ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


З будівництва та архітектури

Будинки і споруди

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Основні положення

ДБН В.2.2-15-2005

 

 

Видання офіційне

 

 

Державний комітет України

З будівництва та архітектури

 

Київ – 2004


 

РОЗРОБЛЕНІ: ВАТ «КиївЗНДІЕП» (доктор архіт. Ю.Г.Рєпін – керівник, канд.архіт. В.В.Куцевич, О.І.Бохонюк, канд.техн.наук В.Ф.Гершкович, інженери Ю.О.Сиземов, Б.А.Ступаченко, Б.Г.Польчук; за участю доктора архіт. Л.М.Ковальського, архітекторів Б.М.Губова, І.І.Чернядьєвої, Л.О.Філатової., Т.М.Заславець, Е.М.Москальової);   За участю: Служби Київдержекспертизи (інженер А.М.Кармінський, архітек-тор В.Г.Дубок);   Національної спілки архітекторів України (архітектор Ю.Ф.Худяков);   УкрНДІПроцивільсільбуду (канд.архіт. С.Г.Буравченко, Т.М.Штейнгель);   Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (доктор мед. наук В.Я.Акіменко, канд.мед.наук Н.М.Янко);   Державного департаменту пожежної безпеки МНС України (І.Я.Кріса, О.О.Євсієнко, О.П.Мартинов, С.В.Мусійчук);   УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (канд.техн.наук О.О.Сізіков, І.О.Харченко, інженер В.Г.Сокіл);   Держбуду України (архітектор О.П.Авдієнко);   ЗАТ «ОТІС» (інженер А.Ф.Соколов);   Львівського державного аграрного університету (канд.техн.наук І.М.Добрянський, архітектор О.І.Колодрубська)
     
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України
     
ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держбуду України від __________ 2004 р. № _____ і введені в дію  

 

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено.

 

 

ІІ


З м і с т

 

Загальні положення……………………………………………………………………......
Архітектурно-планувальні та конструктивні вирішення ………….....………………....
  Формування об'ємно-планувальної та конструктивної структури будинків…......……
  Вимоги до окремих елементів будинку …....………………………………………….....
  Квартири. Рівень їхнього комфорту і параметри ……………………………………….
  Спеціалізоване житло для осіб похилого віку, інвалідів і гуртожитки ………….........
  Нежитлові поверхи (приміщення)………………………………..………………….......
Санітарно-гігієнічні вимоги…..............……………………………………………….....
Пожежна безпека……………………….........……………………………………………
Інженерне обладнання будинків……………………………………………………….....
  Ліфти………………………………………………………………………………………...
  Сміттєвидаляння………………………………………………………………………..….
  Водопостачання і каналізація……………………………………………………………..
  Опалення, вентиляція, кондиціонування…………......……………………….....………
  Газопостачання……………………………………………………………………….........
  Електротехнічні пристрої. Автоматика…........…………………………………….….....
  Системи зв’язку та сигналізації……………………………………………………….......
Вимоги до енергозбереження..............................................................................................
  Додаток АПерелік нормативних документів, на які наведені посилання........................
  Додаток БТерміни і визначення………………….............…………….........................
  Додаток ВПравила підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об’єму, поверховості житлового будинку та перелік обов’язкових техніко-економічних показників..............................................................................................................................  
  Додаток Г Перелік приміщень житлових будинків, що підлягають обладнанню автоматичними установками пожежної сигналізації та пожежогасіння ...................  
     

ІІІ


ВСТУП

 

Ці Норми є базовим документом в сфері житлового будівництва. У розвиток положень даного нормативного документа розробляються посібники з проектування окремих типів житлових будинків, а також інтеграції житла з об’єктами громадського обслуговування.

 

При розробленні цих Норм використовувалися такі рекомендовані довідкові матеріали:

 

НАПБ 0.5.012-91 Технологічна інструкція. Порядок улаштування, монтаж засобів системи оповіщення про пожежу (И220-08-91).
НАПБ А.0.1.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні.
НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації.
НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений по взрыво-пожарной и пожарной безопасности.
  Лифты. Каталог-справочник. – М., 1981.
ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів.
  Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учетом использования их инвалидами. Пособие по проектированию / Под ред. В.В.Куцевича. – К.: КиевЗНИИЭП, 1999.
  Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, 2001.
  Житловий кодекс України (проект) 2004.
  Земельний кодекс України, 2000.

 

ІV


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення   ДБН В.2.2......-2004   На заміну СНіП 2.08.01-89, ДБН 79-92

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно, при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.

При проектуванні житлових будинків більше 25 поверхів слід керуватися відповідними індивідуальними технічними вимогами; склад, порядок їх розроблення, погодження та затвердження виконуються за рекомендаціями Держбуду України.

Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб-суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України.

Ці Норми не поширюються на проектування інвентарних, мобільних житлових будинків і будинків з тимчасовим проживанням (нічліжні житлові будинки).

Перелік нормативних документів, на які дано посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

У даних Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком Б.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Житло, що проектується, за рівнем комфорту та соціальної спрямованості слід поділяти на дві категорії: 1-шу і 2-гу (див. додаток Б). Вимоги цих Норм поширюються на обидві категорії. При цьому мають бути враховані заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки населення.

 

 

С.2 ДБН В.2.2-...-2004

1.2 При реконструкції житлових будинків, крім вимог цих Норм, слід враховувати ВСН 61, за винятком будинків – пам’яток архітектури та історії, для яких підготовка документації на проведення робіт з реконструкції здійснюється за завданнями державних органів охорони пам’яток історії та культури.

1.3 Проектування житлових будинків слід вести з урахуванням факторів, викликаних надзвичайними ситуаціями, у тому числі пожежею. При розрахунку будинків на дії, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751, ДБН В.1.1-7.

1.4 Розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов’язаних з ними господарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 і ДержСанПіН 173.

1.5 У випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, офіси і т.п.) підходи і під’їзди до них не повинні перешкоджати під’їздові до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.

1.6 Підрахунок площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об’єму, поверховості житлового будинку та перелік обов’язкових техніко-економічних показників провадиться згідно з додатком В.

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ

ТА КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

 

Формування об’ємно-планувальної та конструктивної структури будинків

 

2.1 Поверховість і протяжність житлових будинків визначається проектним вирішенням на підставі АПЗ.

2.2 Квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами слід проектувати не вище п’яти поверхів. В інших типах житлових будинків квартири для сімей з інвалідами слід розміщувати в перших поверхах. При проектуванні спеціалізованих житлових будинків для інвалідів і осіб похилого віку, квартир для сімей з інвалідами слід також керуватися вимогами ВСН 62 і ДБН 363.

2.3 При проектуванні протяжних окремо розташованих будинків і периметральної забу­дови кварталу в них повинні бути передбачені наскрізні проїзди для автотранспорту відповідно до вимог ДБН 360. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м, висота – не менше 4,25 м.

У цих будинках повинні передбачатися також наскрізні проходи на відстані не більше 100 м.

ДБН В.2.2-...-2004, с.3

2.4 При проектуванні малоповерхової високощільної забудови із внутрішнім двориком, у який виходить 8 і більше квартир, до нього повинен бути передбачений в’їзд із параметрами, аналогічними зазначеним у 2.3.

2.5 Розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і підземних поверхах житлових будинків не допускається.

2.6 При розробленні конструктивного вирішення житлових будинків, що зводяться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБН В.1.1-7, СНіП 2.01.01, СНіП 2.01.07, СНіП 2.02.01, СНіП 2.03.01, СНіП II-22, СНіП II-23, СНіП II-25. В особливих умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти, підроблювані території й ін.) необхідно додатково керуватися СНіП 2.02.03, СНіП II-7, ДБН В.1.1-3, ДБН В.1.1-5.

2.7 Огороджувальні конструкції житлових будинків слід проектувати із застосуванням матеріалів, що задовольняють вимогам енергозбереження (див. 6.1) і ДБН В. 1.1-7.

2.8 Конструктивна система житлових будинків повинна бути запроектована таким чином, щоб забезпечити її загальну стійкість при аварійних ненормованих локальних руйнівних навантаженнях на окремі несучі конструкції, як мінімум на час, необхідний для евакуації людей (вибухи різного типу, пожежі, падіння важких предметів, наїзди важкого транспорту і т.п.).

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

3.1 Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні житла здійснюється відповідно до умов фізико-географічного районування території України і включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання згідно з СанПіН 2605, ДСП 201, ДСН 3.3.6.042, СанПіН 3077, дсн 3.3.6.037, СН 4948, СанПіН 1304, СанПіН 2152, ДержСанПіН 3.3.2-007, ДержСанПіН 239, СанПіН 42-121-4719, СанПіН 42-123-5777, СанПіН 5781.

3.2 Тривалість інсоляції, що відповідає ДБН 360, повинна бути забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах – не менше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п’ятикімнатних – не менше ніж у двох кімнатах; у шести- і більше кімнатних – не менше ніж у трьох кімнатах; в одно-, двокімнатних квартирах для осіб похилого віку – не менше ніж в одній з житлових кімнат. У гуртожитках повинні інсолюватися не менше 60% житлових кімнат.

3.3 Літні приміщення житлових будинків не повинні погіршувати інсоляцію квартир. У зв’язку з цим, не допускається проектувати лоджії перед кімнатами, що є розрахунковими за умовами забезпечення внормованої інсоляції квартири. У випадках проектування балконів перед такими кімнатами їх слід розташовувати зміщеними відносно вікон: у кімнатах східної і західної орієнтації – у північному напрямку, у кімнатах південної орієнтації – у будь-якому напрямку.

3.4 Природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні, неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові клітки і загальні коридори у житлових будинках коридорного типу, а також приміщення громадського призначення в гуртожитках і житлових будинках для осіб похилого віку і сімей з інвалідами. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень повинно бути в межах від 1:5,5 до 1:8. Для мансардних поверхів зі світловими прорізами в площині похилих огороджувальних конструкцій – не менше 1:10. Уточнення геометричних параметрів світлових прорізів слід провадити на підставі розрахунку коефіцієнта природної освітленості згідно з СНиП ІІ-4.

 

Примітка1. Допускається проектувати без природного освітлення:

а) кухні-ніші за умови їхнього обладнання електроплитами і влаштування примусової витяжної вентиляції;

б) позаквартирні поверхові коридори в будинках секційного типу з центрально розташованим сходово-ліфтовим вузлом;

в)тамбури в одноквартирних і зблокованих житлових будинках, а також такі, що ведуть безпосередньо до квартири;

г) внутрішньоквартирні сходи і сходові клітки одноквартирних і зблокованих будинків.

С.14 Н В.2.2-...-2004

Примітка2. Природне освітлення робочих приміщень для інвалідів, що слабо бачать, працюючих удома, проектують за спеціальним завданням.

3.5 У житлових будинках коридорного типу довжина загальних коридорів не повинна перевищувати в разі освітлення через світлові прорізи в зовнішніх стінах з одного торця - 24 м, з двох торців – 48 м. За більшої довжини коридорів необхідно передбачати додатково природне освітлення через світлові кармани. Відстань між двома світловими карманами повинна бути не більше 24 м, а між світловим карманом і світловим прорізом у кінці коридору – не більше 30 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини (без урахування ширини прилягаючого коридору). Допускається освітлювати коридори довжиною до 12 м, розташовані по обох боках сходової клітки, другим світлом через двері, що ведуть до цієї сходової клітки, засклені армованим склом. Коридори в будинках-інтернатах для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинні мати природне освітлення через вікна у зовнішніх стінах будинків при довжині коридору більше 10 м. Відстань між двома світловими карманами у таких будинках повинна бути не більше 16 м.

3.6 Приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої.

3.7 Допускається засклення літніх приміщень при кухнях і житлових кімнатах, за умови забезпечення в них внормованого коефіцієнта природного освітлення та повітрообміну квартир.

3.8 У будинках, що проектуються для ІІІБ, IIIВ і ІVВ кліматичних зон, квартири повинні бути забезпечені наскрізним або кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через шахти) провітрювання. У секційних будинках, що проектуються для ІІІБ і IIIВ кліматичних зон, допускається провітрювання однобічно розташованих одно- і двокімнатних квартир через бічні прорізи еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення. У будинках коридорного типу допускається провітрювання одно- і двокімнатних квартир через загальні коридори довжиною не більше 24 м, які мають пряме природне освітлення і наскрізне або кутове провітрювання.

3.9 При проектуванні житлових будинків слід передбачати заходи щодо шумо­вібропоглинання для того, щоб шум і вібрація, що проникають до житлових приміщень, не перевищували рівнів згідно зі СНіП ІІ-12.

У випадку розміщення житлових будинків на міських магістральних вулицях вони повин-ні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, проти­

 

ДБН В.2.2-...-2004, с.15

лежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових кімнат три і більше.

У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні засоби шумозахисту, які знижують у режимі провітрювання рівень проникаючого шуму до нормативних значень.

Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори і т.п.), слід приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус (–) 5 дБА) до відповідних гігієнічних нормативів.

3.10 При розміщенні нового будівництва в існуючій забудові або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного освітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків. Ця умова є обов’язковою і в разі зміни габаритів існуючого будинку.

3.11 При проектуванні елементів конструкцій, їхніх з’єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.

3.12 Для забезпечення гігієнічних вимог у житлових будинках будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

3.13 Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів згідно з вимогами розділу 8 НРБУ із урахуванням ДБН В.1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01.

3.14 Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, використовуваних у житлових будинках, що споруджуються та реконструюються, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків, що споруджуються і реконструюються, не повинна пере­вищувати 50 Бк/м3, а у будинках, що експлуатуються, – 100 Бк/м3.

Потужність поглиненої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків, що вводяться в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/сек. (30 мкР/год), а в тих, що експлуатуються, – 122 пГр/сек (50 мкР/год.).

 

С.16 ДБН В.2.2-...-2004

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1 При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в ДБН В.1.1-7, а також вимоги даного розділу.

4.2 Площа поверху (протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків повинна бути не більшою за вказану в таблиці 2.

 

Таблиця 2 - Внормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків

Ступінь вогнестійкості будинку Найбільша кількість поверхів Найбільша площа протипожежного відсіку (поверху), м2
І
ІІ
ІІІ
ІV, ІІІб
ІV, ІІІб
V, ІІІа, Іvа
V

У житлових будинках І ступеня вогнестійкості міжсекційні несучі стіни в межах протипожежного відсіку і перегородки, що відокремлюють загальні коридори від інших приміщень, повинні мати межу вогнестійкості не менше ЕI 60.

У житлових будинках ІІ й ІІІ ступенів вогнестійкості зазначені стіни і перегородки повинні мати межу вогнестійкості ЕI 45.

Ступінь вогнестійкості житлових будинків для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинна бути не нижче II, за винятком індивідуальних і одноповерхових (у тому числі з мансардним поверхом) зблокованих житлових будинків.

У житлових будинках ІІІа й ІVа ступенів вогнестійкості несучі елементи сталевого каркаса і його вузли усередині приміщень повинні бути захищені будівельними теплоізоляційними матеріалами, що забезпечують необхідну межу вогнестійкості.

4.3 Міжквартирні ненесучі стіни і перегородки у будинках І ступеня вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості EI 60, а у будинках ІІ й ІІІ ступенів вогнестійкості – EI 45, групу за межею поширення вогню – М0. У будинках ІІІ ступеня вогнестійкості допускається передбачати міжквартирні перегородки групи М1.

ДБН В.2.2-...-2004, с.17

Міжкімнатні (шафові, збірно-розбірні, із дверними прорізами і розсувні) перегородки в будинках усіх ступенів вогнестійкості допускається проектувати з горючих матеріалів.

4.4 У будинках І, ІІ й ІІІ ступенів вогнестійкості для мансардного поверху слід приймати межу вогнестійкості несучих конструкцій і міжсекційних перегородок не менше RЕI 45 і ЕI 45 відповідно, а групу за межею поширення вогню – М0.

Матеріали, що застосовуються у покрівлі мансардного поверху, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача), РП1, В1 (для поверхневих шарів кон-струкції покрівлі), а дерев’яні лати мансардного поверху повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

4.5 Межа вогнестійкості та група за межею поширення вогню для конструкцій галерей у галерейних будинках повинні відповідати значенням, прийнятим для перекриттів.

4.6 Найбільші відстані від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею 3.

Таблиця 3 – Найбільша відстань від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні

 

  Ступінь вогнестійкості будинку Найбільша відстань від дверей квартири або кімнати у гуртожитку до виходу, м
у разі розташування між сходовими клітками або зовнішніми виходами у разі виходу до тупикового коридору або на галерею
І
ІІ
ІІІ
ІІІб, ІV
ІІІа, ІVa, V
Примітка. Відстань від дверей квартир або кімнати у гуртожитку до сходової клітки визначається по коридору від дверей виходу з квартири (дверей кімнати у гуртожитку) до дверей сходової клітки, а для сходових кліток типу НІ – до дверей виходу на повітряну зону цієї сходової клітки, для сходових кліток типу Н4 – до дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз цієї сходової клітки.

 

4.7 У житлових будинках коридорного типу і гуртожитках коридори слід розділяти протипожежними перегородками на ділянки, довжина яких встановлюється СНіП 2.04.05, але не більше 30 м одна від одної та від торців коридорів. Типи протипожежних перегородок визначаються згідно з 5.26 ДБН В.1.1-7.

С.18 ДБН В.2.2-...-2004

4.8 У житлових будинках секційного типу І і ІІ ступенів вогнестійкості умовною висо­тою до 9 м включно допускається влаштовувати сходові клітки типу СК2, що проектуються згідно з 5.47 ДБН В.1.1-7. При цьому, починаючи з другого поверху і вище, слід передбачати в кожній квартирі другий евакуаційний вихід згідно з 4.10,а) та 4.10,б) цих Норм, а також просвіт між маршами не менше 0,7 м або світлову шахту на усю висоту сходової клітки площею горизонтального перерізу не менше 2 м2 .

4.9 Двері сходових кліток (крім сходових кліток типу Н4), тамбурів при сходових клітках типу Н3 (див. 4.14) і двері квартир, що виходять безпосередньо в сходові клітки, повинні бути глухими або з армованим склом, обладнані пристроєм для самозачинення й ущільненнями в притулах.

4.10 У житлових будинках секційного типу з умовною висотою не більше ніж 26,5 м включно квартири можуть мати вихід в одну сходову клітку типу СК1.

З третього поверху і вище таких будинків слід проектувати другий евакуаційний вихід, за який може бути прийнятий:

а) вихід з балконів (лоджій) квартир або безпосередньо з квартир через двері на зовнішні металеві маршові сходи, які ведуть до позначки підлоги 3-го поверху і мають уклон не більший 80°, ширину маршів і площадок не менше 0,6 м, висоту огорожі не менше 1,2 м. Двері виходу на зазначені вище сходи повинні відповідати вимогам, які ставляться до вхідних дверей квартир (крім вимог до вогнестійкості дверей);

б) вихід з кожної квартири на площадку, що влаштовується уздовж зовнішньої стіни будинку з глухим простінком шириною не менше 1,2 м, між торцем площадки та прорізом, який виходить на площадку, або не менше 1,6 м між прорізами. Вихід із квартири або засклених балконів (лоджій) на таку площадку слід передбачати через двері. Площадка повинна бути шириною не менше 1,2 м, мати огорожу висотою не менше 1,2 м. На таких площадках допускається встановлювати зовнішні блоки кондиціонерів квартир;

в) вихід на сходи типу СЗ, що влаштовуються в торці коридору або в будь-якій його частині і веде до позначки підлоги другого поверху, минаючи сходово-ліфтовий вузол; при цьому в секціях з кількістю квартир на поверсі більше чотирьох необхідно влаштовувати у квартирах на три кімнати і більше вихід згідно з 4.10,б).

Примітка 1. Зазначені в 4.10,а) сходи і в 4.10,б) площадки не враховуються при визначенні загальної площі квартир згідно з вимогами додатка В цих Норм.

Примітка 2. Зазначеними в 4.10,б) площадками можуть слугувати балкони, лоджії, тераси без засклення.

4.11 У житлових будинках та комплексах допускається влаштування квартир у двох і більше рівнях (поверхах). Для таких квартир допускається влаштування виходу в сходові клітки

ДБН В.2.2-...-2004, с.19

будинку через один поверх, який може бути організований на першому (нижньому) або на другому рівні (поверсі) квартири. При цьому поверх, що не має безпосереднього виходу в сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з 4.10 цих Норм.

Внутрішньоквартирні сходи допускаються гвинтовими або із забіжними сходинками, при цьому ширина проступу в середині сходинки повинна бути не менше 18 см. Допускається передбачати внутрішньоквартирні сходи дерев’яними.

4.12 У житлових будинках коридорного і галерейного типу з умовною висотою до 26,5 м включно при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більше загальні коридори (галереї) повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типу СК1.

При загальній площі квартир на поверсі менше 500 м2 допускається вихід на одну звичайну сходову клітку типу СК1. При цьому в торцях коридору (галереї) слід передбачати виходи на зовнішні сходи типу С3.

При розміщенні сходової клітки типу СК1 у торці будинку допускається, при дотриманні вимог таблиці 3, улаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору (галереї).

У двоповерхових гуртожитках V і ІІІб ступенів вогнестійкості сходи типу С3 повинні вести до позначки підлоги першого поверху.

4.13 У житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі менше 500 м2 квартири можуть мати вихід в одну незадимлювану сходову клітку типу Н1. При цьому в будинках секційного типу для усіх квартир і приміщень загального користування, гуртожитків, розташованих на третьому поверсі і вище, слід передбачати другий евакуаційний вихід згідно з 4.10, а у будинках коридорного типу – додаткові виходи в торцях коридору на зовнішні сходи типу С3, що ведуть до позначки підлоги другого поверху.

При розміщенні незадимлюваної сходової клітки типу Н1 у торці коридору будинку допускається влаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору, при дотриманні вимог таблиці 3 даних Норм.

4.14 У житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більше слід передбачати не менше двох незадимлюваних сходових кліток; не менше 50 % з них повинні бути типу Н1, решту сходових кліток допускається проектувати типів Н2 або Н4. Незадимлювані сходові клітки в межах першого поверху повинні мати виходи безпосередньо назовні.

Допускається улаштовувати вихід назовні з незадимлюваної сходової клітки типу Н1 через вестибюль, відокремлений від коридорів, що примикають до них, згідно з вимогами 5.32 і 5.44 ДБН В.1.1-7. При цьому сполучення сходової клітки з вестибюлем повинно

С.20 ДБН В.2.2-...-2004

улаштовуватися аналогічно до інших поверхів через повітряну зону. Допускається заповнення прорізу повітряної зони на першому поверсі металевими ґратами. Сполучення незадимлюваних сходових кліток типів Н2, Н4 з вестибюлем улаштовується згідно з вимогами 5.44 ДБН В.1.1-7.

На шляхах евакуації від дверей квартири до сходової клітки типу Н2 слід передбачати не менше двох (не рахуючи дверей із квартири) послідовно розташованих дверей. При цьому, при сходовій клітці Н2слід передбачати тамбур. Двері тамбура виконуються згідно з 4.9 цих Норм.

4.15 Огорожі балконів і лоджій у будинках заввишки три поверхи і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

Не допускається влаштування ґрат і засклення балконів, лоджій і галерей, які викори­стовуються як зовнішні повітряні зони при незадимлюваних сходових клітках типу Н1,і зовнішніх площадок, що влаштовуються згідно з 4.10 і 4.12, на вище зазначених балконах, лоджіях, галереях.

4.16 Видаляння диму з поповерхових коридорів у будинках з незадимлюваними сходо-вими клітками слід передбачати через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 м довжини коридору.

Для кожної шахти димовидаляння слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димовидаляння повинні бути з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше REI 60 (для стін), ЕІ 60 (для перегородок, які встановлюються на перекриттях вогнестійкістю RЕІ 60).

4.17 У житлових будинках з незадимлюваними сходовими клітками для протидимного захисту слід передбачати підпір зовнішнього повітря в разі пожежі у шахти ліфтів, подаючи у верхню частину кожної шахти зовнішнє повітря в об’ємі, який належить розраховувати з урахуванням нормативної величини надлишкового тиску згідно з СНіП 2.04.05.

Крім того, у будинках з протипожежними тамбур-шлюзами при ліфтах для транспортування пожежних підрозділів у разі пожежі слід забезпечувати підпір зовнішнього повітря у тамбур-шлюз поверху задимлення, а в будинках з незадимлюваними сходовими клітками типу Н2 - у верхню зону кожного відсіку цих сходових кліток. Повітря, яке забезпечує підпір, слід подавати каналами з межею вогнестійкості за 4.16 цих Норм.

4.18 Вентиляційні установки підпору повітря і димовидаляння повинні бути роз­ташовані в окремих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Відкривання по поверхових клапанів

 

ДБН В.2.2-...-2004, с.21

димовидаляння і включення вентиляторів протидимних установок слід передбачати авто­матичними від сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, кімнатах гуртожитків і приміщеннях культурно-побутового обслуговування, а також дистан­ційними від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

Сигнали про включення (спрацювання) систем димовидаляння та підпору повітря повинні передаватися на об’єднаний диспетчерський пульт і у приміщення чергового персоналу (консьєржа/консьєржки) за його наявності в будинку. Формування зазначених сигналів має здійснюватися шляхом контролю відкритого положення кожного приймального клапана системи підпору повітря і спрацювання пускача вентилятора системи димовидаляння.

4.19 Вимоги 4.12, 4.13, 4.16, 4.17 не поширюються на існуючі будинки заввишки 9 поверхів (10 поверхів будинків секційного типу для крупних і найкрупніших міст), що надбудовуються мансардним поверхом. При цьому мансардний поверх повинен бути забезпечений другим евакуаційним виходом згідно з вимогами 4.10.

4.20 У будинках заввишки три поверхи і більше виходи назовні з підвальних, цокольних поверхів і технічного підпілля не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини будинку, а мають улаштовуватися безпосередньо назовні. Виходи назовні з таких поверхів і технічного підпілля слід влаштовувати згідно з ДБН В.1.1-7. У будинках до п’яти поверхів включно ці виходи допускається улаштовувати через загальні сходові клітки житлової частини будинку з окремим виходом назовні, який відокремлюється від житлової частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху.

Технічні, підвальні і цокольні поверхи слід поділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 500 м2 у несекційних житлових будинках, а у секцій­ них – по секціях. У кожному відсіку або секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох вікон (люків) розміром 0,9 х 1,2 м.

З технічних поверхів, розташованих у середній частині будинку, і технічних горищ слід передбачати виходи через загальні сходові клітки. Сполучення таких поверхів з не задимлю­ваними сходовими клітками типу Н1 слід влаштовувати через повітряну зону, типу Н2 – через протипожежні двері 2-го типу, типу Н4 – через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.

4.21 У будинках І-ІІ ступенів вогнестійкості (заввишки до п’яти поверхів включно), а також в будинках ІІІ і ІV ступенів вогнестійкості у підвальних та цокольних поверхах допускається розміщувати господарські (позаквартирні) комори.

При цьому вище зазначені поверхи повинні бути відокремлені від житлових поверхів протипожежними перекриттями 2-го типу (в будинках І і ІІ ступенів вогнестійкості), перекриттями

 

С.22 ДБН В.2.2-...-2004

3-го типу (в будинках ІІІ і ІV ступенів вогнестійкості), мати евакуаційні виходи та вікна згідно з ДБН В.1.1-7, обладнані самостійним димовидалянням, пожежною сигналізацією з виведенням сигналу про її спрацювання на об’єднаний диспетчерський пульт.

Перегородки між господарськими коморами, в межах протипожежних відсіків, допускається проектувати з ненормованою межею вогнестійкості та групи за межею поширення вогню М0.

4.22 Приміщення громадського призначення, розташовані в житлових будинках (згідно з 2.50 цих Норм), крім одноквартирних і зблокованих будинків, слід відокремлювати від приміщень житлової частини протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу без прорізів.

4.23 Кабельні лінії, призначені для живлення спеціальних ліфтів для транспортування пожеж­них підрозділів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а установок евакуа­ційно

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти