ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків

Всі студенти проектують балкони зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит балконів, а козирки зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит козирків.

Лоджії проектують зі збірних залізобетонних багатопустотних плит лоджій (для будинків зі стінами з цегляної кладки, крупних стінових блоків та з крупних стінових панелей).

 

1.3 СКЛАД КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект виконується на основі «Завдання на проектування» і складається з графічної частини, яку слід виконувати на двох аркушах формату А1 (594 x 841мм) або чотирьох аркушах формату А2 (420 х 594мм), та пояснювальної записки, яку виконують на аркушах формату А4.

Графічна частина складається з проекцій:

1 План першого поверху (на відмітці 0,000) – М 1:100.

2 План фундаментів – М 1:100.

3 Монтажний або кладочний план типового поверху – М 1:100.

4 Монтажний план перекриття – М 1:100.

5 Монтажний план покриття або крокв – М 1:100.

6 План покрівлі – М 1:100.

7 Поперечний розріз будинку по сходовій клітці – М 1:100.

8 Головний фасад – М 1:100.

9 Схема розташування збірних залізобетонних та бетонних елементів фасаду – М 1:100.

10 Деталі М 1:25; М 1:20.

Пояснювальна записка складається з розділів:

1 Вихідні дані.

2 Об’ємно – планувальні рішення будинку.

3 Архітектурно – конструктивні рішення будинку.

4 Розрахунок на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття (при холодному горищі) або покриття (при теплому горищі).

5 Розрахунок звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою (для житлових будинків зі стінами з цегляної кладки або з крупних стінових блоків) або міжкімнатною стіною (для житлових будинків зі стінами з крупних стінових панелей).

6 Список джерел, що використовуються.

 

1.4 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Проект виконується в певній послідовності. Основні етапи роботи над проектом наступні:

1 Підготовчий етап:

- після прийняття вихідних даних підібрати рекомендовану довідкову й нормативну літературу. Усі незрозумілі питання треба з’ясувати з керівником курсового проекту;

- на підстави вивчення відповідних розділів довідково-нормативної літератури, прийняти об'ємно-планувальне і конструктивне рішення будинку;

- для будинку, що проектується, підібрати за каталогами, довідниками несучі конструкції й конструкції, що обгороджують, (відповідно до заданих об'ємно-планувальних параметрів).

2 Виконання ескізів основних креслень.

Цей етап роботи повинен супроводжуватися розробкою ескізів проекцій на листах міліметрового паперу, з виписками з нормативних, проектних та довідкових джерел.

Далі слід виконати розрахунки:

- опору теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;

- звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або

міжкімнатною стіною.

За результатами розрахунків визначити товщину та конструкцію зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок а також конструктивне рішення утеплювання горищного перекриття або покриття.

Розміри інших конструктивних елементів встановити користуючись

завданням, нормативною, проектною документацією та порадами керівника

курсового проекту, а також за допомогою даних методичних вказівок.

Розібратися з питаннями координації розмірів у будівництві та правилами прив’язки конструктивних елементів будинку до координаційних осей у відповідності до вимог ГОСТ 28984-91.

Горизонтальні розміри між координаційними осями повинні бути модульними – 3М тобто ділитися на 300мм. Усі розміри на кресленнях приймаються в мм.

Перш ніж розробляти ескізи, необхідно прийняти рішення відносно конструктивної схеми будинку, тобто на які стіни будуть спиратися плити перекриттів, на повздовжні чи поперечні.

Креслення проекцій починати з нанесення на міліметровий папір сітки координаційних осей планів поверхів, розрізу, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі.

При цьому необхідно дотримуватися вказаних масштабів. Після того як будуть нанесені осі всіх креслень проекту, слід починати розробку ескізів. Для цього необхідно нанести в тонких лініях на планах поверхів: стіни, перегородки, вікна, двері, сходи, балкони, лоджії та інше.

На цьому етапі курсового проектування необхідно закінчити виконання об’ємно-планувальних рішень: відкоригувати розміри приміщень та їх площу, визначитися з взаєморозташуванням та взаємозв’язком кімнат в квартирах, а також визначити розміщення вентиляційних каналів.

Далі необхідно закінчити вирішення архітектурно-конструктивних рішень будинку: прийняти конструктивну схему будинку, конструкції фундаментів, стін, перекриттів, покриття, даху, покрівлі, вікон, дверей, підлог, сходів, балконів, лоджій.

На цьому етапі необхідно розпочати складання пояснювальної записки проекту: виконати титульний лист, перший розділ «Вихідні дані», почати складати список використаної нормативної, проектної, технічної літератури та виконати оформлення розрахунків опору теплопередачі та звукоізоляції.

Наслідком другого етапу роботи над курсовим проектом повинні бути ескізи планів поверхів, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі, а також частина пояснювальної записки.

3 Остаточна розробка об’ємно-планувальних та архітектурно-конструктивних рішень будинку:

- викреслити креслення за допомогою тонких ліній і погодити з керівником;

- виконати остаточне оформлення креслень згідно з вимогами [5.1];

- скласти пояснювальну записку до проекту.

4 Захист проекту.

 

2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ Й КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Житлові будинки мають невеликі за розміром приміщення, що визначає їх прості конструктивні схеми з малими прольотами перекриттів і покриттів. Основним архітектурно-композиційним елементом житлового будинку, що визначає його об'ємно-планувальне рішення є квартира розрахована на проживання однієї родини. До складу квартири входять: житлові кімнати, кухня, санітарний вузол, передня, коридори, убудовані шафи, комора.

Житлові будинки повинні проектуватися з урахуванням побутового устрою родини, природно-кліматичних особливостей місця будівництва належних умов освітлення, звукоізоляції, вогнестійкості конструкцій, можливість швидкої евакуації у випадку пожежі.

До числа основних вимог, яким повинні задовольняти житлові будинки, зокрема їхні житлові приміщення, ставляться достатні розміри приміщень і оптимальні співвідношення їхніх глибин і широт (тобто гарні пропорції).

Розміри приміщень, зокрема їхньої площі, призначаються за нормами проектування. Висота житлових кімнат (від підлоги до стелі) приймається не менше ніж 2,5м. Житловим кімнатам намагаються надавати квадратну або прямокутну форму, бажано зі співвідношенням сторін 1:1,5, але не більш ніж 1:1,75.

Освітленість житлових та загальних приміщень квартири характеризується розрахунковою площею світлових прорізів (вікон і заскленої частини балконних дверей) до площі підлоги приміщення і складає не менш ніж 1:8, а для сходових клітин не більш ніж 1:8.

Шляхи та час евакуації з приміщень визначаються розрахунком (належною вогнестійкістю частин будинків, пристроєм протипожежних перешкод, що відповідають розташуванням сходів, їхніми розмірами, ухилами маршів тощо).

У даному курсовому проекті необхідно запроектувати багатоквартирний житловий будинок середньої поверховості. У житлових будинках навколо сходових кліток групуються окремі квартири, що створюють житлові секції. На планувальне рішення впливають конструктивна схема будинку.

Житлові будинки зводяться відповідно до стінової конструктивної системи, яка може бути виконана за наступними конструктивними схемами: з повздовжніми, поперечними несучими стінами та коробчаста.

У більшості випадків проектування й будівництво житлових будинків здійснюється з використанням уніфікованих конструкцій, типових рішень та індустріальних виробів. Створено міжгалузеву систему уніфікації будівельних рішень, яка заснована на положеннях МКРС (модульної координації розмірів у будівництві) [5.2].

Для житлових будинків установлені основні об'ємно-планувальні параметри:

- проліт – відстань між координаційними осями в напрямку основної несучої конструкції покриття або перекриття;

- крок – відстань між координаційними осями в іншому напрямку;

- відмітка 0,000 – рівень чистої підлоги житлового приміщення квартири

першого поверху;

- висота поверху – від рівня підлоги до рівня підлоги наступного поверху;

- висота приміщення – вимірюється від рівня підлоги до стелі.

Уніфікація, застосування типових індустріальних виробів передбачає певну систему розташування конструктивних елементів (стін) щодо координаційних осей – правила прив'язки. Деякі правила прив'язки конструктивних елементів щодо координаційних осей наведені на рис. 2.1, 2.2, 2.3.

 

 

1 – зовнішні несучі стіни;

2 – зовнішні самонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни; 4 – внутрішні несучі стіни з вентиляційними каналами.

а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.1 – Прив’язки основних будівельних конструкцій будинків зі стінами з цегли до координаційних осей

 

1 – зовнішні уздовжні несучі стіни;

2 – зовнішні поперечні несучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;

а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.2 – Прив’язки основних будівельних конструкцій крупнопанельних будинків до координаційних осей

1 – зовнішні несучі стіни;

2 – зовнішні cсамонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;

а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.

Рисунок 2.3 – Прив’язки основних будівельних конструкцій крупноблочних будинків до координаційних осей

У процесі розробки даного курсового проекту необхідно застосовувати типові конструктивні елементи, підбір яких виконується за відповідними каталогами, серіями, підручниками, даними методичними вказівками. Далі наводяться деякі рекомендації що до вибору конструкцій.

Фундаменти

Під час проектування застосовуються наступні конструктивні типи фундаментів: стрічкові, пальові.

Стрічкові фундаменти розташовують безперервною стрічкою під несучими стінами будинку й можуть виконуватися як у збірному, так і в монолітному варіантах.

Збірні і фундаменти складаються із залізобетонних плит фундаментів і бетонних блоків стін підвалів. Залежно від тиску, що допускається, на ґрунт фундаментні плити укладають без розриву впритул одна до одної, або з розривом. Зазор між плитами засипають піском, а величину зазору призначають не більше 0,2 від довжини блоку фундаментних стін.

Монолітні бетонні фундаменти зводять у траншеях або щитовій опалубці. Найменша ширина бетонних фундаментів 300мм. У разі необхідності збільшення його ширини влаштовують уступи шириною 150 – 250мм і висотою 300мм.

Пальові фундаменти широко застосовуються в будівництві будинків, які зводяться на слабких сильностисливих ґрунтах. Пальовий фундамент являє собою ряд паль, об'єднаних ростверком. Ростверк може виконатися в монолітному бетоні або в збірному варіанті.

Палі встановлюють у місцях перетинання стін і уздовж несучих стін з кроком 1,5 – 1,8м. При монолітному рішенні ростверк улаштовують у рівні позначки землі, а по ньому виводять стіну підвалу. Відстань між осями паль не менш 3d палі.

Особливі вимоги пред'являють до гідроізоляційних якостей конструкцій нульового циклу. Їх необхідно захищати від капілярного зволоження, затоплення підземними водами й від їхнього агресивного впливу. Горизонтальну гідроізоляцію стін підвалу виконують у двох рівнях – у рівні підготовки під підлоги підвалу й вище рівня вимощення.

Вертикальну гідроізоляцію виконують по зовнішній поверхні підвальних стін шляхом обмазки водостійкими сумішами або наклеюванням водозахисних матеріалів.

Схеми збірних залізобетонних плит стрічкових фундаментів, збірних залізобетонних блоків стін підвалів, збірних залізобетонних забивних паль та їх розміри наведені у таблиці 2.1.

Стіни

У житловому будівництві стіни виконують дві функції: несуча і конструкція, що обгороджує.

Конструкція, що обгороджує, у зв'язку з напрямком на теплозаощадження енергоресурсів придбала вирішальне значення. Опір теплопередачі за ДБН В.2.6-31:2006 [4.5] визначається виходячи із санітарно-гігієнічних і комфортних умов, а також з умов енергозбережень.

 

Таблиця 2.1 – Елементи збірних залізобетонних фундаментів

У даному курсовому проекті пропонується виконання стін з кам'яної кладки, великих стінових блоків або великих стінових панелей.

Стіни з кам'яної кладки.

Розрізняють наступні типи кам'яних стін ефективної кладки:

- колодязна цегельна кладка із плитним утеплювачем і повітряним прошарком;

- колодязна цегельна кладка з монолітним легкобетонним або засипаним утеплювачем;

- цегляно-бетонна кладка.

Для стін з кам'яної кладки в даному проекті пропонується силікатна або

керамічна цегла з ефективними утеплювачами.

Стіни з великих стінових блоків.

Великий блок як елемент кладки має самостійну стійкість. У зовнішніх стінах з великих легкобетонних блоків, наведених у таблиці 2.2, типорозміри основних елементів кладки призначені виходячи із дворядної розрізки в межах поверху висотою 3,0, 3,3м.

За місцем розташування блоки поділяють: для зовнішніх і внутрішніх стін.

За призначенням у стіні блоки поділяють на: простінкові, підвіконні, перемичні, поясні, парапетні, підкарнизні, цокольні, рядові.

Блоки поділяють на наступні основні типи:

зовнішні:

1БН – простінкові, рядові;

1БНЛ – блок лоджії простінкові;

2БН – підвіконні;

3БН – перемичні;

4БН – поясні;

5БН – парапетні;

6БН – під карнизні;

7БН – цокольні;

внутрішні:

БВ – простінкові, рядові, блоки сходової клітки,

БВП – перемичні й поясні.

Позначення типів зовнішніх блоків, що є кутовими в стінах, варто доповнити прописною буквою У, у лоджії – буквою Л. Наприклад, 1БНУ – блок зовнішній простінковий кутовий.

Великоблочна кладка зовнішніх стін здійснюється з перев'язкою швів між простінковими й поясними (у тому числі перемичними) блоками.

Стики між блоками герметизуються й утеплюються. Віконні й дверні коробки кріпляться до дерев'яних пробок, закладеними у простінкові блоки.

Стіни з великих стінових панелей.

Панелі зовнішніх стін з конструктивно-ізоляційних легких бетонів, виконуються із заповненням з керамзиту, перліту, жужільної пемзи.

У курсовому проекті пропонується однорядна розрізка стін на панелі розміром на кімнату. Схеми крупних стінових панелей та їх розміри наведені у таблиці 2.3.

Панелі класифікують за наступними ознаками, що характеризують їхні типи: призначенням в будинку; конструктивним рішенням; числом основних шарів.

За призначенням в будинку панелі поділяють для: надземних поверхів; цокольного поверху або технічного підпілля; горища.

Типи панелей:

- для надземних поверхів: НС;

- для цокольного поверху або технічного підпілля: НЦ;

- для горища: НЧ.

Розміри панелей призначаються залежно від відстані між вертикальними й горизонтальними елементами несучого кістяка будинку.

Таблиця 2.2 – Крупні стінові блоки

Продовження таблиці 2.2

Таблиця 2.3 – Крупні стінові панелі

 

 

Перекриття

Збірні перекриття, виконуються із залізобетонних плит із круглими порожнечами, що опираються на несучі кам'яні стіни та стіни з крупних блоків по двох сторонах, а суцільні залізобетонні панелі розміром «на кімнату» опираються на панельні стіни на, три або чотири сторони.

Для створення твердого єдиного горизонтального диска перекриття, залізобетонні плити з'єднують між собою й зовнішніми стінами за допомогою круглих сталевих анкерів, закріплених до монтажних петель. У районі обпирання плит на внутрішні стіни застосовують складені анкери, що з’єднуються між собою за допомогою зварювання. Збірні залізобетонні багатопустотні плити та суцільні плити перекриття розміром на «на кімнату» наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Збірні залізобетонні плити перекриття

Покриття

Несучими елементами покрівлі, що сприймають навантаження від її ваги в скатних дахах, служать кроквяні конструкції, а в сполучених покриттях збірні залізобетонні ребристі плити покриттів.

Скатні дахи

Несучі конструкції скатного даху вирішені у вигляді наслонних кроквяних ніг з покладеним на них решетуванням. Кроквяні ноги виготовляють із брусів з перетином 120х160мм або дощок 50х150мм, відстань в осях 1000 – 1500мм. Решетування влаштовується із брусів перетином 50х50мм.

У проекті запропоновані різні конструктивні варіанти рішень скатних покрівель:

- металева покрівля – виконується з оцинкованої сталі, що укладається «картинами» (елемент покриття) по решетуванню. Ухил покрівель 180 – 240, відстань між решетуванням 270мм;

- черепична покрівля – застосовується гончарна (глиняна), пазова штампована, пазова стрічкова черепиця, що укладається по кроквах внахлист, створюючи щільне з'єднання. Ухил покрівель не менш ніж 450, відстань між решетуванням 330мм;

- покрівля з пофарбованих азбестоцементних хвилястих листів. Ухил покрівель 180 – 400, відстань між решетуванням 370мм.

Відвід зі скатних дахів атмосферних вод, як правило, виконується зовнішнім організованим за допомогою жолобів і зовнішніх ринв.

Горищні малоуклонні дахи

Сполучений дах у загальному вигляді включає багатошарову покрівлю з рулонних матеріалів, стяжку, що вирівнює, залізобетонні плити, що перекривають горищне приміщення.

У холодних горищах пароізоляція, утеплювач і його стяжка укладаються поверх горищного перекриття, а в теплих горищах на покриття.

Товщина шару матеріалу, що утеплює, розраховується.

Для видалення атмосферних вод сполучені покриття влаштовують із деяким ухилом. Утворюється ухил укладанням несучої конструкції покриття або стяжки змінної висоти.

Водовідвід – внутрішній організований. Стояки водостоків улаштовують із труб і розташовують у санітарних вузлах або сходових клітках. Внутрішні водостоки звичайно приєднуються до зливової каналізації або можуть мати відвід безпосередньо на вимощення. Водоприймальні лійки на даху розташовуються поблизу розжолобки, що проходить по поздовжній осі будинку, по однієї на житлову секцію. Максимальна площа водозбору для малоуклінних покрівель 1200м2.

Виходи на дах при малоуклінній рулонній покрівлі здійснюється через люк, захищений будкою з дверма.

Балкони і лоджії

Балкони в житлових будинках улаштовують розміром завдовжки не більш ніж 3300мм, а завширшки не більш ніж 1500мм. Несуча конструкція балкона – збірна залізобетонна консольна балконна плита, що заводиться в стіну. Після установки балконна плита накривається підлогою. Висота огородження балкона 1050мм.

Лоджія від балкона відрізняється наявністю бічних стін. Плити лоджій опираються аналогічно до плит перекриттів. Тому для лоджій можуть бути використані рядові залізобетонні круглопорожнечі плити.

Сходи

У проекті використаються сходи із крупнорозмірних елементів – збірних залізобетонних сходових маршів і площадок. Сходи двомаршові. Найменша ширина маршу 1050мм. Кількість сходинок у марші не менш 3 і не більше 16. Найпоширеніші розміри сходинок 150х300мм.

Сходові площадки розміщаються в рівні поверхів і між ними. Ширина поверхових сходових площадок не менш ніж 1200мм та не менш ширини маршу, а міжповерхових – не менш ширини маршу.

Висота огороджень маршу 850-900мм. Огородження (поруччя) улаштовуються зі сталевих ланок, що приварюються до заставних елементів у бічній площині маршу.

Перегородки

Перегородки це внутрішнє не несучі конструкції, що обгороджують. Основна вимога, яка пред'являється до перегородок, – їхня звукоізолююча здатність.

Залежно від конструктивного рішення, перегородки можуть бути виконані з дрібноштучних матеріалів та з великих гіпсобетонних блоків або збірних залізобетонних панелей.

Санітарні вузли

Приміщення санітарних вузлів на монтажі будинку обладнаються з перегородок і дверних полотен з наступною установкою санітарно-технічних приладів або встановлюються на перекриття у вигляді санітарно-технічних кабін з повністю вмонтованим устаткуванням.

Уніфіковані санітарно-технічні кабіни за планувальними ознаками можуть бути сполученими або роздільні. Повинні мати вентиляційні канали.

Підлоги

Конструктивне рішення підлоги безпосередньо відповідає призначенню приміщень і залежить від пропонованих до нього звуко-, тепло- і влагоізоляційних вимог. При виборі конструкцій ураховуються санітарно- екологічні, естетичні вимоги щодо інтер'єра та режим експлуатації приміщення.

Підлоги складаються з:

- покриття – верхнього шару, що сприймає зовнішні впливи;

- підстильного шару, що розосереджує навантаження й забезпечує тепло-, влаго- та звукоізоляцію;

- підставою служать залізобетонні плити перекриттів або ґрунт у підлогах по ґрунті.

Покриття виконуються в житлових кімнатах, коридорах, кухнях з лінолеуму, полівінілхлоридних плиток, штучного або складального паркету, ламінованих дощок. У санвузлах, кухнях, на балконах і лоджіях покриття рекомендується влаштовувати з лінолеуму або керамічних плиток. У технічному підпіллі покриття з бетону.

Вікна й двері

У житлових будинках масового будівництва застосовують переважно дерев'яні стандартні конструкції віконних блоків зі світлопрозорим заповненням із силікатного скла. Віконний блок збирають із віконної коробки й плетінь, що вставляються в неї. Для запобігання від гниття коробки антисептують.

Двері бувають однопільні, двопільні й полуторні – з двома полотнами нерівної ширини. Заповнення дверного прорізу складається з дверної коробки й дверного полотна. Дверні полотна можуть бути фільончастими, щитовими, можуть бути глухими або заскленими.

Типи та габаритні розміри дерев’яних вікон, балконних дверей, зовнішніх та внутрішніх дверей наведені на рис 2.4а, 2.4б, 2.4в.

 

 

Рисунок 2.4а – Типи і габаритні розміри дерев’яних внутрішніх дверей для житлових та громадських будинків

 

Рисунок 2.4б – Габаритні розміри вікон та балконних дверей типів С та Р житлових будинків

 

Рисунок 2.4в – Типи і габаритні розміри дерев’яних зовнішніх дверей для житлових та громадських будинків

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти