ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Як поділяються лісосмуги на території саду?

садозахисні та міжквартальні лісові смуги;

прияружні;

внутрішньогосподарські;

прибалкові.

 

24. Багаторічні насадження переводять в інші угіддя, якщо:

солонцюваті ґрунти;

випадає велика кількість опадів;

великий вік порід;

зріджені насадження.

 

25. На території культурних пасовищ розміщують:

гуртові ділянки-загони чергового випасання;

дороги;

польові стани;

поля кормової сівозміни.

 

26. Робочі проекти класифікуються на:

типові;

кошторисні;

ресурсні;

функціональні.

 


27. Робочий проект складається з:

графічних матеріалів, кошторисної документації, пояснювальної за­писки;

екологічного обґрунтування;

землевпорядної документації;

протиерозійних розрахунків.

 

28. Стадія робочого проектування включає:

робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращення сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

29. Елементи впорядкування території пасовищ:

розміщення гуртових ділянок, загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі, водопійні майданчики;

гуртові ділянки, загони чергового випасання, скотопрогони, господарський двір;

гуртові ділянки, загони чергового випасання, літній табір, господарський двір;

загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі.

30. Під час польових обстежень сіножатей та пасовищ визначають:

глибину залягання ґрунтових вод;

характеристику проїзної частини;

характеристику рельєфу;

склад травостою.

 

31. Землі, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю – це:

пасовища і сіножаті;

перелоги;

чагарники;

багаторічні насадження.

 

32. Ширина магістральних скотопрогонів для великої рогатої худоби складає:

5–10 м;

10–25 м;


30–40 м;

20–30 м.

 

33. Ширина магістральних скотопрогонів для овець складає:

5–10 м;

10–25 м;

30–40 м;

30–35 м.

 

34. Земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються для сінокосіння – це:

сіножаті;

пасовища;

перелоги;

чагарники.

35. Організація території сіножатей полягає в розміщенні:

бригадних ділянок, полів і польових доріг;

скотопрогонів;

полів сівозмін;

пасовища.

 

36. Площа для кварталу саду за умови рівнинного рельєфу складає:

5–10 га;

10–20 га;

10–15 га;

20–30 га.

 

Які складові частини не включають проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін й упорядкування угідь?

розміщення виробничих будівель і споруд;

організацію землеволодінь і землекористувань;

визначення типів і видів проектування полів сівозмін;

відновлення травостою.

 

38. Кількість технологічних груп, на які поділяють орні землі:

1;

2;

3;

4.

 


До якої технологічної групи відносяться орні землі, розташовані на схилах крутістю 3–7 градусів з переважанням не змитих?

першої;

другої;

третьої;

четвертої.

 

До якої технологічної групи відносяться нееродовані й слабо еродовані орні землі, розташовані на схилах крутістю до 3 градусів?

першої;

другої;

третьої;

четвертої.

 

41. До якої технологічної групи відносяться деградовані й мало­продуктивні орні землі, розташовані на схилах понад 7 градусів?

першої;

другої;

третьої;

четвертої.

 

42. Ширина для прибалкових та прияружних лісосмуг:

10 м;

20 м;

30 м;

40 м.

 

43. Допустиме відхилення у площах полів для польових сівозмін становить:

5%;

10%;

15%;

20%.

 

44. Допустиме відхилення у площах полів для овочевих сівозмін становить:

5%;

10%;

15%;

20%.

 


45. Допустиме відхилення у площах полів для кормових сівозмін становить:

5%;

10%;

15%;

20%.

 

46. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних доку­ментів із обґрунтування заходів щодо використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5–10 і більше років, – це:

кошторисна документація;

робочий проект землеустрою;

проект землеустрою;

технічна документація.

 

47. Клас еколого-економічної придатності земель, на якому можна запроваджувати польову сівозміну:

I;

II;

III;

IV.

 

48. Розчленованість землеволодіння на кілька відособлених ділянок, розділених одна від одної землями інших землеволодінь і землекористу­вань, а також природними урочищами, називається:

далекоземелля;

черезсмужжя;

вкраплення;

ламаність меж.

 

49. Оптимальне співвідношення сторін для кварталу виноградників:

1:1,5;

2:3;

2:4;

2:6.

 

50. Оптимальне співвідношення сторін для кварталу саду:

5:1;

4:1;

3:1;

2:1.

 


51. Не відноситься до робочих проектів землеустрою:

встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утво­рень, землеволодінь і землекористувань;

створення захисних лісових насаджень;

рекультивації порушених земель;

терасування схилів.

 

52. Види польових станів:

капітальні;

стаціонарні;

пересувні;

всі вище перераховані.

 

53. Система заходів з використання пасовищ і догляду за ними, яка направлена на збільшення їх продуктивності, має назву:

сінокосозміна;

докорінне поліпшення пасовищ;

пасовищезміна;

поверхневе поліпшення пасовищ.

54. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних доку­мен­тів із використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2–3 років, – це:

кошторисна документація;

робочий проект землеустрою;

проект землеустрою;

технічна документація.

 

55. Споруди, які слугують для зміни поверхні схилів із метою інтенсивного їх використання в сільському господарстві, а також для боротьби з ерозією ґрунту, мають назву:

греблі;

тераси;

вали канави;

вали тераси.

 

56. Назвіть способи зрошення культурних пасовищ:

дощування;

поверхневе зрошення;

підґрунтове зрошення;

всі відповіді правильні.

 

57. Спосіб загінного випасу, за якого пасовища поділяють на невеликі ділянки для одноденного або навіть декількагодинного використання, має назву:

вільний випас;

системний випас;

вибірковий випас;

порційний випас.

 

58. Кількість днів випасання в одному загоні для культурних богарних пасовищ становить:

1–2 дні;

2–4 дні;

3–4 дні;

7–8 днів.

 

59. Кількість днів випасання в одному загоні для зрошуваних пасовищ становить:

1–3 дні;

2–4 дні;

3–4 дні;

7–8 днів.

 

60. Види скотопрогонів:

магістральні;

міжквартальні;

внутрішньогосподарські;

міжгосподарські.

 

61. Скотопрогони, які служать для перегону декількох гуртів худоби від ферм і літніх таборів до пасовищної ділянки, називаються:

магістральні;

додаткові;

внутрішньогосподарські;

міжгосподарські.

 

62. Скотопрогони, які обслуговують один гурт худоби, називаються:

магістральні;

додаткові;

внутрішньогосподарські;

міжгосподарські.

 


63. Спосіб випасу худоби, за якого отарні ділянки поділяють на окремі частини – загони, які спасують послідовно, називається:

вільний випас;

системний випас;

вибірковий випас;

порційний випас.

 

64. Угіддя, де проведено залуження – сівба багаторічних трав і траво­сумішок, які використовуються під час загінної системи випасання без вигороджених загонів і прогонів, називаються:

суходільні;

докорінно поліпшені;

природні не поліпшені;

покращені .

 

65. Із складу орних земель вилучають:

придатні для використання;

чорноземи;

непридатні для використання під ріллю;

високоінтенсивні.

 

66. Ділянки під ферми, відповідно до зооветеринарних вимог, вибираються з урахуванням:

виробничої зони;

ґрунтового покриву;

розташування відносно населеного пункту;

південної експозиції схилу.

 

До якого класу агроекологічної придатності відносяться орні землі, високо- і середньозабезпечені поживними речовинами, але мають фактори, які знижують родючість?

першого класу;

другого класу;

третього класу;

четвертого класу;

п’ятого класу.

 

68. До якого класу агроекологічної придатності відносяться орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується численними негативними факторами ?

першого класу;

другого класу;

третього класу;

четвертого класу;

п’ятого класу.

До якого класу агроекологічної придатності відносяться непридатні під культуру орні угіддя, покращення яких або неможливе, або ж проблематичне за технологічними, природоохоронними і економічними мотивами?

першого класу;

другого класу;

третього класу;

четвертого класу;

п’ятого класу.

 

70. Земельні ділянки, які раніше оралися, але нині, починаючи з осені, не використовуються для посіву сільськогосподарських культур, і не підготовлені під пар – це:

пасовище;

сіножаті;

перелоги;

рілля.

 

71. Об’єктом внутрішньогосподарського землеустрою є:

існуючі та новостворені агроформування;

територія сільської (селищної) ради;

територія міської ради;

територія населених пунктів.

 

72. Основними завданнями внутрішньогосподарського землеустрою є:

формування національної екологічної мережі шляхом розробки національних і регіональних схем землеустрою;

організація раціонального використання земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва;

організація території рекреаційного призначення;

організація території населених пунктів.

 

73. Під час визначення розмірів сільськогосподарських підприємств враховують такі фактори:

природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень та кваліфікацію кадрового забезпечення;

рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень та кваліфікацію кадрового забезпечення;

природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, зональні особливості організації сільськогосподарського виробництва;

природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, зміни меж землекористування.

74. У разі польових обстежень необхідно:

виявити земельні ділянки, які використовують на підставі відповідних правоустановчих документів;

встановити величину гумусового горизонту;

визначити висоту та діаметр дерев;

визначити можливість випасання худоби.

 

75. Результати польових обстежень відображаються на:

картограмі крутизни схилів;

черговому кадастровому плані;

кресленні польового обстеження;

картограмі агровиробничих груп ґрунтів.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти