ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони

 

301. Початок поширення заліза у племен і народів Південно-Східної Європи припадає на:

1. ІХ ст. – сер. VII ст. до н.е.

2. ХI ст. – сер. IX ст. до н.е.

3. Х ст. – сер. VIII ст. до н.е.

4. VІІI ст. – сер. VI ст. до н.е.

 

302. На початку І тис. до н.е. стародавнє населення сучасної України почало застосовувати новий метал:

1. мідь

2. чавун

3. залізо

4. бронзу

 

303.Кричне залізо добували із:

1. болотної залізної руди

2. марганцевої руди

3. мідної руди

4. ртутної руди

 

304.Температура у горні, де отримували кричне залізо досягала:

1 600 градусів

2. 200 градусів

3. 1200 градусів

4. 400 градусів

 

305. Домниці – це:

1. кухонні печі

2. доменні печі

3. печі для плавлення бронзи

4. печі для отримання кричного заліза

 

306.У залізному віці в наслідок другого поділу праці ремесло відокремилося від:

1 скотарства

2. рибальства

3. гончарства

4. землеробства

 

307. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі у період ранньозалізного часу сприяв поглибленню майнового розшарування і використання праці:

1 дітей

2. жінок

3. рабів

4. чоловіків

 

308. Лужицька культура на території Центральної Європи виникла:

1. XVI-XII ст. до н.е.

2. XIV-XIII ст. до н.е.

3. Х-ІХ ст. до н.е.

4. VIII-VII ст. до н.е.

 

309. Хронологія лужицької культури визначається:

1. ХІІ-VIII ст. до н.е.

2. XIV-V ст. до н.е.

3. XVI-II ст. до н.е.

4. VIII-I ст. до н.е.

 

310. Лужицька культура сформувалася на базі:

1 передлужицької і тшинецької культур

2. висоцької культури

3. київської культури

4. культури карпатських курганів

 

311. Назвіть дослідників лужицької культури:

1. Ю. Костжевський, М. Гедль, Л. Крушельницька, Д. Павлів

2. В. Хвойка, Є. Максимов, В. Баран, Р. Терпиловський

3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Смішко, І. Свєшніков

4. В. Гайдукевич, Е. Соломонник, С. Крижицький, В. Зубар

 

312. Основа господарства у племен лужицької культури базувалася на:

1. орному землеробстві та приселищному скотарстві

2. полюванні і рибальстві

3. мисливстві збиральництві

4. ремеслах

 

313. Поховальні пам’ятки лужицької культури на території Західної Волині представлені могильниками:

1. у Висоцьку, Золочеві, Красному

2. у Вільховому (Ульвівку), Тяглові, Рованцях

3. у Гацях, Бендюзі, Кристинополі

4. у Черняхові, Ромашках, Теремцях

 

314. Територією поширення пам’яток лужицької культури на Заході України були землі:

1 вздовж Верхньої і Середньої течії Західного Бугу

2. у межиріччі Дністра і Дунаю

3. в середній течії р. Сула

4. середнє Подністров’я й Північна Буковина

 

315. Знахідки імпортних бронзових виробів на території поширення лужицької культури вказує на економічні та культурні зв’язки лужицького населення з:

1. Містами Північного Причорномор’я

2. племенами Закарпаття

3. Середнім Подніпров’ям

4. населенням степової зони України

 

316. Сучасні вчені пов’язують лужицьку культуру з:

1 слов’янським, фракійським і германським етносами

2. з скіфами

3. сарматами

4. гунами

 

317. Висоцька культура датується:

1. ХІ-VIІ ст. до н.е.

2. XIV-V ст. до н.е.

3. XII-X ст. до н.е.

4. IX-ІІІ ст. до н.е.

 

318. Дослідники висоцької культури Л.Крушельницька і М.Бандрівський поділяють висоцьку культуру на:

1. один хронологічний етап

2. чотири хронологічні етапи

3. два хронологічні етапи

4. три хронологічні етапи

 

319. Назвіть дослідників висоцької культури:

1. В. Хвойка, Є. Максимов, В. Баран, Р. Терпиловський, П. Толочко

2. К. Гадачек, М. Смішко, О. Черниш, І. Свєшніков, В. Цигилик.

3. В. Гайдукевич, Е. Соломонник, С. Крижицький, В. Зубар, Т. Самойлова

4. І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, Л. Крушельницька, М. Бандрівський

 

320. Дослідження висоцької культури розпочалися розкопками:

1. висоцького поселення у 1914 р.

2. могильників у Луговому (Чехах) і Висоцьку у 1895 р.

3. поселення у Ясенові у 1904 р.

4. могильника у Гончарівці (Белзець) у 1930 р.

 

321. Назва висоцької культури походить від:

1. поселення у с. Висоцько

2. могильника у с. Висоцько

3. городища у с. Висоцько

4. культового центру у с.Висоцько

 

322. Територія поширення висоцької культури визначається:

1. східною частиною Львівської і західною частиною Тернопільської обл.

2. Середнім Подністров’ям

3. Західною частиною Хмельницької обл.

4. північною частиною Волинської обл.

 

323. Пам’ятки висоцької культури представлені:

1. поселеннями і городищами

2. поселеннями і могильниками

3. лише могильниками

4. лише городищами

 

324. Основним елементом поховального обряду висоцької культури було:

1. захоронення кремаційних останків в урнах

2. інгумаційні захоронення у ямах

3. біритуалізм поховань

4. кенотафи

 

325. Висоцька культура, яка сформувалася у контактному районі Середньої та Східної Європи, поєднує в собі:

1 зубрицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи

2. київські та середньодніпровські етнокультурні елементи

3. черняхівські та середньодніпровські етнокультурні елементи

4. лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи

 

326. Асортимент висоцького посуду складався з:

1. ліпних горщиків, мисок, горняток, кухлів

2. гончарних горщиків і мисок

3. ліпних і гончарних горщиків, мисок, горняток

4. ліпних горщиків і сковорідок

 

327. Посуд висоцької культури мав орнамент у вигляді:

1 геометричних фігур

2. проколів під вінцями і валиків з пальцевими защепами та ямками

3. прямих і хвилястих ліній

4. орнаменту не мала

 

328. Мешканці висоцької культури проживали:

1 на поселеннях у напівземлянкових житлах

2. на городищах у наземних житлах

3. на поселеннях у землянках

4. на городищах у напівземлянках

 

329. Основою господарства висоцьких племен було:

1. підсічне землеробство і примітивне скотарство

2. орне землеробство і тваринництво

3. кочове скотарство

4. ремісництво

 

330. Висоцька культура змінюється культурами:

1. пізньоримського часу

2. скіфського часу

3. раннього середньовіччя

4. сарматського часу

 

331.У якому році у верхів’ях Інгульця (Кіровоградська обл.) було відкрито Чорноліське городище:

1 1850 рр.

2. 1948 рр.

3. 1949 рр.

4. 1861 рр.

 

332. Хто проводив розкопки Чорноліського городища:

1. О. Тереножкін

2. І. Винокур

3. Г. Ковпаненко

4. Л. Крушельницька

 

333. Хто відкрив непоротівську групу чорноліської культури

1. О. Тереножкін

2. І. Винокур

3. Г. Ковпаненко

4. Л. Крушельницька

 

334. Назвіть дослідників чорноліської культури

1. В. Хвойка, Є. Максимов, В. Баран, Р. Терпиловський, П. Толочко

2. О. Черниш, М. Смішко, І. Свєшніков, М. Пелещишин

3. І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, В. Канівець

4. О. Тереножкін, Г. Ковпаненко, Е. Петровська, Л. Крушельницька

 

335. Територія поширення чорноліської культури знаходилася:

1. У Західній Волині

2. у межиріччі Дністра і Південного Бугу

3. Дністро-Дніпровському межиріччі та басейні Ворскли

4. у Приазов’ї

 

336. На які два хронологічні етапи поділяється чорноліська культура

1 ранній (ХІ-ІХ ст. до н.е.) , пізній (ІХ - п. пол. VIII ст. до н.е.)

2. ранній (V-IV ст. до н.е.), пізній (IV-II ст. до н.е.)

3. ранній (XI-X ст. до н.е.), пізній (X-п. пол. VI ст. до н.е.)

4. ранній (X-IX ст. до н.е.), пізній (IX-п. пол. VII ст. до н.е.)

 

337. Пам’ятки чорноліської культури представлені:

1. лише городищами

2. поселеннями і городищами

3. поселеннями, городищами і могильниками

4. лише могильниками

 

338. Житла чорноліських племен – це наземні і напівземлянкові споруди площею:

1. 70-80 м. кв.

2. 70-100 м. кв.

3. 60-100 м. кв.

4. 100-120 м. кв.

 

339. У чорноліських племен переважав поховальний обряд у вигляді:

1. трупоспалення з похованням у безкурганних могильниках

2. трупоспалення з похованням у курганних могильниках

3. трупопокладення у курганах

4. трупопокладення у безкурганних могильниках

 

340. Основою господарства чорноліської культури було:

1. кочове скотарство

2. мисливство і рибальство

3. землеробство і тваринництво

4. ремісництво

 

341. Пастирське городище київської групи скіфського часу датується:

1. VI-III ст. до н.е.

2. IV-III ст. до н.е.

3. V-IV ст. до н.е.

4. II-I ст. до н.е.

 

342. Найбільше за розмірами городище київської групи скіфського часу поблизу с.Трахтемирів (біля м. Канів) датується:

1. II ст. до н.е.

2. III ст. до н.е.

3. VI ст. до н.е.

4. IV ст. до н.е.

 

343. На городищі київської групи поблизу с.Трахтемирів досліджено 35 жител:

1.наземного і землянкового типів з каркасними дерев’яними стінами обмазаними глиною

2. наземні житла зрубної конструкції

3. землянкові житла

4. землянкового і напівземлянкового типів

 

344. У яким століттям датуються неукріплені поселення у Грищинці біля Канева і Мала Салтанівка на р.Стугна:

1. V ст. до н.е.

3. V-IV ст. до н.е.

3. VI-VII ст. до н.е.

4. IV-III ст. до н.е.

 

345. Северинівське городище східноподільської групи скіфського часу датується:

1. V ст. до н.е.

2. VI ст. до н.е.

3. III ст. до. н.е.

4. II ст. до. н.е.

 

346. Северинівське городище східноподільської групи розташоване:

1. у басейні Прип’яті

2. у середній течії Південного Бугу

3. у верхньому Подністров’ї

4. на землях Західного Побужжя

 

347. Площа Северинівського городища східноподільської групи становить:

1. 1,5 га

2. 5 га

3. 10 га

4. 10,5 га

 

348. До поховальних пам’яток скіфського часу східноподільської групи відносяться:

1. безкурганні кремаційні поховання

2. кенотафи

3. інгумаційні поховання у курганах

4. кремаційні поховання у курганах

 

349. Широко відомі Іллінецький і Новосельський кургани східноподільської групи досліджені у:

1. 1901-1902 рр.

2. 1903-1904 рр.

3. 1800-1881 рр.

4. 1765-1766 рр.

 

350. Західноподільська група скіфського часу поширена на території:

1. Київської, Сумської областей

2. Тернопільської, Хмельницької, придністровських районів Вінницької і Чернівецької областей

3. придністровських районів Івано-Франківської області

4. у Західному Побужжі

 

351. Назвіть дослідників західноподільської групи скіфського часу:

1. Г. Мелюкова, І. Шовкопляс, Є Максимов, І Свєшніков

2. О. Черниш, М. Смішко, В. Баран, М. Пелещишин

3. І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, В. Канівець

4. М. Смішко, О. Тереножкін, Г. Ковпаненко, Е. Петровська

 

352. Західноподільські пам’ятки датуються за знахідками античних амфор:

1. VI-IV ст. до н.е.

2. VII-VI ст. до н.е.

3. V-III ст. до н.е.

4. III-II ст. до н.е.

 

353. Вкажіть час проведення розкопок групи курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької області:

1. 1947-1951 рр.

2. 1946-1950 рр.

3. 1945-1949 рр.

4. 1944-1948 рр.

 

354. Хто з археологів проводив розкопки курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької обл.:

1. Г.І. Смирнова, О.Д. Ганіна

2. І.Г. Шовкопляс,Є.В. Максимов.

3. Г.Г. Мелюкова, Л.І. Крушельницька.

4. Г.І. Мелюкова, Г.І. Смирнова.

 

355. Основою господарства західноподільської групи скіфського часу було:

1. кочове скотарство

2. мисливство і рибальство

3. землеробство і тваринництво

4. ремісництво

 

356. Яка група пам’яток скіфського часу поширена у Рівненській, на півночі Хмельницької і Житомирській областях

1. волинська локальна група

2. ворсклинська локальна група

3. західноподільська група

4. східноподільська локальна група

 

357. У Житомирській області поселення волинської групи скіфського часу досліджували:

1. Г.І.Мелюкова, І.Г.Шовкопляс, Є.В.Максимов

2. Г.І.Смирнова, М.Ю.Брайчевський, Б.М.Граков

3. Г.Осовський, Б.М.Мозолевський, О.І.Тереножкін

4. С.С.Березанська, М.М.Шмаглій, В.К.Гончарав

 

358. Яким часом датується могильник волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.

1. др. пол. VII – п. пол. VI ст. до н.е.

2. ІХ-VIII ст. до н.е.

3. ІІ-І ст. н.е.

4. ІІІ-ІІ ст. н.е.

 

359. Хто проводив розкопки могильника волинської групи скіфського часу біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.

1. В. Баран

2. І. Свєшніков

3. М. Пелещишин

4. М. Смішко

 

360. На Волині в період скіфського часу переважали поховання у вигляді:

1. трупопокладення із зброєю

2. трупопокладення на боку у скорченому положенні

3. трупоспалення із захороненнями у керамічних урнах

4. кенотафи

 

VII. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза

 

361. Яким часом датуються найдавніші вироби із метеоритного заліза:

1. ІХ–VIII тис. до н.е.

2. VIII ст. до н.е.

3. IV–ІII тис. до н.е.

4. І тис до н.е.

 

362. Найраніше видобування і оброку рудного заліза зафіксовано на території:

1. Південно–Східному Причорномор’ї

2. Закавказзі та на сході Малої Азії

3. Стародавньому Римі

4. Античній Греції

 

363. Заміна бронзи залізом на території України почалася приблизно у:

1. ХІІ–VІ ст. до н. е.

2. ХІ–ІХ ст. до н. е.

3. ХІV–ІХ ст. до н. е.

4. VІІ ст. до н. е.

 

364. Поширення заліза у племен і народів Південно–Східної Європи припадає на:

1. ІХ – середина VІІ ст. до н. е.

2. Початок Х – кінець VІ ст. до н. е.

3. Кінець Х – початок V ст. до н. е.

4. ІХ – кінець VI ст. до н. е.

 

365. Раннім залізним віком на території України археологи вважають час:

1. VIII ст. до н. е.– ІV ст. н. е.

2. VII ст. до н. е.– V ст. н. е.

3. VІІІ ст. до н. е.– VІ ст. н. е.

4. ХV ст. до н. е.– ІV ст. н. е.

 

366. Передскіфський період в історії України:

1. ХІ–VIII ст. до н. е.

2. ІХ–VII ст. до н. е.

3. VIII –VI ст. до н. е.

4. ІХ–V ст. до н. е.

 

367. Яка культура (культури) заселяла степову зону України у ІХ –VII ст. до н.е.:

1. кіммерійська

2. чорноліська

3. висоцька і лужицька

4. фракійського гальштату

 

368. Яка культура у ІХ–VII ст. до н. е. заселяла південні території лісостепової зони України на обох берегах Дніпра:

1. кіммерійська

2. чорноліська

3. висоцька і лужицька

4. фракійського гальштату

 

369. Які культури існували у передскіфський період на території Західного Побужжя і Надстир’я (Волино-Подільське пограниччя і Західна Волинь):

1. кіммерійська і скіфська

2. чорноліська і непоротівська

3. висоцька і лужицька

4. фракійського гальштату

 

370. Населення якої культури проживало на території Молдови, Середнього Подністров’я і Північної Буковини у ІХ–VII ст. до н. е.:

1. кіммерійська

2. чорноліська

3. висоцька і лужицька

4. фракійського гальштату

 

371. Основа господарства скіфів базувалася на:

1. землеробстві

2. скотарстві

3. мисливстві

4. землеробстві і мисливстві

 

372. Хто з античних авторів залишив детальні описи Скіфії:

1. Страбон

2. Птоломей

3. Геродот

4. Пліній Старший

 

373. Назвіть дослідників скіфських старожитностей:

1. І. Забєлін, М. Веселовський, О. Тереножкін, Б. Мозолевський

2. В. Хвойка, Є. Максимов, В. Баран, Р. Терпиловський

3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Смішко, І. Свєшніков

4. В. Гайдукевич, Е. Соломонник, С. Крижицький, В. Зубар

 

374. У котрому році М.І.Веселовським був розкопаний скіфський курган Солоха поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл.:

1. 1918–1919 рр.

2. 1906–1908 рр.

3. 1914 р.

4. 1912–1913 рр.

 

375. У котрому році І.Є.Забєлін проводив дослідження скіфського кургану Чортомлик:

1. 1962–1963 рр.

2. 1826–1827 рр.

3. 1862–1863 рр.

4. 1926–1927 рр.

 

376 Поховання скіфів здійснювалося за обрядом:

1. інгумації у курганних могильниках

2. інгумації у безкурганних могильниках

3. кремації у курганних могильниках

4. кремації у безкурганних могильниках

 

377. В якій із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Чортомлик:

1. Запорізька

2. Донецька

3. Дніпропетровська

4. Миколаївська

 

378. Яким століттям датуються поховання у скіфському кургані Чортомлик:

1. V ст. до н. е.

2. IV ст. до н. е.

3. ІІІ ст. до н. е.

4. VI ст. до н. е.

 

379. Коли Б.М. Мозолевським було досліджено скіфський курган Товста Могила:

1. 1979 р.

2. 1971 р.

3. 1968 р.

4. 1975 р.

 

380. На території якої із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Товста Могила:

1. Запорізька

2. Донецька

3. Дніпропетровська

4. Миколаївська

 

381. У якому кургані було знайдено унікальну золоту пектораль із сценами скіфського побуту:

1. Чортом лик

2. Куль– Оба

3. Гайманова Могила

4. Товста Могила

 

382. У якому кургані було знайдено золотий гребінь із сценою боротьби скіфів:

1. Чортомлик

2. Солоха

3. Гайманова Могила

4. Товста Могила

 

383. Назвіть дослідника кургану Куль-Оба:

1. О. Тереножкін

2. Б. Мозолевський

3. П. Дюбрюкс

4. І. Забєлін

 

384. Першим курганом, розкопаним за дорученням губернатора Новоросійської губернії О.П. Мельгунова, був:

1. Куль-Оба

2. Литий курган

3. Хомина Могила

4. Товста Могила

 

385. Одним з центральних осередків скіфської держави кінця V–III ст. до н.е. вважається:

1. Неаполь Скіфський

2. Кам’янське городище

3. Мелітопольське городище

4. Пастирське городище

 

386. Вкажіть час існування держави «Велика Скіфія»:

1. кін. V – IV ст. до н.е.

2. кін. VI – III ст. до н.е.

3. поч. VII – IV ст. до н.е.

4. II ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

 

387. Протягом якого часу у Криму існувала скіфська держава «Мала Скіфія»:

1. кін. ІІІ ст. до н. е. – IV ст. н. е.

2. Поч. ІV ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.

3. VІ ст. до н. е. – V ст. н. е.

4. кін. IV ст. до н. е. – V ст. н. е.

 

388. На території якої із сучасних областей України знаходиться Кам’янське городище

1. Донецької

2. Дніпропетровської

3. Запорізької

4. в Криму

 

389. На території якого сучасного міста знаходяться рештки Неаполя Скіфського:

1. Одеса

2. Севастополь

3. Сімферополь

4. Херсону

 

390. Духовна культура пізніх скіфів Криму увібрала в себе елементи релігії і мистецтва:

1. римлян

2. греків

3. сармат

4. слов’ян

 

391. Найдавнішим кочовим населенням степової зони України, згадуваним в найдавніших писемних джерелах, були:

1. скіфи

2. сармати

3. кіммерійці

4. гуни

 

392. Хто з найдавніших античних авторів у своїх творах згадував про кіммерійців:

1. Геродот

2. Діодор

3. Страбон

4. Гомер

 

393. Кіммерійці були племенами, які за своєю мовою належали до:

1. тюркської групи

2. іранської групи

3. германської групи

4. слов’янської групи

 

394. У формуванні кіммерійської культури доби бронзи брали участь племена:

1. зрубної і білозерської культур

2. лужицької і тшинецької

3. культури кулястих амфор

4. культури стрічкової кераміки

 

395. Кіммерійські старожитності на території України досліджували:

1. Б. Шрамко, С. Махортих, С. Скорий

2. І. Забєлін, М. Веселовський, М. Ростовцев

3. О. Тереножкін, В. Мурзін, Б. Мозолевський

4. Б.Тимощук, І. Русанова, В. Баран

 

396. Кіммерійці раніше від інших народів Південно-Східної і Центрально Східної Європи оволоділи технікою виготовлення:

1. бронзи і міді

2. бронзи і заліза

3. золота і сталі

4. заліза і сталі

 

397. Серед пам’яток кіммерійців, відомих археологам, переважають:

1. поселення

2. могильники

3. святилища

4. житла

 

398. В історії кіммерійців виділяють два періоди:

1. зольнинський і комишуватівський

2. зольнинський і чорногорівський

3. чорногорівський і новочеркаський

4. новочеркаський і комишуватівський

 

399. Поховання біля с. Зольне поблизу м. Сімферополя, було відкрите:

1. О.І. Тереножкіним

2. Б.А. Шрамком

3. С.А. Скорим

4. А.О. Щепинським

 

400.Чорногорівський етап розвитку кіммерійців виділив:

1. О.І. Тереножкін

2. Б.А. Шрамко

3. С.А. Скорий

4. А.О. Щепинський

 

401. Новочеркаський етап розвитку кіммерійців виділив:

1. О.І. Тереножкін

2. Б.А. Шрамко

3. С.А. Скорий

4. О.О. Ієссен

 

402.Сусідні племена і народи переймали у кіммерійців:

1. зразки посуду

2. зразки прикрас

3. зразки зброї і спорядження верхового коня

4. зразки знарядь праці

 

403. Керамічні вироби кіммерійців представлені:

1. гончарними глечиками з вушками античного походження

2. ліпними горщиками тюльпаноподібної форми білозерського походження

3. грецькими амфорами

4. посудинами власного виготовлення

 

404. За походженням кіммерійці належали до:

1. іранської мовної групи

2. східно-слов`янської мовної групи

3. південно-слов’янської мовної групи

4. західно-слов’янської мовної групи

 

405. Сармати належали до:

1. осілого населення

2. кочового населення

3. землеробського населення

4. пастушого населення

 

406. Сармати за своєю мовою близькі до:

1. скіфів

2. кіммерійців

3. слов’ян

4. германців

 

407. Першим про племінний склад сарматів повідомив:

1. Геродот

2. Діодор

3. Страбон

4. Гомер

 

408.Кінець сарматського часу в історії Північного Причорномор’я пов'язаний з навалою:

1. кіммерійців

2. скіфів

3. готів

4. слов’ян

 

409.Сарматські пам’ятки на території України виділив:

1. А.О. Щепинський

2. О.В. Симоненко

3. Е.І. Соломонник

4. В.О. Городцов

 

410. У басейні середньої течії Сіверського Дінця відкрито і досліджено понад:

1. 30 сарматських поховань

2. 10 сарматських поховань

3. 100 сарматських поховань

4. 50 сарматських поховань

 

411. Курган Соколова Могила відкритий у:

1. 1960 р.

2. 1964 р.

3. 1984 р.

4. 1974 р.

 

412. Курган Соколова Могила досліджений:

1. А. О. Щепинським

2. О. В. Симоненком

3. Г.Т. Ковпаненком

4. Е. І. Соломонник

 

413. У кургані Соколова Могила було поховано:

1. сарматського царя

2. сарматську жінку, яка належала до соціальної верхівки суспільства

3. просту сарматську жінку

4. сарматського воїна

 

414. Сарматське поховання Соколова Могила на Південному Бузі датується:

1. І ст. до н.е.

2. І ст. н.е.

3. ІІ ст. н.е.

4. І – ІІ ст. н.е.

 

415. Поховання заможної сарматки в Ногайчицькому кургані досліджено:

1. А. О. Щепинським

2. О. В. Симоненком

3. Б. І. Лобаєм

4. Е.І. Соломонник

 

416. Курган Соколова Могила розташований біля:

1. с. Колосівка на Хмельниччині

2. с. Новорозанівка Миколаївської обл.

3. с. Ковалівка Миколаївської обл.

4. с. Миколаївка Запорізької обл.

 

417. Сарматські могильники у басейнах Ворскли, Псла і Сули на Дніпропетровському лівобережжі датуються:

1. І – ІV ст. н.е.

2. IІ до ст. н.е.

3. І – ІІІ ст. н.е.

4. ІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

 

418. Е.І. Соломоннік зробила значний внесок у досліджені:

1. сарматських знаків

2. сарматської зброї

3. сарматського посуду

4. сарматських звичаїв

 

419. На скільки хронологічних етапів поділяють сарматську культуру:

1. 3 етапи

2. 4 етапи

3. 5 етапів

4. 2 етапи

 

420. Батьківщиною сарматів перед приходом в українські степи були землі:

1. лісостепової зони України

2. степового Поволжя і Приуралля

3. Криму

4. Балкан

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти