ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Роль і значення теми для діяльності юриста

Загрузка...

Кожен, хто працює у галузі права, повинен вміти обґрунтувати свої думки, грамотно будувати власну аргументацію, вміти аналізувати доведення свого опонента і переконливо його спростовувати. У практиці юридичної аргументації застосовуються усі існуючі види логічного обґрунтування: доказове і недоказове, пряме і непряме.

Із усіх видів аргументації для правової теорії та практики найбільш важливим є доказова аргументація, оскільки задача доведення – вичерпно встановити обґрунтованість (істинність) тези, що доводиться.

Роль цієї теми пов’язана з важливістю для юристів знання логічних правил побудови аргументації, основних видів доведення та спростування, коректних та некоректних засобів ведення аргументаційного процесу, позалогічних (психологічних, риторичних) прийомів впливу на співрозмовника, значенням вміння використовувати набуті знання на практиці.

 

Ключові поняття: аргументація, пропонент, опонент, аудиторія, теза, аргумент, демонстрація, доведення, пряме і непряме доведення, апагогічне та розділове доведення, антитеза, спростування, дискусія, полеміка, диспут, дебати.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Знати:

- загальну характеристику аргументації як засобу переконання;

- поняття доведення;

- види доведень;

- поняття спростування;

- зв’язок доведення та спростування.

Вміти:

- використовувати різні види доведень та спростувань у аргументаційних процесах.

 


4. Структура навчальної дисципліни

 

№ теми Назви розділів і тем Всього годин Кількість годин за видами занять Самост.р. / індив.р. Використання ТЗН та інших дидактичних засобів Взаємозв'язок з іншими дисциплінами
З викладачем
Всього Лекцій Семінарів Практичн.
Предмет і значення логіки. Основні формально-логічні закони     Філософія, Психологія
Поняття та операції з ними   роздатковий матеріал Крим. право
Судження як форма мислення   роздатковий матеріал Крим. право
Вступ до класичної логіки   мультимедійна презентація  
Умовивід. Види умовиводів      
  Модульний контроль 1            
  Усього за модуль    
Дедуктивні умовиводи. Простий категоричний силогізм   роздатковий матеріал  
Дедуктивні умовиводи зі складними судженнями      
Імовірнісні умовиводи: індуктивні умовиводи та умовиводи за аналогією      
Доведення та спростування як логічні основи теорії аргументації   мультимедійна презентація Крим. процес, Етика та естетика
  Модульний контроль 2 - - - -    
  Усього за модуль    
  Усього за семестр    
  Форма підсумкового контролю Залік    

 


5. Теми семінарських занять

 

Змістовий модуль 1.

Форми та закони мислення

 

ТЕМА 1. Предмет і значення логіки. Основні формально-логічні закони.

 

Семінарське заняття № 1 «Логіка як наука» – 2 год.

План

1. Загальна характеристика пізнання, його рівні та форми.

2. Логіка як наука: предмет, структура та зміст

3. Значення вивчення логіки для юридичної діяльності.

 

Семінарське заняття № 2 «Основні формально-логічні закони» – 2 год.

План

1. Загальна характеристика формально-логічних законів.

2. Закон тотожності

3. Закон суперечності та закон виключеного третього.

4. Закон достатньої підстави.

5. Значення законів логіки для теоретичного пізнання та практичної діяльності.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: діалектичний процес, чуттєве пізнання, логічне пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, формальна і діалектична логіка, закони логіки, софізм, паралогізм.

 

Рекомендована література до Теми 1:

Обов’язкова [2.2; 2.4; 2.11; 2.12].

Додаткова література по темі [4.8; 4.19; 4.30].

 

 

ТЕМА 2. Поняття та операції з ними.

 

Семінарське заняття № 3 «Поняття як форма мислення» – 2 год.

План

1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.

2. Зміст та обсяг понять.

3. Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

4. Види понять.

5. Типи відношення між обсягами понять.

 

Семінарське заняття № 4 «Операції над поняттями» – 2 год.

План

1. Операції над змістом та обсягом понять: Узагальнення та обмеження понять.

2. Визначення, його види. Правила та помилки у визначенні понять.

3. Поділ понять: структура, види та правила поділу.

4. Класифікація як різновид операції поділу.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: форма мислення, утворення понять, зміст поняття, обсяг поняття, відношення між поняттями, операції з поняттями, визначення як логічна операція, поділ і класифікація понять.

 

Рекомендована література до Теми 2:

Обов’язкова [2.5; 2.7; 2.13].

Додаткова література по темі [3.2; 3.8; 4.5; 4.12].

 

 

ТЕМА 3. Судження як форма мислення.

 

Семінарське заняття № 5 «Прості судження» – 2 год.

План

1. Судження як форма мислення. Види суджень.

2. Класифікація простих атрибутивних суджень.

3. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.

4. Співвідношення між судженнями. Логічний квадрат та його значення.

 

Семінарське заняття № 6 «Складні судження» – 2 год.

План

1. Утворення складних суджень. Логічні та граматичні сполучники.

2. Кон’юнктиві судження.

3. Диз’юнктивні судження.

4. Імплікація та еквіваленція.

5. Таблиці визначення істинності логічних сполучників.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: судження, прості та складні судження, атрибутивні, екзистенціальні та релятивні судження, категоричні судження, умовні судження, суб’єкт, предикат та зв’язка, квантор, терміни судження, розподіленість термінів, противність (контрарність), під противність (субконтрарність), суперечність (контрадикторність), підпорядкування (субординація), імплікація, кон’юнкція, диз’юнкція, еквіваленція, модальність.

 

Рекомендована література до Теми 1:

Обов’язкова [2.3; 2.5; 2.8; 2.11].

Додаткова література по темі [3.1; 4.5; 4.8; 4.18].

 

 

ТЕМА 4. Вступ до класичної логіки

 

Семінарське заняття № 7 – 2 год.

План

1. Загальна характеристика мови логіки висловлювань.

2. Пропозиційні змінні.

3. Кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція та умови їх істинності.

4. Метод таблиць істинності.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: висловлювання, міркування, дескриптивні висловлювання, пропозиційні змінні, логічні сполучники, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, таблиці істинності.

 

Рекомендована література до Теми 4:

Обов’язкова [2.1; 2.6; 2.7; 2.13; 3.4; 3.9].

Додаткова література по темі [4.10; 4.25].

 

 

ТЕМА 5. Умовивід. Види умовиводів

 

Семінарське заняття № 8 – 2 год.

План

1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення.

2. Види умовиводів.

3. Побудова безпосередніх умовиводів шляхом зміни структури судження:

- перетворення;

- обернення;

- протиставлення предикату.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: умовивід, міркування, структура умовиводу, засновок, висновок, безпосередній та опосередкований умовивід, перетворення, обернення, протиставлення, дедукція, індукція, аналогія, силогізм, терміни силогізму (менший, більший і середній), фігура силогізму, модус.

 

Рекомендована література до Теми 5:

Обов’язкова [2.2; 2.5; 2.7; 2.9; 2.11].

Додаткова література по темі [4.5; 4.8; 4.18].

 


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Логічні основи пізнання

 

ТЕМА 6. Дедуктивні умовиводи. Простий категоричний силогізм

 

Семінарське заняття № 9 «Простий категоричний силогізм» – 2 год.

План

1. Особливості та різновиди дедуктивних умовиводів.

2. Простий категоричний силогізм: його структура та склад.

3. Аксіома та загальні правила простого категоричного силогізму.

4. Поняття про фігури та модуси силогізму:

- перша фігура, її особливі правила й модуси;

- друга фігура, її правила і модуси;

- третя фігура, її правила і модуси;

 

Семінарське заняття № 10

«Складні та складноскорочені силогізми» - 2 год.

План

1. Скорочені силогізми (ентимеми).

2. Складні силогізми (полісилогізми).

3. Складноскорочені силогізми

- сорит;

- епіхейрема.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: дедуктивний умовивід, традиційна силогістика, простий категоричний силогізм, аксіома силогізму, терміни силогізму (менший, більший і середній), фігура силогізму, модус, ентимема, полісилогізм, сорит, епіхейрема.

 

Рекомендована література до Теми 6:

Обов’язкова [2.1; 2.5 – 7; 2.9; 2.11].

Додаткова література по темі [4.8; 4.12; 4.18].

 

 

ТЕМА 7. Дедуктивні умовиводи зі складними судженнями

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти