ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Змістовий модуль 6. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

ПРАКТИКУМ

Змістовий модуль 6. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

Тема. Лексикологія. Семасіологічна характеристика сучасної лексичної системи.

Опрацювати літературу: 6, 238; 8, 16-17; 22, 91-92, 92-95; 98-99; 25, 10-11, 65-66, 81, 122; 27, 10-17; 32, 3-8, 31-40; 34, 5-16, 30-31.

Підготувати відповіді на питання:

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

2. Слово як одиниця лексикології (огляд визначень з коментаріями). Типи слів.

3. Слово і поняття.Значення слова як лексичної одиниці.

4. Повнозначні і неповнозначні слова.

5. Поняття про сучасну лексико-семантичну систему. Парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні системні відношення в лексиці.

6. Тлумачні словники як характеристика системних зв’язків слів.

Виконати вправи і завдання /письмово/:

1. З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви істот, рослин, конкретних предметів, абстрактних понять; назви ознак, властивостей, за матеріалом, за належністю особі, тварині; назви дій, станів, мовлення, мислення тощо.

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки.

Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так, що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам’яті – і не виходить. От-от, здається ... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так...

Як вони оте роблять, цікаво знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розтулюю очі. Тепер я винний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

/М.Коцюбинський/.

2. Перепишіть слова. Чи всяке поєднання мовних звуків становить слово? Як ви розумієте – слова мають значення?

Гагара, потапка, героїня, хчдінка, ватага, тлупа, дошка, пркно, молот, кладіво, прихід, фарност, нахабність, дгзост, герцог, вевода, гвардієць, гардіста, галченя, кавче.

3. Запишіть подані ТГ слів, опустивши “четверте зайве”. Яким словом можна об’єднати кожну групу?

Книга, зошит, олівець, вулиця; радісний, усміхнений, веселий, п’ятий; дівчина, хлопець, чоловік, ластівка; високий, зелений, синій, червоний; хата, будинок, трактор, дім; газета, журнал, вікно, книга; працьовитий, лінивий, сільський, старанний; сніг, дощ, стіл, град; жито, яблуко, овес, пшениця; третій, десятий, прямий, шостий.

4. Згрупуйте слова зі спільним значенням, запишіть їх, давши кожній ТГ узагальнену назву.

З р а з о к. Тварини: ведмідь, олень, вовк...

Ластівка, стіл, п’ять, дуб, тридцять, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, сорок, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, двісті, ворона, клен, шахтар, пальто, сорок, п’ять, сокіл, агроном, каштан, артист, щука, хек, синиця, ясен, карась, куртка, спідниця.

5. На основі аналізу кількох словникових статей, керуючись запропонованим планом, дайте характеристику тлумачному словнику української мови /див.: 46, 54/: 1. Коли і ким укладено словник. 2. Мета і завдання словника. 3. Обсяг і будова. 4. Лексичний склад словника. 5. Словникова стаття: зміст і композиція. 6. Список умовних скорочень, їх мотивація, принципи обумовленості. 7. Прийоми тлумачення слів. 8. Джерела ілюстративного матеріалу.

6. Порівняйте будову і зміст словникових статей в УРЕС /див.: 57/ і в тлумачному словнику /див.: 46, 54/. Поясніть, чим зумовлена відмінність у поясненні слова “слово”.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (4 год.)

Тема. Семантична структура слова.

Опрацювати літературу: 3, 5-18; 4; 6, 65-66; 8, 17-18, 18-20, 21-22, 26; 9, 56; 12, 20-21, 26-28, 38-41; 14, 189, 196; 22, 40-42; 27, 26-27, 44-46, 51-56, 57-58; 32, 31-40; 34, 49-50, 54-58, 94-112, 101-103, 112-113; 51, 276, 378-379.

 

Підготувати відповіді на питання:

1. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

2. Типи переносних значень: метафора і метонімія,їх різновиди.

3. Лексема. Основні типи лексичних значень слів.

4. Функціонально-стилістична роль полісемії.

Виконати вправи /письмово/:

1. Чому лексичне значення не тотожне поняттю? Чи лексичне значення виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а які – ні:

Ага, гей, Батьківщина, еге, край, киць, но, няв, початок, птаство, студент.

2. Зіставте різні підходи до визначення лексичного значення слова. Який із них, на вашу думку, відповідає рівню сучасної лінгвістики?

Цю співвіднесеність слова з яким-небудь явищем об’єктивної дійсності, історично закріпленому в свідомості мовців, визначають як лексичне значення слова” /О.Волох/.

Лексичне значення – це зміст слова та відповідність, яка встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тією об’єктивно існуючою одиницею (предметом, явищем), яка відбивається в мові через поняття” /М.Доленко/.

Значення лексичне – реальний, предметно-речовий зміст слова, який визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям” /Д.Ганич, І.Олійник/.

“У теоретичному мовознавстві існують різні розуміння лексичного значення слова. За одним із них лексичне значення – це найменуванняпредметів, якостей, дій як явищ об’єктивної дійсності. Однак цей погляд фактично ототожнює лексичне значення зі словом. Іноді вважають лексичним значенням узагальнений образ, відображення предмета чи явища дійсності. Таке тлумачення веде до ототожнення лексичного значення з поняттям. Нарешті, є погляд, що лексичне значення – це відношення слова, що його виражає, до позначуваного ним предмета або явища дійсності і до його психічного відображення” /С.Семчинський/. В и с н о в к и записати (!).

3.Накреслити схему “Типи лексичних значень слів” /див.: 27, 44/. Посилаючися на дані словникових статей тлумачних словників /див.: 46, 54/, проаналізувати за схемою 2-3 слова (на вибір студента).

4.Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.

Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, ціаноз, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, волейбольний, атестувати, клеїти, шлях, голова /див.: 46, 54/.

5.Опрацювати статті Р.А.Будагова /див.: 3; 4/ і статтю “Закон многозначности слова” // Сб. Русская речь, 1972. - №3. – С.132-140, підготувати доповідь на тему: “Закон багатозначності слова”.

6.Із словами голова, поле, світлий, білий утворіть по декілька словосполучень так, щоб там були слова з прямим і переносним значеннями. Запишіть їх. Складіть з деякими з них речення.

7.Визначте типи переносних значень: метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію.

1. Запорошений снігами

В синіх іскорках синиць,

Сад мій білими руками

Потягнувся до зірниць /М.Нагнибіда/.

2. Київ завжди радо зустрічає друзів /З газ./.

3. Чорнобильська блискавка безжально вдарила в генетичне серце України /З газ./.

4. Ввібрало воно, рідне слово, в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дубрави, спів соловейка /Ю.Мушкетик/.

5. Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим /Л.Костенко/.

8.За характером організації ЛСВ в багатозначному слові дослідники відзначили три основні типи полісемії / багатозначності/: 1) радіальна, 2) ланцюжкова, 3) радіально-ланцюжкова. Ознайомтеся зі схемами семантичної структури багатозначних слів /див.: 12, 26-28/; посилаючись на дані тлумачних словників /див.: 46, 54/, наведіть приклади багатозначних слів з трьома типами полісемії. Семантичні структури цих багатозначних слів подайте графічно (у вигляді схеми).

9.Перепишіть. Поясніть стилістичний прийом використання багатозначного слова хліб у наведеному реченні художнього стилю.

З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї, і кращих немає на світі вістей, ніж – хліб уродився у рідному краї /П.Воронько/.

Змістовий модуль 7. Фразеологія.

Змістовий модуль 8. Лексикографія .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10 (4 год.)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11(2 год.)

Тема . Модульна контрольна робота.

Варіанти модульної контрольної роботи до розділів

“Лексикологія - Лексикографія”

Варіант 1.

1.Предмет і завдання фонетики. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

2.Українська орфографія та її принципи: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний), диференціюючи написання.

3.Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12) речень, записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 2.

1.Поняття про голосні звуки, їх класифікація.

2.Наголос. Характер українського наголошення. Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів (приклади!).

3.Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.Типи переносних значень: метафора і метонімія,їх різновиди.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 3.

1.Приголосні звуки, їх класифікація.

2.Закономірності фонетичної та фонематичної транскрипції.

3.Поняття про омонімію. Типи лексичних омонімів, шляхи їх виникнення. Різновиди неповних лексичних омонімів: омоформи, омофони, омографи. Міжмовна омонімія (приклади).

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 4.

1.Поняття про асиміляцію приголосних. Повна і часткова асиміляція, регресивна і прогресивна асиміляція: за голосом, за м’якістю, за місцем і способом творення (приклади).

2.Позначення на письмі м’якості приголосних; правила вживання м’якого знака.

3.Поняття синоніміки, синонімії, синоніма. Основні типи синонімів (огляд класифікацій).

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 5.

1.Поняття про фонему. Основний вияв фонеми, її позиційні та комбінаторні варіанти.

2.Поняття про лексичні антоніми. Типи антонімів за семантикою і структурою (огляд класифікацій).

3. Короткий огляд розвитку письма.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 6.

1.Поняття про склад (відкриті, закриті, наголошені, ненаголошені). Закономірності складоподілу в українській мові.

2.Найдавніші чергування в системі голосних фонем.

3.Успадкована лексика. Основні лексичні шари, їх історична зумовленість.Запозичення, їх типи (лексичні, словотвірні, морфологічні, семантичні). Калькування.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 7.

1.Українська літературна мова і діалекти української мови.

2.Дисиміляція приголосних. Основні правила української вимови голосних і приголосних.

3.Поняття про активну і пасивну лексику української мови.

Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 8.

1.Поняття про стиль. Основні стильові різновиди української літературної мови.

2.Спрощення груп приголосних в українській мові.

3.Функціонально-стильове розмежування сучасної української літературної мови .

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 9.

1.Позиційні чергування в системі голосних фонем (приклади).

2.Поняття про орфоепію, графіку і орфографію (визначення).

3.Предмет фразеології. Основні типологічні ознаки фразеологізмів. Порівняльна характеристика слів і фразеологізмів.

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Зміст самостійної роботи студентів

№ п/п Перелік питань для самостійного опрацювання Кількість годин Номери літератури
1 2 3 4
Модуль 6. ПН. 59.
1. 2. 3.   Слово та поняття Джерела синонімії,антонімії Роль соціологічних чинників у розвитку лексичної системи української літературної мови 1, 3, 4, 5, 6, 20, 18,26,8
Модуль 7. ПН.60
4. Використання фразеологізмів у різних стилях мови 1-20
Модуль 8. ПН.61.
5. Розвиток лексикографії в останні десятиріччя додаткова література(словники)

 

Самостійна робота №1.

Тема 1. Однозначні і багатозначні слова.

Виконати вправи і завдання:

1. Випишіть із “Короткого тлумачного словника української мови” п’ять однозначних слів і складіть з ними речення. Поясніть, чому ці слова мають лише одне значення.

2. Спишіть прислів’я. З’ясуйте значення виділених слів (користуйтеся тлумачними словниками).

1. Золото і в огні блищить. 2. Срібло-золото тягне чоловіка в болото. 3.Наука – срібло, а практика – золото. 4.Кинь ячмінь у болото, вбере тебе у золото. 5.Засип правду золотом, затопчи її в болото, а воно все-таки наверх вийде.

3. Спишіть. З’ясуйте, у якому прямому чи переносному значенні вжиті у реченні виділені слова. Якими частинами мови вони є?

Через хмари вечорові ходить місяць навпрошки. Я поклонюся знов дорозі, подорожник пахне громом. Обабич шляху йдуть тополі, такі ж нестримні, як зима. Осіннє небо брови хмурить. Колосом шепче жито.

4. Запишіть речення. З’ясуйте значення слів на позначення дій і стану, обґрунтуйте поняття “багатозначність” (або полісемія).

Двигтіла ніч, і страхом волохатим

Кректала, рвалась, репалась земля.

І небо там, на півночі, двигтіло,

І цвяхи зір все цвяхувало в тіло /І.Драч/.

5. Ознайомтеся з уривком із статті про розвиток значень слів. Зробіть висновок про причини виникнення нових значень слів.

У процесі розвитку мови відбуваються певні зрушення в значеннях слів. Причина цього – в зміні життя, яке віддзеркалює мова. Так, значення багатьох слів розширюється. Напр., словом перо з часом почали називати не тільки роговий нашкірний утвір у птахів, а й металевий предмет для писання чорнилом. Крилом називається тепер не лише орган у птахів, комах, кажанів, а й несуча поверхня літальних апаратів. Крім цього, вживаються звороти “крило будинку”, “батьківське крило”. А от слово синій мало значення “сяючий” і означало будь-який колір.

 

Самостійна робота №2.

Тема1. Полісемія та омонімія.

Виконати вправи і завдання:

1. Запишіть спочатку словосполучення з багатозначними словами, а потім – з омонімами. Зробіть висновки.

Легкий птах, легкий шелест; кормовий трюм, кормовий буряк; праве око, досвідчене око; околиця села, околиця шапки; шкіра людини, шкіра верби; череда корів, цілюща трава череда; красива чашечка, коління чашечка; третя частка заробітку, листя з вузькими частками; морська чайка, козацька чайка (користуйтеся тлумачними словниками!).

2. З’ясуйте, які слова, що повторюються, є полісемічними, а які являють собою лексичні омоніми. Поясніть, чим відрізняється багатозначність від омонімії.

Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі /З журн./. Накріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом. /Довж./. Хоч би ж був латку дав налатати /Гол./. – Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів з білими латками на спині? /Вас./. Полоти і копати помагала. А недавно кулики на полі розставляла /Авт./. Усякий кулик до свого озера привик /Нар. тв./. Вова біг, доки не почало колоти в боці /Коп../ Біля сарая Галаган колов дрова /Гол./.

(Користуйтеся тлумачними словниками і словником омонімів!).

3. Розкласифікуйте омоніми у три колонки (омографи, омофони, омоформи). Дайте визначення зазначених типів неповних омонімів.

Задачі – за дачі, гриби – греби, потри – по три, дорога – до рога, обід – обід, слідкувати – слід кувати, мала - мала, любо – Любо, кленок – клинок.

4. Доведіть, що слово луна в українській мові і луна в російській мові – міжмовні омоніми.

Дайте визначення міжмовній омонімії. Наведіть власні приклади.

5. Прочитайте прислів’я та приказки. Перепишіть їх, правильно поставивши наголос.

Дорога ложка до обіду. Його й кури загребуть. Не мала баба клопоту, так купила порося. Де високі гори, там глибокі доли. Як прийде туга – пізнаєш друга.

З’ясуйте, до яких слів ще можна дібрати омоніми, змінивши місце наголосу. Запишіть ці слова.

Тема 2. Пароніми.

Виконати вправи і завдання:

1. Подайте визначення паронімів. Допишіть другий член паронімічної пари.

Адресат - ..., вакація - ..., кампанія - ..., континент - ..., дипломат - ..., відтинок - ..., відмінний - ..., особовий - ..., снувати - .../див.: 8, 31-32/.

Наведіть власні приклади паронімічних пар; уведіть пароніми у речення; поясніть лексичне значення дібраних паронімів.

2. До поданих паронімів доберіть слова так, щоб утворилися нормативні словосполучення.

Виголошувати (рішення, незалежність, промову).

Оголошувати (доповідь, вирок, закон).

Проголошувати (братерство, прогнози, попередження).

Помітка (цікава, інформаційна, олівцем).

Примітка (змістовна, коротка, фарбою).

Замітка (в газеті, чорнилами).

Користуючися словниками, подайте тлумачення стрижневих слів.

3. Відшукайте і виправте помилки, викликані змішуванням паронімів. Обґрунтуйте своє рішення.

На концерті був присутній увесь особистий склад батальйону. Він працював на водній станції рятівником. Співець – це вокаліст, а співак – народний виконавець, який імпровізує в супроводі народного інструмента. Це була дійова модель космічної станції.

Д о в і д к а: діюча, співець, співак, рятувальник, особовий.

4. Користуючись тлумаченнями, вміщеними у “Словнику паронімів української мови”, визначте, про які пароніми йдеться.

1. Такий, від якого нічого не відокремлюється, наповнений по вінця чим-небудь, узятий повністю. 2. Який відзначається внутрішньою єдністю.3. Який складається або виготовлений з одного шматка, однієї речовини; суцільний. 4.Правове становище установ, організації, осіб і т.ін. 5. Зведення правил, положень, що визначають завдання, устрій, функції і порядок діяльності якоїсь організації, установи і т.ін. 6. Набуття характерних ознак і форм у процесі розвитку і формування когось або чогось. 7. Організація, здійснення чого-небудь; виявлення, введення в дію чогось.

Д о в і д к а: цілий, цілісний; становлення, установлення; статут, статус.

5. Вправа 40 /див.: 36, С.50/.

6. Дайте визначення парономазії. Наведіть свої приклади.

Тема 3. Синоніми.

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 37 /див.: 36., С.49/.

2. Спишіть речення. Підкресліть синоніми та вкажіть, якою частиною мови вони виражені. Дайте визначення синонімів.

Земля й небо розколювались від гущу і гуркоту /В.Богомолов/. А поле хитається, гойдається /В.Богомолов/. Справді, було спокійно і тихо, мряку розвіяла сонячна злива /О.Пархоменко/.

В багровій пітьмі виникають розмаїті зорі – лілові, фіолетові, золоті. Пливуть, пливуть химерні, казкові візерунки /О.Бердник/. Студений вітер б’є в холодні вікна /М.Рильський/. Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить /Т.Шевченко/.

3. Вправа 47 /див.: 36, С.50/.

4. Запишіть синонімічні ряди. З’ясуйте, до яких ТГ (тематичних груп) вони належать. Доберіть, якщо можна, спільний для кожного синонімічного ряду синонім. Якщо не можна, поясніть чому.

1) Веселий, радісний, збуджений, усміхнений; 2) безсумнівний, очевидний, доведений, безперечний; 3) білий, яскравий, ясний, чистий, світлий, прозорий; 4) товстий, ситий, повний, огрядний; 5) просторий, вільний, широкий; 6) лагідний, м’який, ласкавий, спокійний, тихий; 7) короткий, короткочасний, короткотривалий, тимчасовий.

Дайте визначення синонімічного ряду і домінанти синонімічного ряду.Наведіть приклад.

5. Спишіть. Підкресліть перифрази.

Колиско тополина трьох мужів,

Що розтоптали троєжалля змієве, -

Возрадуйся, мій сивочолий Києве, -

Високий щит слов’янських рубежів! /Б.Олійник/.

Дайте визначення перифрази, поясніть стилістичну роль.

Тема 4. Антоніми.

Виконати вправи і завдання:

1. Спишіть. Підкресліть антоніми. Дайте характеристику антонімів за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення). Дайте визначення антонімів.

Хто ж ти, хто ж ти дух надземний –

Чую голос твій таємний, То повіє, то ущухне

Голос смілий, ніжно-мрійний, Буйний вітер на роздоллі...

То жалкий, то безнадійний, Глянь – мигне та й знов потухне

То бурхливий, то спокійний... Огоньок заблудлий в полі.

Останній звук моєї ліри

Не буде криком безпорадним,

Не буде стогоном зневіри,

А гімном радісно-принадним

Того співця, що лине в вирій

Перед морозом повновладним /Г.Чупринка/.

2. Вправа 47, 48 /див.: 36, С.50/.

3. Користуючись “Словником антонімів”, поясніть особливості вживання антонімів грубий – делікатний, доводити – спростовувати, короткозорість – далекоглядність.

Доведіть, чому людина має бути далекоглядною і делікатною.

4. Чи можна вважати антонімічними такі пари слів: доля – недоля, синій – не синій, писати – не писати, хата – палац?

Якщо ні, то чому? У разі потреби зверніться до “Словника антонімів” /автор М.Полюга/.

Скажіть, які антоніми називають “найпримітивнішими”. Чому?

5. Дайте визначення антитези. Спишіть прислів’я. Підкресліть антоніми. Скажіть, як впливають вони на зміст і виразність прислів’їв.

Молодому книга – крила, старому – кийок. Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду. Ученому – світ, а невченому – тьма. Знайко біжить, а незнайко лежить. Як небеса височина, так морська глибина /З нар. творчості/.

 

Самостійна робота №3.

Тема 1. Склад лексики сучасної української мови за походженням.

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 215. – С.94 /див.: М.Т.Доленко. Вступ до мовознавства. – К.: В.шк., 1975. /для довідки див.: 7, 130-151; 8, 36-52/.

2. Вправа 218. – С.97 /див.: М.Т.Доленко. Вступ до мовознавства. – К.: В.шк., 1975/.

3. Дайте визначення інтернаціоналізмів. Із ряду слів виберіть інтернаціоналізми, з’ясуйте їх значення (користуйтеся словниками!).

Джигіт, біологія, джем, концерт, автомат, заблукати, супутник, сектор, архітектура, демократія, супутник, книга, вулик, атом, університет, фізика, соло, соната, малиновий.

4. Продовжіть ряди слів, які б починалися названими грецькими і латинськими елементами. Що означають ці елементи?

Аеро... (гр. “повітря”) – аеробус,...

Біо...(гр. “...”) – біогенез, ...

Зоо... ( гр. “...”) – зоогеографія, ...

Інтер... (лат. “...”) – інтервал, ...

Теле... (гр. “...”) – телеграф, ...

5. Вправа 43, 53 /див.: 36, 50-51/.

Зробіть розгорнуті висновки про склад лексики сучасної української мови за походженням.

Тема 2. Лексика сучасної української мови з погляду активного і пасивного вживання.

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 51 /див.: 36, С.51/.

2. Запишіть спочатку застарілі слова, а потім – загальновживані. Поясніть значення застарілих слів, користуючись тлумачним словником.

Дворянин, посуд, слово, війт, пальто, збори, полтина, козак, губернатор, мірошник, десятина, мотика, плуг, голуб, весна.

3. Розгляньте лексику наведених текстів. Випишіть в окремі групи слова, які вийшли з активного словника, і слова, які ввійшли до української мови в різні періоди її розвитку (для довідки див.: 7, 160-164).

Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани /Коц./. Економ насунув шапку і якось боком просунувся крізь юрбу /Коц./.

Дивна картина постала перед очима Зої, коли вона ввійшла в термічний цех. Увечері величезна будова здавалася ще більшою, протилежна стіна просто ховалася десь у далечині, ледь жевріло світло великих ламп. А біля невисокого стелажа схилилося двоє людей, голови яких були закриті великими масками. Коли Сахно міняв електрод і воль вата дуга на мить погасла, весь цех став зовсім темним після світла зварювання, лампи здавалися згасаючими жаринками.

4. Поясніть значення неологізмів.

Інопланетянин, місяцехід, біоробот, дзюдоїстка, роботокомплекс, відеостудія.

З’ясуйте, яким способом утворилися неологізми.

5. Запишіть окремо: а) загальновживані слова, б) застарілі слова, в) неологізми. Назвіть неологізми, які стали загальновживаними.

Ракета-носій, літак, мушкет, пан, агротехніка, цар, вікно, супермаркет, поміщик, школа, гувернантка, комп’ютер, книга, телеекран, панщина, дерево, жупан, шоу, відеомагнітофон, інтербачення, шолом, гетьман, праця, фунт, море.

Тема 3. Лексика сучасної мови з експресивно-стилістичного погляду.

Виконати вправи і завдання:

1. Перепишіть, підкресліть загальновживані слова. Дайте визначення загальновживаних слів.

Бутон, буцик, “коржик”, школа, вандрівка “мандрівка”, весна, бушля “чапля”, журнал, легкий, ватра “вогнище”, зелений, два, свій, характер, ванна, бучина “букове дерево”, вечори на “вечір”, вокруги “навколо”, наука, здрейфити “злякатися”.

2. Прочитайте, запишіть кожну пару слів так, щоб спочатку йшло діалектне слово, а потім – літературне. Дайте визначення діалектизму.

Збузувати – засипати, завгодя – зарані, завидки – завидощі, косоокість – зиз, змисл – смисл, калабатина – калюжа, крів – крав, кропка – крапка, обман – злуда, зглядь – увага, їда – з’їжа.

3. Прочитайте, випишіть виділені слова. Скажіть з діяльністю людей якої професії вони тут пов’язані. Дайте визначення професіоналізмів, наведіть власні приклади.

Простора майстерня, освітлена сонцем, нагадувала велику музейну кімнату, в якій хаотично висіли різні картини, етюди, портрети, все багатство, яке створив він за багато років. Його власний світ, витвір його фантазії і невтомних рук... Намальовані ним портрети, здавалось, оживали й розмовляли з ним лише очима... Біла і червона фарби надавали їм такого вигляду. Береговець часто розглядав знайомі малюнки і пригадував...

4. Розкласифікуйте слова: у першу колонку – науково-термінологічну лексику, у другу – суспільно-політичну, у третю – професійну лексику.

Азот, натрій, ідея, класовий, вуглець, сівба, косовиця, альтернативний, кандидат, обмолот, симфонія, боронування, арія, міщанин, аналіз, дослідження, тотожність, ділення, суцвіття, логарифм, любисток, барвінок, козак, кошовий.

Проблемні питання:

Скажіть, які труднощі були у вас під час виконання вправи. Чи не можна частину слів віднести у різні групи? Чи не здається вам, що поділ лексики з погляду стилістичного використання значною мірою умовний?

5. Наведіть приклади емоційно забарвленої лексики, просторічної лексики і вульгаризмів. Поясніть їх стилістичну роль.

Зробіть розгорнуті висновки про лексику сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду.

Самостійна робота №4.

Тема 1. Фразеологія.

Виконати вправи і завдання:

1. Розподіліть фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів на три групи: а) фразеологічні зрощення, б) фразеологічні єдності, в) фразеологічні сполучення. У чому особливість кожної групи фразеологічних зворотів? Дайте визначення фразеологізму.

Бенеря вхопила, байдики бити, бити (вдарити) по руках, бити чолом, брати до уваги, брати на кпини, і ріски (крихти) в рот не брати, держати хвіст бубликом, бульки пускати, дев’ятий вал, як вареник у маслі, вирости з пелюшок, вести до кінця, вести за руку, вибивати з сідла, вибивати тропака, здоровий глузд, раз-два і готово, гризти граніт науки, дати перцю, пекти раки, закрутити гайки, лупати очима, ловити мух, ловити кожну хвилину (мить), намилити голову, тримати під каблуком, шкребе на душі.

2. Визначте структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць (прислів’я, організовані речення, словосполучення, одиниці з одним повнозначним словом). Зробіть висновки про структурну організацію фразеологізмів, наведіть власні приклади.

Добрий початок – половина справи. З краси не пити роси. Сіль землі. Не до снаги. Душа в душу. Пройти вогонь і воду. З вогником. Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приставиш. Між життям і смертю. Як перемиті.

3.Запишіть по п’ять фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім. Поясніть значення дібраних вами фразеологізмів. Скажіть, якими частинами мови можуть виражатися опорні слова у фразеологічних зворотах /для довідки див.: 7, С.172/.

 

Модульний контроль

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Х., 1983.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.:Освіта, 1991.

3. Будагов Р.А. Многозначность слова // Фил. науки. – 1958. – №1. – С.5-18.

4. Будагов Р.А. Моносемия и полисемия / в кн. «Сравнительно-семасиологические исследования». – М.:Просвещение, 1963.

5. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К.:Освіта, 1990.

6. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

7. Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1993.

8. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.:Освіта, 1972.

9. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. – М., Л., 1965.

10. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.Освіта, 1987.

11. Коваль А.П. Слово про слово. – К.:Освіта, 1986.

12. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. – Х.:ХДУ, 1977.

13. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. – Х.:ХДУ, 1987.

14. Новиков Л.А. Семантика русского языка. – М.:Наука, 1982.

15. Откупщиков Ю.В. К истокам слова. – М.:Наука, 1973.

16. Плотников Б.А. Основы семасиологии. – Минск, 1984.

17. Прохорова В.Н. Актуальные проблемы современной русской лексикологии. – М.:Просвещение, 1973.

18. Скиба М.М. Розповіді про слово. – Дрогобич, 1996.

19. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.:Освіта, 1973.

20. Стилістика сучасної української мови /За ред. О.Д.Пономарєва. – К.:Либідь, 1997.

21. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.Білодіда. – К.:Освіта, 1973.

22. Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Д.Пономарєва. – К.:Либідь, 1997.

23. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Х., 1990.

24. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в школі. – К.:Освіта, 1990.

25. Усатенко Т.П. Лексична семантика і розвиток мовлення учнів. – К.:Освіта, 1984.

26. Уфимцева А.А. Лексическое значение // Принцип семасиологического описания лексики. – М.:Наука, 1986.

27. Фомина М.И. Современный русский язык. Лексикология. – М.:Просвещение, 1990.

28. Царук О. Українська мова серед інших слов’янських. – Дн.:ДДУ, 1998.

29. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К.:Освіта, 1984.

30. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запор.:ЗДУ, 1993.

31. Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.:Освіта, 1989.

32. Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка. – М.:Просвещение, 1964.

33. Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М.:Наука, 1973.

34. Шмелев Д.Н. Современный русский язык. Лексика. – М.:Просвещение, 1977.

35. Ющук І.П. Українська мова. – К.:Освіта, 1976.

36. Явір В., Колоїз Ж. Українська мова. Завдання для конкурсів, олімпіад, факультативів. – Кр. Ріг:КДПУ, 1995.

ДОВІДКОВА

37. Бутенко Н.П.Словник асоціативних означень іменників в українській мові. – Львів, 1985.

38. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

39. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К., 1989.

40. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986.

41. Грінченко Б. Словарь української мови: В 4 т. – К., 1958. – Т.1.; Т.2; Т.3; Т.4.

42. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.

43. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – К., 1982. – Т.1.; 1985. – Т.2.; 1989. – Т.3.

44. Энциклопедический лингвистический словарь. – М.:Просвещение, 1990.

45. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз. – К.:Освіта, 1985.

46. Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Л.Гумецької. – К.:Освіта, 1978; За ред. Д.Гринчишина. – К.:Освіта, 1988.

47. Культура української мови. Довідник. – К.:Освіта, 1990.

48. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.:Освіта, 1971.

49. Плющ М.Я., Грипас П.Я. Українська мова: Довідник. – К.:Освіта, 1990.

50. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К.:Освіта, 1987.

51. Розенталь Л.Э., Теленкова М.А., Словарь-справочник лингвистических терминов. – М.:Наука, 1976.

52. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К.:Освіта, 1974.

53. Словник труднощів української мови / За ред С.Я.Єрмоленко. – К.:Освіта, 1989.

54. Словник української мови: В 11т. – К.:Освіта, 1970-1980.

55. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К.:Освіта, 1968.

56. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2т. – К.:Освіта, 1984.

57. Український радянський енциклопедичний словник: В 3 т. – К.:Освіта, 1966.

58. Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова: Довідник. – К.:Освіта, 1996.

59. Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.:Освіта, 1986.

60. Чак Є.Д. Складні випадки українського слововживання. – К.:Освіта, 1965.

Додаткова

61. Абаев В.И.О подаче омонимов в словаре // ВЯ. – 1957. – №3. – С.31-43.

62. Арсеньева М.Г. и др. О Тождестве слова // Фил. науки. – 1965. – №2. – С.52-68.

63. Будагов Р.А. Закон многозначности слова // Сб.: Русская речь, 1972. – №3. – С.132-140.

64. Караман С.О. та ін. Українська мова. Робочий зошит. – К.:Ленвіт:, 1988.

65. К обсуждению вопроса об омонимах // ВЯ. – 1959. – №2. – С.35-50.

66. Полюга Л.М. Омонімія і багатозначність слова // УМЛШ. – 1985. – №7. – С.40-45.

67. Скляревская Г.Н. Языковая метафора в словаре. Опыт системного описания // ВЯ. – 1987. – №2. – С.58-65

68. Шпачук Л.Р. До проблеми диференціації полісемії та омонімії // Придн. науковий вісник. – 1997. – № 27 /38/. – С.22-32.

69. Шпачук Л., Кравцова І. Українська мова за професійним спрямуванням Навчальний посібник.- Кривий Ріг: Видавничий дім,2010.-327 с.

Додаткова (словники)

1. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови /Художник-оформлювач С.А. Пяткова. –Харків: Фоліо, 2002. – 540с.

2. Орфографічний словник української мови /Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. – К.: Довіра, 1994. – 864с.

3. Орфоепічний словник української мови. В 2-х томах. – К.: Довіра, 2001. – Т.1. – 955с.

4. Полякова Л.О. Український орфографічний словник з граматичними таблицями. Короткий правописний коментар. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 496с.

5. Правописний словник української мови: близько 40 000 слів /За загал. ред. проф. Д.Х. Баранника. – Харків: Око, 1997. – 416с.

6. Російсько-український словник ділової мови – Уклад.: О. Мо

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти