Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період.
Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька).
Діалоги в повісті рухають і розгортають дію.
Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані.
У повісті згадується понад 30 релігійних свят
Повість багата фразеологізмами

«Кайдашева сім’я» - один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. У ньому митець не намагався показати українців дріб’язковими, сварливими, чим йому несправедливо дорікали окремі сучасники. Уважний читач зрозуміє, що родина Кайдашів – не типова модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців. У «Кайдашевій сім’ї» письменник заговорив не тільки про занепад високої ролі батька в суспільстві, не тільки викрив зло, яке оселилося в серці людини, а й попри сатиричність тексту, показав, на думку літературознавця Володимира Панченка, «людей, які не сміються», адже щирого сміху в повісті майже немає. Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

ПАНАС МИРНИЙ

(ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО)

(1849 – 1920)

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875)

«Роман з народного життя» (І. Франко)

Автор: Панас Мирний

Співавтор: Іван Білик (Рудченко)

Видання: 1880 рік, Женева

Літературний рід: епос

Жанр: соціально-психологічний роман

Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила»

Тема: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.
Ідея (міститься в назві роману): соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Історія написання: нарис «Подорож (подоріжжя) від Полтави до Гадяча»; повість «Чіпка»; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Прототип Чіпки – Василь Гнидка

Головні герої твору: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Композиція: 4 частини, які поділяються на 30 розділів.

Проблематика:

Людина і суспільство
Батьки і діти
Добро і зло
Народна мораль
Жіноча доля
Кріпацька неволя
«Пропаща сила»
Хабарництво

Місце дії – село Піски

Час – понад 150 років

Сюжет:

Частина перша I. Польова царівна: зустрічаються Чіпка і Галя. II. Двужон: розповідається історія Вареника – Хруща – Хрущова – Притики. III. Дитячі літа: зображується дитинство Чіпки. IV. Жив-жив!: життя Чіпки в наймах; Чіпка і Грицько працюють у діда Уласа.
V. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, помирає баба Оришка, Чіпка дізнається правду про батька. VI. Дознався: Чіпка знайомиться з Галею VII. Хазяїн: Грицько стає гарним господарем

Частина друга

VIII. Січовик: Історія села Піски (козаки стають хліборобами, історія родини Максима Ґудзя).

IX. Піски в неволі: приїжджає генерал Польський; закріпачення селян; Лейба – шинкар; помирає Мирон Ґудзь.

X. Пани Польські: у Піски приїжджає генеральша, гучні вечірки, одружуються її дочки; дівчина Уляна доводить генеральшу до смерті; приїжджає старший панич – Василь Семенович, а потім молодший – Степан.

XI. Махамед: дитинство і юність Максима Ґудзя, смерть його батьків.

XII. У москалях: Максим – москаль. XIII. Максим – старшим: Максим отримує більш високе звання, одружується на Явдошці і повертається у Піски.

Частина третя

XIV. Нема землі: у Чіпки відбирають землю, Чіпка йде до Пороха.

XV. З легкої руки: розмова з секретарем суду Чижиком, який просить хабар; пиятика Чіпки і Пороха; Чіпка повертається додому.

XVI. Товариство: Чіпка знайомиться і починає дружити з Матнею, Лушнею й Пацюком; Мотря живе у сусідки; Чіпка пропиває майно.

XVII. Сповідь і покута: Чіпка відкриває душу Грицьку Чупруненку й Христі; дарує їм снопи; Матня, Лушня і Пацюк докоряють йому.

XVIII. Перший ступінь: план пограбування хліба у пана; розмова з Гершком щодо його продажі. XIX. Слизька дорога: Чіпка вбиває сторожа і потрапляє у чорну; Христя хвилюється за Чіпку; Чіпку і товариство відпускають.

XX. На полі: звістка, що піщани звільняються від кріпацтва, але мають відпрацювати ще два роки; обурення селян; придушення бунту.

XXI. Сон у руку: Чіпці сниться вбивство сторожа, його мучать докори сумління.

XXII. Наука не йде до бука: Мотря повертається додому; Чіпка працює по господарству; відновлюється дружба Чіпки і Грицька; у Пісках поширюються чутки щодо крадіжок.

Частина четверта

XXIII. Невзначай свої: зібрання злодії вночі у Максима Ґудзя.

XXIV. Розбишацька дочка: Чіпка розмовляє з Галею і дізнається, що її хочуть видати за москаля Сидора.

XXV. Козак – не без щастя, дівка – не без долі: за гроші Чіпка вмовляє Сидора відмовитися від Галі, всій роті виставляє могорич і домовляється про сватання Галі з Грицьком.

XXVI. На своїм добрі: сватання Галі та оглядини в Чіпки; їх вінчання і гучне весілля; Галя переїжджає до Чіпки; радісне й щасливе життя молодих; дружба Грицькової й Чіпчиної родини; Чіпка будує нову оселю; у Чіпки новий промисел (перепродує полотно).

XXVII. Новий вік: пореформене нове життя; історія життя Шавкуна, який після смерті пана Василя Семеновича Польського прибрав до своїх рук цілий повіт; Чіпку як господаря поважають піщани; вибирають Чіпку в земство.

XXVIII. Старе – та поновлене: Чіпку обирають в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у давній нерозкритій судовій справі підозра на убивство сторожа й крадіжку пшениці в пана Польського); губернатор відсторонює Чіпку від управи «по неблагонадежности»; Чіпка гнівається; смерть Максима Ґудзя.

XXIX. Лихо не мовчить: Максим Ґудзь помирає, а Явдоха продає хутір і переїжджає до Чіпки; Мотря і Явдошка постійно сваряться; Чіпка знову сходиться з Матнею, Лушнею і Пацюком; Явдоха помирає.

XXX. Так оце та правда!: товариство під керівництвом Чіпки вирізає родину Хоменка; Галя накладає на себе руки; Мотря повідомляє про злочин сина у волость; Чіпку арештовують; Чіпку ведуть до Сибіру через Піски.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. Але, незважаючи на це, хронометраж в епічному полотні залишається суто романним, тобто умовним, хоча і прив’язується до історичних подій. Наприклад: знищення Запорозької Січі, запровадження кріпацтва, реформа 1861 року. В тексті поєднано різноманітні види часу.

Кожна з історичних віх не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому, дозволяє розкрити індивідуальні трагедії в контексті трагедії типових. Саме тому Олександр Білецький назва цей твір соціальним романом-хронікою. Композиція роману розгортається двома сюжетними лініями (Чіпка та Максим Ґудзь), ускладнюється такими поза сюжетними елементами, як екскурси в минуле, авторськими відступами, пейзажами, портретами. З цієї причини той же академік О. Білецький так охарактеризував роман: «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

(ІВАН КАРПОВИЧ ТОБІЛЕВИЧ)

(1845 – 1907)

1 234