ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Відповіді на ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

40.

Стаття 5. Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо

забезпечення пожежної безпеки

 

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені

ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної

безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний

досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти

і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що

діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати

постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів,

норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів

державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки

та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для

забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів,

погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і

зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх

використання не за призначенням;

створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку

підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування

матеріально-технічну базу;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та

документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними

виробляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів

виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої

автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність

пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а

також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

 

41.Небезпечний виробничий чинник –це чинник, дія якого на того, що працює в певних умовах приводить до травми або погіршення його здоров'я. До таких чинників відносяться: рухоме машини і механізми (підйомно-транспортне устаткування); електричні ланцюги, замикання яких може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищена або знижена температура навколишнього середовища і ін.

42.Перед початком лабораторних робіт викладач проводить інструктаж з

техніки безпеки проведення лабораторних робіт і пожежної безпеки, з

оформленням у відповідних журналах і з підписами студентів. Студенти, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки, до виконання робіт не допускаються.

43. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.

 

44.

2.1.1. Територія об'єкта культури повинна постійно

утримуватися в чистоті.

2.1.2. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити

вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до

джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентаря й

обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішнІх

пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у

справному стані і мати електричне освітлення в нічний час.

2.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не

можуть бути використані для складування

матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту

тощо.

У закладах культури, де відсутні гаражі, дозволяється ставити

автотранспорт на території на стоянку при умові незагромадження

проїздів і проходів, на відстані не менше 10 метрів від будівлі.

2.1.4. Під'їзди до об'єктів культури, а також проїзди по їх

території повинні мати тверде покриття і регулярно очищатися від

снігу.

2.1.5. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння

повинні мати придатні під'їзди. Пожежні водоймища необхідно

обладнувати майданчиками розміром 12 х 12 м з твердим покриттям

для установки пожежних автомашин.

У зимовий період колодязі пожежних гідрантів та пожежні

водоймища слід утепляти і регулярно очищати від снігу.

Покажчики місць знаходження джерел пожежного водопостачання

повинні мати чіткі освітлювальні написи, за допомогою яких можна

їх знайти в будь-який час доби.

2.1.6. На час ремонту доріг і проїздів об'єктів культури у

відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або

влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт

необхідно відразу повідомити пожежну охорону.

2.1.7. На території об'єкта культури забороняється

розпалювати багаття, спалювати відходи виробництва тощо.

 

45. Шкідливі виробничі фактори — фактори середовища і трудового процесу, які можуть викликати професійну патологію, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я потомства.

Класифікація[ред. • ред. код]

 

Шкідливими виробничими факторами можуть бути:

фізичні фактори — температура, вологість і рухливість повітря, неіонізуючі електромагнітні випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне, лазерне тощо), статичні, електричні і магнітні поля, іонізуючі випромінювання, виробничий шум, вібрація, ультразвук тощо;

хімічні фактори, у тому числі деякі речовини біологічної природи (антибіотики, вітаміни, гормони, ферменти);

біологічні чинники (патогенні мікроорганізми, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати);

фактори трудового процесу, що характеризують напруженість праці (інтелектуальні, сенсорні та емоційні навантаження, монотонність навантажень, режим роботи);

фактори трудового процесу, що характеризують тяжкість фізичної праці (фізична динамічне навантаження, маса що піднімається і переміщуваного вантажу, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу, переміщення в просторі).

 

 

46. заплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

 

при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

 

при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

 

при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

 

при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

 

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

 

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його

проведення.

47. На підприємства можуть бути накладені штрафи за:

порушення актів законодавства та інших нормативних актів

(правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, які є

обов'язкові для виконання) про охорону праці;

невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного

нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та

виробничого середовища.

 

3. Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на

виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з

вини цього підприємства.

 

Постанова про накладення штрафу на підприємство

приймається за підсумками перевірки стану безпеки і умов праці на

даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці.

( Абзац перший пункту 8 в редакції Постанови КМ N 335 ( 335-99-п )

від 09.03.99 )

Постанова складається у двох примірниках за формою, що

додається. Один примірник постанови подається керівникові

підприємства для сплати штрафу, другий - залишається у посадової

особи, яка прийняла постанову про накладення штрафу.

 

9. Власник підприємства або уповноважений ним орган має право

оскаржити в місячний термін рішення про стягнення штрафу з

підприємства в судовому порядку.

Посадові особи Держнаглядохоронпраці накладають штрафи на

підприємства у таких розмірах:

голова Держнаглядохоронпраці - до 2 відсотків місячного фонду

заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

заступники голови Держнаглядохоронпраці - до 1,5 відсотка

місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується

штраф;

начальники територіальних управлінь - до 1 відсотка місячного

фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство,

не може перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати

підприємства.

 

6. Відповідно до пункту 3 цього Положення підприємство

сплачує штраф у разі:

нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати

працездатності працівника, - у розмірі, визначеному з розрахунку

середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової

непрацездатності;

нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати

працездатності, та за професійне захворювання працівника - у

розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного

заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної

працездатності;

смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку

потерпілого.

Для обчислення розміру штрафу середньомісячний заробіток

береться за 12 останніх календарних місяців, що передували

нещасному випадку або встановленню професійного захворювання.

Штраф у розмірі дворічного заробітку визначається шляхом

множення середньомісячного заробітку на 24.

 

7. У разі виявлення факту приховання нещасного випадку

підприємство сплачує визначений штраф у десятикратному розмірі.

 

Підприємства?

1 Підприємство

2 Навчальний заклад

3 Орган управління освіти

17. Посадові особи, згідно з "Переліком", періодично проходять навчання i перевірку знань з охорони праці:

1 Один раз на рік

2 Один раз у три роки

3 На вимогу Держнагляду охорони праці

Ситуаціях?

1На спеціальних курсах при навчальних закладах.

2 На підприємствах, де вони раніше працювали.

3 За місцем проживання самостійно в обсязі пам'ятки „Знай i вмій”.

35. Коли проводиться позаплановий (позачерговий) інструктаж з ОП?

1 У разі переведення працівника з одного цеху до іншого

2 Під час направлення для виконання одноразової або тимчасової роботи

3 За умови зміни технології або після нещасного випадку

Навчального закладу?

1 Відділ охорони праці

2 Заступник директора з адміністративно - господарської роботи

3 Відділ капітального ремонту

Законодавством?

1 Так

2 Так, за рахунок коштів підприємства

3 Ні

40.

Стаття 5. Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо

забезпечення пожежної безпеки

 

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені

ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної

безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний

досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти

і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що

діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати

постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів,

норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів

державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки

та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для

забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів,

погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і

зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх

використання не за призначенням;

створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку

підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування

матеріально-технічну базу;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та

документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними

виробляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів

виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої

автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність

пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а

також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

 

41.Небезпечний виробничий чинник –це чинник, дія якого на того, що працює в певних умовах приводить до травми або погіршення його здоров'я. До таких чинників відносяться: рухоме машини і механізми (підйомно-транспортне устаткування); електричні ланцюги, замикання яких може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищена або знижена температура навколишнього середовища і ін.

42.Перед початком лабораторних робіт викладач проводить інструктаж з

техніки безпеки проведення лабораторних робіт і пожежної безпеки, з

оформленням у відповідних журналах і з підписами студентів. Студенти, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки, до виконання робіт не допускаються.

43. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.

 

44.

2.1.1. Територія об'єкта культури повинна постійно

утримуватися в чистоті.

2.1.2. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити

вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до

джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентаря й

обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішнІх

пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у

справному стані і мати електричне освітлення в нічний час.

2.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не

можуть бути використані для складування

матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту

тощо.

У закладах культури, де відсутні гаражі, дозволяється ставити

автотранспорт на території на стоянку при умові незагромадження

проїздів і проходів, на відстані не менше 10 метрів від будівлі.

2.1.4. Під'їзди до об'єктів культури, а також проїзди по їх

території повинні мати тверде покриття і регулярно очищатися від

снігу.

2.1.5. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння

повинні мати придатні під'їзди. Пожежні водоймища необхідно

обладнувати майданчиками розміром 12 х 12 м з твердим покриттям

для установки пожежних автомашин.

У зимовий період колодязі пожежних гідрантів та пожежні

водоймища слід утепляти і регулярно очищати від снігу.

Покажчики місць знаходження джерел пожежного водопостачання

повинні мати чіткі освітлювальні написи, за допомогою яких можна

їх знайти в будь-який час доби.

2.1.6. На час ремонту доріг і проїздів об'єктів культури у

відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або

влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт

необхідно відразу повідомити пожежну охорону.

2.1.7. На території об'єкта культури забороняється

розпалювати багаття, спалювати відходи виробництва тощо.

 

45. Шкідливі виробничі фактори — фактори середовища і трудового процесу, які можуть викликати професійну патологію, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я потомства.

Класифікація[ред. • ред. код]

 

Шкідливими виробничими факторами можуть бути:

фізичні фактори — температура, вологість і рухливість повітря, неіонізуючі електромагнітні випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне, лазерне тощо), статичні, електричні і магнітні поля, іонізуючі випромінювання, виробничий шум, вібрація, ультразвук тощо;

хімічні фактори, у тому числі деякі речовини біологічної природи (антибіотики, вітаміни, гормони, ферменти);

біологічні чинники (патогенні мікроорганізми, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати);

фактори трудового процесу, що характеризують напруженість праці (інтелектуальні, сенсорні та емоційні навантаження, монотонність навантажень, режим роботи);

фактори трудового процесу, що характеризують тяжкість фізичної праці (фізична динамічне навантаження, маса що піднімається і переміщуваного вантажу, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу, переміщення в просторі).

 

 

46. заплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

 

при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

 

при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

 

при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

 

при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

 

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

 

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його

проведення.

47. На підприємства можуть бути накладені штрафи за:

порушення актів законодавства та інших нормативних актів

(правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, які є

обов'язкові для виконання) про охорону праці;

невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного

нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та

виробничого середовища.

 

3. Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на

виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з

вини цього підприємства.

 

Постанова про накладення штрафу на підприємство

приймається за підсумками перевірки стану безпеки і умов праці на

даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці.

( Абзац перший пункту 8 в редакції Постанови КМ N 335 ( 335-99-п )

від 09.03.99 )

Постанова складається у двох примірниках за формою, що

додається. Один примірник постанови подається керівникові

підприємства для сплати штрафу, другий - залишається у посадової

особи, яка прийняла постанову про накладення штрафу.

 

9. Власник підприємства або уповноважений ним орган має право

оскаржити в місячний термін рішення про стягнення штрафу з

підприємства в судовому порядку.

Посадові особи Держнаглядохоронпраці накладають штрафи на

підприємства у таких розмірах:

голова Держнаглядохоронпраці - до 2 відсотків місячного фонду

заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

заступники голови Держнаглядохоронпраці - до 1,5 відсотка

місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується

штраф;

начальники територіальних управлінь - до 1 відсотка місячного

фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство,

не може перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати

підприємства.

 

6. Відповідно до пункту 3 цього Положення підприємство

сплачує штраф у разі:

нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати

працездатності працівника, - у розмірі, визначеному з розрахунку

середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової

непрацездатності;

нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати

працездатності, та за професійне захворювання працівника - у

розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного

заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної

працездатності;

смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку

потерпілого.

Для обчислення розміру штрафу середньомісячний заробіток

береться за 12 останніх календарних місяців, що передували

нещасному випадку або встановленню професійного захворювання.

Штраф у розмірі дворічного заробітку визначається шляхом

множення середньомісячного заробітку на 24.

 

7. У разі виявлення факту приховання нещасного випадку

підприємство сплачує визначений штраф у десятикратному розмірі.

 

Відповіді на ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти