ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тестові завдання до уроку № 5

 

І рівень

1. Анатолій Косматенко народився:

 

а) в селі Андріївці Волноваського району; б) в селі Нескучному Велико-Новоселківського району;

 

в) в місті Докучаєвську Волноваського району.

 

2. Письменник навчався в: а) Харківському університеті;

 

б) Донецькому педагогічному інституті; в) Київському університеті.

 

3. Улюбленим поетом письменникам був: а) Андрій Малишко; б) Володимир Сосюра; в) Леонід Глібов.

 

4. Роки народження і смерті Анатолія Косматенка:

 

а) 06.01.1898-08.01.1965; б) 05.09.1923-25.09.1978; в) 03.10.1921-06.04.1975.

 

П рівень

1. Назвіть збірки творів Анатолія Денисовича Косматенка.

 

2. Визначте тему легенди "Скіфська сережка".

3. Як ви розумієте назву легенди "Скіфська сережка"?

 

4. Хто є продовжувачем народних традицій?

 

Ш рівень

Напишіть твір-мініатюру на тему:

 

"Ні, що ти не кажи, а Скіфка-Баба знаменита! Без неї я не міг би жить. Стій. Скіфо, стій і степ наш бережи - не той же був він без тебе" (за леген-дою А. Косматенка "Скіфська сережка").


 

 


Урок № 6

 

Тема: Вірші про рідний край поетів-земляків Євгена Летюка,Стані-слава Жуковського.

 

Євген Летюк (1929-1976)

 

Євген Миколайович Летюк народився 1929 року в селі Романівці, на Полтавщині, в сім'ї хлібороба. Після закінчення школи вчився в гірничому технікумі та Київському державному університеті; працював геологом на донецьких шахтах, потім став журналістом. Першу свою збірку надруку-вав у 1957 році ("Завжди сімнадцять"), наступна збірка "Хто там зорі во-рушить".

 

Пізніше виходять збірки поета: "Чолом тобі, світе", "Я розплів твої коси", "Третє весло", "Рівнодення". Остання книжка поета – "З повними відрами" – видана після смерті письменника.

 

Євген Летюк вважав, що найголовніше в стосунках людей - це вір-ність.

 

Григорій Кривда писав: "З повними відрами радощів він ішов до лю-дей". У цих словах письменника-побратима вміщено всю суть життя Єв-гена Летюка.

 

Є. Летюк написав три прозові твори: "Пароль довір'я", "Рік, один тільки рік", "Сипались з неба зорі", а потім оповідання "Камінь за пазу-хою", "Різні бувають квіти", "Вночі".

 

Є. Летюк писав і для малят. Дитячі вірші поета сповнені великої лю-бові до всього нового, в них розповідається про нелегку, але таку роман-тичну працю гірників ("Сон").

 

Євген Летюк - це поет, прозаїк, перекладач, критик, публіцист, гро-мадський діяч. "Є. Летюк - соловей Донбасу" - так називали його друзі.

 

Гончар

 

Неговіркий, сміятися не вміє, Лиш зрідка кидає слова круті...

 

Подивишся - відразу зрозумієш: Горшки і справді ліплять не святі.

 

 

Якось ліниво, наче від принуки, Сідає вранці він за звичний круг, І тільки руки, Дивовижні руки,

 

Неначе птиці, пурхають навкруг. Хапають швидко місива оладки,


 


І глина нагрівається в руці,

І виростають на кругу доладні Горшки й макітри, Глеки й куманці.

 

 

Нервові пальці, мов чутливі вальці, І мнуть, і місять, й форми стережуть, Оті невтомні гончареві пальці, Що ремесло прадавнє бережуть.

 

 

Оті, що тільки-тільки не говорять, Оті, що всі ми любим діло їх, Оті, що майстра із людини творять Великого, єдиного на всіх.

 

 

Місити глину, звісно, зміг би кожен, Крутити круг - таким нема числа. Та тільки той зліпити горщик може, Хто осягнув священність ремесла.

 

Гостеві

 

Люди ми прості, І хати в нас прості,

 

Тільки судити по цьому - зажди. Хочеш - заходь хоч сьогодні у гості, Хліба і солі ми знайдем завжди. Хочеш - медову дістанемо флягу, Хочеш - і буде вина, як води.

 

Тільки дивися: До себе повагу

 

В чарку гостинну на дно не клади.

 

 

Знай в балачках помірковану міру, Зважуй слова свої, звички свої. Втратити легко до себе довіру, Важко по тому здобути її.

 

 

Як би на серці не грало від браги, Вузлик на пам'ять собі зав'яжи: Тільки людина, що варта зневаги, Може зневажити звичай чужий.


 


Звичаї люди століттями творять, Слід лиш навчитися їх примічать:

 

Перш ніж дізнатись, про що в нас говорять, Треба дізнатись, про що в нас мовчать.

 

Заплакала мати

І знову, і знову заплакала мати,

І вже говорить їй несила. Заплакала мати, Їй хочеться знати,

Де синова в світі могила, Чи в полі, Чи десь у глухім переліску,

Чи в горах неходжених, синіх?

Он ставлять на братських нові обеліски, А де ж похоронено Сина?

Якби ж то їй знати, Далеко чи близько,

Все ж легше було пережити,

...Якби ми поставили Всім обеліски, То де б же ми сіяли Жито?

 

Станіслав Жуковський (нар. 1938)

 

Жуковський Станіслав Віталійович народився 18 липня 1938 року в місті Севастополі в робітничій сім'ї. Працював помічником і машиністом паровоза на Єнакіївському металургійному заводі. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1968 р.). Був редактором багато-тиражних газет у м. Єнакієвому, кореспондентом обласних газет і стар-шим редактором суспільно-політичної літератури видавництва "Донбас" у м. Донецьку. Із 1982 р. - відповідальний секретар правління, а з 2001 р. го-лова Донецької організації Спілки письменників України.

 

Автор збірок "Прагнення краси" (1977), "На перехрестях долі" (1980), "Вітер часу" (1983), "Колія" (1986), "Заповітний степ" (1988), "Освідчення в любові" (1991). Пише українською мовою. Член Спілки письменників з 1981 року, Лауреат обласної літературної премії імені В. Сосюри. Автор ряду пісень.


 


Рідний край

 

Хлібами степ до обрію пропах, Над ним зоря, немов свіча вечірня. О, краю мій, загублений в степах. Моя любов тобі лишилась вірна. Можливо, десь і кращі є краї,

 

І там, либонь, по-іншому стрічають. Я ж в простори закоханий твої, В тополі, що поля твої вінчають.

 

 

Тут виріс я і вперше покохав, Тут довелося труд мені пізнати.

 

І спів колосся. І тихий шепіт трав Мене учила розрізняти мати.

 

 

Тут серед тиші вихлюпну в слова І почуття, і думи сокровенні...

 

Мій рідний край, як пісня степова, Що кличе й кличе в простори зелені.

 

Домашнє завдання.

1) Вивчіть один вірш поетів-земляків напам'ять.

 

2) Підготуйте реферати про Є.М. Летюка і С.В. Жуковського.

 

Література:

1. Євген Летюк. З повними відрами. Лірика. - Донецьк, Донбас, 1978.

 

2. Євген Летюк. Пароль довір'я. - Донецьк, Донбас, 1986.

3. Романько В. Література рідного краю. Навчальний посібник. – До-

 

нецьк, 1995. – С.88.

 

4. Письменники Донеччини. Довідник // Упорядн. І.О. Білий, С.В. Жуковський. - Донецьк: Національна Спілка письменників України, жур-

нал «Донбас», 2005. – 428 с.


 


Тестові завдання до уроку № 6

І рівень.

 

1. Хто автор віршів "Гончар", "Гостеві", "Заплакала мати"? а) В.М. Сосюра; б) Євген Летюк;

 

в) Григорій Кривда.

2. З якого вірша цей уривок? Хто його автор?

"Місити глину, звісно, зміг би кожен,

Та тільки той зліпити може,

Хто осягнув священність ремесла".

а) "Дивлюсь я на небо" а) М. Петренко

б) "Стану гірником" б) Г. Бойко

в) "Гончар" в) Є. Летюк

 

3. Хто з названих поетів наш земляк? а) О.Т. Гончар; б) Є.М. Летюк;

в) С.В. Жуковський.

 

4. Хто за професією С.В. Жуковський? а) журналіст; б) шахтар;.

в) машиніст паровоза.

 

5. Коли і де народився С.В. Жуковський? а) 1934 р. м. Дебальцево; б) 1930 р. м. Дружківка; в) 1938 р. м. Севастополь.

