ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Які поняття називають розподіленими?

Розподільність термінів в категоричних судженнях.

Колові схеми між термінами категоричних суджень.

Відношення між судженнями та істинністю. “Логічний квадрат”.

Кожен термін у судженні розподільний або не розподільний. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів.

Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміну або повністю виключається з нього, то він розподільний.

Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміну або частково виключається з нього, то він не розподільний.

При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподільний, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.


Які поняття називають збірними та незбірними?

Збірними вважаються поняття, які слугують для позначення певного цілого, що складається з однорідних одиниць. Прикладом таких понять є „віче”, „команда”, „сузір”я”, „палата лордів англійського парламенту”, „студентська група”. Ці поняття є особливою формою одиничних понять. Якщо ж йдеться про „команди”, „студентські групи”, „парламенти”, то в цьому випадку речі, що позначаються даними поняттями, розглядаються як ті, що входять до класу подібних речей. Тоді їх слід іменувати загальними поняттями. Збірні і загальні поняття неважко сплутати, тому слід вказати різниці між ними. Збірні поняття стосуються тих речей, які є певними сукупностями однорідних одиниць, але вони не відповідають окремим одиницям цих сукупностей. Так, поняття „парламент” вже не поширюється на поняття „депутат парламенту”. На противагу цьому загальне поняття стосується всіх предметів даного класу, наприклад, „учень”, „зірка”, „книга”, „комп’ютер” тощо.

Пустими (порожніми) є поняття, в обсязі яких відсутні будь-які реальні речі. Прикладом таки понять є „русалка”, „домовий”, „абсолютний нуль”, „космонавти, що відвідали планету „Венера” . Такі поняття не визнавалися традиційною логікою, оскільки вважалося, що будь-які поняття, про які йдеться, не є порожніми (пустими за обсягом). Проте ці поняття використовуються наукою і є досить зручними як точки відліку, елементи гіпотез тощо. Вони також дають можливість комбінувати різні елементи дійсності, фантазувати, створювати уявні світи. Отже, без таких понять можливості людського мислення були би суттєво обмеженими. Пусті поняття можуть мати *фактично порожній обсяг („люди, що мандрували у сузір’ї Тельця”) або *логічно порожній обсяг, тобто містити в ньому взаємно заперечні ознаки („суха вода”).

 


Які поняття називаються конкретними і абстрактними?

Поняття конкретні і абстрактні. Залежно від того, що вони відображають: предмет (клас предметів) або його ознака (відношення між предметами). Поняття, в якому мислиться предмет або сукупність предметів як щось самостійно існуюче, називається конкретним. Конкретні поняття відображують в собі реальні (конкретні) предмети чи клас предметів (Річка. Місто. Рука. Базар.).Поняття, в якому мислиться ознака предмета або відношення міжпредметами, називається абстрактним. Абстракті поняття – відображують окремі властивості (не предмети!) і сторони відношення предметів (Мужність. Любов. Темнота. Активність).Різниця між конкретними й абстрактними поняттями засноване навідмінність між предметом, який мислиться як ціле, і властивістю предмета,відверненим від останнього, і окремо від нього не існуючим.Абстрактні поняття утворюються в результаті відволікання,абстрагування певного ознаки предмета; ці ознаки мисляться яксамостійні об'єкти думки.


Які поняття називаються позитивними і негативними?

Позитивним називаються такі поняття, котрі відображають наявність у предмета або явища певних ознак. . (Хоробрий воїн. Благодійний акт. Смачний сніданок) Негативним називається поняття, в якому йдеться про відсутність у предмета ознак, котрі складають позитивні поняття. (Неблагодарний. Невихований). Зміст негативних понять завжди співвідноситься з поняттями позитивними і заперечують саме цей позитивний зміст. . Негативні П. Виражаються в словах з приставкою “не-“, “без-”, або грецькою приставкою “а” (Аморальний. Алогічний).Наприклад поняття “осудність” є позитивним, а “неосудність” – негативним. У кожному з них йдеться про одні й ті ж самі ознаки, які становлять їхній зміст, тільки в одному понятті говориться про наявність, а в другому - про відсутність цих ознак. Зміст негативного поняття не може бути визначений без відповідного йому позитивного поняття.


Які поняття називаються співвідносними і неспіввідносними?

Безвідносним називають поняття, які відображають предмети, з існуванням котрих ми не пов’язуємо необхідне існування яких-небудь інших предметів. Наприклад, “людина”, “норма права”, “договір” – це поняття безвідносні. Безвідносні поняття мисляться як незалежні від інших понять і не вимагають їх (Папір. Хустка. Ялинка. Завод) Відносним називають пари поняття, котрі відображають такі предмети, існування одного з них немислиме без існування другого. (Поняття “Батьки” вимагає співставляти його з поняттям “Діти”, “Внутрішнє” – “Зовнішнє”. “Кінець” – “Початок”. “Причина” – “Наслідок”)


Які поняття називаються пустими і непустими?

Пустими називаються поняття, об’єми яких не включають жодного реального предмета, явища, події – “вічний двигун”, “кентавр”, “еліксир молодості”, “машина часу”, “Донецька державна академія управління” тощо. Пустими називають поняття, яким не відповідає жоден предмет у предметній області (наприклад, числа N > 2 та N < 3 в області «цілі числа»). Непустими називають поняття, яким відповідають певні предмети в предметній області (наприклад, числа N > 2 i N < 3 в області «раціональні числа»).


17.

Одиничним називається поняття, обсяг якого складається з одного предмета.

 

Прикладами одиничних понять є такі: "Харків", "Велика Вітчизняна війна" та ін.

 

Загальне поняття — це таке поняття, обсяг якого складається більш ніж з одного предмета. Загальними поняттями е: "людина", "держава", "норма права", "злочин", "крадіжка" тощо. До обсягу кожного з них входить не один, а група однорідних предметів.

 

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.

 

Реєструючим називається таке поняття, до обсягу котрого входить чітко визначена, яка підлягає обліку, кількість предметів. Наприклад, "планета сонячної системи", "частина світу", "близький родич звинувачуваного", "законний представник потерпілого" тощо.

 

Нереєструючим називається поняття, котре відноситься до необмеженої кількості предметів. Так, поняття "факт", "подія", "сутність", "явище" і т. д. є нереєструючим, оскільки кількість предметів, що підлягають під кожне з них, не піддається обліку.

 


Содержание и объем понятия

 

Всякое понятие имеет содержание и объем. Содержанием понятия называется совокупность существенных признаков одноэлементного класса или класса однородных предметов, отраженных в этом понятии. Содержанием понятия “квадрат” является совокупность двух сщественных признаков: “быть прямоугольником” и “иметь равные стороны”.

 

Объемом понятия называют совокупность (класс) предметов, которая мыслится в понятии. Объективно, т. е. вне сознания человека, существуют различные предметы, например, школьники. Под объемом понятия “школьник” подразумевается множество всех школьников, которые существуют сейчас, существовали ранее и будут существовать в будущем. Класс (или множество) состоит из отдельных объектов, которые называются его элементами. В зависимости от их числа множества делятся на конечные и бесконечные. Например, множество столиц государств конечно, а множество натуральных чисел бесконечно. Множество (класс) А называется подмножеством (под­классом) множества (класса) В, если каждый элемент А является элементом В. Такое отношение между подмножеством А и множеством В называется отношением включения класса А в класс В и записывается так: А c. В. Читается: класс А входит в класс В. Это отношение вида и рода (например, класс “стол” входит в класс “мебель”).

 

Отношение принадлежности элемента а классу А записывается так: а є А. Читается: элемент а принадлежит классу А. Например, а - “Нева” и А - “река”.

 

Классы А и В являются тождественными (совпадающими), если А c В и В c А, что записывается как А=В.

Закон обратного отношения между объемами и содержаниями понятий

 

В этом законе речь идет о понятиях, находящихся в родовидовых отношениях. Объем одного понятия может входить в объем другого понятия и составлять при этом лишь его часть. Например, объем понятия “хищная рыба” целиком входит в объем другого, более широкого по объему понятия “рыба” (составляет часть объема понятия “рыба”). При этом содержание первого понятия оказывается шире, богаче (содержит больше признаков), чем содержание второго. На основе обобщения такого рода примеров можно сформулировать следующий закон: чем шире объем понятия, тем уже его содержание, и наоборот. Этот закон называется законом обратнох-о отношения между объемами и содержаниями понятий. Он указывает на то, что чем меньше информации о предметах, заключенной в понятии, тем шире класс предметов и неопределеннее его состав (например, “водопад”), и наоборот, чем больше информации в понятии (например, “крупный водопад” или “крупный водопад в Канаде”), тем уже и определеннее круг его предметов, или даже мыслится только один предмет.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти