Формування трудового потенціалу та перспективи його розвитку є визначальними для подальшої долі економіки України та створення умов для її переходу на інноваційну модель. Водночас рівень і якість трудового потенціалу відіграють провідну роль у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності економіки країни, а також є основою життєзабезпечення й стабільності в суспільстві.

В економіці країни гостро відчуваються протиріччя між потребами ринку праці у висококваліфікованих, професійно мобільних робітниках та недостатнім рівнем якості професійної підготовки. Сучасне виробництво і сфера послуг відчувають нагальну потребу у фахівцях, які можуть ефективно використовувати набуті знання, навички й компетенції у своїй професійній діяльності, а також професійно зростати відповідно до оновленої техніки та технології.

Процес підготовки висококваліфікованих робітників вимагає науково обґрунтованої системи їх підготовки, яка ґрунтується на відповідному навчально-методичному забезпеченні, основою якого є робочий навчальний план.

Запропоновані методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів базуються на нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документах, які діють у системі професійно-технічної освіти:

1. Закон України «Про професійно-технічну освіту» (Стаття 13 «Ступеневість професійно-технічної освіти», стаття 15 «Освітньо-кваліфікаційні рівні професійно-технічної освіти», стаття 27 «Навчальний та канікулярний час учня, слухача», стаття 31 «Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах», стаття 32 «Державні стандарти професійно-технічної освіти», стаття 34 «Навчальний план, навчальна програма», стаття 35 «Оновлення змісту професійно-технічної освіти»).

2. Державний стандарт професійно-технічної освіти.

3. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999р. № 956.

4. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 30.05.2006 р. № 419 зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки України «731 від 05.08.2008р. і №1119 від 10.11.2008 р. (розд.2 «Планування навчально-виробничого процесу», розд. 3. «Організація навчально-виробничого процесу», розд. 4 «Контроль за навчально-виробничим процесом»).

5. Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затверджене наказом МОН України від 20.06.2000р. № 225.

6. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти України від 31.12.98 N 201/469 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.99 за N 124/3417.

7. Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2007р. № 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах».

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 № 947 «Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ».

9. Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників ПТНЗ другого та третього атестаційних рівнів з урахуванням змісту державних стандартів ПТО з конкретних професій, затверджені МОН України 01.07.2006 р.

10. Класифікатор професій ДК 003:2010.

11. Методичні рекомендації щодо розробки інтегрованих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у ВПУ і центрах ПТО (лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 №1/9-192).

12. Лист Міністерства освіти і науки України від 07.12.2009 р. №1/9-858 «Про підготовку робітників за інтегрованими професіями».

1. Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника -
це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв'язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника.

Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти (далі – робочі навчальні плани) – це документи, розроблені відповідно до типових навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі – типові навчальні плани).

Професійно-технічні навчальні заклади розробляють та затверджують робочі навчальні плани, в яких відображаються зміни у галузі виробництва чи сфери послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів.

Робочі навчальні плани містять код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) згідно з Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ та Державним класифікатором професій ДК 003: 2010, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, медичних показників, термін і мету навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин, відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень професійної кваліфікації випускника (Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 30.05.2006р. № 419 зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки України «731 від 05.08.2008р. і №1119 від 10.11.2008 р.).

Робочий навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки кваліфікованого робітника згідно з вимогами Державного стандарту професійно-технічної освіти (ДС ПТО), Державного стандарту загальної середньої освіти та Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 № 947). Робочий навчальний план підписується керівником навчального закладу, погоджується з підприємствами-замовниками робітничих кадрів та Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, затверджується заступником начальника управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації. Усі підписи скріплюються печаткою, ставиться дата підпису.

Робочий навчальний план друкується на одному аркуші паперу формату А-3 з двох сторін, має титульну частину й складається з таких розділів: титульна частина, графік навчального процесу, зведені дані за бюджетом часу, план навчального процесу, рівні кваліфікацій та форма державної атестації на кожному ступені, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, а також пояснювальна записка до навчального плану, яка підписується директором навчального закладу. (Рекомендована форма бланку робочого навчального плану наведена в додатку 1.)

1. У титульній частині навчального плану зазначаються:

● назва навчального закладу;

● рівень загальної середньої освіти (базова чи повна), на базі якої здійснюється підготовка кваліфікованого робітника;

● код і назва професій з підготовки кваліфікованого робітника;

● плановий рівень кваліфікації з кожної професії;

● ступінь навчання;

● термін навчання, який має відповідати Компонентам 1-4 Типової базисної структури навчальних планів з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 № 947);

● грифи: «Затверджено» (заступником начальника управління освіти і науки, начальником відділу професійно-технічної і вищої освіти), «Погоджено» (підприємствами-замовниками робітничих кадрів та Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області).

Термін навчання та кваліфікація визначаються відповідними освітньо-кваліфікаційними характеристиками робітничих професій і типовим навчальним планом підготовки кваліфікованого робітника.

2. Графік навчального процесу (І розділ)встановлює строки початку та завершення навчальних занять на кожному ступені навчання, курсі, визначає терміни канікул та виробничої практики, завершального етапу фахової підготовки на кожному ступені (поетапна атестація), державної підсумкової та кваліфікаційної атестації (дипломне проектування, захист дипломного проекту (роботи), державні іспити тощо).

При складанні графіка навчального процесу необхідно враховувати наступне:

● початок навчального року планується, як правило, з 1 вересня, закінчення навчання залежить від терміну навчання з певної професії відповідно до ДС ПТО та Типової базисної структури;

● з професій, пов’язаних із сезонним характером робіт, початок та завершення навчального року можуть бути перенесені на інші строки за погодженням з управлінням освіти і науки Хмельницької ОДА;

● сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, окрім останнього, повинна становити не менше 11 тижнів;

● сумарна кількість тижнів, враховуючи канікули (крім останнього курсу), повинна становити 52 тижні;

● святковий тиждень не враховується і зазначається в графіку як теоретичне чи виробниче навчання (Т, В, ТВ) або виробнича практика (П) – тобто той тип підготовки, який передбачається графіком навчального процесу на даний період;

● тривалість виробничої практики планується відповідно до ДС ПТО та рекомендацій Типової базисної структури;

Державна кваліфікаційна атестація включає: кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає певним вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ з відповідного атестаційного рівня; захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

3. У розділі II "Зведені дані за бюджетом часу" вказується ступінь навчання, курс, тривалість теоретичного та виробничого навчання, проходження виробничої практики (в тижнях і годинах), державної кваліфікаційної атестації та інших форм проміжного контролю (рекомендовано використовувати по 7 годин на кожний рівень проміжної поетапної та державної кваліфікаційної атестації). На державну підсумкову атестацію передбачено до 105 годин. Канікули по курсах і на весь період навчання плануються в повних тижнях. У графі «Всього тижнів» зазначається сумарна кількість тижнів з урахуванням усіх канікул, що дорівнюватиме 52 тижням на навчальний рік при продовженні навчання.

4. Розділ ІІІ. «План навчального процесу».План навчального процесу розробляється на весь період навчання учнів. Тривалість професійної підготовки встановлюється залежно від складності, інтеграції професій та планових рівнів кваліфікацій, яких набуває учень, відповідно до термінів, визначених типовими навчальними планами Державних стандартів ПТО та нормативних термінів навчання, передбачених Типовою базисною структурою.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ» від 11.09.2007 № 1117, листа Міністерства освіти і науки України «Про навчальні плани професійно-технічних навчальних закладів на 2010-2011 навчальний рік» від 13.08.2010 № 1/9-558 та наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах» від 13.10.2010 № 947 нормативні строки навчання не повинні перевищувати:

● на першому ступені професійно-технічної освіти – 1 рік;

● на другому ступені професійно-технічної освіти:

▪ для осіб, які мають повну загальну середню освіту, – до 1,5 року;

▪ для осіб, які мають базову загальну середню освіту і здобувають повну загальну середню освіту, - до 4 років;

▪ для осіб, які мають базову загальну середню освіту або, як виняток, не мають її і на даний час не здобувають повної загальної середньої освіти, - до 2 років;

● на третьому ступені професійно-технічної освіти – до 2 років.

Відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту» тривалість навчального року не повинна перевищувати 40 навчальних тижнів без урахування одного тижня на святкові дні. Для навчання терміном 0,5 р., 1,5 р., 3,5 р. на останньому році навчання навчальний час складає 24 тижні без урахування 1 тижня на святкові дні та без встановлення канікул на останньому році навчання. Тривалість навчального тижня не перевищує 36 академічних годин, при денному навантаженні учня – не більше 8 академічних годин теоретичного навчання та 6 академічних годин виробничого навчання. Проте, треба звернути увагу на те, що:

- при тижневому навантаженні учня з виробничого навчання по 6, 12 академічних години тривалість навчального тижня не повинна перевищувати 36 академічних годин;

- при тижневому навантаженні учня з виробничого навчання по 18 академічних годин тривалість навчального тижня не повинна перевищувати 34 академічних годин;

- при тижневому навантаженні учня з виробничого навчання по 24 академічні години тривалість навчального тижня не повинна перевищувати 32 академічних годин;

- при проведенні виробничого навчання на виробництві тривалість навчального тижня має бути 30 годин (відповідно до ст. 51 «Кодексу законів про працю України»).

Під час проходження виробничої практики навчальний (робочий) час учня встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації згідно із законодавством, але навантаження учнів не повинно перевищувати 35 годин на тиждень, а при досягненні ними 18-річного віку можливе до 40 годин на тиждень.

Професійна підготовка учнів здійснюється в декілька етапів. Кількість етапів визначається кількістю рівнів кваліфікації (розрядів, класів, категорій) та термінами навчання. Кожен етап забезпечує отримання робітничої професії відповідного рівня кваліфікації, завершується поетапною кваліфікаційною атестацією при продовженні навчання, а при повному завершенні навчання – державною кваліфікаційною атестацією (кваліфікаційна пробна робота, захист дипломного проекту (роботи) чи творчої роботи, що її замінює. Звертаємо увагу на те, що при складанні інтегрованого робочого навчального плану необхідно забезпечити оптимальний вибір суміщених робітничих професій.

Одна з професій повинна стати базовою, інша (інші) – суміщеною (суміщеними). При виборі суміщених робітничих професій слід керуватися розподілом кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, груп) за атестаційними рівнями ПТНЗ відповідно до Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Базова та суміщена професії повинні бути спорідненими, близькими за технологічним процесом і засобами навчання. Крім того, інтегровані професії повинні належати до одного виду економічної діяльності.

Структура робочого навчального плану залежно від терміну навчання складається з розділів (порядок їх є обов’язковим), зазначених у Типовій базисній структурі навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, зокрема:

● з отриманням повної загальної середньої освіти (компоненти 1,5);

● без отримання повної загальної середньої освіти (компонент 2);

● на базі повної загальної середньої освіти (компонент 3);

● на базі повної загальної середньої освіти з отриманням високого рівня кваліфікації (ІІІ ступінь навчання, компонент 4).

У професійно-технічних навчальних закладах розподіл навчального часу із загальноосвітньої підготовки, яка складається з природничо-математичних і суспільно-гуманітарних дисциплін, здійснюється на рівні стандарту Типових навчальних планів загальноосвітніх закладів ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834 (програми розміщені на сайті МОН України – www.mon.gov.ua і на веб-порталі «Професійно-технічна освіта України» - www.proftekosvita.org.ua) та згідно з листом МОН України від 13.08.2010 № 1/9-558 (компонент 5, додаток 2).

Термін здобуття повної загальної середньої освіти учнями, які мають базову загальну середню освіту, не може становити менше 2,5 років. При розробленні робочих навчальних планів необхідно дотримуватись визначеної послідовності у вивченні предметів, здійснити розподіл навантаження з предметів без переривання процесу їх вивчення, з урахуванням міжпредметних зв’язків та, не допускаючи перевантаження учнів одним із предметів.

Розподіл годин у частині загальноосвітньої підготовки передбачає:

● суспільно-гуманітарну підготовку в обсязі 770 годин;

● природничо-математичну підготовку – 752 години;

● Захист Вітчизни – 70 годин.

Враховуючи особливості професійної підготовки при плануванні вивчення дисциплін, які входять до загальноосвітньої підготовки, може допускатися перенесення годин (10, 11-й клас) з курсу на курс, а навчальні програми окремих навчальних предметів можуть інтегруватися у зміст навчальних програм професійно-теоретичної підготовки. При цьому кількість годин із предметів, програми яких інтегровані, вилучаються із загальноосвітньої підготовки, що призводить до зменшення кількості годин з відповідного напряму (технології, інформатика, художня культура, екологія). Вивільнені години можуть бути спрямовані на вивчення предметів професійно-теоретичної підготовки або на професійно-практичну підготовку. В результаті цього обсяг загальноосвітньої підготовки в робочих навчальних планах може змінюватися.

Разом з тим, можлива інтеграція предметів загальнопрофесійної підготовки, зокрема: «Основи правових знань», «Основи галузевої економіки і підприємництва» з предметами загальноосвітньої підготовки «Правознавство», «Економіка» за рахунок вилучення дубльованих тем з предметів загальнопрофесійної підготовки. При здобутті учнями одночасно з професійною підготовкою загальної середньої освіти предмет «Основи правових знань» вилучається із загальнопрофесійної підготовки, а викладається лише в розділі суспільно-гуманітарної підготовки (предмет «Правознавство»).

Всі обґрунтування щодо змін в організації навчального процесу необхідно надати в поясненні до робочого навчального плану.

Для забезпечення рівномірного навантаження з предметів загальноосвітньої підготовки варто враховувати наступне:

- предмет «Астрономія вивчати після вивчення курсу «Фізика».

- предмет «Інформатика» вивчати на першому курсі для ефективного засвоєння предмета «Інформаційні технології»;

- предмет «Технології» належить до загальноосвітньої складової базисної структури навчальних планів і при розробці робочих навчальних планів має бути передбачено його викладання на ІІІ курсі. З кожної професії має бути розроблена навчальна програма, обговорена на засіданні відповідної методичної комісії на рівні ПТНЗ, затверджена заступником директора професійно-технічного навчального закладу та погоджена з Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області;

- предмет «Захист Вітчизни» - можна спланувати його вивчення на ІІ і ІІІ курсах навчання для груп з терміном навчання 3 роки з отриманням повної загальної середньої освіти (компонент 1 Базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників на другому ступені навчання);

- предмет «Фізична культура» є обов’язковим у кількості 2-х годин на тиждень під час теоретичного навчання (кількість годин на предмет залежить від кількості тижнів на теоретичне навчання).

Державна підсумкова атестація (ДПА) за освітнім рівнем повної загальної середньої освіти проводиться в терміни, передбачені робочими навчальними планами після завершення вивчення всіх предметів загальноосвітньої підготовки (на ІІІ курсі).

Складовими професійної підготовки учнів у ПТНЗ є загальнопрофесійна, професійно-теоретична та професійно-практична підготовки.

При розробці робочих навчальних планів розподіл годин окремо на кожну складову здійснюється в межах загальної кількості годин з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик з конкретних професій та Державних стандартів ПТО.

Визначення часу на вивчення окремих предметів залежить від обсягу знань, необхідних робітникам конкретної професії, відповідного кваліфікаційного рівня:

● для професій, для яких затверджені або проходять апробацію Державні стандарти ПТО, – в обсязі відповідно до цих стандартів;

● для професій, Державні стандарти ПТО з яких не затверджені, у Типовій базовій структурі передбачено загальну кількість годин на загальнопрофесійну (до 10% від загального обсягу годин), професійно-теоретичну (до 20-30%) та на професійно-практичну підготовку (до 60-70%).

Предмети загальнопрофесійної підготовки: «Основи правових знань» («Основи трудового законодавства»), «Основи галузевої економіки і підприємництва», «Інформаційні технології», «Правила дорожнього руху» «Техніка пошуку роботи» та ін..

Професійно-теоретична підготовка передбачає вивчення спеціальних предметів, які є основним джерелом навчальної інформації для оволодіння певною професією. Час на вивчення спеціальних предметів визначається відповідно до типових навчальних планів Держстандартів ПТО з конкретних професій. У цьому розділі вивчається також предмет «Охорона праці» в обсязі не менше 30 годин.

Професійно-практична підготовка передбачає:

● виробниче навчання у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях, навчальних господарствах, полігонах та безпосередньо на робочих місцях підприємств;

● виробничу практику на робочих місцях на виробництві чи сфері послуг.

Професійно-практична підготовка здійснюється протягом усього терміну навчання, починаючи з першого курсу, паралельно з іншими видами підготовки та вивченням предметів, які надають повну загальну середню освіту. Час, відведений на урок виробничого навчання, не повинен перевищувати 6 академічних годин на день.

Для практичного закріплення знань, умінь і навичок, отриманих у процесі теоретичного і виробничого навчання, проводиться виробнича практика, денне навантаження якої не повинно перевищувати 7 годин, або 8 годин для учнів, котрі досягли 18-річного віку.

Враховуючи специфіку професійно-практичної підготовки та пропозиції замовників робітничих кадрів, навчальний заклад в окремих випадках може об’єднувати терміни проходження виробничої практики з розрядів, що відносяться до першого атестаційного рівня ПТНЗ (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах»).

На предмети, що вільно обираються, відводиться від 25 до 45 годин один раз за повний курс залежно від тривалості терміну навчання. Предмети за вибором визначаються навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення, а також з урахуванням профілю професій, за якими у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється підготовка.

Професійно-технічний навчальний заклад самостійно визначає порядок реалізації типової базисної структури шляхом розподілу навчального часу між семестрами.

За пропозиціями замовників робітничих кадрів, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці на виробництві та у сфері послуг, навчальний заклад має право розробляти варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти, що може являти собою (див. пункт 2 Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. № 956) перелік додаткових навчальних предметів, визначених робочими навчальними планами, а також додаткових навчальних тем, визначених робочими навчальними програмами. При цьому, згідно з пунктом 15 Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1135, обсяг навчального часу на обов’язковий компонент змісту професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу. Зміст варіативного компоненту повинен розглядатися на засіданнях відповідних методичних комісій, погоджуватися із замовниками робітничих кадрів, затверджуватися директором професійно-технічного навчального закладу з обов’язковим обґрунтуванням у поясненні до робочого навчального плану.

Порядок реалізації робочих навчальних планів вирішує навчальний заклад самостійно шляхом перерозподілу годин між семестрами та курсами, не порушуючи при цьому етапність підготовки на кожному рівні кваліфікації. Як виняток, порушення етапності можливе тільки з професій, пов’язаних із сезонними роботами за умови погодження цих змін відповідними структурами.

При складанні робочих навчальних планів за суміжними (інтегрованими) професіями необхідно врахувати наступне:

● предмет «Охорона праці» вноситься до робочого навчального плану в обсязі не менше 30 годин (для професій з підвищеною небезпекою – в необхідному обсязі, але не більше, ніж передбачено ДС ПТО), не пізніше початку періоду виробничого навчання з першої професії; залишок годин, що утворюється внаслідок передбачення цього предмета в навчальному плані кожного наступного рівня кваліфікації або кожної наступної професії, при необхідності розподіляється на інші предмети професійної підготовки («Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів відповідно до ДС ПТО» Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, затверджених МОН України від 27.09.2006 р.).

● предмети загальнопрофесійної підготовки вносяться в робочий навчальний план тільки за базовою професією;

● предмет «Правила дорожнього руху» є обов’язковим для вивчення з першого тижня навчання;

● з метою запобігання дублювання змісту навчання при інтеграції суміжних професій слід вилучити з типових навчальних планів відповідну кількість годин, а з типових навчальних програм – відповідний обсяг матеріалу (зміни розглядаються та погоджуються на засіданнях методичних комісій, затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи навчального закладу);

● врахувати роз’яснення Міністерства освіти і науки України щодо можливості навчального закладу самостійно роз’єднувати за складовими інтегровані професії з яких є ліцензія (лист МОН України від 07.12.09 №1/9 – 858 «Про підготовку робітників за інтегрованими професіями»);

● резерв часу за призначенням треба використовувати тільки один раз і лише за базовою професією, в інших випадках – перерозподілити при потребі години між предметами професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки.

Варто звернути увагу на рівномірний розподіл годин предметів загальноосвітньої, загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок з урахуванням послідовності вивчення матеріалу відповідно до змісту затверджених програм без переривання їх вивчення та, не допускаючи перевантаження учнів одним із предметів. При складанні плану навчального процесу має бути витримана точність у назві предметів за циклами навчального плану. Скорочення в назвах предметів не допускається.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль.

Форми й періодичність проміжного та вихідного контролю визначаються робочими навчальними планами.

Розподіл годин на консультації з учнями визначається та затверджується наказом директора навчального закладу відповідно до складності й обсягу навчального предмета. Години на консультування з виконання дипломних (чи творчих) робіт, дипломних проектів тощо виділяються із загального обсягу годин, відведених на консультації.

Державна кваліфікаційна атестація проводиться в терміни, зазначені в робочих навчальних планах, за рахунок годин, передбачених Державними стандартами професійно-технічної освіти. Для професій, робочі навчальні плани яких розроблені відповідно до типових навчальних планів, на державну кваліфікаційну атестацію та інші форми контролю передбачено від 35 до 70 годин, в тому числі до 7 годин на державну кваліфікаційну атестацію.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до робочого навчального плану підготовки кваліфікованих робітників

Робочий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників за професією

(код, назва) на основі базової загальної середньої освіти з отриманням (без отримання) повної загальної середньої освіти, або на базі повної загальної середньої освіти

Робочий навчальний план розрахований на термін навчання (роки, місяці), розроблений відповідно до Типового навчального плану Державного стандарту ПТО з професії (назва, код) та Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників.

Професійна освіта складається із загальнопрофесійної, професійно-теоре-тичної та професійно-практичної підготовок. Обсяги кожної підготовки визначаються освітньо-кваліфікаційною характеристикою та складністю запропонованої професії, очікуваним кваліфікаційним рівнем випускника та терміном навчання. З метою визначення досягнутих рівнів професійної кваліфікації учнів /слухачів передбачається послідовне вивчення навчальних предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок з професії (кожної з інтегрованих професій) з поетапною кваліфікаційною атестацією, за наслідками якої присвоюється відповідний розряд (клас, категорія).

Для вивчення навчальних дисциплін професійно-теоретичної підготовки відводиться ____ годин, що складає ___% від загальної кількості навчальних годин.

Для професійно-практичної підготовки відводиться ____ годин, що складає ____ % від загального фонду навчального часу.

Виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг здійснюється протягом _____ навчальних годин, що складає ____ % від фонду навчального часу професійно-практичної підготовки.

Згідно з вимогами реалізації міжпредметних зв'язків, ступеневості навчання при максимальному тижневому навантаженні учнів/слухачів не більше 36 годин та денному навантаженні не більше 8 академічних годин теоретичного навчання і 6 годин виробничого навчання визначено чергування теоретичного й виробничого навчання, що відображено у графіку навчального процесу.

Навчальні дисципліни з професійно-теоретичної підготовки вивчаються за робочими навчальними програмами, розробленими на основі типових навчальних програм, у яких відображаються зміни, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, підприємству-замовнику кадрів. (Виписати зміни, внесені до навчальних планів і програм з предметів чи виробничого навчання, з обґрунтуванням їх доцільності).

Для вивчення загальноосвітніх навчальних дисциплін (при потребі) Планом навчального процесу передбачено ____ годин, що складає ___ % від загальної кількості навчального часу.

Згідно ________________ напрямом, до якого належить запропонована професія, визначено час на вивчення навчальних дисциплін з природничо-математичної підготовки ______ годин (відповідно до базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників для ПТНЗ та Державного стандарту загальної середньої освіти). На вивчення навчальних дисциплін суспільно-гуманітарної підготовки передбачено _____ годин (визначається згідно зі стандартами).

У плані навчального процесу передбачено ____ годин для вивчення дисциплін, які вільно обираються учнями (вказати перелік дисциплін).

У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни професійного спрямування, з яких здійснюється проміжна атестація, форми проведення проміжної (поетапної) кваліфікаційної атестації, Державної кваліфікаційної атестації, а також терміни їхнього проведення (по семестрах). Державна підсумкова атестація із загальноосвітніх дисциплін проводиться з української мови, математики (або історії України) і професійно спрямованої дисципліни – відповідно до профілю професії _______________________________________ (назва дисципліни). Серед дисциплін професійної підготовки до обов'язкової атестації належать дисципліни зі спеціальної технології робіт. Складність кваліфікаційної пробної роботи з кожної професії повинна відповідати рівню, зазначеному в освітньо-кваліфікаційній характеристиці відповідно до ступеня професійно-технічної освіти.

Семестрові та річні підсумкові заліки, підсумкові контрольні роботи з певних навчальних дисциплін проводяться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення цих дисциплін.

Державна кваліфікаційна атестація здійснюється за рахунок навчального часу, відведеного на професійно-практичну підготовку і складає 7 годин.

У пояснювальній записці обов’язково вказуються суміщені навчальні кабінети.

ПОГОДЖЕНО Директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації ІПП у Хмельницькій області ___________Л.І. Шевчук «____» __________ 20__ р.

ПОГОДЖЕНО (замовник кадрів) _____________ «____» ____________ 20__ р

ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації ____________А.М. Харчук «____» ____________ 20__ р

На консультації відведено: _______ годин

Додаток

Робочий навчальний план

Назва навчального закладу (в родовому відмінку)

Другий ступінь навчання

ДКА

ПКА

ДПА

ПКА

ДКА

Виробниче навчання – В, теоретичне навчання – Т, виробнича практика – П, державна підсумкова атестація – ДПА, поетапна кваліфікаційна атестація – ПКА, державна кваліфікаційна атестація – ДКА, канікули – К

ІІІ. ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

№ з/п

Навчальні предм

12 3 4