Звідси випливає, якщо ми самі створюємо свій світ, отже ми самі і можемо його змінити.

Але як це зробити?

Якщо ми хочемо змінити навколишній світ і людей, що нас оточують, то нам потрібно пам’ятати: все, що нас оточує - це відображення нас самих. Тому – почніть з себе. Коли ви зміните себе, зміняться люди, що оточують вас, і події., які відбуваються з вами у вашому житті.

Якщо нам щось не подобається в інших людях, то це обов’язково є всередині нас, у нашій підсвідомості. Не потрібно намагатися змінити навколишній світ, людей, своїх близьких. Приймайте їх такими, якими вони є. Просто змінюйтеся самі – і тоді світ зміниться.

Кожен із нас повинен узяти на себе відповідальність за свій світ, своє життя. Узяти на себе відповідальність – означає повну відмову від звинувачення оточуючих і самого себе, звільнення від жалості і жалю, від критики, засуджень і ненависті. Якщо ми беремо на себе відповідальність – ми починаємо жити повним і сильним життям. Ми самі створюватимемо події у своєму житті так, як захочеться нам. Ми будемо створювати особливий простір довкола себе, який допоможе змінюватися оточуючим людям. Змінюючи свої переконання – ми змінюємо свій світ.

Коли людина бере на себе відповідальність за свій світ, за своє життя, у неї з’являється свобода вибору. Вона стає господарем свого життя, реалізуючи вольовий акт. Людина вільна вибирати, якими думками їй користуватися.

Що більшою чистотою помислів володіє людина, то більше в неї здібностей, то до більших знань Всесвіту вона отримує доступ. Іншими словами: що менше агресії у нашій душі, у нашій свідомості, тим приємніше і цікавіше наше життя, тим міцніше наше здоров’я, тим більшими здібностями ми володітимемо. Змінити себе – це в першу чергу, позбавитися від агресивних думок і емоцій.

Оскільки людина є всього лише частиною Всесвіту, то, як частина цілого, вона прагне до цілого. Кожна жива істота спочатку є цілісною, і людина у тому числі. Ми всі живемо у реальному світі, у одній реальності, але кожен сприймає цю реальність по своєму, так як кожна людина керується у своєму житті різними думками, тим самим створюючи свою реальність, яка не схожа на всі інші. І тому, ми всі прагнемо у своєму житті до одного – щоб наша внутрішня реальність, співпадала із зовнішньою. Розум людини розділив світ, порушив цілісність. І тому, людина підсвідомо протягом усього свого життя прагне цю цілісність знайти (поєднати зовнішнє і внутрішнє). Можна сказати, що у цьому і є відповідь на одвічне питання: «У чому сенс і призначення життя?». Кожна людина підсвідомо здійснює головну функцію і головну мету життя – жити у цьому світі і прагнути, аби її модель реальності відповідала самій Реальності. Іншими словами, з’єднати наші мрії і бажання, з реальними вчинками; тобто зробити так, щоб те, як ми хочемо жити поєдналося з тим, як ми живем.. Лише таким чином людина може знайти цілісність самої себе.

Все наше життя – це процес здійснення наших підсвідомих і свідомих намірів, що не припиняється ні на мить. У кожної людини свій унікальний життєвий шлях і визначається він інтуїтивно. Дуже важливо зрозуміти, що наш підсвідомий розум завжди здійснює для нас певні позитивні наміри. Намір не може бути негативним, оскільки негативного досвіду в природі просто не існує. Заперечення присутнє лише у нашій мові.

Людина не може відмовитися від здійснення своїх намірів. Це неможливо. Таке життя. Тому не потрібно боротися з самим собою – потрібно просто змінювати свої думки і способи поведінки. Важливо не те, що або як ви робите, а те, чи приносить це вам і оточуючим радість?

Декілька століть тому Парацельс писав: «Уява більшості чоловіків і жінок на сучасному рівні розвитку цивілізації дуже слабка, їх воля дуже млява, а їх віра дуже пронизана сумнівом, аби досягти бажаного результату; на щастя, їх уява, якою би порочною вона не була, не матиме великої сили, поки стан моралі не підніметься вище за свій нинішній рівень». Ці слова актуальні і сьогодні.

Чому ж так відбувається, що, стикаючись з однією і тією ж незбагненною, складною й убогою реальністю, люди створюють такі убогі моделі світу, повні болю і страждання? Можливо, причина в тому, що ми живемо дуже нудним і одноманітним життям. Світ припинив бути для нас загадкою. І це найсумніше. Люди припинили ставитися до себе і до навколишнього світу як до великої таємниці. Ми багато думаємо про те, що подумають інші?... не задумуючись над тим, а що ми самі думаємо з цього приводу…

І нарешті, хочеться побажати усім – звертайтесь частіше до своєї інтуїції, не зациклюйтесь на проблемах, налаштуйтесь на позитив, і прийміть цей світ, таким яким він є. Змінившись самі – ми змінимо СВІТ! Недарма люди говорять: «Посміхнись Всесвіту, і він у відповідь – посміхнеться тобі…»

МУДРІСТЬ БЕЗ ЧЕРГИ

Стань позитивним! Неважливо, наскільки страшними здаються речі, чи такими є, підніми погляд і побач можливості – вони завжди помітні, бо вони завжди є.