![]() |
Дослідження конкурентоспроможності підприємств.
Аналіз конкурентів проводиться з метою одержання відповідей на п'ять основних запитань (рис. 7.1): • хто наші конкуренти? • у чому їх сильні і слабкі сторони? • які їх стратегічні цілі і стратегії росту? • які їх стратегії? • які схеми їх відповідних реакцій? Етапи дослідження конкурентів зображені на рис. 4.13.
Рис. 4.13. Схема дослідження конкурентів Розглянемо детально процедури аналізу конкурентів. Виявлення конкурентіву загальному випадку виділяють такі види конкурентів: бажання-кокуренти (купити транспортний засіб, купити стереосистему. поїхати на відпочинок); товарно-родові конкуренти (купити автомобіль. купити мотоцикл. купити велосипед); товарно-видові конкуренти (гірський велосипед, велосипед для рівних доріг тощо); марки-конкуренти (різні виробники одного того ж самого виду велосипеду). Аналіз можливостей конкурентів. Аналізують сильні і слабкі сторони конкурентів, що служить важливою передумовою розробки стратегії конкурентної боротьби. Необхідно з'ясувати найбільш уразливі місця конкурентів і впливати на них. Для цього збирають по можливості більш повну інформацію про кожного з конкурентів. Інформацію про конкурентів варто збирати про загальноекономічні показники, виробництво, товар, маркетинг. Після цього виявляють ключові фактори успіху діяльності в конкретній галузі. Такими факторами можуть бути: фінансова стійкість, гнучкість виробництва, здатність швидкою реагування на зміну потреб споживачів, можливість оперативного впровадження нововведень на ринок тощо. Із безлічі показників, що характеризують конкурентів, для порівняльної оцінки конкурентоспроможності вибирають їх обмежене число по кожному з перерахованих вище видів інформації. Виявлення цілей і стратегій росту конкурентів.На даному етапі на основі оцінки можливостей конкурентів з'ясовують їх сграіепчні цілі і можливі напрямки розвитку. У принципі, конкуренти можуть реалізовувати одну з таких стратегічнихних ліній: нарощування, утримання, вичерпання можливостей. Установлення стратегій, використовуваних конкурентами. На рівні товару аналіз конкурентів зводиться до оцінки їх стратегій позиціювання. Це передбачає аналіз і оцінку цільового ринку і відносних переваг конкурентів. Аналіз стратегій маркетингового комплексу (товар, ціна, розподіл, просування), застосованих конкурентами, дозволяє визначити їхні цільові ринки. Крім того, необхідно аналізувати розмах конкуренції: чи намагаються конкуренти охопити весь ринок, кілька сегментів, один сегмент чи нішу. Якщо конкурент орієнтується на одну нішу або сегмент, то чи не буде він його використовувати як плацдарм для захоплення більш великих ділянок ринку? Таку стратегію часто застосовують японські компанії. Слід також аналізувати, займає конкурент лідируючі позиції на ринку чи ні? Якщо так, то на чому він зосереджує зусилля: на лідерстві у витратах, на лідерстві у якості і т. п.? Це дозволить розробити адекватну стратегію конкурентної боротьби й оцінити можливу реакцію конкурентів. Оцінка спектра можливих реакцій конкурентів. Прогнозування реакції конкурентів на зміну ситуації на ринку й у конкурентній боротьбі— це головна мета аналізу конкурентів. Для цього крім розуміння стратегічних цілей і напрямків розвитку конкурентів, використовуваних ними стратегій необхідно також аналізувати їх дії в минулому. Особливо те, як вони раніше відповідали на конкурентні виклики. Основною складовою досягнення успіху, який полягає в забезпеченні умов тривалого виживання і розвитку підприємства на ринку, є завоювання й утримання переваги в конкурентній боротьбі, що характеризує конкурентоспроможність підприємства. Конкурентоспроможність підприємства — це комплексне поняття, яке передбачає його здатність посісти відповідну позицію на конкретному сегменті ринку. Оцінку конкурентоспроможності підприємства здійснюють у такій послідовності. 1. Визначають показники конкурентоспроможності підприємства за такими групами: фінанси, виробництво, організація і управління, маркетинг, робоча сила, інновації. • фінанси: структура активів, обіг акцій, споживацький кредит, інвестиційні ресурси, рух готівки, відношення обсягу продажу до вартості використаних активів, відношення основного й обігового капіталу, ефективність виконання намічених планів і бюджету підприємства, дохід на нові інвестиції, зростання власності, динаміка дивідендів; • виробництво: використання виробничих потужностей, виробничі процеси, ефективність переходу на випуск нової продукції, якість і кількість робочої сили, продуктивність праці, запаси сировини, обсяг продажу на одного зайнятого, обсяг продажу на одиницю капіталовкладень у основні фонди, вік технологічного обладнання, контроль за якістю, своєчасність поставок готової продукції, тривалість простоїв обладнання з організаційно-технічних причин, наявність резервів для розширення виробництва, розміщення обладнання; • організація й управління: вид власності і форма господарювання, структура організації, коефіцієнт адміністративного навантаження (відношення чисельності управлінського й інженерно-технічного персоналу до виробничого), характеристики керівників, система зв'язку, чіткість розділення повноважень і функцій апарату управління, якість управлінської інформації, гнучкість і швидкість реагування на зміну умов господарювання; • маркетинг: контрольована частка ринку, репутація продукції на ринку; престиж торгової марки, витрати на збут, рівень обслуговування споживачів, організаційні і технічні засоби для збуту продукції, торговельний апарат підприємства, ціни і цінові стратегії, система стимулювання збуту, якість інформації про ринок, експортну діяльність і країни, в які здійснюються поставки; • робоча сила: структура кадрів за віком, професіями, стажем, освітою, плинність кадрів, витрати на підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, відповідність освіти профілю діяльності; • інновації: наявність нових технологій і їх частка, раціоналізаторська і винахідницька діяльність, патенти, ліцензії й інші унікальні активи, організація НДДКР і частка витрат на неї у загальному бюджеті підприємства, інженерно-конструкторська база. 2. Розраховуємо вагомість кожного показника. Для цього складаємо таблицю-матрицю і попарно порівнюємо показники конкурентоспроможності. Показнику, який є вагоміший із пари, що розглядається, присвоюється значення „1”, іншому „0”. Далі підраховується кількість балів і знаходиться питома вага кожного показника в сумарній кількості балів. 3. Розраховують балову оцінку для кожного показника конкурентоспроможності. Для цього задаються максимальною кількістю балів 10, 50, 100). Знаходять співвідношення показника конкретного підприємства з найкращим показником і множать на максимальний бал. 4. Враховуючи балову оцінку і вагомість кожного показника розраховують рейтинг підприємства і конкурентів за кожним показником (шляхом множення вагомості показника на балову оцінку), а потім сумарний за підприємством і його конкурентами. 5. Визначають місце підприємства серед конкурентів, а також вказують на сильні і слабкі сторони підприємства в порівняні з конкурентами.
Питання для самостійного вивчення 1. Дослідження конкурентоспроможності підприємства
Література 1. Гончаров С.М. Маркетинг: Навч. посібник. – Рівне, НУВГП, 2007. 2. Ілляшенко С.М. Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 192 с. 3. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Навч. посібник, збірник вправ. – Львів, 1999. – 244 с.
Змістовий модуль 2. |
||||||||
|