До посібника увійшли матеріали з досвіду спільної науково-дослідної роботи по створенню розвиваючих методик і педтехнологій для удосконалення педагогічного процесу по навчанню дітей рідного мовлення з урахуванням диференційованого та особистісного підходу до питань сучасної дошкільної освіти.

Варіативні матеріали науково - дослідної роботи спрямовані на ознайомлення із реалізацією окреслених проблем через проведення трьохступеневого експерименту, апробації системних навчальних моделей, перевірку їх дієвості та впровадження результатів дослідження в практику роботи дошкільної установи.

Рецензенти: професор Волинського державного університету імені Лесі Українки, доктор педагогічних наук І.О.Смолюк.

Практичний психолог, методист педагогічної практики Володимир - Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського Микало В.А.

Передмова

Запропонований навчальний посібник складається із матеріалів дослідження і реалізації актуальних проблем комунікативно — мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, які були розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи навчального комплексу та педагогічного коледжу. Керуючись сучасними педагогічними технологіями, варіативними програмами виховання і навчання дітей дошкільного віку колективи обох навчальних закладів творчо підходять до використання психолого -педагогічної літератури, методичних рекомендацій, дидактичного матеріалу спрямованого на мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку. Представлені методичні поради є актуальними саме тому, що демонструють алгоритми добору діагностичних методик по створенню навчальних педагогічних систем, перевірку їх результативності та передбачають способи впровадження даних систем в практику роботи дошкільних навчальних закладів, які є базою навчання студентської молоді через проходження нею різних видів педагогічної практики.

Посібник спрямований на ознайомлення практичних працівників, викладачів та студентів із створенням цільових технологій діяльнісно-мовленнєвого спрямування для роботи з дітьми дошкільного віку. Збірник матеріалів розрахований на широке коло педагогічних працівників, які, на наш погляд, можуть використовувати головну ідею побудови і здійснення педагогічного експерименту для удосконалення навчально - виховного процесу з обраної проблеми на підставі урахування конкретних умов, груп і дітей.

Ретельне та вдумливе ознайомлення із матеріалами посібника може стати імпульсом для подальшого самостійного опрацювання такої актуальної на даний час тематики наукових досліджень.

Від експерименту - до практики

Протягом цілого ряду останніх років на базі навчально-виховного комплексу "Дзвіночок", в рамках спільної науково-дослідної роботи за участю і під керівництвом викладачів дошкільного відділення педагогічного коледжу проходив педагогічний експеримент з проблеми "Комунікативно-мовленнєвий підхід до навчання дітей дошкільного віку рідної мови". Тема є різноплановою і має практичне значення як для працівників дошкільних навчальних закладів, так і для навчально-виховного комплексу зокрема. Головним напрямком дослідницької роботи буларозробка і адаптація педагогічних технологій, що сприяють формуванню у дітей вміння спілкуватися, чути і розуміти іншого, висловлювати свою думку, пояснювати, домовлятися, розповідати. Але вміння спілкуватися не дається дітям просто так, мови треба навчати. На жаль, сьогодні становлення спілкування підміняється розвитком лінгвістичних компонентів мови та формуванням в дітей суто мовних навичок. Але ж оволодіння мовленнєвими засобами без набуття досвіду соціальної взаємодії не сприяє оволодінню дітьми мовленням. Окреслена проблема мала вихід на розробку і створення цілого ряду технологій, які є складовими при її реалізації. Вони засновані на дотриманні комунікативно-мовленнєвого принципу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Говорячи про цей принцип, необхідно підкреслити, що він включає в себе комунікативну спрямованість навчання дітей рідної мови. Цей принцип означає, що навчання дітей рідної мови повинно бути спрямоване на оволодіння ними мовою як засобом спілкування, на засвоєння дітьми навичок розмовної та розповідної літературної української мови. А це дітям дається нелегко. В педагогічній науці утвердився комплексний підхід до розвитку мовлення дітей, який передбачає вирішення одночасно кількох мовних завдань при організації спеціально створених для цього мовних ситуацій.

Домінуючу роль діяльності та створення діяльнісного підходу до розвитку мовлення у лінгводидактиці досліджували відомі науковці -І.Костюк, Д.Ельконін, О.Запорожець, Я.Божович, А.Богуш. Аналіз їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що саме комунікативна спрямованість навчання допомагає дітям засвоїти різні форми мовлення відповідно до ситуації за обраними видами діяльності. Прикро констатувати, що на спеціальних мовленнєвих заняттях у сучасних дошкільних закладах переважає процес слухання, а не активного мовлення.

Тому й діти мають одноманітне шаблонне мовлення, низький рівень діамонологічних навичок спілкування.

Деякі розробки занять з навчання дітей рідної мови пропонують таку модель навчання, в якій майже не передбачено розвитку дитячої самостійної мовленнєвої практики. Усі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність досліджуваних проблем.

Об'єктом дослідженьу розробці всіх технологій був навчально-виховний процес в дошкільному навчальному закладі.

За предмет дослідженнявзято рівень мовленнєвого розвитку дітей, включення мовлення в різні види діяльності: пізнавальну, художню, ігрову, організація спілкування дітей мовленнєвими засобами.

Метою і завданням було :

- теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності
розроблених навчальних систем ( моделей ) діяльнісного підходу до
розвитку мовлення дітей різних вікових періодів ;

- впровадження апробованих цілісних систем у педагогічний процес
навчально-виховного комплексу ;

Практичне значення досліджень полягає у :

- приміненні різних активних форм організації дітей під час мовної
навчальної діяльності;

- циклічність, варіативність мовленнєвих занять і завдань спрямованих на
формування навичок усного зв'язного (діамонологічного ) мовлення ;

- емоційна насиченість мовних ситуацій за рахунок використання ігрових
технологій.

Саме тому, вирішуючи дослідні завдання з розробки, апробації та творчого використання методичних посібників, рекомендацій, дидактичних матеріалів нового покоління заснованих на головних положеннях Базового компонента дошкільної освіти, взаємодія колективів обох навчальних закладів була спрямована на пошук ефективних форм роботи з дітьми по окреслених проблемах. Пропонуємо опис досвіду по їх вирішенню і реалізації.

Особливості організації мовленнєвого спілкування з

Вересень

1. Складання розповіді за малюнковим сюжетом "Щедрий урожай
мишки-гризунишки".

2. Лист від Чомусика (сюжетно-ігрова ситуація).

3. Розкажи про тварину "Наші друзі" (дидактична гра).

4. Розповідь-опис овочів "Зустріч з осінню-чарівницею" (мовно-словесна
гра).

5. Розповідь в особах за казкою "Колобок".

6. Складання сюжетної розповіді за ілюстрацією "Граємось з качечкою".

Жовтень

1. Гра-драматизація за казкою "Ріпка".

2. Загадалочка-розповідалочка (дидактична гра).

3. Переказ казки "Казенята і вовк" К.Ушинського.

4. Розповідь за ілюстрацією "Зайчикова пригода".

5. Пізнавалка "Що у пакунку є ?" (дидактична гра).

6. Складання сюжетної розповіді "Що сталося?" (картинка "Ведмедик у
лісі" ).

Листопад

1. Складання описової розповіді за картиною "їдемо в автобусі".

2. Дидактична гра "Купуємо ляльці одяг в крамниці".

3. Складання розповіді за змістом картини і з власного досвіду
"Поділися іграшкою".

4. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Пригоди кошенята
Нявчика".

5. Спи-засни дитинко мила (дидактична гра).

6. Складання колективної розповіді за малюнковим сюжетом "В гостях у
дідуся Панаса і бабусі Параски".

Грудень

1. Мандрівка в казку з чарівною книгою казок.

2. Пташина родина (ігрова мовна ситуація).

3. Гра-інсценівка "Рукавичка".

4. Ігрова мовна ситуація "Лялька захворіла".

5. Складання розповідей за початком речень і малюнковими епізодами.

6. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра лисичка"
(складання ігрової розповіді).

Січень

1. Складання розповіді з власного досвіду за малюнковим текстом "Як
ми святкували Новий рік".

2. Складання сюжетної розповіді по картині "Допоміг".

3. Складання розповіді за малюнковим текстом "Пташина гостина".

4. Переказ казки К.Ушинського "Умій почекати".

5. Гра-бесіда "Зустріч друзів".

6. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Розмова дерев у лісі".

Лютий

1. Сюжетна розповідь за ігровою ситуацією "Хто прийшов" (свійські
тврини).

2. Мандрівка в Країну іграшок (мовно-ігрова ситуація)

3. Переказ казки В.Сухомлинського "Як місяць зігрів зайчика".

4. Чарівна торбинка запитань і розповідей (дидактична гра).

5. Мовна-ігрова ситуація "У зимовому лісі" (складання діамонологічних
висловлювань за малюнковим змістом).

6. День народження ляльки Каті (дидактична гра).

Березень

1. Крамниця іграшок (дидактична гра).

2. Складання розповіді за малюнковим віршованим текстом
"Полювання" А.Костецького.

3. Скарбничка несподіванок "Ой вже ясне сонечко припекло" (мовно-
ігрова ситуація).

4. З торбинки-веселинки (сюжетно-мовленнєва гра).

5. Розгляд картини "Рятуємо м'яч" (складання сюжетної розповіді).

6. Подорож у пори року (складання сюжетних розповідей за серією
картин).

Квітень

1. Сюжетно-мовленнєва ситуація "Розповіді квітів".

2. Розповідь за ігровою ситуацією "У весняному лужку".

3. Описові розповіді про диких тварин.

4. Складання розповіді за початком "Білочка і гості".

5. Впізнай, що в торбинці є ? (дидактична гра).

6. Незнайкова пропозиція (мовно-ігрова ситуація).

Травень— виконання діагностичних завдань контрольного зрізу.

Лист від Чомусика.

Мета : Активізувати мовленнєву діяльність дітей, навчати їх придумувати короткі зв'язні висловлювання щодо конкретно поставленого завдання.

Хід роботи : Вихователь показує дітям великий конверт із сюрпризом, який прийшов від веселого, доброго і допитливого хлопчика Чомусика. Він називається так тому, що завжди всіх запитує : "Хто? Що ? Де? Чому?" Ось і вас про щось хоче запитати. Чомусик просить вас розповісти йому про осінь. Для цього надсилає малюнки по яким треба скласти розповіді-коротульки. Запитання до складання розповіді :

- Що таке осінь ?

- З якого місяця вона починається ?

- Чому він так називається ?

- Чому місяць жовтень має таку назву ?

- Що відбувається у місяці листопаді ?

- Що відбувається із птахами ?

- Чи зігріває сонце землю ? Чому ? і т.д.

- Осінь яка ?

- Чому осінь називають чарівницею ?

- Які дарунки приносить осінь ?
Гра "Що ти осінь для нас принесла?"

- Принесла пшениці, будуть ... (паляниці)

- принесла капусту й квас, буде скоро ... (борщ) у нас і т.д.
Обговорення осінніх прикмет і складання осінніх розповідей.

3. Дидактична гра "Наші друзі" (розкажи про тварину)

Мета : Формувати вміння до розповіді-опису свійських і диких

тварин та їхніх малят, складаючи розповідь-опис з кількох речень без зразка і допомоги вихователя.

Хід роботи : На набірному полотні картинки із зображенням свійських

тварин та їх малят. Ігрова ситуація - мандрівка "поїздом". Перша зупинка -

озеро. Опис качок, гусей, визначення назв їх малят (гусенят і каченят). Друга

зупинка - лужок. Описування кози і козенят з використанням загадки :

Щипну травички,

Ковтну водички,

Тупну ніжками,

Буцну ріжками,

Дам молока. Хто я така ? Третя зупинка - лісова, відшукування за словесним описом і кущиками

(площинними зображеннями) ведмедика і зайчика :

Ведмедик наш сьогодні хворий

Лапку він забив учора.

Дамо йому трішки меду,

Щоб утішився ведмедик.

- Що ви можете про нього розповісти ?
По дорозі зайчик скаче,

Він голодний, зайчик плаче, Бідне зайченя голодне,ще

Не снідало сьогодні ! Бачите воно тремтить, І не знає, що робить. Де спочити ? Де присісти Де знайти чогось поїсти.

- Чим ми можемо допомогти зайченяті ?

- Що дамо поласувати ?

- Складіть розповідь про нього.

Дидактична гра «Крамниця»

Мета : Вчити правильно називати та описувати осінній одяг. Розвивати зв'язне мовлення. Узгоджувати числівники з іменниками у множині в родовому відмінку.

Хід роботи : Ігрова ситуація : прихід ляльки Оксани до крамниці одягу,

щоб купити їй теплий одяг . Запитання :

- Яка зараз пора року ?

- Яка сьогодні погода ?

- У що вдягнена лялька Оксана ?

- Що ви бачите у крамниці ?

Вихователь першим "купує" потрібну річ і дає дітям зразок, як потрібно її описати, щоб "купити". Діти "купують" описуючи речі (шапку, рукавиці, черевички, пальто і т.д.) і одягають ляльку.

15. Складання розповіді за змістом картини із власного досвіду
"Поділися іграшкою".

Мета : Учити складати розповіді за змістом картини та з власного

досвіду, будувати зв'язне висловлювання. ХІД роботи : На дошці картина. Запитання :

- Де відбувається дія ?

- Що роблять діти ?

- Як діти граються ?

Пропозиція пригадати зміст оповідання Н.Калініної "Хіба так граються ? " Складання дітьми розповіді за змістом картини. Привнесення досвіду дітей у свої розповіді за вказівками вихователя (розкажіть, які є у вас іграшки, як ви з ними граєтесь, як ділитеся іграшками із своїми товаришами).

16. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Пригоди кошеняти Нявчика".

Мета : Вчити дітей висловлюватись зв’язано, послідовно, логічно, закріплювати навички по складанню зв'язних розповідей через спеціально створені ігрові ситуації.

Хід роботи : Створення ігрової ситуації за якою загубилось кошенятко Нявчик. Попереднє обговорення за запитаннями із використанням словесного матеріалу :

Ідуть дощі, ідуть дощі,

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

- Що відбувається восени ?

- Який зараз місяць осені і чому він так називається ?

- Який настрій буває у таку дощову погоду ?

- Як себе почувають домашні тварини, що вони роблять у таку мокру
днину ?

Пропозиція послухати, як діти звернулися до тата і кого вони попросили у

нього ?

Тату, тату, тату,

Хочемо котенятко, таке

Невеличке, щоб у рукавичку

Положити спати,

Будем колисати.

Отаке маленьке, сіреньке, сіреньке,

І пухнасте, і вусате,

І до того ще й хвостате !

- Кого захотіли діти ?

- Яке кошенятко вони захотіли, щоб жило у них у хаті ?

- Що воно буде їсти ?

- За що будуть діти любити кошенятко ?

- Де воно буде гуляти ?

- А що може з ним трапитись ?

Розглядання картинки-ілюстрації про те, як діти у дощову днину на вулиці знайшли маленьке кошенятко Нявчика.

- Яка погода на дворі ?

- Що трапилось з кошеням Нявчиком ?

- Чому воно так називається ?

- Хто побачив Нявчика ?

- Що сказали діти Нявчику ?

На підтвердження розмови використовується словесний матеріал :

1. Вітер віє, вітер віє
Дощ осінній дрібно сіє.
Пада листя, вянуть квіти,
Скрізь калюжі поналиті.

2. Ой, коте-коточку,
Почекай, йди до нас
Швиденько, не тікай !
Може ти одбивсь од дому -
Розкажи, молочка дамо тобі - не біжи !
Молочко дали коточку,

Став він пить,

Котик разом з дітками буде жить.

- Як звернулися до Нявчика діти ?

- Куди вони забрали кошенятко ?

- Що робить Нявчик, що у нього є ?

- Як вчинили діти ?

Складіть свою розповідь про кошенятко Нявчика. Вона повинна починатись словами : "Одного разу кошенятко Нявчик пішло погуляти і заблукало ... ".

( Йому холодно, йшов холодний осінній дощ. Додому йшли дві дівчинки-сестрички. Вони забрали Нявчика у свою теплу кімнату. Дали йому молочка у мисочку, постелили килимок. Нявчик наївся, вмивається і буде солодко спати у своїй новій домівці ).

17. Дидактична гра "Спи-засни дитино мила".

Мета : Формувати розмовне та зв'язне мовленння через складання сюжетних розповідей на основі наочних образів при ознайомленні з віршованими казками.

Хід роботи : Створення ігрової ситуації - укладання спати ляльки -

немовляти у ліжечко під словесний супровід і прихід іграшки - кота :

До нас в гості котик йшов

По дорозі сон знайшов

Сон питає у кота,

А де ж наша дрімота ?

- Де хатинка тепленька,
Де дитинка маленька
Там, ми будем ночувати
Дитиноньку колихати.

Діти відповідають коту з допомогою вихователя : У нас, котику є тепла хатка І тут є маленьке дитятко Гарне немовлятко.

Пояснення слова "немовлятко" (не вміє вимовляти слів). Ігрова вправа : немовлятко плаче, діти втішають його співаючи колискову пісеньку (відображене мовлення) : Ходить кіт на горі Носить сон в рукаві Усім людям продає, А дитятку так дає А-а-а, а-а-а.

Пропозиція помандрувати у країну сновидінь і дізнатися, де живе сон ? Ознайомлення з віршованою казкою з показом площинних зображень на фланелеграфі.

- Коли всі сплять ? А де живе сон ?
Сон напевне діти, мешкає на небі

І коли всі стомляться, відпочити треба, Нічка наступає, тиха наче річка Отже, сон-дрімоту надсилає нічка. Місяченько ясний, зіроньки прекрасні В хатку заглядають, сон охороняють.

Діти складають розповіді про маленьку дитинку, яка спить, повторюють слова колискової пісні, вкладають немовлятко спати, колихають його.

38Вихователь ознайомлює дітей із народним побажанням і пояснює його зміст

Ой, щоб спало, щастя мало, Щоб росло і не боліло На сердечко не хворіло Соньки-дрімки в колисоньку, Добрий розум в голівоньку. А в ротик говорушеньки, А в ніженьки ходусеньки А в рученьки ладусеньки.

18. Мандрівка в казку (ігрова мовна гра).

Мета : Закріпити зміст знайомих казок, відтворення їх за допомогою зв'язного розмовного мовлення, з передачею мови дійових осіб.

Хід роботи : Ігрова ситуація з чарівною книгою казок : книжку-ілюстрацію

принесла Мишка у торбинці з пропозицією пограти гру "Впізнай казку".

Казок ми знаємо багато

їх любим слухать і читать

Книжку казок гортаємо

З нею в мандри рушаємо. Показ почергово малюнків до різних епізодів, різних казок, відтворення

дітьми їх змісту у своїх розповідях. Використання словесного матеріалу :

1. Дід садив щось у городі,
Баба поралась в господі
Красуня виросла велика
Родині всій на добру втіху
Став дід тоді усіх гукати

- Вже час нам всім красуню рвати

Хто ж із дідом працював,

Як йому допомагав ?

Розкажіть мені будь-ласка

Всі послухають цю казку (розповіді дітей).

2. Двоє мишенят собі
Дружно з півником жили,
Що робили і чому
Посварилися вони ?

Як мишенятам слід змінитись,

Щоб із півником помиритись ?

Розкажіть усім будь-ласка

Цю відому, гарну казку (розповіді дітей).

3. Журавель до себе гостю запросив
Довго готувався, щось в печі варив,
А чому ту страву гостя ця не з "їла ?

Хто б їх після сварки знов привів до миру ?

- Поміркуємо малята,
Давайте казку розповідати !

4. Через поле, через ліс Хтось співаючи котився, Хто ж це, і кого зустрів ? Що він кожному хвалився ?

- Почекайте, не поспішайте,

Всю казочку розповідайте (здійснення добору інших казок).

19. Мовно-ігрова ситуація "Пташинародина".

Мета : Формувати зв'язне розмовне мовлення засобами пальчико-

вого театру та народного фольклору.

Хід роботи : Ігрова ситуація приходу зайчика із скринькою у якій фігурки для пальчикового театру до народної пісеньки "Сорока-ворона". Через поле, через ліс Сірий зайчик скриньку ніс Він прийшов до нас малята Свою скриньку показати. Ось, ця скринька пречудова, Казку нам покаже нову.

Підготовка до виконання дій за допомогою пальчикового показу сюжету пісеньки. Гра з пальчиками рук : будували, будували хатку для собачки (долоньки дашком). Пожаліли пташечку, насварили кицю, налили для курочки свіжої водиці.

- Що вміють наші ручки ?

- Що вони побудували ?

- Для кого хатка ?

- Кого пошкодували ?

- Кого насварили ?

- Що зробили для курочки ?

Пропозиція до іншої гри з допомогою малюнкових маріонеток одягнених на пальчики руки. Вихователь здійснює показ і розповідає зміст пісеньки, діти відтворюють рухи, без словесного супроводу.

У мами Сороки (вказівний палець)

Четверо сороченят. А звати їх ось так :

Показальчик (вказівний)

Помагальчик (середній)

А цей пальчик - сорочатко - трудівник (безіменний),

Бо трудитися він звик.

Ну а цей - нероба - сплюха (мізинчик)

Працювати не любив

Все лежав собі на боці

Не помагав мамі сороці.

А сорока-ворона кашку варила

Ополоником мішала

Діток годувала

Цьому дала з мисочки,

Цьому із тарілочки.

Цьому дала з блюдечка

А сама з горщика

А цьому зовсім не дала

Він дров не носив, печі не топив,

Каші не варив !

- Що ж з маленьким сорочатком Сплюхою ? Що йому треба сказати? (Хто
не допомагає мамі - той не їсть, а ледачий хай поплаче).

Сороченя схиляється до Сороки :

- Ой пробачте мамо, буду працювати,
Буду я, матусю, вам допомагати !

Бесіда за запитаннями :

- Хто був у нас в гостях ?

- Як називаються дітки мами Сороки ?

- Що робила Сорока ?

- З чого годувала своїх діток ?

- Кому не дала каші і чому ?

- Як виправилось Сороченя-сплюха ?

Довільний показ дітьми рухів із довільним словесним супроводом змісту

пісеньки.

Ой, вже наше зайченятко йде

У ліс до своєї хатки.

Чарівна скринька зачиняється,

Сорока з нами усіма прощається.

20. Гра-інсценівка "Рукавичка".

Мета : Учити переказувати казку за частинами, інтонаційно передавати розмову дійових осіб, пряму мову.

ХІД роботи : Ілюстрації до казки "Рукавичка". Діти розглядають ілюстрації, вихователь читає казку. Запитання :

- Що трапилось з рукавичкою ?

- Хто став жити в рукавичці ?

Переказ казки дітьми за частинами. Виконання ігрової вправи "Хто в рукавичці живе ?". Діти розподіляють ролі героїв казки. Підходять до площиного зображення рукавички і відтворюючи голоси персонажів казки драматизують її епізоди.

21. Ігрова мовна ситуація "Лялька Оля захворіла".

Мета : Формувати зв'язне логічно побудоване висловлювання з опорою на наочний матеріал.

Хід роботи : Вихователь влаштовує на столі лялькову кімнату, де в ліжку лежить "хвора" лялька Оля. Біля неї сидять дві ляльки, ведмедик і лисичка. Вказівки вихователя до розвитку сюжету, розповіді дітей чому лялька захворіла, хто прийшов її провідати, що їй розповідають її подруги, ведмедик, лисичка.

22. Складання розповіді за початком речень і малюнковими
епізодами.

Мета : Формувати вміння будувати зв'язну, логічно побудовану

розповідь за початком поданих речень.

Хід роботи : Розглядання панорамних малюнків про Лисичку-хитричку, Сніговика-чарівника, Кабанчика-хрюшу. Створення уявної ігрової ситуації про те, як дані персонажі влаштували зимові розваги. Пропозиція дітям продовжити речення для складання розповіді.

- Одного разу звірята .... Вони гуляли у .... Кругом було багато .... Вони
весело .... Лисичка з Кабанчиком зліпили .... Потім каталися .... Всім
було ... .

23. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра
лисичка".

Мета : Сприяти усвідомленню змісту казкового сюжету у поетичній формі. Розвивати зв'язне мовлення, вміння розповідати зміст казки частинами.

Хід роботи : Організація ігрової ситуації за якою до дітей в гості приїхав

театр :

За лісами, за морями

Відчиняє сонце брами

А за брамами отими

Золотистими, чарівними,

Диво-казка походжає

І до себе всіх скликає. Показ персонажів і дій з ними за змістом казки, розповідання дітьми

частинами у формі "казкового кола". Запитання :

- Хто головні герої вистави ?

- Як жили котик з півником ?

- Що з ними трапилось ?

- Хто його врятував ?

- Як мав поводитись півник, щоб не трапилось біди ?

- Яким він був ?

Аналіз результатів експериментального дослідження виконувався в обох

підгрупах через контрольний зріз по діагностуванню рівня розвитку у дітей зв'язного мовлення (діамонологічної компетенції) на основі критеріїв оцінювання і комплексу завдань застосованих на початку експерименту . Отримані результати наводимо у таблиці:

Групи Рівні

Високий Середній Низький

Експериментальна 44,8% 28,2% 26,6%

Контрольна 18,3% 41,5% 39,8%

Результати дослідного навчання дітей зв'язного мовлення підтверджують ефективність та дієвість розробленої і апробованої методики і показують позитивну динаміку в процентному еквіваленті.

І етап - констатуючий

Експериментальна група
Високий рівень 0

Середній рівень 29,7

Низький рівень 70,3

Контрольна група 7,1 23,1 69,8

П етап — контрольний

Експериментальна група
Високий рівень 14,8

Середній рівень 28,2

Низький рівень 26,6

Контрольна група 18,3 41,5 39,8

Отже, в ході проведеного дослідження було підтверджено гіпотезу і доведено, що використання розробленої навчальної системи дозволяє удосконалити традиційну педагогічну модель. За допомогою створеної системи можна досягти кращих результатів в роботі з дітьми по реалізації даної проблеми і вона може бути впровадженою у навчально-виховний процес дошкільного закладу.

Вересень

1. Комплексне заняття "Відгадування загадок, промовлянки" .

2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза".

3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з російською
"Колобок".

4. Читання оповідання К.Д.Ушинського "Лисичка-сестричка". Складання
загадок про лисичку, опис за структурно-логічною схемою, літературні
ігри.

Жовтень

1. Комплексне заняття "Слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі
завдання.

2. Розповідь української народної казки "Пан Коцький", лексичні вправи.
Творчі завдання.

3. Читання української казки "Золотий черевичок".

4. Читання оповіданя В.Сухомлинського "Як котові соромно стало" ,
літературні ігри.

Листопад

1. Комплексне заняття "Слухання вірша О.Олеся "Ой, навіщо мені
листя...". Творчі завдання.

2. Розповідь української народної казки "Зачарована дівчина". Лексико-
граматичні вправи, творчі завдання.

3. Метафористичні загадки, складання дітьми. Прислів'я, промовлянки.

4. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова.

Грудень

1. Комплексне заняття . Слухання і художній аналіз поезії М.Рильського
"Новорічна ялинка" і В.Зайця "Зимовий гриб".

2. Розповідь казки "Лисичка-сестричка і вовк -панібрат"

3. Фольклорне заняття.

4. Сприйняття вірша А.Камінчука "Іній".

Подаємо зразки таких занять 1. Відгадування загадок. Промовлянки.

Мета : Підводити дітей до осмислення загадок, побудованих на порівнянні, зіставленні, готувати до словесної творчості при складанні власних загадок описового характеру. Хід заняття : Пропозиція послухати у чудовій українській мові влучні слова, які потрібно використовувати у відповідних ситуаціях :

- їж потрошку, тільки не зїж ложку (коли дитина поспішає їсти).

- Помовчи язичку ,кашки дам (коли хтось голосно і багато говорить).
Вправа на визначення ситуації, в якій потрібно використовувати різні
промовлянки :

- Потягушки, потягушки, на кісточки ростушки (бажання здорового росту
дитини).

- Уже сонце котиться, нам додому хочеться .

- Цить, не плач ! Дам тобі калач.

- Не хочем ми того, дайте нам другого, дайте нам іншого, щораз ліпшого.

- Благодареники за ваші вареники .

Загадування загадок, в яких розповідається про предмет загадки, але й міститься порівняння з іншими предметами :

- Хвіст, як гачок,

Ніс, як п'ятачок. (Свиня).

- Круглий, як куля,
Зелений, як трава,
Червоний, як кров,
Солодкий, як мед. (Кавун).

- Хвостик, як ниточка,
Сама, як калиточка,

А очі, як сім'я. (Мишка).

Заохочення дітей до мовного міркування на предмет самостійного добору порівнянь до слів : мишка, кавун, свинка. Вправа "Як сказати інакше".

2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза".

Мета : Вчити емоційно-образному сприйманню змісту казки,

складанню описових розповідей про героїв казки, усвідомлення змістового значення слів.

Матеріал : ілюстрації із зображенням казкової і справжньої кози , атрибути для інсценування за сюжетом казки, книжка-казка. Хід заняття : Пропозиція розглянути два малюнка із зображенням кози, обговорити її казковий і справжній образ, український одяг казкової кози. Повідомлення про казковий світ, в якому відбуваються чарівні і несподівані речі і події (звірі можуть розмовляти, носити одяг, як у людей). Бесіда після розповіді казки :

- Чи пустили б ви у хату до себе таку козу? Чому назвали Козу-дереза? Так, це колючий кущик, а козу назвали так за її неприємний характер. Як дурила Коза господарів? Назвіть всіх, хто хотів допомогти зайчикові. Чим лякала їх Коза? Хто найсміливіший? Хто найкрасивіший? Хто не злякався? Пропозиція показати за допомогою міміки і жестів всіх героїв казки. Інсценування за ролями. Придумування нових пригод Кози-дерези.

3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з
російським Колобком,

Мета : Вчити уважно ставитися до казкового тексту, емоційно сприймати зміст казки, відчувати специфічність українського фольклору.

Матеріал : роздатковий матеріал - коло і куля для кожної дитини, ілюстрації до казки, атрибути до театралізованої гри за казкою. Хід заняття : Діти відгадують загадку. Круглий, свіжий і рум'яний,

Я тільки - но із печі. Втік від баби, втік від діда, Втечу й від малечі!

Діти повинні довести, що це загадка саме про Колобка. Пригадування епізодів з казки. Пропозиція відгадати про кого йдеться у новій казочці. Як називається цей казковий герой ? Розповідь української народної казки про Коржика. Чим схожі казочки про Колобка і Коржика ? -Як вдалося врятуватися Коржику? -Яке закінчення вам до вподоби? Придумайте своє закінчення казки з Коржиком і Колобком. Театралізована гра.

4. Читання оповіданняК.Д.Ушинського "Лисичка-
сестричка". Складання загадок про лисичку, її опис за
структурно-логічною схемою.

Мета : Ознайомлювати з жанровими особливостями оповідання, складання опису лисиці за структурно-логічною схемою.

ХІД заняття : Демонстрація ілюстрацій справжньої і казкової лисиці. Пропозиція поясненя чим вони відрізняються, складання описових розповідей про них. Підбір пестливих слів (лиска, лисонька, лисичка-сестричка). Пригадування казок, де лисичка є дієвою особою, визначення її характеру. Читання оповідання, бесіда за змістом : Який вигляд у справжньої лисиці ? Опис за допомогою логічно-структурної схеми (вона така ...; у неї є ...; вона ходить ...; а ще лисичка любить ... ; живе вона у ... .)

З чого видно що лисичка розумна ? Пригадайте інші її якості. Як можна скласти про неї загадку ? Складання різних за типом описових загадок : загадок-описів, загадок побудованих на запереченні (руда, але не ...). Художній аналіз готових загадок : Прийшла кума з довгим віником на бесіду з нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід. Як названо хвіст лисиці ? (віник, мітла). Чому ? Придумування казки про лисичку.

5. Комплексне заняття: слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі завдання.

Мета : Сприймання дітьми образного змісту поетичного твору, усвідомлення значення виразних мовних засобів, відтворення їх у мовленні.

Матеріал : Ілюстрації із зображенням листопадової осені.

Хід заняття : Пропозиція розглядання осіннього пейзажу в картинній

галареї. Які почуття він викликає ? Яке небо ? Що означає прозоре небо ?

Як залежить ясний день від неба ? А яким є похмурим день ? Читання

поезії :

Небеса прозорії, мов глибінь ріки ,

Падають, як зорі із дерев листки.

А над полем нитка, дзвенить мов струна,

Зажурилася квітка - чує сніг вона.

Складіть розповідь про змальовану у вірші осінню картину.

Вправа "Як сказати інакше? " - про квітку, про листочки, про небо ?

Розігрування психологічного етюду "Скоро сніг". Діти уявляють себе

квіткою, осіннім листочком, відтворюють їх настрій мімікою і рухами.

6. Розповідь української народної казки "Пан Коцький". Лексичні вправи. Творчі завдання.

Мета : Розуміння жанрових особливостей казки, образного змісту та ідеї казкового твору, формування навичок творчої розповіді.

Хід заняття : Бесіда про те, коли буває страшно. Страх це велика сила, яка відбирає у людини розум. Найчастіше буває так, що страх більший ніж причина страху. Народне прислів'я про це каже : "У страху великі очі". Прослухавши казку діти обговорюють кого стосується це прислів'я. Бесіда за змістом казки :

- Чому вона так називається ?

- Що здалося вам найбільш незвичайним, казковим ?

- Чи хотів кіт налякати за обідом звірів ?

- Чого вони злякалися ?

- Пригода Кота вам видається якою ? (страшною, веселою, смішною).
Пропозиція скласти свої історії про будь-кого з героїв відомих казок.
Аналіз дитячої словесної творчості. Малюнкове викладання сюжету казки
за віршованим текстом :

Від пана Коцького-кота Всі ховались — сміхота Ведмідь на дерево заліз Високо так, що видно ліс. Вовк із зайцем у кущі сховались Так вже кота того злякались. Кабан швиденько, так як міг У кущі листячка заліз.

7. Читання української казки "Золотий черевичок".

Мета : Сприймання дітьми образного змісту казки, розуміння подібного і відмінного у побудові сюжету інших казок. Хід заняття : Бесіда про схожість казок у різних народів, пригадування казки "Попелюшка", читання схожо

Предыдущая12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая