Тема 12. Злочини проти громадського порядку та моральності

Громадський порядок та суспільна моральність як об’єкти кримінально-правової охорони. Поняття та ознаки злочинів проти громадського порядку та моральності. Місце цих злочинів у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності. Види цих злочинів: злочини проти громадського порядку; злочини проти суспільної моральності. Злочини проти громадського порядку Злочини проти суспільної моральності Кримінальна відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності та форми її реалізації

Тема 13. Злочини проти громадської безпеки

Громадська безпека як об’єкт кримінально-правової охорони. Поняття злочинів проти громадської безпеки та їх ознаки. Місце цих злочинів у структурі злочинності Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки. Види злочинів проти громадської безпеки Злочини, пов’язані з утворенням злочинних об’єднань та тероризмом: Злочини пов’язані з незаконним поводженням із загально небезпечними предметами Злочинне порушення правил, що забезпечують громадську безпеку Кримінальна відповідальність за злочин проти громадської безпеки та форми її реалізації

Тема 14. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг

Конституція України про межі службової діяльності уповноважених осіб, та осіб чия діяльність пов’язана з наданням публічних послуг. Злочини у сфері службової діяльності,та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг їх поняття та ознаки.

Місце цих злочинів у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг; злочині службові зловживання; хабарництво. Злочини службові зловживання: зловживання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень;зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; зловживання повноваженнями особами які надають публічні послуги; незаконне збагачення; комерційний підкуп службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; підкуп особи яка надає публічні послуги; зловживання впливом; службове підроблення; службова недбалість; провокація хабара. Хабарництво: одержання хабара; давання хабара. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності та форми її реалізації

Тема 15. Злочини проти правосуддя

Поняття та ознаки злочинів проти правосуддя. Злочини проти правосуддя у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя. Види злочинів проти правосуддя Злочини проти конституційних принципів діяння органів правосуддя Злочини проти життя, здоров’я, особистої безпеки та власності судді та інших учасників судочинства Злочини проти встановленого порядку отримання достовірних доказів та висновків у справі Злочини проти порядку виконання вироку чи рішення суду Кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя та форми її реалізації

Змістовий теоретичний модуль

Лекція 16.Злочини проти громадського порядку та моральності

Лекція 17. Злочини проти громадської безпеки

Лекція 18. Злочини у сфері службової діяльності

Лекція 19. Злочини проти правосуддя

Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття 13

ТЕМА: Злочини проти громадського порядку та моральності

Питання для обговорення:

1. Громадський порядок та суспільна моральність як об’єкти кримінально-правової охорони.

2. Поняття та ознаки злочинів проти громадського порядку та моральності. Місце цих злочинів у структурі злочинності.

3. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності. Види цих злочинів: злочини проти громадського порядку; злочини проти суспільної моральності.

4. Злочини проти громадського порядку

5. Злочини проти суспільної моральності

6. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності та форми її реалізації

Загальні положення.

Злочини проти громадського порядку та моральності- це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи суспільства, заподіюючи або ставлячи під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.

У розділі XII Особливої частини КК (статті 293-304) передбачено посягання на два родових об’єкти- громадський порядок і моральність, значення яких хоча й має певні спільні риси, проте не є однаковим.

Громадський порядок - це стан суспільних відносин, який гарантує спокійні умови суспільно корисної діяльності, відпочинку та побуту людей, зокрема й зовнішні умови нормального функціонування приватних, громадських і державних об’єднань, дотримання прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки, а також принципів користування матеріальними благами.

Суспільна моральність - це система етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість (ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 p.).

Безпосередні об’єктизлочинів зазначеного розділу - це суспільні відносини, що складаються у зв’язку із забезпеченням складових громадського порядку (наприклад, порядок поведінки в громадських місцях груп людей, громадський спокій) або є складовими суспільної моральності (моральні засади суспільства щодо поваги до померлих і місць їхнього поховання, поширення інформації про інтимне життя людей, забезпечення нормального духовного та фізичного розвитку неповнолітніх тощо). Додатковими необхідними чи факультативними безпосередніми об’єктами злочинів проти громадського порядку та моральності можуть бути: нормальна діяльність транспорту, підприємств, установ або організацій, авторитет представників влади, життя та здоров’я особи, конституційні права людини й громадянина, власність, статева свобода, порядок управління, громадська безпека тощо.

Обов’язковою ознакою більшості посягань, які становлять злочини проти моральності, є предмет:

1) могила, інше місце поховання, труп, урна з прахом покійного, предмети, що перебувають у місці поховання чи на трупі (ст. 297);

2) Пам’ятки – об’єкти культурної спадщини (ст. 298);

3) хребетні тварини (ст. 299);

4) твори, що пропагують культ насильства та жорстокості (ст. 300);

5) місця розпусти (ст. 302).

При вчиненні такого злочину, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність (ст. 304), спеціальні потерпілі - це неповнолітні, тобто особи чоловічої чи жіночої статі, котрі не досягли 18-річного віку.

Об’єктивна сторона злочинів проти громадського порядку та моральності виявляється у формі активних дій і переважно характеризується наявністю формального складу. Матеріальний склад (а отже, й небезпечні наслідки) мають злочини, передбачені статтями 293, 294, 297, 298 КК. Створення чи утримання місць розпусти та звідництво (ст. 302) має усічений склад, якщо цей злочин характеризується тільки створенням місць розпусти.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони аналізованих злочинів може бути спосіб діяння (наприклад, жорстокі методи - ст. 299; насильство, погроза застосування насильства, знищення чи пошкодження майна, шантаж, обман - ч. 2 ст. 303).

Суб’єкт більшості згадуваних злочинів - загальний, тобто фізична осудна особа з 16-річного віку. Водночас, відповідальність за хуліганство (ст. 296) настає з 14-річного віку, а за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304) - із 18-річного віку. Спеціальними суб’єктами злочинів можуть бути їх організатори чи активні учасники (статті 293 і 294). За ч. З ст. 298 КК відповідальність несе службова особа.

Суб’єктивна сторона всіх злочинів проти громадського порядку та моральності характеризується умисною виною. Деяким з них властивий спеціальний мотив (наприклад, мотив явної неповаги до суспільства - при вчиненні хуліганства; хуліганські або корисливі мотиви - при скоєнні жорстокого поводження з тваринами) чи мета (наприклад, мета розповсюдити матеріали відповідного змісту - в разі скоєння закликів до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, або мета отримати доход - при вчиненні проституції).

Виходячи з родового об’єкта, всі ці злочини можуть бути поділені на два види (групи):

1) злочини проти громадського порядку (групове порушення громадського порядку - ст. 293; масові заворушення - ст. 294; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, - ст. 295;хуліганство - ст. 296);

2) злочини проти суспільної моральності (наруга над могилою -ст. 297; знищення, руйнування або пошкодження пам’яток-об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці - ст. 298; жорстоке поводження з тваринами - ст. 299; ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, - ст. 300; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів - ст. 301; створення або утримання місць розпусти і звідництво - ст. 302; проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією - ст. 303; втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність - ст. 304).

Своєю чергою, злочини проти суспільної моральності можна поділити на три види:

а) посягання на основні моральні принципи та цінності у сфері духовного й культурного життя суспільства (статті 297-300);

б) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (статті 301-303);

в) посягання на основні принципи моральності у сфері духовного та фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, частини 2 і 3 ст. 301, ч. З ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304).

Питання для самоконтролю

1. Назвіть родові та безпосередні об’єкти злочинів проти громадського порядку та моральності.

2. У чому виявляється об’єктивна сторона злочинів проти громадського порядку та моральності?

3. Охарактеризуйте суб’єкт злочинів проти громадського порядку та моральності.

4. Назвіть види злочинів проти громадського порядку та моральності.

5. З якого моменту злочин, передбачений ст. 293 КК (Грубе порушення громадського порядку), вважається закінченим?

6. Як потрібно кваліфікувати вчинене під час масових заворушень вбивство або посягання на життя певної категорії осіб?

7. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 294 КК (Масові заворушення)?

8. В чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.295 КК (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку)?

9. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 296 КК (Хуліганство).

10. Які суб’єктивні ознаки відрізняють хуліганство від суміжних злочинів?(Зверніть увагу на Пленум ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» від 28.06.1991 р. п. 16)

11. Чим відрізняється хуліганство, вчинене групою осіб, від масових заворушень і від групового порушення громадського порядку?

12. Що являється предметом злочину, передбаченого ст. 298 КК (Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці)?

13. В чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.299 КК (Жорстоке поводження з тваринами)?

14. В чому виявляється суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 301 КК (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів)?

15. З якого моменту злочин, передбачений ст. 302 КК (Створення або утримання місць розпусти та звідництво), вважається закінченим?

16. Охарактеризуйте кваліфікуючи ознаки злочину, передбаченого ст. 303 КК (Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією).

17. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 304 КК (Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність).

Практичні завдання:

1. Ю., перебуваючи в стані сп’яніння, в театрі під час вистави почав голосно лаятися. Коли працівники міліції виводили його із залу, він образив їх нецензурними словами, а у фойє театру штовхнув у груди одного з них і, намагаючись вирватися, зірвав погон з форменого кітеля іншого. Кваліфікуйте дії Ю. Відповідь поясніть.

2. Ш, перебуваючи в нетверезому стані, заважав роботі сільського сходу: стукав у двері клубу, кричав, демонстрував ножа завідувачеві клубу, що не пускав його туди в такому стані. Кваліфікуйте дії Ш. Відповідь поясніть.

Семінарське заняття 14