ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Характеристика будови і функцій спинного мозку.

Спинний мозок – розташований в кістковому хриптовому каналі від першого шийного хребця до першого другого поперечного хребці і закінчуються мозковим конусом, від якого вниз тянеця тонка кінцова нитка. Спинний мозок має сигментарну будову у вигляді циліндричного тяжа завдовжки 40-45 см. Діаметром 1-1.5 см. Самою до 30 грам.Спинний мозок оточений трьома оболонками:1. твердою, 2. Павутинною, 3. Внутрішня або м’яка оболонка.Тверда оболонка зовнішня утворює навколо мозку щільний фіброзний мішок.Павутинна оболонка – м’яка тонка прозора покриває всі опухлості, бідна на нерви і судини.Внутрішня оболонка м’яка щільно оточує спинний мозок проникає у всі щілини і вистилає їх.В середині спинного мозку знаходиться сіра речовина яка на поперечному зрізі нагадує літеру Н або крила метелика. Вона утворює парні передні задні роги, у грудному відділи і в верхніх сегмента поперекового відділу є бічні роги.

Функціонально передні роги є руховими задні чутливими а бічні вегетативними.

Спинний мозок людини складається з таких сигментів:

- 8 шийних

- 12 груних

- 5 поперечних

- 5 крижовий

- 1-3 куприковий

Зовнішня частина спинного мозку біла речовина в ній лежать волокна і чутливих і рухових нейронів. Від спинного мозку відходять 31 пара спинномозкових нервів кожен нерв починається двома корінцями які утворюють при виході з хребетного каналу один спинномозковий нерв що йде на периферію.Спинний мозок виконує дві основні функції – рефлекторну і провідну, обсяг функцій які здійснює спинний мозок над звичайно великий в ньому знаходяться центри всіх рухових рефлексів, які забезпечують терморегуляцію організму, регулюють метаболізм тканин, центри більшості судинних рефлексів . За природних умов ці рефлекси завжди знаходяться під впливом відділів головного мозку.До рефлексів спинного мозку відносяться захисні рефлекси на розтягнення м’язів, вегетативні рефлекси.Спинний мозок іннервує всю склетну мускулатуру тулуба, шиї, кінцівок, а також багато центрів вегетативної нервової системи.

Будова хімічний склад і ріст кісток.

Кістки (кістка — лат. os) — органи в хребетних тварин, які входять до опорно-рухової системи і складаються з кісткової тканини. З кісток складається скелет. Характеризується високою твердістю, значним вмістом мінеральних речовин і своєрідною мікроструктурою.

Структурна одиниця кістки-остеон, з остеонів складаються кісткові трабекули, де є трабекулярна порожнина і там поміщується кістковий мозок

Поверхня кістки

Кістки ноги

Поверхня кісти може показувати різні поглиблення (борозенки, ямки і т. д.) і підвищення (кути, краї, ребра, гребені, горбки тощо). Нерівності служать для сполуки кісток між собою або для прикріплення м'язів і розвинуті відповідно до розвитку мускулатури. На поверхні знаходяться так звані «живильні отвори» (Foramina nutritiva), через які живильні і кровоносні судини входять усередину кістки.Кістка як орган ззовні (крім поверхонь зчленування) вкрита так званим окістям (Periosteum), яке є сполучнотканинною пластинкою збагаченою кровеносними і лімфатичними судинами, нервами. Оксітя міцно зрощене з кісткою за рахунок волокон, що входять у тканину кістки. Зовнішній шар окістя волокнистий, внутрішній — остеогенний (кісткоутворюючий) прилягає до кістки. В ньому розташовані остеогенні клітини в стані спокою, за рахунок яких відбувається розвиток, ріст в товщину та регенерація кістки після пошкодження. Окістя служить для харчування, росту і відновлення кістки. Внутрішні порожнини кістки утворені особливою м'якою тканиною — кістковим мозком.

Людина

Кількість (а точніше співвідношення) органічних і мінеральних речовин в кістці змінюється з віком. У дітей значно переважають органічні речовини, у дорослих — мінеральні. У дорослої людини частка мінеральних складових (переважно, фосфорнокисле і вуглекисле вапно та фосфорнокисла магнезія, а також фтористого, хлористого кальцію й інші) складає близько 60—70 % маси кістки, а органічні речовини (в основному осеїн, яки відноситься до клейодавальних речовин) — 30—40 %. Кістки виявляють велику міцність і сильний опір розривові, надзвичайно довго протистоять руйнуванню і належать до числа найзвичайніших залишків викопних тварин. При прокалюванні кіста втрачає органічне речовине, але зберігає свою форму і будову; піддаючи кісту дії кислоти (напр. соляної), можна розчинити мінеральні речовини й одержати гнучкий хрящуватий кістяк кістки.\

Травленя в ротовій порожнині

Травний канал починається з ротової порожнини. Там їжа аналізується на смак, змочується, перемішується, зазнає механічної та хімічної обробки, після чого формується в харчову грудку для подальшого просування її по стравоходу. Язик - це рухливий орган, утворений м'язовою посмугованою скелетною тканиною, на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори. Завдяки цим рецепторам ми розрізняємо кисле, солодке, солоне, гірке і таким чином визначаємо смак їжі, а також якість речовин, що надійшли до ротової порожнини (нехарчові або шкідливі речовини рефлекторно викидаються з неї). Язик також бере участь у змочуванні їжі, її перемішуванні та в процесі ковтання. У людини він є ще й органом мовлення.Іншими важливими органами ротової порожнини є зуби, які подрібнюють і перетирають їжу до кашоподібного стану. Зуби розташовані в комірках верхньої та нижньої щелеп ротової порожнини. У дорослої людини 32 зуб.За формою і функціями зуби поділяють на різці, ікла, малі і великі кутні. На кожній щелепі по 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх і 6 великих кутніх зубів. Різці та ікла мають по одному кореню. Цими зубами відкушують їжу. Кутні зуби мають два або три корені. Малі та великі кутні зуби подрібнюють їжу. У кожному зубі розрізняють коронку, шийку і корінь (мал.1,2). Коронку зуба вкриває емаль (мал.2). Це найтвердіша тканина в організмі людини, за твердістю наближається до кварцу. Під емаллю розташований дентин. Він утворює більшу частину коронки, шийки і зануреного у ясна кореня. Шийку і корінь зуба вкриває цемент. Порожнину зуба заповнює сполучна тканина - пульпа. У пульпу через канал кореня входять кровоносні та лімфатичні судини, нерви. За рахунок пульпи зуб живиться та росте. Зуби закладаються ще в утробний період, але перші, так звані молочні зуби (їх 20), з'являються після шести місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з'являється до 25 років. Якщо зуби не берегти, не доглядати за ними, виникають їхні захворювання.Найпоширеніша хвороба зубів - карієс (від лат. карієс - гниття) - руйнування твердих тканин зуба з утворенням порожнини у його стінці.Розвиток цього захворювання прискорює також нестача вітамінів (особливо групи В), солей кальцію, фосфору, фтору. Їжа, що потрапляє до ротової порожнини, стимулює виділення слини. Це безбарвна слизувато-клейка рідина, до складу якої входять вода (близько 98,5 %), ферменти (лізоцим, амілаза і мальтаза) та слиз (муцин). Лізоцим знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота. Під дією травних ферментів амілази і мальтози здійснюється первинна хімічна обробка їжі, коли складні вуглеводи розщеплюються на більш прості (наприклад, крохмаль на глюкозу). Муцин зволожує та обволікає їжу.Слина має слабколужну реакцію. Склад і кількість слини залежать від характеру їжі. Суха їжа потребує більше слини. Крім великих слинних залоз, слизова оболонка рота всіяна численними дрібними слинними залозами. За добу слинні залози виробляють від 1,0 до 1,5 л слини. У людини є три пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язиков

Захисні властивості крові.

Одна з найважливіших функцій крові — захист організму від інфекції. Захисні властивості крові забезпечують лейкоцити, тромбоцити та плазма. Провідна роль належить лейкоцитам. Деякі їхні типи (нейтрофіли та моноцити) мають власти­вість захоплювати та перетравлювати (за допомогою власних ферментів) бактерії та чужорідні часточки, що потрапляють у кров. Цей процес називається фагоцитозом, а захисні клітини, що беруть участь у ньому, — фагоцитами. У разі пошкодження шкіри до ранки потрапляють мікроби, що викликають запальний процес. Лейкоцити, які мають здатність просочуватися крізь стінки капілярів у міжклітинний простір, направляються до місця скупчення мікробів. Стимулом для їхніх активних дій слугують токсичні речовини, що їх виділяють бактеріальні клітини і на які лейкоцити чутливо реагують. Наблизившись до мікроорганізму, лейкоцит захоплює його, огортає, та поглинає. За допомогою ферментів, що містяться у клітинних структурах (лізосомах), відбувається перетравлення поглиненого мікроба. Один фагоцит здатний захопити й перетравити 15 -20 бактерій.

Поглинувши велику кількість мікробів, лейкоцит гине, оскільки не може їх перетравити. Загиблі лейкоцити — компонент гною, що утворюється у місці запалення. Лейкоцити (лімфоцити) забезпечують також імунні реакції організму. Деякі з них виробляють антитіла — спеціальні білкові молекули, що зв’язують чужорідні білки, інші самостійно знищують пухлинні або уражені вірусом клітини. У творенні антитіл беруть участь також білки плазми крові (глобуліни).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти