ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями.

Історія

У 1957 році в США було створене Агентство перспективних розробок (АRPА). Одна з проблем, над якою працювало агентство, полягала в тому, що було необхідно об’єднати роботу дослідницьких установ, які були розкидані по території США. Необхідна була чітка, налагоджена система, яка б дозволяла різним дослідницьким центрам координувати свою роботу, обмінюватись інформацією за принципом «кожний з кожним». Працювати ж ця система мала таким чином, щоб вихід з ладу одного вузла цієї мережі жодним чином не вплинув на роботу інших. Що ж потрібно було об’єднати в цю мережу? Очевидно, комп’ютери як мозковий центр будь-якої дослідницької лабораторії.

У січні 1969 року вперше на декілька хвилин було запущено систему, яка зв’язала між собою чотири комп’ютери в різних кінцях США. А вже черезрік нова інформаційна система розпочала роботу. Природно, що її назвали Аrpаnеt.

У 1973 році через Аrpаnеt вперше «поспілкувалися» комп’ютери різних країн. Мережа стала міжнародною. Коли в мережу приєдналися вже тисячі комп’ютерів, стало очевидним, що необхідно повністю переробити механізм доступу до Аrpаnеt. Такий механізм було введено в 1983 році. Це був протокол зв’язку TСP/ІP (Trаnsmіssіоn Соntrоl Prоtосоl / Іntеrnеt Prоtосоl). У тому ж році відбувся розподіл мережі Аrpаnеt на частини, одна з яких відділилась як наукова мережа NSFNеt. Саме на її базі утворилась мережа Інтернет. У 1995 році розпочався справжній бум Інтернету. А 14 квітня 1998 року відбувся святковий «запуск» нової мережі, яку назвали Інтернет-2.

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.

Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові).

Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти.

Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднують між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних.

Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями.

Комп’ютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами.

Комп’ютери, що користуються послугами серверів, називаються клієнтами.

Кожен комп’ютер, підключений до мережі, має ім’я (адресу).

Комп’ютерні мережі можуть обмінюватися між собою інформацією у вигляді повідомлень. Природа цих повідомлень може бути різна (лист, програма, книга і т.д.). У загальному випадку повідомлення по шляху до абонента-одержувача проходить декілька вузлів комутації. Кожний з них, аналізуючи адресу одержувача в повідомленні і володіючи інформацією про конфігурацією мережі, вибирає канал зв’язку для наступного пересилання повідомлення. Таким чином, повідомлення “подорожує” по мережі, поки не досягає абонента-одержувача.

Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати:

· апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних;

· мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здіснюється доступ до послуг мережі.

У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.

По ступеню розсередження комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні і глобальні.

По віддаленості комп'ютерів в мережі розрізняють регіональні мережі(до декількох кілометрів) та глобальні(люба відстань між передаючим комп'ютером та комп'ютером-адресатом).

У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від одного. Для передачі інформації використо-вуються високошвидкісний канал передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є Ethernet і Token Ring. Локальні мережі найчастіше розгортають в рамках однієї організації і тому інколи їх ще називають корпоративними

Регіональні обчислювальні мережі розташовуються в межах визначеного територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.). Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі відстані, вони можуть викорис-товуватися для об’єднання декількох ЛОМ в інтегрованому мережеву систему.

Глобальні обчислювальні системи охоплюють територію держави чи декількох держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

Отже: комп'ютерна мережа–це група з декількох комп’ютерів, з’єднаних між собою за допомогою кабелів, що використовуються для передачі інформації

Комп'ютерна мережа забезпечує:

•колективну обробку даних користувачами, підключеними до комп'ютерної мережі, і обмін даними між цими користувачами;

•спільне використання програм;

•спільне використання принтерів, модемів та інших пристроїв;

Сервер та клієнт

Сервер- комп'ютер (або спеціальне комп'ютерне обладнання), виділений та / або спеціалізований для виконання певних сервісних функцій (приймає запити від робочих станцій). Web-сервер – це сервер, орiєнтований на виконання спецiальних задач взаємодiї з мережею Internet. Вiн надає робочим станцiям максимально можливий набiр послуг мiжмережевої взаємодiї. По складу обладнання сервери мало чим вiдрiзняються вiд робочих станцiй, однак до самого обладнання iснують бiльш високi вимоги. Це зв’язано з тим, що файловий сервер повинен достатньо швидко обробляти велику кiлькiсть запитiв вiд всiх робочих станцiй. Для забезпечення потрiбної продуктивностi сервери оснащуються високопродуктивними процесорами, наприклад Pentium II з тактовою частотою 233 Мгц i вище. Можливе використання систем з кiлькома процесорами одночасно.
З метою пiдвищення продуктивностi в серверах широко використовується кеш-пам’ять. Ця надшвидкодiюча пам’ять призначена для тимчасового зберiгання команд i даних, до яких вiдбувається найчастiше звертання.

Клієнт - апаратний або програмний компонент обчислювальної системи, який посилає запити сервера.

 

Віддалене керування ПК

При віддаленому керуванні іншим комп’ютером мережі користувач зі свого комп’ютера може керувати роботою віддаленого комп’ютера. При цьому створюється ілюзія, що клавіатура, миша, дисплей користувача безпосередньо підключені до віддаленого комп’ютера. Всі введені користувачем команди передаються на віддалений комп’ютер і виконуються на ньому. Воно дозволено тільки з дозволу користувача, також необхідно вказати ім’я комп’ютера і пароль. Таке керування дозволяє використовувати ресурси віддаленого комп’ютера.

 

Локальна мережа.

Досвід експлуатації обчислювальних мереж показує, що левова частка генерованої у таких мережах інформації використовуються тією ж установою, підприємством, що її породила, тобта значна частина мережевої інформації призначена для місцевих користувачів. Крім того, багато користувачів мережі зацікавлені у вільному доступу та ефективній спільній експлуатації дорогого комп’ютерного устаткування. Ці задачі вирішують ЛОМ.

Домашнє завдання

1. § 5.1-5.3, 18.1-18.6, 18.12

2. пит. 1,2,3 на с. 207

 

Історія

У 1957 році в США було створене Агентство перспективних розробок (АRPА). Одна з проблем, над якою працювало агентство, полягала в тому, що було необхідно об’єднати роботу дослідницьких установ, які були розкидані по території США. Необхідна була чітка, налагоджена система, яка б дозволяла різним дослідницьким центрам координувати свою роботу, обмінюватись інформацією за принципом «кожний з кожним». Працювати ж ця система мала таким чином, щоб вихід з ладу одного вузла цієї мережі жодним чином не вплинув на роботу інших. Що ж потрібно було об’єднати в цю мережу? Очевидно, комп’ютери як мозковий центр будь-якої дослідницької лабораторії.

У січні 1969 року вперше на декілька хвилин було запущено систему, яка зв’язала між собою чотири комп’ютери в різних кінцях США. А вже черезрік нова інформаційна система розпочала роботу. Природно, що її назвали Аrpаnеt.

У 1973 році через Аrpаnеt вперше «поспілкувалися» комп’ютери різних країн. Мережа стала міжнародною. Коли в мережу приєдналися вже тисячі комп’ютерів, стало очевидним, що необхідно повністю переробити механізм доступу до Аrpаnеt. Такий механізм було введено в 1983 році. Це був протокол зв’язку TСP/ІP (Trаnsmіssіоn Соntrоl Prоtосоl / Іntеrnеt Prоtосоl). У тому ж році відбувся розподіл мережі Аrpаnеt на частини, одна з яких відділилась як наукова мережа NSFNеt. Саме на її базі утворилась мережа Інтернет. У 1995 році розпочався справжній бум Інтернету. А 14 квітня 1998 року відбувся святковий «запуск» нової мережі, яку назвали Інтернет-2.

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.

Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові).

Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти.

Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднують між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних.

Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти