|
Правові засади аудиторської діяльності
ня у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката. Неналежне виконання професійних обов'язків аудитором — це порушення аудитором вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів та рішень АПУ. Рішення АПУ про зупинення терміну чинності сертифіката або його анулювання набуває чинності з моменту його оприлюднення та може бути оскаржене в суді. Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та оприлюднення рішення АПУ у фаховому виданні. Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення АПУ: —з ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіката, інших випадків); —інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим Положенням. Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний в 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ або з моменту публікації в пресі повернути до Секретаріату АПУ. Аудиторська палата України — самоврядний орган що здійснює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (ч. 1 ст. 365 ГК). Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність» (ст. 12—15) та Статутом Аудиторської палати України, який приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. Відповідно до ч. З ст. 12 Закону «Про аудиторську діяльність» Аудиторська палата України: —здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; —затверджує стандарти аудиту; —затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; —веде Реєстр;
—здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиту; —здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; —здійснює інші повноваження, передбачені законом та Статутом аудиторської палати. Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган. Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Вона є неприбутковою організацією. Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом. Аудиторська палата України формується на паритетних засадах у кількості 20 осіб шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України. До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій. Порядок делегування представників до Аудиторської палати визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом. Термін повноважень членів Аудиторської палати України становить п'ять років. Глава 29 Правові засади аудиторськоїдіяльності 567
Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України1. § 4. Проведення аудиту, надання інших аудиторських послуг Загальні умови проведення аудиту. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг визначені ст. 16 Закону «Про аудиторську діяльність». Відповідно до положень цієї статті проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності відповідно до закону. Згідно з ст. 18 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право: 1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником; 2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником; 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника; 4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; 5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю. 1 Положення про регіональні відділення Аудиторської палати України. Затверджене рішенням АПУ від 26 червня 2008 р. // Аудитор України. -2008. - № 13, 14. Відповідно до ст. 19 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори і аудиторські фірми зобов'язані: 1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог зазначеного закону та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України; 2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги; 3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону; 6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз; 7) своєчасно надавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність. Стаття 20 Закону «Про аудиторську діяльність» містить спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси у суб'єкта господарювання, що перевіряється; 3) аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється; 4) аудитором — працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється; 5) аудитором-працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється; 6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг Глава 29 |
|
|