 

6. Хто автор збірок "Прагнення краси", "На перехрестях долі", "Вітер часу", "Колія", "Заповітний степ"?

 

а) Станіслав Віталійович Жуковський; б) Євген Миколайович Летюк; в) Анатолій Іванович Кравченко.

 

7. Назвіть прізвище поета-земляка, який отримав премію імені Воло-димира Сосюри в 1993 році за збірку "Освідчення в любові".

 

а) Монастиренко Григорій Антонович; б) Доценко Юрій Тимофійович; в) Жуковський Станіслав Віталійович

 

II рівень

1) Які художні засоби використовує Євген Летюк у віршах "Гончар",

"Гостеві", "Заплакала мати".

2) Які твори інших поетів-земляків про рідний край вам знайомі?

III рівень

 

Напишіть твір-мініатюру на тему: "Зустріч із письменником-земляком".


 


7 П Р О Г Р А М А

 

 

клас

 

 

Урок 1.Донеччина в народних думах. “Дума про втечу трьох братів зАзова”.

 

Історична основа думи. Втілення в епосі трьох найважливіших ідей, якими жив народ. Ідея рідної землі, ідея єдності народу, ідея волі. Засу-дження в думі зради. Згадка у творі про Савур-Могилу – окраїну україн-ських земель.

 

“Вдова Сірка Івана”. Розповідь про героїчну боротьбу запорозького козацтва, очолюваного Іваном Сірком, проти загарбників українських зе-мель. Зображення гибелі сина кошового І. Сірка під містом Тором ( нині Слов’янськ).

 

Трагедія матері. “Дума про Сингура”. Остання дума, записана з на-родних вуст на території Донеччини у ХХ-му столітті. Прославлення у творі козацької звитяги, вірності свободолюбивим ідеалам козацтва. Засу-дження Сингура за зажерливість і прагнення підкорити вільних козаків.

 

Поглиблення поняття про народну думу.

 

Урок 2.Спиридон Черкасенко.Розповідь про зв’язки письменника зДонбасом. “Воронько”. Тема Донецького краю у творчості письменника. Проникнення автора в переживання коня, приреченого людьми на важку підземну працю. Засудження людської невдячності, заклик письменника бути милосердними в поводженні з “братами меншими”. Спільність моти-ву гуманного ставлення до тварин у творах С.Черкасенка (“Воронько”), А.П.Чехова (“Каштанка”), Сентон-Томпсона (“Розповідь про тварин”).

 

Поглиблення поняття про епос як літературний рід.

 

Урок 3.Україна і Донбас у громадянській ліриці Володимира Сосюри.“Україно моя!”. Вираження в образній формі переконаності у високо-

 

му призначенні України, упевненості у переборенні наслідків старого. “День одсіяв і погаснув давно...”. Роздуми автора про свою щасливу

 

поетичну долю і відповідальність перед Україною. Щирість почуттів поета.

 

“Шахти, терикони, заводські огні...”, “У гудках долина розцвіла...”. Спогади В.М. Сосюри про свою робітничу Донеччину.

 

Образ Третьої Роти.

 

Урок 4.Павло Байдебура.Розповідь про письменника-земляка,поче-сного громадянина міста Донецька.

 

“Універсал гетьмана Богдана”. Хвилююча картина безкрайого україн-ського степу. Розповідь письменника про важкий солеварний промисел на

 


торських озерах. Переборення недовіри і підозрілості російських управи-телів. Правдиве відтворення напружених стосунків між українським коза-цтвом і російськими представниками влади. Виконання козаками Юхимом Головатим і Леськом Ожередом секретного доручення Богдана Хмельни-цького.

 

Урок 5.Оповідання донецького письменника Івана Білого про дітейшахтарського краю. “Під старим териконом”. Реалії шахтарського селища. Розкриття внутрішнього світу Санька Наливайка та Ігоря Крученюка. До-брота, сердечне ставлення Санька до природи, осуд жорстокості і підступ-ності Ігоря Крученюка.

 

“Хлоп’ята з роз’їзду”. Ромко та Микола – друзі. Пригоди хлопчаків на залізничному роз’їзді. Розкриття дитячої психології, мотивів поведінки ді-тлахів.


 


Урок №1

 

 

Тема: Донеччина в народних думах. “Дума про втечу трьох братів зАзова”, “Вдова Сірка Івана”, “Дума про Сингура”. Поглиблення поняття про народну думу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти