ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зразок твору за оповіданням Павла Байдебури “Універсал гетьмана Богдана”.

 

План твору.

 

І. Вступ.Козаки розвозять універсали.

 

ІІ. Головна частина.Зображення дружби та взаємодопомоги між ко-заками і солеварами.

 

1. Допомога козаків під час бійки.

2. Прихід солеварів.

 

ІІІ. Висновки.Завдання гетьмана Богдана виконано.

 

 

Тому роду нема переводу, у якому брат із братом шанують згоду.

 

(Юрій Яновський)

 

 

В оповіданні Павла Андрійовича Байдебури розповідається про коза-ків, які доставляли універсали гетьмана Богдана. Універсали – це гетьман-ські акти до козаків, міщан і посполитих селян, які містили державні пос-танови і політичні рішення. Зокрема ці рішення стосувалися військових мобілізацій і дій у національно-визвольній війні 1648-1654 рр.

 

Головними героями оповідання “Універсал гетьмана Богдана” є коза-ки Лесько, Юхим Головань і солевари. Коли козаки в’їхали у місто Тор, їхню увагу привернула робота двох солеварів: “… обидва напівголі – без сорочок, у подертих, засмальцьованих, аж чорних штанях, босі, голови ні-чим прикриті”. Один із солеварів вправлявся швидко і легко, а в іншого робота не клеїлась. Та ось із-за дровяного стосу вийшов наглядач. Підбіг-


 


ши до солевара, який не дуже добре працював, він почав бити його нога-ми, а потім навіть замахнувся палицею. Але в ту ж мить інший солевар вихопив товариша з-під удару наглядача і ненароком штовхнув його. Той кумедно перекинувся і впав обличчям у пісок. Тут, звідки не візьмись, ви-скочив козак Лесько, і зав’язалась між ними бійка. Це був необачний вчи-нок з боку Леська, але завдяки втручанню козака у бійку припинилося знущання з солевара. Козакам була необхідна сіль. А за таку поведінку її могли не дати. Після бійки наглядач звернувся до управителя Курбатова і розповів про цей випадок. Тут у їх розмову втрутився козак Юхим Голо-вань. Він сказав пану, що їм дуже потрібна сіль, і пообіцяв заплатити за неї золотом і сріблом. Цією розмовою козак намагався помирити солева-рів із наглядачем і управителем. Пан не знав, що йому відповісти. Але на-глядачу не сподобалось, що козаки просять сіль. Він не хотів її віддавати. Тієї ж ночі солевари прийшли до козаків і принесли неприємну звістку, що “…сьогодні на світанку валки возів вирушають у дорогу… на Моск-ву”, тобто не дістануться козакам. Козаки розгубились і не знали, що ро-бити. А потім вирішили піти до управителя. Вони прийшли до нього не-сподівано вночі. Пан злякався. І йому нічого не залишилось, як віддати сіль. Із цього приводу він сказав: “…півста на Москву, а решту – на геть-манщину. Відряджатиму сам!”. Того ж дня козаки відвезли сіль на гетьма-нщину.

 

Я вважаю, що завдяки взаємодопомозі і дружбі між козаками і солева-рами доручення гетьмана Богдана Хмельницького було виконано повністю.

 

До уроку №4 (варіант 2)

1.

 

а) 1901-1985.

2.

 

б) понад 30 книг.

 

3.

 

а) в 1954 р.

4.

 

в) Юхим Головань і Лесько Ожеред.

 

5. “Біля врубівки” (1931), “На плитах ” (1932), “Шахта №10” , “Вугі-льні дні”, “За вугілля”, “Протест” (1933).

 

6. “Діти шахтарів ” (1949), “Таємниця степового шурфу” (1956), “Як ми шахту будували” (1950).

 

7. Козаки найбільше пильнували свої шапки, де були зашиті папери від гетьмана Богдана.

8. Універсали закликали підніматися на боротьбу проти шляхетської

 

неволі.


 


9. Їхня увага була звернута на тяжку працю робітників, виснажених, напівголих, босих.

 

10. Управитель боявся повстання і крадіжок.

 

11. Оповідання цінне для нас тим, що ми дізнаємося про минуле на-шого рідного краю, позитивні риси українців, навчаємося кращого.

 

До уроку №5

1.

б) іншого місця для дозвілля не було.

 

2.

 

а) усе їхнє селище.

 

3.

в) била сина.

 

4.

 

б) пограти у футбол.

 

5. Санькові ставало жалко цих живих істот (павуків).

 

6. Батько загинув в шахті, працюючи електрослюсарем. Батько Ігоря Крученюка натиснув пускову кнопку лінії, де провід конвейєра закріплю-вав Іван Наливайко, і його вбило струмом.

 

7. Санько сказав: “А коли б тебе ось так на вогонь, то як ти би почу-вався...”.

 

8. Санько торкнувся вербички, понюхав її, а не поламав. Він любив природу, ставився до неї і до тварин із турботою.

9. Хлопці притягли шину, щоб покататися на ній з терикону.

 

10. Він прокотився на шині з терикону і отримав травму.

 

11. Вони боролися за його життя два дні, щоб він не став калікою.


 


КЛАС

 

До уроку № 1

 

І рівень

1.

 

а) невеликий (здебільшого з 3-5 куплетів) ліричний вірш, що викону-ється співом.

2.

 

а) Михайло Петренко.

 

3.

 

в) Анатолій Солов`яненко (помер у 1999 році)

4.

 

б) Степан Руданський;

 

5.

 

а) Михайло Старицький;

 

ІІ рівень

 

6. До популярних народних ліричних пісень відносяться: а) „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”; б) „Цвіте терен”; в) „Повій, вітре, на Вкраїну”;

 

г) „Ой чий то кінь стоїть”; д) „Ой хмелю ж мій, хмелю”;

 

е) „Ніч яка місячна, зоряна, ясная!”

 

7. Народні пісні бувають таких жанрів:

1) трудові;

 

2) обрядові;

 

3) календарні;

 

4) колискові;

5) весільні;

6) історичні;

 

7) балади;

8) коломийки;

9) частівки.

8. Ця пісня називається „Ой хмелю ж мій, хмелю”.

9. Ця пісня називається „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”.

10. Ці рядки з пісні „Повій, вітре, на Вкраїну”.

11. Ці слова з пісні „Ніч яка місячна, зоряна, ясная!”


 


До уроку №2

 

1.

 

а) М.Ф.Чернявський; б) С.Ф.Черкасенко; в) Х.О.Алчевська.

 

2.

 

а) „Сон велетня” б) „Степ і степ, один без краю...”; в) „Степ”.

 

3.

 

б) „Вечір у степу”.

4. „Пісня лілії”, „Голос життя”, „Липнева ніч”.

 

5. „Сон велетня”.

6. „Степ і степ, один без краю.

7. „Вечір у степу”.

8. „Пісня лілії”.

 

9. „Голос життя”.

10. „Омана”.

11. „До Лазаря”.

 

До уроку № 3

 

І рівень

1.

 

б) 1863-1910. 2.

 

а) 1876-1940. 3.

 

б) молодий чоловік.

 

4.

в) шахтарем.

 

5.

 

а) у шахті.

 

ІІ рівень

6. Панько ставився до роботи в шахті дуже відповідально.

 

7. У Панька була молода дружина Одарка і трирічний син Данько.

8. Панько думав про свою сім’ю.

9. Назва оповідання походить від кольору вугілля.

 

10. Дід Лаврін загинув від холоду та виснажливої праці, закляк, замерз.


 


11. Начальник поставився до смерті діда Лавріна недобре, кричав, ла-явся.

 

Зразок твору на тему:

«Мої враження від оповідання С.Черкасенка „Чорний блиск”.

 

План твору

 

1. Картина шахтарської дійсності.

2. Життя діда Лавріна.

 

3. Невдячність штейгера.

4. Мої враження від оповідання.

 

 

В оповіданні „Чорний блиск” С.Черкасенко розкрив картину побуту шахтарів, виробничі стосунки на копальні.

 

У цьому творі автор розповідає про старого шахтаря діда Лавріна. Він вивозив конячиною на поверхню шахти породу, змолоду багато попрацю-вав вибійником під землею, втративши своє здоров’я. Цей чоловік дожи-вав свого віку на шахті. Письменник описує сон Лавріна, у якому перед ним пройшло все його трудове життя, пройняте чорним вугільним блис-ком. Під час одного з перепочинків дідусь замерз насмерть.

 

Наостаннє він одержав від штейгера такі слова:

 

- Та він замерз, чорт старий!.. Ей, хто там? Люде!.. Бач, не знайшов іншого місця пропасти, собака!..

 

Штейгер відплатив Лавріну за багаторічну працю невдячністю. Страждання людей від жорстокості чи неуваги інших доповнюють

 

невеселу картину шахтарського краю. Це не лише привертає мою увагу до долі Лавріна, але й змушує замислитись над причинами людської жорсто-кості, над необхідністю бути більш милосердними, а також над тим, якою важкою є робота в шахті.

 

Мені сподобалось це оповідання, тому що воно закликає нас, людей, бути гуманними, людяними, добрими. Ми ближче до серця сприймаємо нелегкий труд робітників. І все це завдяки творам, що знайомлять нас із тогочасним життям.

 

До уроку № 4 за темою: С.Васильченко „Роман”

 

І рівень

1.

 

б) сім років.

2.

 

а) сміливий.


 


3.

 

б) чобіт.

 

4.

 

б) коня.

5.

 

а) сидів у самій сорочці.

 

ІІ рівень

6. Учителька розмовляла російською мовою.

 

7. Учителька розповіла батькові Романа, що він пустує на уроках.

8. Роман не знав букв.

9. Йому було не цікаво.

10. Мати сказала, щоб Роман пішов до хазяїна привчатися до діла.

 

11. Роман віддав учительці книжку.

 

До уроку №5

 

І рівень

1.

 

б) 1906-1972.

2.

 

в) 1933 р.

 

3.

б) Українській енциклопедії (Канада, 1984 р.)

 

4.

 

а) журналу „Донбас”.

 

ІІ рівень

5. Василь Гайдарівський.

 

6. „Пугачовська рудня” (1933 р.), „Ще одне кохання” (1946 р.), „А світ такий гарний” (1962 р.), „Заячий пастух”(1962 р.), „Сенсація знічев’я” (1963 р.), „Двоє друзів і містер Піт”.

 

7. В.Гайворонський зазнав тяжких переслідувань перед війною 1941-1945 років від радянської влади, тюрем, заслання, муки. У кінці війни по-дався на Захід.

 

8. Письменник жив у Філадельфії (США).

 

9. Василь Гайворонський знав, що, крім тюрем і знущань з боку радян-ської влади, йому більше нічого бачити. Він дуже сумував за Україною.

 

10. Риси індивідуального стилю Василя Гайворонського: вроджена дотепність і сатиричний талант.

 

11. У січні 1992 року було відзначено, що за межами України мешкає


 


понад 12 мільйонів українців.

 

12. Біля 400 професорів.

 

13. Вони втікали від голоду, репресій, руїни.

 

 

Зразок твору: „Мої враження від оповідання „Сенсація знічев’я” Василя Гайворонського”.

 

 

Серед творів, що належать перу письменників-земляків, частина при-свячена темі еміграції. Зокрема, це оповідання Василя Гайворонського „Сенсація знічев’я”, „Двоє друзів і містер Піт”.

 

Так, в оповіданні „Сенсація знічев’я” автор розповідає про вимуше-ний переїзд за кордон головного героя. На мою думку, Василь, головний герой оповідання, - це сам письменник Василь Гайворонський, тобто опо-відання є по своїй суті автобіографічним.

 

Мені особисто цей твір сподобався. По-перше, він легко читається і сприймається, незважаючи на свою серйозну і важливу в усі часи тему, - проблему еміграції. По-друге, хоч реалії життя в еміграції і є важними, але ситуація, що є центральною в оповіданні, має щасливий кінець. Найчасті-ше емігранти почували себе невпевнено і самотньо, як Василь: „...ніхто й ніде мене не чекає, і гірше, я взагалі тут зайвий, мов стовп, навіщось пос-тавлений серед рухливої вулиці”.

 

Однією з проблем для емігрантів був пошук роботи: „Треба ж якось влаштовуватись, шукати собі працю. І розпочались перегонові справи”. Попри все, Василеві повезло: після марних пошуків він приїхав до друга, що вже влаштувався.

 

Мені хочеться, щоб всі ми зрозуміли, що тільки вдома на рідній землі нас чекає добра доля, справжнє щастя, душевний спокій. Для себе робимо однозначний висновок – не варто їхати у світи назавжди – треба будувати нашу нову Україну в Україні.


 

 


КЛАС

 

До уроку №3

 

І рівень

1. в) 1817 р.;

 

2. б) у Слов’янську;

3. в) 19.

4. а) у 1957 р.

 

5. в) «Небо».

6. в) у 1862 р.

 

ІІ рівень

7. Батька письменника звали Микола Гаврилович.

 

8. У 1846 році М.Петренко обіймав посаду столоначальника.

9. Зустріч М.Петренка з Т Шевченком відбулася в м. Лебедині.

10. Письменник помер у м. Лебедині.

 

11. Музей Михайлові Петренку знаходиться на батьківщині поета, у Слов’янську (школа № 15).

 

До уроку №4

 

І рівень

1. в) 1882 – 1932;

 

2. а) від назви села Серебрянки;

3. б) Новоглухівську лісову школу;

 

4. а) у Харківському університеті.

 

ІІ рівень

5. Перша збірка поезій М.Ю.Шаповала називається «Сині віри»

(1908р.).

 

6. «Самотність» (1910), «Лісові ритми» (1917), нариси «Листки з лісу»

(1917).

 

7. Тема вірша «Передвеликодній герць» М.Шаповала – показ важкого життя простого народу, де лютує цар.

 

8. Ідея вірша «У тюрмі. Зоря пророча...» – неминучість перетворень у

країні.

 

9. Художні засоби поезії «Передвеликодній герць»: персоніфікація («з журбою радість обнялась»), порівняння («весна встає, як пролісок з-під снігу»), образи-символи: журба, радість, зоря, весна.


 


До уроку №5

 

І рівень

1. в)

2. а)

 

3. б)

4. а)

 

ІІ рівень

5. Перша повість В.Бендера називається «Марш молодості».

 

6. Повість «Марш молодості» була надрукована в Мюнхені в 1954

році.

 

7. Віталій Бендер розповідає у своїй першій повісті про долю вояків дивізії «Галичина».

 

8. Події повісті розгортаються наприкінці війни, у березні-травні 1945

року.

 

9. Дійовими особами є командир окремої спеціальної сотні Сіроштан, його заступник хорунжий Чиговський, медсестра Надія та півтори сотні вояків, що охороняють від партизанів Тіто міст через річку Муру на півдні Австрії.

 

10. Торонто – Нью-Йорк, 1987 рік: надрукована повість «Фронтові

 

дороги».

 

11. Під час Другої світової війни В.Бендер двічі потрапляв у полон, був у складі військової частини «Галичина».


 


Навчальне видання

 

О.М. Задоєнко

 

 

ДОНЕЧЧИНА ЛІТЕРАТУРНА

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти