кількістю балів за роботу в семестрі (на семінарських заняттях, колоквіумах, за написання курсових і контрольних робіт – 75%) та на екзамені –25 %.

Пропоновані тести складені на основі підручника Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. –Тернопіль, 2004, затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Вони складаються з 720 завдань, сформованих в межах 12 основних тематичних розділів лекційного курсу «Археологія». Екзаменаційний білет, сформований за допомогою електронних засобів, передбачає 25 однорівневих завдань з 4 варіантами відповідей на кожне. За правильно дану відповідь студент здобуває 1 бал, який додається до кількості балів, отриманих під час роботи на протязі семестру. Підсумкова оцінка формується відповідно розробленої шкали на підставі суми балів отриманих за усіма формами контролю рівня знань.

Метою екзаменаційних тестових завдань з курсу «Археологія» є перевірка рівня засвоєння студентами І курсу історичного факультету Львівського національного університету основних положень археологічної науки: хронології, визначень, понять, термінів, методів археологічних досліджень, археологічних культур тощо. Завдання розроблено у відповідності із вимогами Міністерства освіти і науки України щодо вивчення предмету «Археологія» на історичних спеціальностях вищих навчальних закладів України

 

 


Тематичні розділи

1. Археологія як історична наука

2. Палеоліт

3. Мезо-неолітична епоха

4. Енеоліт

5. Бронзовий вік

6. Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони

7. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза

8. Антична колонізація Північного Причорномор’я

9. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)

10. Епоха великого переселення народів (др. чверть І тис. н.е.)

11. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)

12. Археологія Київської Русі

ІІ. Палеоліт

 

61. Палеолітична епоха датується:

1. 1 млн. – 20 тис. р. тому

2. 1 млн. – 8 тис. р. тому

3. 3 мнл.– 10 тис. р. тому

4. 2 млн. – 6 тис. р. тому

 

62. У ранньому палеоліті виділяють культури:

1. мустьєрську

2. олдувайську і ашельську

3. перигорійську і оріньякську

4.солютрейську і мадленську.

 

63.Котрий з даних типів людей не належить до архантропів:

1. пітекантроп

2. синантроп:

3. атлантроп

4. грімальдієць

 

64. Найдавніших людей типу пітекантропів називають:

1. археоантропами

2. палеоантропами

3. неоантропами

4. кроманьйонцями.

 

65. Основи первіснообщинного ладу склалися у:

1. неоліті

2. палеоліті

3. епоху бронзи

4. епоху заліза.

 

66. Епоха кам’яного віку найраніше розпочалася на території:

1. Південної Європи

2. Південно–Східної і Східної Африки

3. Західної Європи

4. Північної Америки.

 

67. Ранній палеоліт розпочинається:

1. олдувайською епохою

2. мустьєрською епохою

3. ашельською епохою

4. солютрейською епохою

 

68. Представниками олдувайської культури у Південно–Східній і Східній Африці були:

1. дріопітеки

2. кроманьйонці

3. гомо габіліси

4. неоантропи

 

69. Основними знаряддями праці гомо габілісів були:

1. чопери і чопінги

2. ручні рубила

3. ножі

4. скребки

 

70 За ашельської доби проживали:

1. грімальдійці

2. неандертальці

3. пітекантропи і синантропи

4. кроманьйонці

 

71. У печері Джоу-Коу-Тянь виявлено:

1. кісткові залишки синантропів

2. кісткові залишки неандертальців

3. кісткові залишки кроманьйонців

4. залишки палеолітичного живопису

 

72. Назвіть дослідників, які вивчали добу раннього палеоліту:

1. П. Борисковський, О. Черниш, В. Гладилін

2. М. Смішко, В. Баран, Д. Козак

3. В. Хвойка, Д. Телегін, І. Винокур

4. П. Дюбрюкс, І. Забєлін, О. Тереножкін

 

73. Хто проводив дослідження стоянки епохи раннього палеоліту біля с. Королеве:

1. Ю.Колосов

2. О.Черниш

3. В.Гладилін

4. Д.Козак.

 

74. Основним заняттям людей раннього палеоліту було:

1. мисливство і рибальство

2. землеробство і тваринництво

3. збиральництво і рибальство

4. збиральництво і мисливство

 

75. У ранньому палеоліті використовували знаряддя праці з:

1. дерева, каменю, кістки, міді

2. каменю, кременю, кістки, дерева

3. дерева, каменю, кременю, кераміки,

4. кістки, каменю, кременю, бронзи.

 

76. Яким знаряддям первісна людина могла наносити сильні удари, робити заруби на дереві, стругати його, викорчовувати коріння:

1. чопер

2. ручне рубило

3. скребло

4. гостроконечник

 

77. Де було вперше виявлено рештки синантропів:

1. Південно–Східна Африка

2. о. Ява

3. Китай

4. Європа.

 

78. На якій території проживали атлантропи:

1. о. Ява

2. Китай

3. Європа

4. Північна Африка.

 

79. Біля якого з названих міст України виявлено знахідки періоду раннього палеоліту:

1. Житомир

2. Київ

3. Донецьк

4. Чернігів.

 

80. У якому періоді існували синантропи:

1. ранньому палеоліті

2. середньому палеоліті

3. пізньому палеоліті

4. мезоліті

 

81. Ранній палеоліт датується:

1. 2 млн. – 300-150 тис. р. тому

2. 3 млн. – 150-100 тис. р. тому

3. 3 млн. – 20 тис. р. тому

4. 2 млн. – 10 тис. р. тому

 

82. Коли з’являється неандерталець:

1. 40 тис. р. тому

2. 10 тис. р. тому

3. 150 тис. р. тому

4. 200 тис. р. тому

83. Якого досягнення не було у добу палеоліту:

1. спорудження жител

2. освоєння вогню

3. виготовлення одягу

4. поява сокир і серпів

84. Назва «синантроп» означає:

1. китайська людина

2. синайська людина

3. японська людина

4. африканська людина

85. Яким періодом датується поява нуклеусів:

1. ранній палеоліт

2. середній палеоліт

3. пізній палеоліт

4. мезоліт

86. В епоху раннього палеоліту клімат був близьким до:

1. тропічного

2. субтропічного

3. помірного

4. екваторіального

87. Мустьєрська епоха відноситься до:

1. раннього палеоліту

2. середнього палеоліту

3. пізнього палеоліту

4. мезоліту

88. В який період існували неандертальці:

1. шельську епоху

2. ашельську епоху

3. мустьєрську епоху

4. солютрейську епоху

89. На території України поховання неандертальців відомі у:

1. Баламутівській печері

2. печері Киїк-Коба

3. гробниці Куль-Оба

4. стоянці Королево

90. Неандертальці користувалися наступними знаряддями:

1. чоперами, чопінгами, ручними рубилами

2. крем’яними ножами, різцями, скребками.

3. ручними рубилами-біфасами, гостроконечниками, скреблами

4. мікролітами, макролітами, сокирами.

91. Якої форми нуклеуси були поширені у середньому палеоліті:

1. дископодібні

2. призматичні

3. трикутні

4. нуклеусів не відомі

92. Основним заняттям неандертальців було:

1. збиральництво

2. полювання

3. риболовля

4. землеробство

93. Чим було спричинене використання неандертальцями гротів і печер для свого проживання:

1. похолоданням клімату

2. захистом від хижих звірів

3. захистом від ворожих сусідів

4. потеплінням клімату

94. Пізній палеоліт тривав:

1. 300 – 30 тис. р. тому

2. 150 (100) – 40 тис. р. тому

3. 40 – 10 тис. р. тому

4. 10-6 тис. р. до н.е.

95. Як називають тип людини, що з’явився близько 40 тис. р. до н. е.:

1. гомо габіліс

2. гомо сапієнс

3. гомо еректус

4. гомо африканус

96. Назва грімальдійського типу людини розумної походить від:

1. гроту Грімальді в Італії

2. стоянки біля с. Грімальці в Україні

3. печери ля-Грімальді у Франції

4. Грімальтійської стоянки в Африці

97. Анімізм – це:

1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка

2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах

3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ

4. віра в долю людини

98. Тотемізм – це:

1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка

2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах

3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ

4. віра в долю людини

99. Назва кроманьйонської людини походить від:

1. скельного навісу Кроманьйон у Франції

2. Кроманійської стоянки в Україні

3. печери Кроманьйон в Іспанії

4. села Кроманьйон у Польщі.

100. Наступ якого льодовика пов’язують з часом пізнього палеоліту:

1. Ріського

2. Гюнцького

3. Міндельського

4. Вюрмського

 

101 Хто з дослідників ХІХ ст. розробив періодизацію пізньопалеолітичних пам’яток Західної Європи:

1. французький вчений Буше де Перт

2. англійський вчений Д. Леббок

3. французький вчений Г. де Мортільє

4. чеський вчений П. Шафарик

102. Назвіть автора періодизації пізнього палеоліту для пам’яток Східної Європи:

1. О. Черниш

2. В. Гладилін

3. П. Єфіменко

4. І. Шовкопляс

103. Назвіть дослідників пам’яток пізнього палеоліту на території України:

1. О. Черниш, І. Шовкопляс, М. Гладких, В. Станко

2. В. Хвойка. Є Максимов, В. Баран, Я. Баран, Р. Терпиловський

3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Смішко, І. Свєшніков, Л. Крушельницька

4. С. Березанська, І. Русанова, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, М. Пелещишин.

 

104. На якій з пам’яток пізнього палеоліту України виявлено ударні музичні інструменти з кісток мамонта:

1. Молодовська стоянка

2. Кирилівська стоянка

3. Мізинська стоянка

4. Межирічівська стоянка

 

105. Вкажіть де знаходиться Мізинська стоянка епохи пізнього палеоліту:

1. в Київській області на Дніпрі

2. у Чернігівській області на Десні

3. у Чернівецькій області на Дністрі

4. у Вінницькій області на Південному Бузі

 

106. Вкажіть де знаходиться стоянка кам’яного віку Молодове-V:

1. в Київській області на Дніпрі

2. у Чернігівській області на Десні

3. у Чернівецькій області на Дністрі

4. у Вінницькій області на Південному Бузі

 

107. У пізньому палеоліті домінував наступний тип господарства:

1. присвоюючий

2. відтворюючий

3. комбінований

4. мішаний

 

108. Населення пізнього палеоліту займалося:

1. мисливством, рибальством, землеробством

2. мисливством, рибальством, збиральництвом

3. мисливством, рибальством, тваринництвом

4. лише мисливством

109. На якій із пізньопалеолітичних стоянок виявлено кісткові залишки більше 1000 бізонів:

1. Молодовській стоянці

2. Кирилівській стоянці

3. Амвросіївській стоянці

4. Межирічівській стоянці

 

110. Який матеріал використовували для будівництва житла у пізньому палеоліті

1. кістки великих тварин

2. дерево

3. глина

4. камінь

 

111. Пізньопалеолітичні житла, виявлені на стоянках в Мізині, Межиріччях та ін. були:

1. заглиблені в ґрунт типу напівземлянок

2. заглиблені в ґрунт типу землянок

3. наземні ярангоподібні вкриті шкірами

4. наземні шалашоподібні, вкриті соломою

 

112. У пізньому палеоліті з’являються нові типи знарядь праці у вигляді:

1. ножеподібних пластин, скребків, різців, вістря дротиків і списів

2. дисковидних нуклеусів і гостроконечників

3. лука, стріл і мікролітів ?

4. сокир і серпів

 

113. Дослідження дитячого поховання Сунгир в Росії дало О.М. Бадеру можливість:

1. реконструювати поховальний обряд

2. реконструювати одяг пізньопалеолітичної людини

3. встановити етнічну приналежність похованих

4. відтворити умови проживання людини пізнього палеоліту

114. Яку з цих печер називають «Сікстинською капелою первісного мистецтва»:

1. Ніо

2. Ляско

3. Альтаміра

4. Фон-де-Гом

 

115. Хто з названих людей був першовідкривачем наскельних зображень в Альтамірі:

1.М. де Саутуола

2. Е. Рів’єр

3. Е. Ларте

4. Г. де Мортільє

 

116. У якому році були відкриті малюнки на стінах печери Альтаміра в Іспанії:

1. 1875 р.

2. 1879 р.

3. 1881 р.

4. 1900 р.

 

117. На території України печерний монументальний живопис представлений малюнками в печері:

1. Киїк-Коба

2. Ніо

3. Каповій

4. Баламутівській

 

118. На якій із стоянок пізнього палеоліту України виявлено унікальні браслети, виготовлені з бивня мамонта:

1. Молодовська стоянка

2. Мізинська стоянка

3. Межирічівська стоянка

4. Кирилівська стоянка

 

119. Знахідки жіночих статуеток доби пізнього палеоліту на території України відомі на стоянках:

1. в Мізині і Межиріччі

2. в Молодові і Костенках

3. в Добранічівці і Амвросіївці

4. на всіх вище перерахованих

 

120. Музичні інструменти доби пізнього палеоліту у вигляді кістяних флейт на території України виявлені:

1. у Мізині

2. у Межиріччі

3. у Молодові

4. у Костенках

 

ІІІ. Мезо-неолітИЧНА ЕПОХА

 

121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася:

1. у другій половині IX тис. до н. е.

2. в XI–X тис. до н. е.

3. в IX–VIII тис. до н. е.

4. в VII тис. до н. е.

 

122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи :

1. в середині VI тис. до н. е.

2. у V на початку IV тис. до н. е.

3. у ІХ тис. до н. е.

4. у IV тис. до н. е.

 

123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України :

1. XІ–VII тис. до н. е.

2. IX–ІV тис. до н. е.

3. XI–IV тис. до н. е.

4. X (ІХ) – VI тис. до н. е.

 

124. З початком мезоліту наступила нова геологічна епоха:

1. плейстоцен

2. голоцен

3. еоплейстоцен

4. жодна із них

 

125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи :

1. триває льодовиковий період, продовжують існувати тварини палеолітичної епохи

2. поступово закінчується льодовиковий період, продовжують існувати тварини пізньопалеолітичної епохи

3. закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту

4. починається льодовиковий період, зникають теплолюбні тварини, відбувається часткове зледеніння території України.

 

126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки :

1. у пізньому палеоліті

2. у мезоліті

3. у неоліті

4. у палеоліті

 

127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками

періоди :

1. пребореальний, бореальний і частково на атлантичний

2. суббореальний і бореальний

3. пребореальний і субатлантичний

4. пребореальний, атлантичний і субатлантичний

 

128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають :

1. глибоко в ґрунті

2. неглибоко в ґрунті , найчастіше на надзаплавних терасах

3. на поверхні ґрунту

4. приблизно на глибині 10 м., недалеко від заплав річок

 

129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було:

1. початки переходу до відтворюючого способу господарства

2. перехід до присвоюючого способу господарства

3. комбінований спосіб господарства

4. мішаний спосіб господарства

 

130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення :

1. меча

2. лука, стріли та мікролітів

3. серпа

4. кам’яного рубила

 

131. Поширення лука і стріли сприяло :

1. індивідуалізації процесу полювання

2. колективізації процесу полювання

3. підвищенню ролі мисливства в господарстві

4. підвищенню чисельності дичини

 

132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була:

1. свиня

2. кіт

3. собака

4. корова

 

133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства :

1. приручення диких тварин і розвиток землеробства

2. посилення ролі збиральництва, винайдення лука і стріли

3. збільшення чисельності населення землі, велика кількість пошестей

4. винайдення досконаліших засобів полювання , скорочення чисельності дичини , індивідуалізація полювання

 

134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвинулося рибальство :

1. на півночі

2. на півдні

3. на сході

4. на заході

 

135. Які з рибальських снастей були винайдені у мезоліті:

1. рибальські сіті

2. гарпуни

3. списи

4. гачки

 

136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»:

1. неоліту

2. середній палеоліту

3. пізній палеоліту

4. мезоліту

 

137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було :

1. зникнення печерного живопису

2. зародження печерного живопису

3. удосконалення техніки живопису

4. поява перших наскельних портретів

 

138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок :

1. близько 800

2. понад 400

3. понад 200

4. понад 600

 

139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України :

1. М.Я. Рудинський

2. М.В. Воєводський

3. В.Н. Станко

4. П.П. Єфіменко

 

140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони :

1. південну і північну

2. північну і східну

3. східну і західну

4. південну і східну

 

141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки:

1. Білолісся, Гіржове, Мирне

2. Білолісся, Моспине, Кам’яна могила

3. Шан – Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек

4. Велика Андрусівка, Осокорівка, Ігрень

 

142. Вкажіть число досліджених мезолітичних могильників на території України:

1. десять

2. вісім

3. чотири

4. один

 

143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді:

1. інгумацій на спині

2. кремацій

3. скорчених трупопокладень

4. біритуальних поховань

 

144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити :

1. поховальний обряд

2. матеріальну культуру

3. обряди і звичаї

4. релігійні вірування

 

145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із:

1. символом вогню і крові

2. символом сонця

3. символом світла

4. не мало жодного смислового навантаження

 

146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є :

1. Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост

2. Гіржове та Білолісся

3. Мирне, Ласпі, Кам’яна могила

4. Сюрень, Шан-Коба, Фатьма-Коба

 

147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на :

1. Східні і Західні

2. ранні і пізні

3. південні і північні

4. великі і маленькі

 

148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток :

1. дніпро-прип’ятська

2. гребениківська і кукрецька

3. рогалицька

4. кришська

 

149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура:

1. північної

2. південної

3. змішаної

4. жодної

 

150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена:

1. в Середньому Подніпров’ї

2. в Криму

3. у Верхньому Подністров’ї

4. на Волині

 

151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку:

1. кін. IX-VII тис. до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. VIII-VII тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

 

152 У неоліті людина переходить до:

1. відтворюючих форм господарства

2. привласнюючих форм господарства

3. опановує перші метали

4. винаходить гончарний круг

 

153 Неолітична революція – це:

1. розвиток рибальства

2. винайдення колеса

3. перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства

4. винайдення лука і стріли

 

154.Скотарство і землеробство виникло з:

1. мисливства

2. збиральництва

3. збиральництва і мисливства

4. рибальства

 

155. Важливою рисою неоліту є:

1. поява кераміки

2. поява кам’яного посуду

3. поява мистецтва

4. поява релігійних уявлень

 

156. На Близькому Сході поява кераміки датується:

1. VIII тис. до н.е.

2. VIII-VII тис. до н.е.

3. VI-V тис. до н.е.

4. V тис. до н.е.

 

157. Перший посуд мав форму і був:

1. округлодонний і погано обпалений

2. плоскодонний і добре обпалений

3. округлодонний і добре обпалений

4. гостродонний і погано обпалений

 

158. У неоліті у техніці виготовлення знарядь виникають нові прийоми:

1. оббивання і розщеплення каменю

2. сколювання і розбивання каменю

3. різьблення каменю

4. розпилювання, шліфування і свердління

 

159. Назвіть дослідників неолітичних культур на території України:

1. В. Хвойко, С. Березанська Т. Пассек

2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, В. Непріна

4. К. Гадачек, М. Смішко, Л. Крушельницька М. Пелещишин

 

160. Буго-дністровська культура була поширена на території України:

1. від Рейну до Дністра

2. вздовж середніх течій Дністра і південного Бугу

3. у північному Придніпров’ї

4. у Західній Волині

 

161. Буго-дністровська культура датується:

1. др. пол. VI-V тис. до н.е.

2. V-кін. IV тис. до н.е.

3. V-п. пол. ІІІ тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

 

162. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток буго-дністровської культури:

1. близько 40

2. близько 60

3. близько 200

4. близько 150

 

163. Головні стоянки буго-дністровської культури розміщені на території:

1. Віницької і Кіровоградської обл.

2. Львівської і Волинської обл.

3. Рівненської обл.

4. Київській обл.

 

164. Буго-Дністровська культура розвивалася під впливом:

1. полгарської культури

2. культури Кріш-Старчево

3. культури лінійно-стрічкової кераміки

4. культур Середньої Азії

 

165. Кераміка буго-дністровської культури :

1. ліпна округлодонна

2. гончарна кругло- і плоскодонна

3. ліпна гостро- і плоскодонна

4. гончарна гостро- і округлодонна

 

166. Поховання буго-дністровської культури:

1. виявлені на кожній стоянці

2. виявлені, але не досліджені

3. виявлені у невеликій кількості

4. не виявлені

 

167. Культура лінійно-стрічкової кераміки поширювалась:

1. від Рейну до Дністра і Горині

2. від Дунаю до Дніпра

3. у Причорномор’ї

4. у Західній Волині

 

168. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток лінійно-стрічкової кераміки:

1. більше 10

2. більше 30

3. більше 50

4. близько 150

 

169. Яким часом датується культура лінійно-стрічкової кераміки:

1. др. пол. V тис. до н.е.

2. IV тис. до н.е.

3. IV-III тис. до н.е.

4. п. пол. ІІІ тис. до н.е.

 

170. Кераміка лінійно-стрічкової культури має орнамент у вигляді:

1. ліній і стрічок, наліпних валиків

2. геометричних фігур

3. прямих і хвилястих ліній

4. відбитків шнура

 

171. На території України розкопано лише 2 поховання культури лінійно-стрічкової кераміки:

1. Самчинці і Сокільці

2. Вовчок і Бандариха

3. Незвисько і Баїв

4. Вовчок і Бузьки

 

172. Поховання культури лінійно-стрічкової кераміки представлені:

1. кремаціями у безкурганних могильниках

2. кремаціями і скорченими трупопокладеннями у курганах

3. кенотафами

4. інгумаціями на боці у скорченому положення у безкурганних могильниках

 

173. Дніпро-донецька культура займала територію:

1. Подунав’я

2. межиріччя Дніпра і Сіверського Дінця

3. межиріччя Дніпра і Дністра

4. межиріччя Дніпра і Південного Бугу

 

174. Дніпро-донецька культура датується:

1. V-IV тис. до н.е.

2. др. пол. V-III тис. до н.е.

3. др. пол. III-II тис. до н.е.

4. IV-III тис. до н.е.

 

175. Кераміка дніпро-донецької культури прикрашена:

1. лініями і стрічками, наліпними валиками

2. геометричних фігурами

3. прямими і хвилястими лініями

4. гребінцево-накольчастим орнаментом

 

176. Скільки пам’яток дніпро-донецької культури відомо на сьогодні на території України і Білорусі:

1. понад 50

2. понад 100

3. понад 150

4. понад 200

 

177. Пам’ятки дніпро-донецької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями і городищами

3. лише поселеннями

4. лише городищами

 

178. Маріупольський могильник дніпро-донецької культури досліджував:

1. Д.Я. Телігін

2. І.Т. Левицький

3. О.О. Формозов

4. М.О. Макаренко

 

179. Дніпро-Донецькі племена займалися в основному:

1. землеробством

2. скотарством

3. мисливством і рибальством

4. землеробством і рибальством

 

180. Поховальний обряд дніпро-донецьких племен характеризувався:

1. інгумаціями у випростаному стані на спині

2. кремаціями

3. інгумаціями у скорченому положенні на боці

4. не досліджений

 

IV. Енеоліт

 

181.Назвіть хронологію мідного віку:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

 

182. Термін «енеоліт» означає:

1. новий кам’яний вік

2. бронзовий вік

3. мідний вік

4. кам’яний вік

 

183. З енеолітом пов’язане опанування людиною:

1. лука і стріли

2. бронзи

3. перших металів: міді і золота

4. перших музичних інструментів

 

184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення:

1. орне землеробство з використанням тяглової сили коня

2. орне землеробство з використанням тяглової сили бика

3. плуг

4. жорна

 

185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:

1. гарбу

2. сани

3. карету

4. віз

 

186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з:

1. бронзи

2. каменю і кременю

3. каменю, кременю і міді

4. лише з міді

 

187.В період енеоліту в землеробстві домінувало:

1. орне оброблення ґрунту

2. підсічно-вогневе оброблення ґрунту

3. мотичне оброблення ґрунту

4. землеробство не набуло поширення

 

188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження:

1. поява орного землеробства при домінуванні мотичного способу обробки ґрунту

2. поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном

3. поява мідних виробів при домінування знарядь з каменю і кременю

4. наявність наземних глинобитних житлових споруд

 

189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням:

1. ремесла від землеробства

2. землеробства від скотарства

3. металургії міді від каменеобробного виробництва

4. керамічного виробництва від металургії міді

 

190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені:

1. соціальним і майновим розшаруванням населення

2. переходом до патріархату

3. появою перших металів

4. появою орного землеробства

 

191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:

1. буго-дністровська культура

2. гумельницька культура

3. ямна культура

4. трипільська культура

 

192. Трипільська культура датується:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

 

193. Трипільська культура споріднена з культурою:

1. лійчастого посуду

2. кулястих амфор

3. кукутені

4. середньостогівською

 

194. Трипільська культура була відкрита:

1. М. Смішком у 1928 р.

2. В. Хвойкою у 1893 р.

3. К. Гадачеком у 1905 р.

4. Т. Пассек у 1964 р.

 

195. Назва трипільської культури походить від:

1. поселення біля с. Трипільці на Південному Бузі

2. могильника біля с. Трипілля на Дністрі

3. поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі

4. поселення біля с. Трипільське на Дунаї

 

196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:

1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська, І. Свєшніков

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур

3. К. Гадачек, С. Гамченко, Ю. Кухаренко, І. Артеменко

4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

 

197. Вкажіть територію поширення трипільської культури:

1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

2. Лісостепове Лівобережжя, Волинь, Подоння, Приазов’я

3. Межиріччя Дніпра і Дону

4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу

 

198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди:

1. ранній, середній і пізній

2. ранній і пізній

3. пізній

4. періоди не виділені

 

199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. ІІІ сер. ІІІ тис. н.е.

200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г). з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

 

202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

 

203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується домобудування і керамічне виробництво

205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

 

208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі:

1. Дніпра і Дністра

2. Дніпра і Дунаю

3. Дніпра і Південного Бугу

4. Дніпра і Дону

209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині:

1. 100 жител

2. 500 жител

3. 1000 жител

4. 1500 жител

210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була:

1. ліпною

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти