Уражуються листки. Наприкінці травня — на початку червня на них з'являються численні, малі, округлі, бурі або сіруваті плями з добре помітними горбочками спороношення гриба. Протягом літа (особливо наприкінці червня— серпні) хвороба прогресує. Плями щільно покривають листову пластинку, захоплюючи й черешки. Листки буріють, скручуються, засихають і обпадають. Часто уражуються й молоді пагони, на них утворюються темно-бурі, дещо вдавлені плями з червоною облямівкою. У деяких сортів уражуються й плоди.

Після суворих зим гриб на обпалих уражених листках іноді формує сумчасту стадію —чорно-бурі, сплющено-кулясті псевдотеції, в яких утворюються булавоподібні сумки з сумкоспорами. У сумчастій стадії гриб має назву Stigmatea mespili Sor. Сумчаста стадія не має значення в збереженні інфекції. Гриб зимує переважно грибницею й міцелієм на обпалих уражених листках і молодих пагонах.

Протягом літа гриб у конідіальній стаді дає багато генерацій зумовлюючи масове ураження листків.

Розвиткові хвороби сприяє дощова жарка погода. Особливо небезпечна вона в розсадниках розміщених у низинних місцях на важких запливаючих ґрунтах з близьким заляганням підґрунтових вод.

Уражені листки передчасно обпадають, що ослаблює асиміляцію, пригнічує приріст, внаслідок чого погіршується якість садивного матеріалу.

Відносно стійкі проти хвороби сорти — Олександрівка, Лимонка, Деканка зимова, Кюре, Бере Арданпон.

ІРЖА ЗЕРНЯТКОВИХ

Виявляється іржа на початку другої половини літа на пластинках і черешках листків, а на груші — і на молодих пагонах, а інколи і на плодах. На верхньому боці листків спочатку з'являються округлі оранжеві або червонуваті плями з чорними крапками (спермагоніями), а знизу проти плям утворюються групами конусовидні або соскоподібні вирости (ецидії), що розкриваються зіркоподібно і з них виступають маси спор.

Збудником іржі яблуні є гриби Gуmnоsроrаngіum trеmellоіdes, груші — G. sabinae, айви G. соnfusum, які належать до базидіальних грибів порядку Uredinales.

Зерняткові плодові культури для цих грибів, по суті, є проміжним живителем, оскільки основний цикл розвитку їх відбувається на ялівці,

Отже, розвиток іржі на зерняткових породах пов'язаний з наявністю поблизу насаджень ялівцю.

Заходи боротьби. Знищення кущів ялівцю, що ростуть поблизу плодових насаджень.

Вирізування і знищення уражених гілок ялівцю в парках, де він росте як декоративна рослина.

Створення густих захисних смуг навколо молодих насаджень, розміщених поблизу парків з ялівцем, що значно зменшує занесення інфекції базидіоспор. Обприскування плодових насаджень 1%-ною колоїдною сіркою, 0,4%-ною суспензією 80%-ного цинебу або 1%-ною бордоською рідиною в момент можливого занесення базидіоспор. Коли в цей час провадили обприскування зазначеними хімікатами проти борошнистої роси або парші, то додаткових обприскувань провадити не слід.

БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ

БАКТЕРІАЛЬНИЙ РАК КОРИ ЯБЛУНІ ТА ГРУШІ

Уражуються штамби і скелетні гілки яблуні та груші, які називають бактеріальним раком, або бактеріальною гниллю, кори.

Встановлено два типи прояву захворювання.

Перший типхарактеризується утворенням на штамбах і скелетних гілках вдавлених овальних плям, різних за розміром, з рожево-коричневим відтінком і фіолетово-вишневою каймою. Такі плями часто відокремлюються від живої тканини тріщинами. Деревина в місцях плям м'яка, .волога, коричнева, із запахом плісняви. Інколи з утворених тріщин тече рідина. Навесні кора часто здувається, набуваючи форми пухирів, а потім лопається і звисає, оголюючи вологий камбій. Листки в уражених дерев набувають червоно-коричневого кольору, відмирають, але не обпадають. Відмирають окремі скелетні гілки, а іноді і все дерево. Збудником такої форми захворювання є бактерії Рsеudоmоnаs сеrаsі.

При другому типі бактеріального раку на скелетних гілках утворюються поздовжні й поперечні тріщини з рідиною, яка поступово витікає з них. Кора навколо тріщин западає і темнішає. Під такою корою поверхневі шари деревини стають чорнувато-коричневими. Уражені гілки мають невелику кількість листків, які до того ж дрібні і хлоротичні.

Іноді витікання рідини з місць уражень (тріщин) настільки посилюється, що стовбури і навіть грунт навколо них стають мокрими.

Виділені з уражень бактерії типу Еrvіniа мають слабкі патогенні властивості для плодових дерев. Вони, очевидно, розвиваються тільки в місцях механічних пошкоджень і спричинених комахами.

Джерелом інфекції хвороби є уражені дерева, від яких за допомогою крапель дощу і комах поширюються бактерії.

Шкідливість захворювання дуже велика. Ураження скелетних гілок призводить до різкого зниження врожаю плодів і до відмирання насаджень, які вступили в пору плодоношення. Є випадки повного випадання дерев на великих площах.

Заходи боротьби. Восени і рано навесні вирізання уражених гілок із захопленням 2—3 см здорової тканини. Місця зрізу дезинфікують 1%-ним розчином мідного купоросу, 3%-ним залізним купоросом або 5%-ною карболовою кислотою. Після дезинфекції рани обов'язково покривають одним із видів садової замазки. Уражені зрізані частини рослин видаляють з насаджень і спалюють.

На початку виникнення плям обприскування їх 50%-ним розчином хлористого цинку без попереднього зачищання. Обприскування провадять тричі (через кожні 3—4 дні).

Розміщення розсадників якомога далі від дорослих насаджень, оскільки останнім часом виявлено ураження хворобою саджанців.

Забороняється відпускати з розсадника саджанці з ознаками ураження бактеріальним раком кори.

Систематична боротьба в розсадниках з шкідливими комахами. Обприскування дерев бордоською рідиною або іншими фунгіцидами разом з інсектицидами має профілактичне значення і проти бактеріального раку кори.

ОПІК ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

Вважається карантинним об'єктом.

Хвороба проявляється на квітках, пагонах, гілках і плодах. Квітки раптово в'януть і чорніють, листки скручуються, чорніють і .залишаються висіти на деревах, мають вигляд обпалених. У місцях ураження кора молодих пагонів і гілок здувається внаслідок великого припливу рідини. Ця рідина потім починає текти по корі у вигляді гомозного ексудату. Спочатку вона безбарвна, а пізніше темнішає і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору.

У літній період хвороба ніби затухає, але навесні з початком сокоруху з новою силою відновлюється і поширюється по всій рослині. Уражуються опіком молоді, недостиглі плоди. Вони чорніють і залишаються висіти на гілках, як і листки. Достигаючі і стиглі плоди не уражуються навіть при штучному зараженні.

Збудником опіку плодових дерев є бактерії Еrwinia аmylovora. Оптимальна температура розвитку їх 30°, а при 45—50° вони гинуть.

Інкубаційний період триває 3—4 дні на сприйнятливих до хвороби сортах і 6—10 днів на більш стійких.

уражує велику кількість рослин: айву, іргу, глід, троянди, сливу, смородину, малину та ін.

Джерелом інфекції опіку плодових культур є уражені дерева. Бактерії поширюються з краплинками дощу, які змивають слиз. Можуть розноситися бактерії і садивним інструментом, особливо під час окулірування дичок, і комахами, насамперед бджолами, попелицями та ін.

Заходи боротьби. Додержання карантинних заходів. При виявленні хвороби треба негайно повідомити карантинній інспекції, щоб вжити термінових заходів щодо її ліквідації.

Обрізування уражених гілок і спалювання їх. Місця зрізу дезинфікують розчином 1%-ного мідного купоросу або 1%-иого креозоту, після чого покривають садовою замазкою.

Обприскування садів 1%-вою бордоською рідиною або її замінниками разом з інсектицидами зменшує ураження рослин шкідниками і сприяє зменшенню розвитку хвороби.

ВІРУСНІ ХВОРОБИ ЯБЛУНІ І ГРУШІ

Мозаїка

Проявляється на листках яблуні у вигляді дрібних плям неправильної форми, частіше гострокутної, світло-зелвного або жовто-зеленого кольору. Інколи плями можуть зливатися, і тоді на листках утворюються великі хлоротичні зони. Форма прояву хвороби залежить від штаму вірусу й уражуваного сорту. Так, за повідомленням Т. Д. Вердеровської (1966), на сорті Кальвіль червоний хвороба проявляється на листках у вигляді кільцевого або стрічкового візерунку.

Збудником мозаїки яблуні вважається Руrus vіrus 2, що пердається під час щеплення живців або окулірування. Перенощика вірусу поки що не встановлено. У тканинах гілки вірус витримує температуру 50° протягом години. Є дані, що хвороба на сприйнятливих сортах знижує врожай плодів на ЗО—40%.

Розетковість

Характеризується різним пригніченням росту пагонів і вкороченням міжвузлів. Листки дрібні, спотворені, утворюються у вигляді розетки. Гілки з ознаками розетковості звичайно стерильні. Захворювання проявляється в розсадниках. Листки в уражених сортів дрібні, вузькі, із загнутими догори краями у вигляді човника, пильно-сірого кольору. У другій половині літа у частини саджанців симптоми хвороби маскувались, але більша частина рослин гинула.

Збудником хвороби вважається Руrus vіrus 6. Передається вірус під час щеплення.

Кільцева мозаїка груші

Проявляється рано навесні у вигляді жовтих кілець і плям неправильної форми. Серед літа мозаїчність листків маскується. Зареєстровано хворобу на дикій лісовій груші і сорті Ільїнка.

У більшості сортів вірус може перебувати в латентній формі. Шкідливість хвороби ще не встановлено.

Не можна використовувати підщепи йприщепи з хворих рослин. Знищення дичок з ознаками вірусних хвороб, що ростуть поблизу садів. Систематична боротьба з шкідниками.

Питання для самоконтролю

1. Найпоширеніши грибні хвороби зерняткових плодових культур.

2. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції парші яблуні і груші.

3. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції борошнистої роси.

4. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції моніліоза.

5. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції чорного раку.

6. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції звичайного раку.

7. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції цитоспороза.

8. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції філостиктоза.

9. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції білої плямистості груші.

10. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції буруватісті листків груші.

11. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції іржи.

12. Найпоширеніши бактеріальні хвороби.

13. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції бактеріального раку кори яблуні і груші.

14. Найпоширеніши вірусні хвороби.

15. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції мозаіки.

16. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції розетковості.

17. Симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції кільцевої мозаїки.

Лабораторна робота № 11

Загрузка...

Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая