ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Спростування зв'язку тези з аргументом

Суть цього способу спростування полягає в доведенні неспроможності демонстрації.

Доказ відбувається завжди у формі того чи іншого умовиводу. Якщо встановлено, що теза доведена з порушенням правил умовиводу, у формі котрого здійснювався доказ, то таке доведення вважається спростованим.

Висновки. Отже, спростування є, власне, доведенням хибності тези. Існують такі види спростування:

• Доведення хибності аргументів;

• Доведення хибної форми аргументації (того, що теза з аргументів не випливає);

• Доведення істинності антитези (протилежної вихідній, тези);

• Доведення до абсурду (доведення того, що наслідки, які випливають з даної тези суперечать дійсності).

 

Можливі помилки у доведеннях.

 

У логіці вироблена цілісна сукупність основних правил для доведення і спростування, головною функцією яких виступає обґрунтування істинності або хибності певної тези. Недотримання чи ігнорування цих правил завжди призводить до логічних помилок як у доведенні тези, так і в її спростуванні.

Помилки можуть припускатися в міркуваннях як ненавмисно чи несвідомо (у такому разі вони називаються паралогізмами (грецьк. Paralogismos – неправильне, помилкове міркування), або вони припускаються навмисне, цілком свідомо, щоб ввести співрозмовника в оману. Помилки такого роду називаються софізмами (грецьк. Sophisma - вигадництво, хитрість), тобто використовується навмисне помилкове міркування, яке видається за істинне.

Правила доведення формулюються окремо для кожного структурного елемента доведення.

Правила стосовно тези

1. Теза повинна бути логічно визначеною, ясною, по можливості короткою і точною.

Якщо теза виявилася складною за своєю структурою то необхідно її розчленувати на більш прості категоричні елементи, але при цьому розподілі варто не упустити сутнісну цілісність вихідного положення.

2. Теза повинна залишатися постійною протягом усього доведення чи спростування. Основою цього правила є закон тотожності, який говорить, що усяка думка повинна бути тотожною самій собі ( аа ). Тому головна помилка стосовно тези полягає у так званій підміні тези (лат. Ignoration elenchi - підміна доказуваної тези іншою).

Сутність цієї помилки полягає в тому, що почавши доводити одну тезу, через якийсь проміжок часу починають доводити інше положення, подібне за формою, але відмінне за змістом і за сутністю від вихідної тези. Якщо це зроблено навмисно, свідомо, то ця ситуація і приводить до софізму. Якщо ж теза була "загублена" в процесі доказу, що теж буває нерідко при відсутності належної логічної культури, то ця помилка називається паралогізмом.

Різновидами помилки підміни тези є такі помилки в доведенні, як аргумент до людини і аргумент до публіки.

Часто зустрічається помилка в доведенні посиланням на особисті якості людини. Сутність цієї помилки полягає в тому, що опонент замість того, щоб аналізувати судження по суті, критикує людину (наприклад, її риси характеру).

Різновидом є помилка, яка має назву аргумент до публіки. Суть цієї помилки полягає у спробі впливу на почуття, емоції людей, щоб вони повірили в істинність висунутого положення.

Логічні помилки, обумовлені порушенням правил стосовно аргументів

 

Помилки у формі доведення

1. Уявне наслідування. Така помилка досить часто зустрічається і її легко помітити як в усній, так і в письмовій мові. Вона виявляє себе тоді, коли замість доведення за правилами, за строгою логічною структурою використовувані аргументи з'єднуються прямо з тезою за допомогою слів "у такий спосіб", "отже", "інакше і бути не може, як", "вірогідно відомо", "отже, ми маємо", "дійшли висновку" і т.ін. Такий безпосередній зв'язок аргументу і тези фактично є порожнім, схоластичним, тому що в ньому порушена структура доведення, а саме відсутність демонстрації. Тому створюється лише словесна видимість доведення, а власне кажучи, саме доведення відсутнє.

2. Від сказаного з умовою до сказаного безумовно. Сутність цієї помилки полягає в такому. Аргумент, що є істинним у конкретних просторово-часових умовах і відношеннях, намагаються використовувати в процесі доведення як безумовний, безвідносний, універсальний.

Найчастіше ця помилка виявляється в дискусіях. Опонент домагається визнання якого-небудь аргументу в обмеженому розумінні, а потім веде доведення таким чином, начебто це положення було визнано істинним без будь-яких обмежень.

3. У доведеннях часто зустрічається помилка, що має назву ^ Quaternio terminorum (почетверіння термінів). Ця помилка полягає в тому, що один з термінів силогізму (найчастіше це середній) тільки за видимістю є одним і тим самим, а по суті щоразу мислиться з дещо іншим, нетотожним початковому змістом. У даній ситуації порушується закон тотожності.

4. Причиною помилки може бути неточність мови. Це обумовлено наявністю у природній мові безлічі омонімів. Набагато складнішим виявляється завдання знайти помилку навмисну, котра завжди зустрічається у софізмах і яка має на меті ввести в оману співрозмовника, слухачів. Ґрунтується ця помилка на почетверінні термінів.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти