Забезпечення засобами індивідуального захисту і спецодягом

Для забезпечення працівників необхідними засобами індивіду­ального захисту (313) спочатку визначають номенклатуру і кількість засобів індивідуального захисту різних видів відповід­но до чинних галузевих норм, потім оформляють заявки на їх одержання. Видають засоби захисту за марками, розмірами, рос­тами тощо. Організують їх прання, очищення і ремонт.

Засоби індивідуального захисту працівників повинні відпо­відати ГОСТ 12.4.011-89. Застосування засобів захисту праців­ників має забезпечувати:

· видалення з робочої зони шкідливих і небезпечних вироб­ничих факторів, притаманних прийнятій технології та умовам роботи;

· зниження вмісту (рівня) шкідливих і небезпечних виробни­чих факторів у робочій зоні до допустимих чинними саніта­рними нормами рівнів як у штатному режимі, так і у випад­ках виникнення аварій;

· зниження вмісту (рівня) шкідливих і небезпечних виробни­чих факторів у робочій зоні до допустимих чинними саніта­рними нормами рівнів як у штатному режимі, так і у випад­ках виникнення аварій;

· послаблення впливу шкідливих факторів виробничого се­редовища (шуму, теплового випромінювання, вібрації тощо) на організм працівників.

Вибір конкретного типу засобів захисту працівників необхід­но здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного процесу або виду робіт і наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів (додаток 6).

Засоби колективного захисту працівників конструктивно по­винні бути з'єднані з виробничим обладнанням або його елемен­тами керування таким чином, щоб у разі необхідності виникла примусова дія засобу захисту. Засоби колективного захисту пра­цівників повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувалась мож­ливість контролю його роботи, а також безпечне обслуговування та ремонт. Засоби індивідуального захисту необхідно застосову­вати в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту. Порядок забезпечення засобами індивідуального захис­ту працівників визначається ДНАОП 0.00-4.26-96.

Працівники, що не використовують виданих засобів індиві­дуального захисту, до роботи не допускаються.

Засоби індивідуального захисту повинні мати інструкцію, де указано призначення і строк служби виробу, правила його екс­плуатації та зберігання; з нею працівник має бути ознайомле­ний під час інструктажу. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98.

Засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, рука­виці, рукавички гумові, захисні окуляри, респіратори, протигази тощо) повинні відповідати характеру та умовам роботи, гаран­тувати безпеку праці і закріплюватися за кожним працівником. Підбір засобів індивідуального захисту проводять індивідуально для кожного працівника.

До респіраторів і протигазів видають інструкції з користу­вання та паспорти на протиаерозольні і газові фільтри, у яких відмічаються тривалість їх роботи, найменування пестициду тощо. Під час видачі засобів індивідуального захисту роботодавець повинен організувати навчання працівників правил користування ними та найпростіших методів перевірки їх справності.

Спецодяг необхідно зберігати окремо від особистого одягу пра­цівників. Після закінчення роботи засоби індивідуального захис­ту підлягають очищенню, знезараженню, знешкодженню чи сушін­ню (залежно від виду робіт). Прання, хімічне чищення, знезара­ження, знешкодження та ремонт спецодягу необхідно проводити централізовано. Не дозволяється його брати додому для прання й ремонту.

Працівникам, що працюють на підлозі, землі, металевих пове­рхнях лежачи або з коліна, слід видавати спеціальні мати або лежаки для користування під час роботи. Працювати без матів (лежаків) не дозволяється.

Запобіжні пояси, що видаються працівникам, повинні мати паспорти; через кожні 6 місяців їх випробовують на статичне навантаження (225 кг протягом 5 хв.). На поясі мають бути номер і дата випробовування.

На час роботи з каустичним розчином, кислотами та іншими хімічними речовинами, а також на час очищення гальванічних ванн, приготування розчинів працівники мають забезпечуватися захисним одягом, гумовими рукавичками, окулярами. Допомі­жним працівникам під час електрозварювання повинні видава­тися світлозахисні окуляри і діелектричні рукавиці. Для захис­ту шкіри працівникам видають захисні пасти й мазі. Для захи­сту органів слуху при рівні шуму 85 дБ і вище працівники за­безпечують протишумовими навушниками.

На час виконання фарбувальних робіт, а також приготуван­ня фарб працівники мають бути забезпечені респіраторами. На час виконання газозварювальних робіт працівники забезпечу­ються захисними окулярами. Для запобігання виникненню віб­раційної хвороби на час роботи з пневмоінструментом праців­ників забезпечують м'якими рукавицями.

Враховуючи те, що протягом останніх років організація ви­робництва 313 в Україні не дає очікуваних результатів, необхід­но докорінно переглянути підхід до вирішення цієї проблеми, використовуючи досвід Білорусі, Литви, Латвії, Росії, шляхом упро­вадження на території України 313, які вже отримали відповід­ний міжнародний сертифікат. А виробництво 313 у нашій дер­жаві треба зорієнтувати виключно на ті впровадження, виробни­цтво яких економічно вигідне.

Доцільно вивчити питання заснування в Україні спільних з іноземними представництвами підприємств з виробництва 313, що відповідають вимогам європейських норм і мають відповід­ний міжнародний сертифікат.

Крім того, необхідно:

· переглянути норми забезпечення працівників засобами ін­дивідуального захисту, урахувати при цьому появу нових професій, видів робіт і технологій;

· посилити контроль за забезпеченням працівників засоба­ми індивідуального захисту;

· сприяти поширенню інформації про розробки нових видів 313, забезпеченню інспекторського складу сучасними зразка­ми засобів захисту з метою пропаганди їх використання.

Забезпечення засобами захисту і табірним спорядженням. Усі робочі та інженерно-технічні працівники системи Держкомзему України забезпечуються спецодягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Ти­пових галузевих норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, зайнятим на геологічних, топографо-геодезичних, дослідницьких, землевпорядних роботах і в карто­графічному виробництві. Робітникам і службовцям різних су­міжних професій і посад спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються відповідно до Типових норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціа­льного взуття та інших засобів індивідуального захисту робіт­никам і службовцям різних професій і посад усіх галузей на­родного господарства і окремого виробництва, а також Типови­ми галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту інших різних галузей промисловості.

Усі підрозділи при виїзді на польові роботи мають забезпе­чуватися табірним спорядженням, різним обладнанням і засо­бами колективного захисту, які необхідні для безпечного вироб­ництва робіт у різних фізико-географічних районах і кліматич­них умовах відповідно до зразкового табельного положення.

Видача спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуаль­ного захисту, порядок їх застосування, зберігання і догляду за ними мають проводитися згідно з Інструкцією про порядок за­безпечення робітників і службовців спеціальним одягом, спеці­альним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, які видаються працівникам, а також засоби колективного захисту і предмети табірного спорядження і обладнання повинні відпові­дати характеру та умовам виконуваної роботи, відповідати вимо­гам чинних стандартів і забезпечувати безпеку праці. Для польо­вих підрозділів, що працюють у гірських і лісових районах, а та­кож при виконанні робіт у населених пунктах, на аеродромах, будівельно-монтажних об'єктах, автомобільних і залізничних дорогах та інших об'єктах спеціального призначення, спецодяг повинен бути демаскуючого забарвлення оранжевого або яскраво- червоного кольору.

Видані польовим бригадам обладнання, інструменти і меха­нізми повинні бути у справному стані і мати відповідний серти­фікат або паспорт, які підтверджують їхній технічний стан і від­повідність виконуваному виду робіт.

Видача транспортних засобів, а також бурових установок і самохідних механізмів проводиться по акту готовності до екс­плуатації в польових умовах.

Керівник бригади зобов'язаний дбайливо поводитися з вида­ним йому інструментом, обладнанням і спорядженням, вимага­ти того ж від усіх осіб, що з ним працюють, і вживати екстрених заходів для усунення несправностей або повної заміни несправ­ного інструменту і обладнання на справні.

Кожний працівник, що помітив несправність інструментів і обладнання, зобов'язаний вжити заходів з усунення несправнос­ті, а за неможливості усунення - негайно повідомити про це керівнику бригади, партії.