Класифікація комерційних операцій за основними ознаками

Контрольні запитання

1. Що виражають принципи комерційної діяльності?

2. За яких умов можлива реалізація принципу економічної свободи?

3. На якому ринку посилюється конкурентна боротьба?

4. Що є обов'язковою умовою реалізації принципу адаптивності?

5. Чи можливо здійснювати комерційну діяльність без ризику?

6. Чи обмежується принцип ефективності лише отриманням прибутку?

До особливих об'єктів комерційної діяльності належать ті, які мають особливу специфіку:

• нерухомість;

• оренда;

• результати інтелектуальної праці; •товарний знак.

Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від строку оренди розрізняють такі її види:

• рентинг (оренда до одного року);

• хайринг (оренда від одного до трьох років); •лізинг (оренда від трьох до п'ятнадцяти років).

Патент обмежений законодавством у часі. Строк його дії визначає кожна країна від 15 до 20 років.

Ліцензії бувають:

• прості;

• виняткові;

• повні.

Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструк­ції, схеми) або реального досвіду ("живого спеціаліста").

це зареєстровані у встановленому порядку позначення, символіка, які дозволяють відрізняти дану фірму від інших

Товарний знак є промисловою власністю й охороняється законом. Товарні знаки бувають: •текстовими;

• у вигляді зображень;

• комбінованими.

Контрольні запитання

1. У якому документі містяться описання земель, інформація про їх місце- розташування, якість і вартісну оцінку?

2. Які об'єкти становлять окрему групу нерухомості?

3. Що характерно для об'єктів окремої групи нерухомості?

4. Де використовується класифікація об'єктів на групи?

5. Чи може бути проданий патент?

6. Яка процедура продажу патенту?

7. Що характерно для "ноу-хау"?

8. Який документ забезпечує право на використанім товарного знака?

Література

Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та ін. Комерційна діяльність. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2002. - С. 60-62.

Питання 6. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, при маркуванні наносяться спеціальні символи, знаки, свідчення то­го, що товар сертифікований.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір.

Багато товарів надходять у торгівлю у двох вимірах (т і м; кг і л; пог. м і ).

Одиниця виміру товару визначається стандартами або контрактами. Співставлений розмірів різних систем

Код як система умовних, скорочених позначень про характеристику това­рів повинен забезпечити:

• використання цифр, букв, символів, зручних для ручної і машинної обробки;

• відображення цільової інформації про товар та однозначне її тлумачення;

• наявність резерву для нових аналогічних товарів.

Контрольні запитання

1. Якими документами описуються та регламентуються вимоги до об'єк­тів комерційної діяльності?

2. Які основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності?

3. Що являє собою штрих-код?

4. Ким присвоюється цифрове значення коду?

Література

Апопій В. В., Бабеико С. Г., Гончарук Я. А та ін. Комерційна діяльність К.: Знання, 2008. - С. 62-69.

Тема 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності План

Питання 1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу

Розвиток і функціонування торгівлі в усіх типах економіки обумовлені існуванням товарного виробництва.

Саме товарне виробництво диктує необхідність товарно-грошового обмі­ну та доведення товару зі сфери виробництва у сферу споживання.

За своєю суттю торгівля є формою товарно-грошового обміну та сферою обігу товарів і послуг _______________________________________________ _____

Фукції торгівлі

Виконуючи функцію обміну, торгівля зв'язує виробництво та споживан­ня, завершуючи в широких масштабах відтворювальний процес.

Суть цієї функції полягає у прискоренні доведення товарів до сфери спо­живання з максимальним збереженням їх споживних властивостей.

Ресурсний потенціал торгівлі

Складні економічні функції, що виконуються у сфері товарного обігу, і зростаючі масштаби обміну обумовлюють необхідність концентрації в цій сфе­рі значного матеріально-технічного, товарно-грошового і трудового потенціалу.

Основні фонди в торгівлі поступаються тільки галузям матеріального ви­робництва, але й вони повною мірою не забезпечують ефективне функціону­вання цієї сфери, збереження та реалізацію багатомільярдної маси товарів.

Складські і торгові площі не відповідають нормативу. Зношеність фондів становить близько 60 %.

Оборотних коштів у торгівлі не вистачає. Частина запозичених коштів у банках досягає до 80 %.

Близько 13 % усіх запасів товарно-матеріальних цінностей країни пере­буває у сфері торгівлі.

Трудовий потенціал торгівлі досить значний та офіційно перевищує 1,5 млн осіб, постійно зайнятих у сфері торгівлі, а взагалі сфера торгівлі забез­печує роботою 3,5-4 млн осіб.

Ресурсний потенціал сфери торгівлі величезний, але ні за кількістю, ні за якістю він не рівнозначний складним завданням та зростаючій ролі торгівлі в ринковому середовищі.

Контрольні запитання

1.У чому полягають суть та зміст торгівлі?

2.Які провідні функції торгівлі?

3.Яким чином торгівля впливає на споживання товарів?

4.Яка залежність економічних зв'язків і сфери обігу?

Література

Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А та ін. Комерційна діяльність. - К.: Знання, 2008. - С. 32-35.

Питання 2. Роль і завдання комерційної роботи на сучасному етапі

План

1. Оптове підприємство як основний суб 'єкт оптового ринку.

2. Оптово-посередницькі господарські формування.

3. Інфраструктура оптового ринку.

4. Господарські зв 'язки суб 'єктів оптового ринку.

5. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому

ринку.

6. Види господарських договорів.

7. Порядок укладання, зміни та розірвання договорів.

Ключові поняття: акцепт, акредитив, договір, Інкотермс, інфраструкту­ра ринку, комерційне посередництво, комерційний розрахунок, планування ко­мерційної діяльності, постачальники, оптові посередники, претензія, штраф, штрафні санкції.

Питання 1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку

У системі комерційних зв'язків між сферами виробництва та споживання оптова торгівля відіграє роль торговельного посередника між виробниками готової продукції та її роздрібними продавцями.

		Це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових та склад­ських технологічних операцій

Основною засадою функціонування на ринку оптового торговельного пі­дприємства є оргаиізаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організаційно-правової форми, харак­теру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю

Література

1. Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та ін. Комерційна діяль­ність - К.: Знання, 2008. - С. 70-77.

2. Криковцева Н. О., Козакова О. Б., Саркісян 77. Г. та ін. Комерційна діяльність: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 165-171.

Питання 2. Оптово-посередницькі господарські формування

Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулювання ві­дносин власності диференціювало видову різноманітність суб'єктів оптового ринку.

Оптовий дилер не може проводити оптові операції з іншими, аналогічни­ми, а тим більше, конкуруючими товарами.

Контрольні запитання

1. Які є види оптових посередників інстшуціонального ринку?

2. Які основні структурні елементи діють на оптовому ринку?

3. Які є види традиційних господарських формувань оптового ринку?

4. Які є види нових господарських формувань оптового ринку?

Література

1. Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та ін. Комерційна діяль­ність. - К.: Знання, 2008. - С. 77-81.

2. Воробйов Б. 3., Локт'єв Е. М, Плетень Ю. /. Основи комерційної діяльності - К.: ВЕУ, 2004. - С. 260-268.

Питання 3. Інфраструктура оптового ринку

		це складова частина інфраструктури товарного ринку і являє собою сукупність установ, підпри­ємств, служб та комерційно-торговельних заходів, що створюють загальні умови для ефективного провадження процесу оптової реалізації товарів і послуг

Важливою особливістю інституціональної інфраструктури є її неоснов­ний, вторинний і допоміжний характер.

Інституціональна інфраструктура не обмежується лише оптовим ринком, вона носить міжгалузевий характер.

			це сформована під впливом конкретно-історичних обставин і суспільного розподілу праці, а також відповідна рівневі розвитку економічних відносин сукупність державних, колективних та приватних суб'єктів, які організаційно, ресурсно і технічно забезпечують оптовий рух товарів зі сфери вироб­ництва до сфери споживання

За функціональним призначенням елементи інфраструктури оптового ринку поділяють на основні і загальні.

.

Господарські формування оптової підгалузі, підприємства основного ви­робництва і сільського господарства разом з елементами основної та загальної інфраструктур утворюють цілісну систему взаємопов'язаних і взаємообумовле- них ланок, спрямованих на задоволення економічних виборів та соціальних потреб споживачів.

Контрольні запитання

1. Що відноситься до інфраструктури оптового ринку?

2. У чому полягає функціональне призначення інфраструктури оптового ринку?

3. У чому полягає особливість інфраструктури оптового ринку?

4. Що входить до основної інфраструктури оптового ринку?

5. Що включає загальна інфраструктура оптового ринку?

Література

І.Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та іи. Комерційна діяльність па ринку товарів і послуг. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2002. - С. 75-77.

2. Апопій В. В., Бабенко С. Г„ Гончарук Я. А та ін. Комерційна діяль­ність, - К.: Знання, 2008. - С. 81-84.

Питання 4. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку

Важливою умовою динамічного розвитку економіки та збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг є встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку.

Встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку - невід'ємний складник комерційної діяльності, що включає економічні, організа­ційно-правові та фінансові відносини між постачальниками і покупцями товарів.

Література

Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та ін. Комерційна діяльність. - К.: Знання, 2008.-С. 101-105.

Питання 5. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку

Державне регулювання включає великий арсенал соціально-економічних заходів: затвердження правових основ ринкового механізму, що регламентують та ініціюють широке поле підприємницької діяльності; визначення і встанов­лення пріоритетів у розвитку народного господарства з одночасним впрова­дженням елементів пільгового оподаткування та інвестування науки, торгівлі, підприємств малого та середнього бізнесу; формування соціальних цінностей суспільства за рахунок регулювання діяльності фінансових, інвестиційних і трудових інститутів тощо.

З метою формування ринкових відносин в Україні прийнято цілий ряд законів та нормативних документів, що регулюють та регламентують товарно- грошові відносини:

• Господарський кодекс України;

• Цивільний кодекс України;

• Закони України:

■ "Про захист прав споживачів";

• "Про споживчу кооперацію";

• "Про товарну біржу";

■ "Про обмеження монополізму";

• "Про зовнішньоекономічну діяльність";

■ "Про рекламу";

• "Про стандартизацію та сертифікацію" та інші.

Аспекти господарських відносин між суб'єктами ринку з питань поставок товарів регламентуються "Положением о поставках товаров народного потреб­ления", в якому викладено основні принципи побудови цих взаємовідносин:

• порядок формування господарських договорів;

• основний зміст та правові основи вирішення основних питань договору;

• форми укладання договорів поставки;

• порядок вирішення господарських спорів, пов'язаних з поставкою това­рів, порядок розірвання договорів поставки товарів.

Конкретні норми визначаються договорами та контрактами

Крім того, діють і інші нормативні документи, зокрема Інструкція про порядок приймання товарів за кількістю та якістю.

Контрольні запитання

1. Які основні завдання стоять перед організаційно-правовим регулюван­ня взаємодії суб'єктів на ринку?

2. У чому полягає суть організаційно-правового регулювання?

3. Які документи регулюють господарські взаємовідносини промислово­сті та торгівлі з питань закупівель, приймання і продажу товарів?

Література

1. Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А. та ін. Комерційна діяль­ність. - К.: Знання, 2008. - С. 105-107.

2.