ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

1.1 МЕТА Й ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Дійсне видання призначене для студентів спеціальності 6.060101.– «Промислове й цивільне будівництво» і «Гідротехнічне будівництво», виконуючих курсовий проект на тему «Житловий будинок середньої поверховості» у рамках вивчення дисципліни «Архітектура будинків і споруд», а також може бути використане студентами інших спеціальностей, у тому числі під час дипломного проектування.

Мета даного курсового проекту:

- закріпити й поглибити теоретичні знання, отримані студентом у процесі вивчення курсу «Архітектура будинків і споруд»;

- одержати практичні навички з архітектурно-будівельного проектування житлових будинків;

- навчити студента самостійно розробляти об'ємно-планувальні й архітектурно-конструктивні рішення квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- вивчити довідкову, нормативну й технічну літературу регламентуючу прийняття певних конструктивних рішень і оформлення відповідних креслень.

У результаті виконання курсового проекту студент повинен знати:

- основні принципи архітектурно-будівельного проектування квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- особливості вибору об'ємно-планувальних і конструктивних рішень квартирних житлових будинків середньої поверховості;

- основи розрахунку на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;

- основи розрахунку звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або міжкімнатною стіною.

У результаті виконання курсового проекту студент повинен уміти:

- виконати графічну частину архітектурно-конструктивного проекту житлового будинку середньої поверховості, що складається із двох секцій, доцільність планувальних і конструктивних рішень яких буде підтверджена діючими нормативними документами й конкретними умовами будівництва;

- виконати пояснювальну записку до проекту;

- виконати розрахунки на опір теплопередачі зовнішньої стіни й горищного перекриття або покриття, та звукоізоляцію повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або міжкімнатною стіною.

Розробка курсового проекту здійснюється студентом на підставі «Завдання на проектування», закладеного в даних методичних вказівках та затверджується викладачем кафедри.

 

1.2 ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

У курсовому проекті потрібно розробити креслення марки АС (перелік п. 1.3) житлового будинку середньої поверховості й пояснювальну записку.

У житловому будинку необхідно передбачити підвал та горище.

Викладачі кафедри що проводять заняття в групах можуть вносити коректування в «Завдання на проектування» (засвідчуючи їх особистим підписом) з метою створення сприятливих умов для творчої праці студентів.

 

1.2.1 Складання шифру студента

Перед розробкою проекту студентові необхідно визначити шифр.

Шифр студента складається із цифри, що відповідає порядковому номеру студента в списку групи й шести літер українського алфавіту у вигляді трьох пар літер: перша пара відповідає двом початковим літерам прізвища, друга – двом початковим літерам імені, третя двом початковим літерам по батькові студента.

Приклад. Студентка Остапенко Юлія Володимирівна в списку групи 24. повинна мати шифр 24-ОС-ЮЛ-ВО.

Прийнятий принцип шифровки відрізняється легкою доступністю для студентів і забезпечує досить велику кількість варіантів основних вихідних даних.

 

1.2.2 Порядок підбору схеми плану

Схема плану підбирається відповідно до порядкового номера студента в списку групи.

Умовні позначки на планах будинку:

СК – спільна кімната;

СП – спальня;

К – кухня;

С – санітарний вузол.

 

 

Схеми планів будинку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів

Варіант кількості поверхів підбирають за першою літерою шифру.

 

Перша літера шифру
А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я, Ґ
3 поверхи 4 поверхи 5 поверхи
Висота поверху 3,3м Висота поверху 3,0м Висота поверху 3,0м

Фундаменти

Під час проектування застосовуються наступні конструктивні типи фундаментів: стрічкові, пальові.

Стрічкові фундаменти розташовують безперервною стрічкою під несучими стінами будинку й можуть виконуватися як у збірному, так і в монолітному варіантах.

Збірні і фундаменти складаються із залізобетонних плит фундаментів і бетонних блоків стін підвалів. Залежно від тиску, що допускається, на ґрунт фундаментні плити укладають без розриву впритул одна до одної, або з розривом. Зазор між плитами засипають піском, а величину зазору призначають не більше 0,2 від довжини блоку фундаментних стін.

Монолітні бетонні фундаменти зводять у траншеях або щитовій опалубці. Найменша ширина бетонних фундаментів 300мм. У разі необхідності збільшення його ширини влаштовують уступи шириною 150 – 250мм і висотою 300мм.

Пальові фундаменти широко застосовуються в будівництві будинків, які зводяться на слабких сильностисливих ґрунтах. Пальовий фундамент являє собою ряд паль, об'єднаних ростверком. Ростверк може виконатися в монолітному бетоні або в збірному варіанті.

Палі встановлюють у місцях перетинання стін і уздовж несучих стін з кроком 1,5 – 1,8м. При монолітному рішенні ростверк улаштовують у рівні позначки землі, а по ньому виводять стіну підвалу. Відстань між осями паль не менш 3d палі.

Особливі вимоги пред'являють до гідроізоляційних якостей конструкцій нульового циклу. Їх необхідно захищати від капілярного зволоження, затоплення підземними водами й від їхнього агресивного впливу. Горизонтальну гідроізоляцію стін підвалу виконують у двох рівнях – у рівні підготовки під підлоги підвалу й вище рівня вимощення.

Вертикальну гідроізоляцію виконують по зовнішній поверхні підвальних стін шляхом обмазки водостійкими сумішами або наклеюванням водозахисних матеріалів.

Схеми збірних залізобетонних плит стрічкових фундаментів, збірних залізобетонних блоків стін підвалів, збірних залізобетонних забивних паль та їх розміри наведені у таблиці 2.1.

Стіни

У житловому будівництві стіни виконують дві функції: несуча і конструкція, що обгороджує.

Конструкція, що обгороджує, у зв'язку з напрямком на теплозаощадження енергоресурсів придбала вирішальне значення. Опір теплопередачі за ДБН В.2.6-31:2006 [4.5] визначається виходячи із санітарно-гігієнічних і комфортних умов, а також з умов енергозбережень.

 

Таблиця 2.1 – Елементи збірних залізобетонних фундаментів

У даному курсовому проекті пропонується виконання стін з кам'яної кладки, великих стінових блоків або великих стінових панелей.

Стіни з кам'яної кладки.

Розрізняють наступні типи кам'яних стін ефективної кладки:

- колодязна цегельна кладка із плитним утеплювачем і повітряним прошарком;

- колодязна цегельна кладка з монолітним легкобетонним або засипаним утеплювачем;

- цегляно-бетонна кладка.

Для стін з кам'яної кладки в даному проекті пропонується силікатна або

керамічна цегла з ефективними утеплювачами.

Стіни з великих стінових блоків.

Великий блок як елемент кладки має самостійну стійкість. У зовнішніх стінах з великих легкобетонних блоків, наведених у таблиці 2.2, типорозміри основних елементів кладки призначені виходячи із дворядної розрізки в межах поверху висотою 3,0, 3,3м.

За місцем розташування блоки поділяють: для зовнішніх і внутрішніх стін.

За призначенням у стіні блоки поділяють на: простінкові, підвіконні, перемичні, поясні, парапетні, підкарнизні, цокольні, рядові.

Блоки поділяють на наступні основні типи:

зовнішні:

1БН – простінкові, рядові;

1БНЛ – блок лоджії простінкові;

2БН – підвіконні;

3БН – перемичні;

4БН – поясні;

5БН – парапетні;

6БН – під карнизні;

7БН – цокольні;

внутрішні:

БВ – простінкові, рядові, блоки сходової клітки,

БВП – перемичні й поясні.

Позначення типів зовнішніх блоків, що є кутовими в стінах, варто доповнити прописною буквою У, у лоджії – буквою Л. Наприклад, 1БНУ – блок зовнішній простінковий кутовий.

Великоблочна кладка зовнішніх стін здійснюється з перев'язкою швів між простінковими й поясними (у тому числі перемичними) блоками.

Стики між блоками герметизуються й утеплюються. Віконні й дверні коробки кріпляться до дерев'яних пробок, закладеними у простінкові блоки.

Стіни з великих стінових панелей.

Панелі зовнішніх стін з конструктивно-ізоляційних легких бетонів, виконуються із заповненням з керамзиту, перліту, жужільної пемзи.

У курсовому проекті пропонується однорядна розрізка стін на панелі розміром на кімнату. Схеми крупних стінових панелей та їх розміри наведені у таблиці 2.3.

Панелі класифікують за наступними ознаками, що характеризують їхні типи: призначенням в будинку; конструктивним рішенням; числом основних шарів.

За призначенням в будинку панелі поділяють для: надземних поверхів; цокольного поверху або технічного підпілля; горища.

Типи панелей:

- для надземних поверхів: НС;

- для цокольного поверху або технічного підпілля: НЦ;

- для горища: НЧ.

Розміри панелей призначаються залежно від відстані між вертикальними й горизонтальними елементами несучого кістяка будинку.

Таблиця 2.2 – Крупні стінові блоки

Продовження таблиці 2.2

Таблиця 2.3 – Крупні стінові панелі

 

 

Перекриття

Збірні перекриття, виконуються із залізобетонних плит із круглими порожнечами, що опираються на несучі кам'яні стіни та стіни з крупних блоків по двох сторонах, а суцільні залізобетонні панелі розміром «на кімнату» опираються на панельні стіни на, три або чотири сторони.

Для створення твердого єдиного горизонтального диска перекриття, залізобетонні плити з'єднують між собою й зовнішніми стінами за допомогою круглих сталевих анкерів, закріплених до монтажних петель. У районі обпирання плит на внутрішні стіни застосовують складені анкери, що з’єднуються між собою за допомогою зварювання. Збірні залізобетонні багатопустотні плити та суцільні плити перекриття розміром на «на кімнату» наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Збірні залізобетонні плити перекриття

Покриття

Несучими елементами покрівлі, що сприймають навантаження від її ваги в скатних дахах, служать кроквяні конструкції, а в сполучених покриттях збірні залізобетонні ребристі плити покриттів.

Скатні дахи

Несучі конструкції скатного даху вирішені у вигляді наслонних кроквяних ніг з покладеним на них решетуванням. Кроквяні ноги виготовляють із брусів з перетином 120х160мм або дощок 50х150мм, відстань в осях 1000 – 1500мм. Решетування влаштовується із брусів перетином 50х50мм.

У проекті запропоновані різні конструктивні варіанти рішень скатних покрівель:

- металева покрівля – виконується з оцинкованої сталі, що укладається «картинами» (елемент покриття) по решетуванню. Ухил покрівель 180 – 240, відстань між решетуванням 270мм;

- черепична покрівля – застосовується гончарна (глиняна), пазова штампована, пазова стрічкова черепиця, що укладається по кроквах внахлист, створюючи щільне з'єднання. Ухил покрівель не менш ніж 450, відстань між решетуванням 330мм;

- покрівля з пофарбованих азбестоцементних хвилястих листів. Ухил покрівель 180 – 400, відстань між решетуванням 370мм.

Відвід зі скатних дахів атмосферних вод, як правило, виконується зовнішнім організованим за допомогою жолобів і зовнішніх ринв.

Горищні малоуклонні дахи

Сполучений дах у загальному вигляді включає багатошарову покрівлю з рулонних матеріалів, стяжку, що вирівнює, залізобетонні плити, що перекривають горищне приміщення.

У холодних горищах пароізоляція, утеплювач і його стяжка укладаються поверх горищного перекриття, а в теплих горищах на покриття.

Товщина шару матеріалу, що утеплює, розраховується.

Для видалення атмосферних вод сполучені покриття влаштовують із деяким ухилом. Утворюється ухил укладанням несучої конструкції покриття або стяжки змінної висоти.

Водовідвід – внутрішній організований. Стояки водостоків улаштовують із труб і розташовують у санітарних вузлах або сходових клітках. Внутрішні водостоки звичайно приєднуються до зливової каналізації або можуть мати відвід безпосередньо на вимощення. Водоприймальні лійки на даху розташовуються поблизу розжолобки, що проходить по поздовжній осі будинку, по однієї на житлову секцію. Максимальна площа водозбору для малоуклінних покрівель 1200м2.

Виходи на дах при малоуклінній рулонній покрівлі здійснюється через люк, захищений будкою з дверма.

Балкони і лоджії

Балкони в житлових будинках улаштовують розміром завдовжки не більш ніж 3300мм, а завширшки не більш ніж 1500мм. Несуча конструкція балкона – збірна залізобетонна консольна балконна плита, що заводиться в стіну. Після установки балконна плита накривається підлогою. Висота огородження балкона 1050мм.

Лоджія від балкона відрізняється наявністю бічних стін. Плити лоджій опираються аналогічно до плит перекриттів. Тому для лоджій можуть бути використані рядові залізобетонні круглопорожнечі плити.

Сходи

У проекті використаються сходи із крупнорозмірних елементів – збірних залізобетонних сходових маршів і площадок. Сходи двомаршові. Найменша ширина маршу 1050мм. Кількість сходинок у марші не менш 3 і не більше 16. Найпоширеніші розміри сходинок 150х300мм.

Сходові площадки розміщаються в рівні поверхів і між ними. Ширина поверхових сходових площадок не менш ніж 1200мм та не менш ширини маршу, а міжповерхових – не менш ширини маршу.

Висота огороджень маршу 850-900мм. Огородження (поруччя) улаштовуються зі сталевих ланок, що приварюються до заставних елементів у бічній площині маршу.

Перегородки

Перегородки це внутрішнє не несучі конструкції, що обгороджують. Основна вимога, яка пред'являється до перегородок, – їхня звукоізолююча здатність.

Залежно від конструктивного рішення, перегородки можуть бути виконані з дрібноштучних матеріалів та з великих гіпсобетонних блоків або збірних залізобетонних панелей.

Санітарні вузли

Приміщення санітарних вузлів на монтажі будинку обладнаються з перегородок і дверних полотен з наступною установкою санітарно-технічних приладів або встановлюються на перекриття у вигляді санітарно-технічних кабін з повністю вмонтованим устаткуванням.

Уніфіковані санітарно-технічні кабіни за планувальними ознаками можуть бути сполученими або роздільні. Повинні мати вентиляційні канали.

Підлоги

Конструктивне рішення підлоги безпосередньо відповідає призначенню приміщень і залежить від пропонованих до нього звуко-, тепло- і влагоізоляційних вимог. При виборі конструкцій ураховуються санітарно- екологічні, естетичні вимоги щодо інтер'єра та режим експлуатації приміщення.

Підлоги складаються з:

- покриття – верхнього шару, що сприймає зовнішні впливи;

- підстильного шару, що розосереджує навантаження й забезпечує тепло-, влаго- та звукоізоляцію;

- підставою служать залізобетонні плити перекриттів або ґрунт у підлогах по ґрунті.

Покриття виконуються в житлових кімнатах, коридорах, кухнях з лінолеуму, полівінілхлоридних плиток, штучного або складального паркету, ламінованих дощок. У санвузлах, кухнях, на балконах і лоджіях покриття рекомендується влаштовувати з лінолеуму або керамічних плиток. У технічному підпіллі покриття з бетону.

Вікна й двері

У житлових будинках масового будівництва застосовують переважно дерев'яні стандартні конструкції віконних блоків зі світлопрозорим заповненням із силікатного скла. Віконний блок збирають із віконної коробки й плетінь, що вставляються в неї. Для запобігання від гниття коробки антисептують.

Двері бувають однопільні, двопільні й полуторні – з двома полотнами нерівної ширини. Заповнення дверного прорізу складається з дверної коробки й дверного полотна. Дверні полотна можуть бути фільончастими, щитовими, можуть бути глухими або заскленими.

Типи та габаритні розміри дерев’яних вікон, балконних дверей, зовнішніх та внутрішніх дверей наведені на рис 2.4а, 2.4б, 2.4в.

 

 

Рисунок 2.4а – Типи і габаритні розміри дерев’яних внутрішніх дверей для житлових та громадських будинків

 

Рисунок 2.4б – Габаритні розміри вікон та балконних дверей типів С та Р житлових будинків

 

Рисунок 2.4в – Типи і габаритні розміри дерев’яних зовнішніх дверей для житлових та громадських будинків

Склад пояснювальної записки

Пояснювальна записка повинна складатися з таких підрозділів:

1 Вихідні дані.

2 Об’ємно-планувальне рішення будинку.

3 Архітектурно-конструктивне рішення будинку.

4 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни.

5 Розрахунок звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною стіною.

6 Список використаної літератури.

 

Підрозділ «Вихідні дані»

У цьому підрозділі слід описати основні вихідні данні (відповідно до завдання):

1 Дані, що характеризують район будівництва:

а) місто будівництва;

б) клімат міста будівництва

- кліматичний район та підрайон будівництва;

- температурна зона України;

- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби із забезпеченням 0,92 по СНиП 2.01.01-82 [1.7];

- глибина промерзання ґрунтів;

- нормативне значення опору теплопередач зовнішніх стін, вікон, горищних перекриттів або покриттів відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 [1.5].

2 Дані для проектування:

кількість та схема секцій (за завданням).

 

4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»

У цьому підрозділі необхідно вказати планувальну схему будинку його геометричну форму в плані, довжину та ширину будинку в осях, кількість поверхів, наявність горища та підпілля, висоту поверхів, кількість та розташування сходових кліток, систему водовідводу, характеристику профілю покрівлі, наявність підвалу та горища.

Потрібно вказати кількість й типи секцій, кількість та типи квартир а також наявність та призначення інших приміщень на поверхах, площі квартир та приміщень, обладнання кухонь та санвузлів.

Наприкінці необхідно надати основні техніко-економічні показники об’ємно-планувальних рішень будинку:

1 Площа забудови – Пз – площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, м2.

2 Поверховість.

3 Умовна висота будинку – висота від відмітки автодороги для під’їзду пожежних машин до відмітки підлоги останнього поверху будинку (п.2.18 [1.2]), м.

4 Кількість квартир у будинку, у тому числі:

- однокімнатних;

- двокімнатних і більше.

5 Житлова площа – Пж – сума площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф, м2.

6 Підсобна площа – Пп – сума площ приміщень обслуговуючого характеру (кухня, коридор, санвузли), м2.

7 Площа літніх приміщень – Пл – сума площ балконів з коефіцієнтом - 0,3, для лоджій – 0,5м2.

8 Загальна площа – Пзп = Пж + Пп + Пл.

9 Загальний будівельний об'єм усього будинку, у тому числі:

- вище позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до верхньої обмежуючої поверхні покрівлі), м3;

- нижче позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до низу бетонної підготовки техпідпілля), м3.

10 .

11 .

 

Зовнішньої стіни

Знання основ будівельної теплотехніки необхідно для обґрунтованого раціонального проектування конструкцій, що обгороджують.

Від теплотехнічних якостей зовнішніх конструкцій, будинків, що обгороджують, залежать:

а) сталість температури й вологості повітря в приміщенні в холодну пору року й попередження зниження температури нижче необхідної за санітарно-гігієнічними умовами;

б) температура внутрішньої поверхні огородження, що впливає на утворення на цій поверхні небажаного конденсату;

в) режим вологості зовнішніх огороджень, що впливає на їх теплозахисні якості й довговічність будинку в цілому;

г) кількість тепловтрат будинку в холодні періоди року, від яких залежить витрата енергоресурсів на його опалення.

Зовнішні конструкції, що обгороджують, у різних географічних пунктах піддаються різним фізико-кліматичним впливам, від яких залежать процеси теплопередачі й зміни вологісного стану конструкцій. Тому при визначенні опору теплопередачі конструкції в розрахунках ураховують негативні температури, характерні для даного кліматичного району, а ціль теплотехнічних розрахунків - забезпечення необхідних тепловологозахисних якостей конструкцій.

Однієї з основних теплофізичних характеристик матеріалу є теплопровідність – здатність матеріалу проводити тепло через свою масу. Для будівельних матеріалів вона залежить, в основному, від хімічного складу, структури, щільності, вологісного й температурного стану. Ступінь теплопровідності матеріалу характеризується його коефіцієнтом теплопровідності, тобто кількістю тепла, що проходить за одна година через 1м2 однорідного огородження товщиною 1 м при різниці температур на його поверхнях, рівної 1 0С.

В основу теплотехнічного розрахунку зовнішніх конструкцій, що обгороджують, покладений принцип, при якому їхній опір теплопередачі повинне бути не менш необхідного опору теплопередачі за санітарно-гігієнічними умовами.

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».

Задамося конструкцією зовнішньої стіни (рис. 4.1) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

Рисунок 4.1 – Конструкція зовнішньої стіни

Вихідні дані:

Район будівництва: м. Харків;

Температурна зона – I;

Режим вологості приміщення: нормальний – Б;

d1 – зовнішня штукатурка – цементно-пісчаний розчин g=1800 кг/м3, товщиною 0,02 м, l=0,76 Вт/м;

d2 – утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках g=80 кг/м3, l=0,045 Вт/м.°С;

d3 – кладка з силікатної цегли на цементно-пісчаний розчині, товщиною 0,38 м g=1800 кг/м3, l=0,87 Вт/м.°С;

l – коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [1.5].

Місто Харків згідно з ДБН В.2.6-31:2006 відноситься до першої кліматичної зони з кількістю градусо-діб опалювального періоду більше ніж 3501. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни для I температурної зони Rq min= 2,8 м2·К/Вт.

Для опалювальних будинків обов'язково виконання умов

,

де RΣпр – сумарний опір теплопередачі непрозорої конструкції, що обгороджує, м2·К/Вт розраховується за формулою:

,

де aв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішньої стіни, приймаємо рівний 8,7 Вт/м2∙°С за додатком Е [1.5];

aн – коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов поверхні зовнішньої стіни приймаємо рівним 23,0 Вт/м2∙°С за додатком Е [1.5];

l – коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [1.5];

d – товщина шару, м.

,

м2×0С/Вт,

звідки d3 = 0,098м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,09м. Приймаємо 0,1м.

 

Горищного перекриття

Розрахунок виконується аналогічно розрахунку зовнішньої стіни

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі горищного перекриття для I температурної зони Rq min= 3,3 м2·К/Вт.

Задамося конструкцією горищного перекриття (рис. 4.2) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

 

 

Рисунок 4.2 – Конструкція горищного перекриття

d1 – плита збірна залізобетонна багатопустотна g=2500 кг/м3, товщиною 0,22 м, l=2,04 Вт/м;

d2 – утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках g=110 кг/м3, l=0,047 Вт/м.°С;

d3 – стяжка з цементно-пісчаного розчину, товщиною 0,03 м g=1600 кг/м3, l=0,81 Вт/м.°С.

,

м2×0С/Вт,

звідки d3 = 0,14 м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,14м. Приймаємо 0,15м.

 

ДОДАТОК А

Приклад аркуша креслень та титульного аркуша пояснювальної записки

 

1 – Позначення документа – Архітектурно-конструктивний курсовий проект № 1.

2 – Район будівництва.

3 – Найменування будинку –3-поверховий житловий будинок.

4 – Найменування зображень, поміщених на даному аркуші, у точній відповідності з найменуванням, зазначеним над зображенням на полі креслення.

5 – Умовне зображення стадії проектування – УП – учбовий проект.

6 – Порядковий номер аркуша.

7 – Загальна кількість аркушів.

8 – Найменування організації – ХДТУБА група.

 

Рисунок А1 – Приклад заповнення штампа на кресленнях

 

Міністерство освіти і науки України ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ     Кафедра архітектурних конструкцій     ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА   до курсового архітектурно-конструктивного проекту: «Громадянського будинку» Тема:*________________________________________________     Виконав: студент гр. _________________ Керівник: _________________     Харків – 200_

 

Рисунок А2 – Приклад титульного аркуша пояснювальної записки

*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, район будівництва. Наприклад: «9-квартирний 3-поверховий житловий будинок в м. Харкові»

 

 

ДОДАТОК Б

Матеріали для проектування громадянських будинків

 

Таблиця Б1 – Графічні позначки матеріалів у перетинах

Таблиця Б2 – Умовні зображення елементів будівель

 

 

Продовження таблиці Б2

 

ДОДАТОК В

Приклади виконання окремих креслень студентами в рамках проектування

 

 

 

 

Рисунок В1 – План на відмітці 0,000 для житлового будинку

зі стінами з цегляної кладки

 

 

 

Рисунок В2 – План на відмітці 0,000

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

Рисунок В3 – План на відмітці 0,000

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

 

Рисунок В4 – Кладковий план типового поверху для житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

 

 

 

Рисунок В5 – Монтажний план типового поверху для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

 

Рисунок В6 – Монтажний план типового поверху для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В7 – Розріз 1-1 житлового будинку зі стінами з цегляної кладки і монолітними фундаментами

 

 

 

Рисунок В8 – Розріз 1-1 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

Рисунок В9 – Розріз 1-1 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В10 – Фасад 1-8 житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

 

 

 

Рисунок В11 – Фасад 1-4 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

 

Рисунок В12 – Фасад 1-8 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В13 – Схема розташування збірних залізобетонних

елементів на фасаді 1-4 для житлового будинку

зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

 

Рисунок В14 – Схема розташування збірних залізобетонних

елементів на фасаді 1-8

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В15 – План збірних залізобетонних фундаментів

 

 

Рисунок В16 – План монолітних фундаментів

 

 

 

 

Рисунок В17 – План пальових фундаментів

 

 

 

 

Рисунок В18 – Монтажний план перекриття типового поверху житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

 

 

 

Рисунок В19 – Монтажний план перекриття типового поверху

житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

 

Рисунок В20 – Монтажний план перекриття типового поверху

житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В21 – План крокв для житлового будинку з горищем з дерев’яних кроквяних нахильних систем

 

 

 

 

Рисунок В22 – Монтажний план покриття

житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

Рисунок В23 – Монтажний план покриття

житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В24 – План покрівлі житлового будинку з горищем з дерев’яних кроквяних нахильних систем

 

 

 

 

Рисунок В25 – План покрівлі житлового будинку

зі стінами з крупних стінових блоків

 

 

 

Рисунок В26 – План покрівлі житлового будинку

зі стінами з крупних стінових панелей

 

 

 

Рисунок В27а – Деталі

 

Рисунок В27б – Деталі

 

 

Рисунок В27в – Деталі

 

 

Рисунок В27г – Деталі

 

Рисунок В27д – Деталі

 

 

Рисунок В27е – Деталі

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Нормативна література

1.1 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки.

1.2 ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва.

1.3 ДБН В.1.2-10-2008 Захист від шуму.

1.4 СНиП II-12-77 Защита от шума.

1.5 ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель.

1.6 ДБН В.2.5-28:2006 Штучне та природнє освітлення.

1.7 СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика.

1.8 СНиП 2.02.01-83. Основания зданий и сооружений.

1.9 СНиП ІІ-23-81*. Стальные конструкции.

1.10 СНиП 2.03.01-84*. Бетонные и железобетонные конструкции.

1.11 СНиП ІІ-25-80. Деревянные конструкции.

1.12 СНиП ІІ-22-81. Каменные и армокаменные конструкции.

1.13 ДБН В.2.6-14-97. Покриття будівель і споруд. Том 1.

1.14 СНиП 2.03.13-88. Полы.

 

2 Стандарти

2.1 ДСТУ БА.2.4-7-95. Правила виконання архітектурно-будівельних креслень.

2.2 ГОСТ 28984-91 Модульная координация размеров в строительстве.

2.3 ГОСТ 13580-85. Плиты железобетонные ленточных фундаментов.

2.4 ГОСТ 13579-78. Блоки бетонные для стен подвалов.

2.5 ГОСТ 19804-91. Сваи железобетонные.

2.6 ДСТУБ.В.2.7-61-97. Цегла та камені керамічні.

2.7 ДСТУБ.В.2.7-81-98. Цегла та камені силікатні.

2.8 ГОСТ 24594-81. Панели и блоки стеновые из кирпича и керамических камней.

2.9 ГОСТ 11024-84. Панели стеновые наружные бетонные и железобетонные для жилых и общественных зданий.

2.10 ГОСТ 19010-82. Блоки стеновые бетонные и железобетонные для зданий.

2.11. ДСТУ БВ.2.7-111-2001. Плити гіпсові для перегородок та внутрішнього облицювання стін.

2.12 ГОСТ 12504-80. Панели стеновые внутренние бетонные и железобетонные для жилых и общественных зданий.

2.13 ГОСТ 25098-87. Панели перегородок железобетонные.

2.14 ГОСТ 948-84. Перемички железобетонные для зданий с кирпичными стенами.

2.15 ГОСТ 9561-91. Плиты перекрытий железобетонные многопустотные для зданий и сооружений.

2.16 ГОСТ 12767-80. Плиты железобетонные сплошные для перекрытий жилых и общественных зданий.

2.17 ГОСТ 21506-87. Плиты перекрытий железобетонные ребристые высотой 300 мм для зданий и сооружений.

2.18 ГОСТ 17079-88. Блоки вентиляционные железобетонные.

2.19 ГОСТ 18048-80. Кабины санитарно-технические железобетонные.

2.20 ГОСТ 9818-85. Марши и площадки лестниц железобетонные.

2.21 ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти