ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


IX. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)

 

481. На території України латенський час датується:

1. VIII–II ст. до н.е.

2. VI ст. до н.е. – кін. І ст. н.е.

3. ІІ ст. – V ст. н.е.

4. VI-X ст. н.е.

 

482. Епоха пізньоримського часу на території України розпочинається:

1. у І ст. до н.е.

2. у ІІ ст. н.е.

3. у ІІІ ст. н.е.

4. у ІV ст. н.е.

 

483. Яких Ви знаєте археологів-дослідників культур пізньоримського часу:

1. К. Гадачек, М. Смішко, Й. Винокур, В. Баран, Д. Козак

2. О. Черниш, В. Гладилін, П. Борисковський, С. Смирнов.

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, І Шовкопляс.

4. Т. Пассек, С. Березанська, М. Пелещишин, Л. Крушельницька

 

484. Період першої чверті І тис. н.е. відзначається:

1. стабільністю етнокультурної ситуації

2. початками переселення великих груп людності на нові території

3. появою у степовій зоні України сарматських племен

4. колонізацією слов’янами Центральної і Східної Європи

 

485. Автори І – ІІ ст. н.е. називають слов’ян, що жили на території Південно-Східної Європи:

1. хорватами

2. венедами

3. гето-фракійцями

4. полянами

 

486. Про давніх східних слов’ян згадують у творах автори VI – VII ст. н.е.:

1. Прокопій Кесарійський, Йордан

2. Клавдій Птолемей, Корнелій Тацит

3. Геродот, Страбон

4. Діодор Сіцілійський, Псевдо-Маврикій

 

487. Під якими назвами згадуються ранні слов’яни у творі Йордана «Геттіка»:

1. поляни, сіверяни, деревляни

2. готи, гуни, авари

3. скіфи, сармати

4. венети, анти, склавини

 

488. Назвіть археологічні культури першої чверті І тис. н.е.:

1. пшеворська, липицька, зубрицька

2. висоцька, лужицька, поморська

3. чорноліська, гава-голігради

4. празька, пеньківська, райковецька

 

489. Кого Ви знаєте з дослідників липицької культури:

1. І. Коперницький, М. Смішко, В. Цигилик

2. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Пелещишин

3. І. Русанова, Б. Тимощук, Й Винокур

4. Ю. Кухаренко, В. Ауліх, О. Приходнюк,

 

490. Пам’ятки липицької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями, городищами і могильниками

3. поселеннями, могильниками і святилищами

4. городищами і могильниками

 

491. На якій території України проживали племена липицької культури:

1. Верхнє Подністров’я

2. Прип’ятське Полісся

3. Середнє Подніпров’я

4. в басейні Південного Бугу

 

492. Житла якого типу виявлено на поселеннях липицької культури?

1. наземні збудовані з каменю

2. землянки і напівземлянки

3. наземні шалашоподібного типу

4. напівземлянки і наземні глинобитні споруди

 

493. На якому поселенні липицької культури виявлено залишки обвугленого проса:

1. Чижиківському

2. Незвиському

3. Верхньолипицькому

4. Возилівському

 

494. Назвіть могильники липицької культури:

1. Чеснівський Раковець, Чистилів

2. Верхня Липиця, Болотня

3. Нижній Струтинь, Грабівець

4. Добростани, Бендюга

 

495. Поховання липицької культури переважно здійснювалися за обрядом:

1. інгумації у курганах

2. кремації у безкурганних могильниках

3. кремації у курганних могильниках

4. кенотафи

 

496. Хто виділив липицькі старожитності в окрему культуру (1911 р.):

1. М. Смішко

2. К. Гадачек

3. В. Баран

4. Т. Сулімірський

 

497. Біля с. Чижиків на Львівщині виявлено:

1. багате поховання липицької культури

2. жіноче поховання липицької культури

3. поховання пшеворської культури

4. кенотаф липицької культури

 

498. Яким часом визначається хронологія липицької культури:

1. І – поч. ІІІ ст. н.е.

2. І ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

3. ІІІ-V ст. н.е.

4. ІІ-V ст. н.е.

 

499. Господарство носіїв липицької культури базувалося на:

1. скотарстві

2. землеробстві і тваринництві

3. ремісництві

4. мисливстві і рибальстві

 

500. Кераміка липицької культури представлена виробами

1. ліпним та гончарним посудом

2. гончарним посудом

3. ліпним посудом

4. не знали кераміки

 

501. Орнамент на посуді липицької культури представлений:

1. прямих і хвилястих ліній

2. наліпних валиків, гудзків, косих насічок

3. дірчастими проколами під вінцями

4. зооморфним орнаментом

 

502. Асортимент липицького посуду складався:

1. з горщиків, мисок, чашок, ваз, глеків

2. лише з горщиків

3. горщиків і сковорідок

4. горщиків і горняток

 

503. Знаряддя праці липицької культури виготовлялися:

1. з каменю

2. з міді і бронзи

3. із заліза

4. із кременю

 

504. Який вид землеробства використовувало населення липицької культури:

1. підсічне

2. мотичне

3. орне

4. не знало землеробства

 

505. Римські монети та деякі імпортні речі засвідчують економічні і культурні зв’язки липицького населення з:

1. Дакією

2. Грецією

3. Римом

4. Фінікією

 

506. До якого етносу відносилися носії липицької культури:

1. слов’ян

2. германців

3. фракійців

4. тюрків

 

507. До яких племен відносилися носії липицької культури:

1. гето-даків

2. гото-гепідів

3. сармат

4. антів

 

508. На початку ІІ ст. н.е. на території Верхнього Подністров’я носії липицької, пшеворської і зарубинецької культур формують:

1. зубрицьку культуру

2. празьку культуру

3. поморську культуру

4. вельбарську культуру

 

509. На території якої країни знаходять аналогії до матеріалів липицької культури:

1. у Румунії

2. у Молдові

3. в Угорщині

4. у Бельгії.

 

510. Назвіть археологічну культуру, в утворенні якої прийняло участь липицьке населення:

1. празька культура

2. культура карпатських курганів

3. вельбарська культура

4. пшеворська культура

 

511. Зарубинецька культура була відкрита:

1. Д. Козаком

2. К. Гадачеком

3. В. Хвойкою

4. М. Смішком

 

512. Де і коли вперше виявлено пам’ятки зарубинецької культури:

1. наприкінці ХІХ ст. на Київщині

2. в середині ХІХ ст. біля Львова

3. на початку ХХ ст. на Івано-Франківщині

4. в кінці ХХ ст. на Волині

 

513. У могильнику зарубинецького культури у селі Корчувате І.М.Самойловським виявлено:

1. близько 50 поховань

2. 10 поховань

3. 1-не поховання

4. понад 100 поховань

 

514. В який час пам’ятки зарубинецької культури вивчали Є.В.Максимов, А.І.Кубишев, П.І.Хавлюк, П.М.Третьяков:

1. наприкінці ХІХ ст.

2. у другій половині ХХ ст.

3. на початку ХХ ст.

4. на початку ХХІ ст.

 

515. Назвіть локальні варіанти зарубинецької культури:

1. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Верхнє Подесення

2. Середнє Подніпров’я, Верхнє Подністров’я, Західне Побужжя, Південне Побужжя, Верхнє Подесення

3. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, степова зона України

4. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Західне Побужжя

 

516. Де знаходилися поселення зарубинецької культури:

1. на високих мисах рік, ярів або на перших надзаплавних терасах

2. на других надзаплавних терасах озер та інших водоймищ

3. підгірській місцевості

4. у степовій зоні

 

517. Яка середня площа поселень зарубинецької культури:

1. близько 6 га

2. понад 10 га

3. до 2 га

4. 7-8 га

 

518. Які три групи зарубинецької культури виділив Є.В.Максимов для Середнього Придніпров’я:

1. ранню, середню і пізню

2. західну, північну та південну

3. канівську, ржищівську і київську

4. київську, бережанську та білоцерківську

 

519. Вкажіть площу жител зарубинецької культури:

1. 10 – 12 кв. м

2. 18 – 20 кв. м

3. до 30 кв. м

4. 35 – 40 кв. м

 

520. Населення зарубинецької культури вело спосіб життя:

1. осілий

2. кочовий

3. змішаний

4. пастуший

 

521. Пам’ятки зарубинецької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями і окремими похованнями

3. поселеннями, городищами і могильниками

4. поселеннями і городищами

 

522. Основою господарства зарубинецької культури було:

1. скотарство

2. землеробство і тваринництво

3. мисливство і рибальство

4. ремесла

 

523. Населення зарубинецької культури користувалося посудом виготовленим:

1. на ручному гончарному крузі

2. на гончарному крузі з ножним приводом

3. ліпним способом

4. не знали кераміки

 

524. В зарубинецькій культурі ювелірні вироби виготовлялися:

1. із заліза

2. з привізної бронзи

3. з міді місцевого видобування

4. із золота і срібла

 

525. У середовищі зарубинецької культури використовували знаряддя праці, виготовлені із:

1. чавуну

2. каменю і кременю

3. міді і бронзи

4. заліза

 

526. Сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами зарубинецькі племена обробляли:

1. дерево

2. кістку

3. шкіри та хутра

4. кераміку

 

527. Вкажіть характер поховань зарубинецької культури:

1. інгумації у безкурганних могильниках

2. інгумації в курганах

3. кенотафи

4. кремації у безкурганних могильниках

 

528. Вкажіть хронологію зарубинецької культури

1. І ст. до н.е. – кін. І ст. н.е.

2. поч. ІІ ст. до н.е. – поч. V ст. н.е.

3. І ст. н.е. – поч. ІІІ ст. н.е.

4. кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

 

529. Вкажіть основну територію поширення пшеворської культури

1. Західна Україна

2. Південна і Центральна Польща, Західна Україна

3. Південна та Центральна Україна

4. Північна Румунія

 

530 Назвіть кількість досліджених пшеворських могильників на території Польщі:

1. близько 10 могильників

2. понад 40 могильників

3. майже 60 могильників.

4. біля 100 могильників

 

531. На території Західної Волині пшеворське населення проживало поряд із:

1. зарубинецькими племенами

2. фракійськими племенами

3. липицькими племенами

4. германськими племенами

 

532. До якого століття належать перші публікації про пам’ятки пшеворської культури:

1. кінця ХVІІІ ст.

2. середини ХІХ ст.

3. кінця ХІХ ст.

4. початку ХХ ст.

 

533. Пшеворська культура отримала назву від:

1. могильника в Добростанах

2. могильника в Бендюзі

3. могильника у Гриневі

4. могильника в Гацях

 

534. Назвіть дослідників пшеворської культури

1. К. Гадачек, М. Смішко, Д. Козак

2. О. Черниш, В. Гладилін, П. Борисковський

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін

4. Т. Пассек, С. Березанська, М. Пелещишин

 

535. Могильники якого типу характерні для пшеворської культури:

1. безкурганні

2. курганні

3. змішаного типу

4. кенотафи

 

536. У пшеворській культурі поховання воїнів супроводжували:

1. дорогоцінні речі

2. предмети побуту

3. предмети озброєння

4. інвентар відсутній

 

537. На котрому із пшеворських могильників знайдено бронзову накладку для піхов меча:

1. у Звенигороді

2. у Гриневі

3. у Добростанах

4. у Гацях

 

538. Основу господарства пшеворського населення Верхнього Подністров’я і Західної Волині становили:

1. рибальство і приселищне скотарство

2. землеробство і приселищне скотарство

3.рибальство і землеробство

4. рибальство, збиральництво і мисливство

 

539. У котрому році К. Гадачек дослідив великий тілопальний могильник у с. Гаці біля Пшеворська:

1. 1932 р.

2. 1939 р.

3. 1898 р.

4. 1905 р.

 

540. Хто із дослідників у 30-х роках ХХ ст. систематизував відомі на той час матеріали пшеворської культури на західноукраїнських землях:

1. М. Смішко

2. К. Гадачек

3. Д. Козак

4. В. Баран

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти